Падалко І.В.

Студентка магістерського рівня вищої освіти,

Киъвського Нацыонального Київський національний економічний
університет
імені Вадима Гетьмана

МІЖНАРОДНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ СПРЯМОВАНІ НА

ЗАХИСТ КОНКУРЕНЦІЇ
Як відомо, конкуренція є одним з головних стимулів підвищення
ефективності виробництва, що в свою чергу впливає на рівень
благополуччя суспільства. Тому, у високорозвинених країнах,
регулювання конкурентних відносин є однією з головних державних
функцій з метою створення сприятливого середовища для конкуренції.
Також важливим для розуміння є аналіз розвитку конкурентного
законодавства. Варто тзауважити, що «розвиток конкурентного
законодавства в європейських країнах здійснювався паралельно з
розвитком ринкових відносин у них. Антимонопольно-конкурентне
законодавство постійно реформувалося, пристосовуючись до відповідної
ринкової ситуації в певній країні.»[3]
Щодо початку становлення конкурентного права, то «на
законодавчому рівні можна вважати кінець ХІХ – початок ХХ століття. У
цей період у США відбувається монополізація майже всіх галузей
виробництва, створюються картелі, синдикати, трести та інші форми
монополій, на боротьбу з якими і були спрямовані перші антимонопольні
закони. У США конкурентне законодавство отримало традиційну назву –
антитрестівське, основним напрямом якого стало регулювання та заборона
створення трестів.
На противагу Американській моделі антимонопольного та
антитрестівського регулювання перші конкурентні закони в Європі
з’являються після Другої Світової війни. У той час відбувається інтеграція
європейських держав, створення Європейського економічного
співтовариства.» [5, с.50] Європейське економічне співтовариство є
ключовим регулятором конкуренції в Європейському Союзі та з моменту
свого створення здійснює регулювання конкуренції на внутрішньому
ринку, щоб забезпечити його ефективне функціонування та захист прав

споживачів.
В антимонопольному правi Євросоюзу з 1960-х pоків практично всю
відповідальність за проведення цієї політики було покладено на
наднаціональнi інститути. Кардинальну реформу права конкуренції було
проведено у зв’язку з набуттям чинності Регламентом 1/2003, в якому
роз’яснюються питання тлумачення ст. 101 та 102 Договору, порядок
координації дій між Комісією, національними антитрастовими органами та
національними судами. [4, с.170]
Повертаючись до теми дослідження, а саме до питання міжнародних
нормативно правових актів, то треба зазначити що, «вони містять норми
міжнародного співтовариства, які поширюються на територію держави
після відповідної ратифікації цих актів відповідними державними
органами.
Регламентом 139/04/ЄС визначені випадки, коли концентрація, що
відповідно до результатів перевірки суттєво перешкоджатиме ефективній
конкуренції в межах Внутрішнього ринку ЄС, все ж таки може бути
дозволена Європейською комісією. Для отримання такого дозволу
відповідні суб’єкти підприємницької діяльності мають здійснити певні дії
(відмовитись від певного виду підприємницької діяльності, продати
частину об'єднаного бізнесу або ліцензію на технологію іншому учаснику
ринку тощо). Отже, конкурентне законодавство ЄС регулює:
горизонтальне злиття, вертикальне злиття та змішане злиття. [2, с.359]
Обмін досвідом між антимонопольними органами України та інших
країн сприяє створенню нових джерел антимонопольного та
конкурентного права в Україні. Це може бути корисно для запобігання та
припинення протиправних дій у конкуренції, зокрема в тому випадку,
якщо такі дії виходять за межі юрисдикції національного законодавства.
Таким чином, обмін досвідом також може допомогти у вдосконаленні
механізмів антимонопольного регулювання, виявленні нових викликів у
галузі конкуренції та розробці ефективних стратегій їх подолання. Крім
того, це може сприяти підвищенню свідомості громадськості щодо
важливості забезпечення конкуренції та залученню громадських
організацій до співпраці з антимонопольними органами. Результатом
такого обміну досвідом може стати зміцнення конкурентної культури та
забезпечення сталого економічного розвитку.
 Список використаних джерел:
1. Андрощук Г. О., Шкляр С. В. Конкурентне право: захист від
недобросовісної конкуренції. Науково-практичне видання. Київ:
Юстініан, 2012. 472 с. С. 412−413.
2. Василенко М. Д. Конкурентне право ЄС в проявах сучасної конкуренції.
Правові та інституційні механізми забезпечення розвитку України в
умовах європейської інтеграції : матеріали Міжнародної науково-
практичної конференції (м. Одеса, 18 травня 2018 р.) У 2-х т. Т. 1 / відп.
ред. Г. О. Ульянова. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2018. – С.
356-360.
3. Журик Ю. В. Джерела антимонопольно-конкурентного права України.
Приватне право і підприємництво. - 2014. - Вип. 13. - С. 160-164.
4. -Лук’янець В., Травнікова К. Зловживання домінуючим становищем за
антимонопольним правом України та конкурентним правом ЄС:
порівняльний аспект. Науковий вісник Ужгородського національного
університету. Серія «Право». 2017. Вип. 43 (1). С. 169–171.
5. Швидка Т. Історія становлення і формування конкурентного
законодавства (іноземний досвід). Господарське право і процес, №1/2019.
с. 50-54.