1.

Traduisez:

1. Коли я приїжджала в Париж, то зазвичай зупинялася в готелі.

2. Друзі прогулювалися вздовж проспекту і розмовляли.
3. Під час канікул я вставала зазвичай доволі пізно, десь коло полудня.
4. Вони були дуже втомлені і тому йшли повільно. Іноді вони зупинялися,
щоб відпочити, а потім знову вирушали в дорогу.
5. Коли я вступила до університету, мені було 16 років.
6. День був чудовий. Дощ більше не падав. Небо було голубим. Пташки
співали і настрій був неймовірний.
7. Щоранку я вставала о 7 годині і, поки я приводила себе в порядок
(чистила зуби, вмивалася, причісувалася, робила макіяж і одягалася), моя
мама готувала мені сніданок.
8. Коли я був маленьким, світ навколо мене видався надзвичайно цікавим.
9. Вони жили в невеликій квартирі, вікна якої виходили в двір.
10.Мої батьки в молодості займалися спортом і брали участь у спортивних
змаганнях.
11.Ти не знав, що робити? Можливо, варто було попросити поради у
батьків?
12.Вечір був надто нудний. Може йдемо геть?
13.Нам слід обговорити багато речей. Може, зайдете до мене сьогодні
ввечері?
14.Звідси майже нічого не видно. Може сісти ближче до сцени?
15.Ми запізнюємося! Можливо приспішимося?

2. Mettez les verbes entre parenthèses à l’Imparfait ou au Passé Composé :

1. Comme il (faire) froid dans la chambre, je (fermer) la fenêtre. 2. Nous (passer) la

nuit à bavarder. 3. Quelle heure (être)-il qund votre frère (partir) ? Il (être) dix heures.
4. Martine (ouvrir) les rideaux et (regarder) par la fenêtre, il (pleuvoir). 5. Il ne
(aimer) pas voyager, il (quitter) rarement son pays. 6. D’habitude, après le déjeuner il
(dormir) une ou deux heures. 7. Nous (rencontrer) Pascal dans le magasin, il
(chercher) un cadeau à sa mère. 8. Chaque soir, quand le père (rentrer), on (dîner)
ensemble et puis chacun (s’occuper) de ses affaires. 9. Nous le (attendre) une heure,
mais il ne (venir) pas. 10. Elle (lire) tout ce qui lui (tomber) sous la main, mais elle ne
(lire) pas ce roman. 11. Mon père me (interdire) d’entrer dans son bureau quand il
(travailler). 12. Quand nous (descendre) au vestibule, nous y (voir) nos amis qui nous
(attendre). 13. L’entretien ne (durer) pas longtemps, c’est pourquoi je (patienter). 14.
Ce soir-là, quand je (revenir) de travail, nous (dîner) bien vite et nous (aller) au
cinéma. 15. Je suis sûr qu’il ne me (voir) c’est pourquoi il (passer) sans me saluer.