26.

Методи судово-дослідницької фотографії

Судово-дослідницька фотографія застосовується під час проведення експертних
досліджень.
Спеціальні методи фотозйомки в лабораторних умовах (мікрофотографічне
дослідження, фотографічна зміна контрастів, кольороподіл і кольорова трансформація,
фотозйомка в невидимих променях спектра та ін.) розширюють пізнавальні можливості людини
та дозволяють виявляти нові ознаки і властивості об'єктів, які неможливо побачити при
звичайному візуальному сприйнятті.
Виконується експертом, тому часто називають судово-експертною фотографією.
Її застосування потребує спеціальної підготовки та відповідних навичок.
Існують такі методи судово-дослідницької фотографії:
- Фотографічна зміна контрастів - широко застосовується при техніко-криміналістичному
дослідженні документів. При цьому використовуються: ефект контрасту за яскравістю (в
одноколірних об'єктів за світлістю, що виникає в результаті неоднакового відбиття світла або
нерівномірності освітлення), ефект контрасту за кольором (відмінності об'єктів чи їх частин за
кольором), тіньовий контраст (виникає за рахунок тіней, які утворюються від нерівностей
поверхні об'єкта).
- Кольороподіл - це процес збільшення кольорового контрасту шляхом дослідження або
фотографування об'єкта крізь спеціальний світлофільтр.
- Кольорова трансформація - це посилення кольорового контрасту шляхом передачі на
фотознімку одних кольорів іншими, більш насиченими.
- Мікрофотографія - це фотозйомка, що застосовується для виявлення мікроструктури і
мікрорельєфу досліджуваних об'єктів. Мікрофотозйомка зі значним збільшенням провадиться
звичайним фотоапаратом, мікрофотонасадкою, мікрофотокамерою.
- Фотозйомки в невидимих променях спектра. Позитивний результат дає фотозйомка в
інфрачервоних, ультрафіолетових чи рентгенівських променях.
a) Фотографування в інфрачервоних променях - це фотозйомка об'єкта, який освітлюється
тепловими променями. Об'єктив оснащують інфрачервоним фільтром, а об'єкт освітлюють
електролампами розжарювання. Використовується з метою дослідження документів.
б) Фотографування в ультрафіолетових променях - метод, заснований на дії ультрафіолетових
променів, відбитих від об'єкта зйомки. Для збудження люмінесценції об'єкт освітлюють
ультрафіолетовим світлом ртутно-кварцевої лампи. За допомогою такої фотозйомки
відновлюють витравлені, вицвілі або написані «симпатичними» чорнилами тексти.
в) Фотографування в рентгенівських променях - метод одержання тіньового зображення за
рахунок дії на фотоматеріал рентгенівських променів, які пройшли крізь сфотографований
об'єкт. Застосовують для вивчення внутрішньої будови частин вогнепальної зброї, замків
пошуку схованих предметів, читання деяких текстів.

71. Тактика одночасного допиту декількох осіб

Одночасний допит (очна ставка) — це слідча (розшукова) або судова дія, яка передбачає
одночасний поперемінний допит двох чи більше раніше допитаних осіб про обставини, щодо яких
ними були дані істотно суперечливі показання. Метою одночасного допиту є з’ясування причин
розбіжностей у показаннях раніше допитаних осіб і встановлення дійсних обставин, що мають
значення у кримінальному провадженні.
Ч.9 ст. 224 КПКУ - слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже
допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких
стосунках вони перебувають між собою.
Інша назва - перехресний допит.
У кримінальному судочинстві очна ставка відома як ефективний спосіб перевірки і одержання
нових доказів.
Очна ставка (перехресний допит) - слідча (судова) дія, яка передбачає одночасний допит раніше
допитаних осіб про обставини, щодо яких були дані істотно суперечливі показання.
 Очна ставка може бути проведена між двома раніше допитаними свідками, свідком і
обвинуваченим або підозрюваним, між двома обвинуваченими чи підозрюваними або у суді.
Головні характеристики:
• єдність предмета (особи допитуються за одних обставин);
• єдність об'єкта (очна ставка являє собою процес безперервного порівняння показань двох
одночасно
допитуваних осіб);
• єдність часу (допит двох осіб здійснюється в їх присутності протягом слідчої дії);
єдність місця (особи допитуються в одному місці);
• допитувані повинні бути поставлені у рівні умови сприйняття запитань слідчого і показань один
одного;
• єдність документування (процедура очної ставки фіксується в одному протоколі слідчої дії).
Підготовка до очної ставки передбачає вирішення таких питань:
- між якими особами вона буде проведена;
- які запитання слід поставити; які суперечності необхідно усунути та яким шляхом;
- які відносини між допитуваними мають місце: яка черговість допиту осіб на очній ставці буде
ефективною;
- які тактичні прийоми доцільно застосувати.
Сутність одночасного допиту осіб полягає в тому, що слідчий (суддя) на початку його
проведення встановлює, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони між собою
перебувають, далі цим особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального
провадження, для з’ясування яких проводиться одночасний допит, після чого слідчим (суддею,
сторонами кримінального провадження) можуть бути поставлені запитання. Особи, які беруть участь
у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються
предмета допиту, але слідчому (судді) треба пильно контролювати цей процес. Оголошення
показань, наданих учасниками одночасного допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після
давання ними показань.
Під час очної ставки допитуваним може бути дозволено ставити запитання один одному, але
слідчому треба пильно контролювати цей процес.
Проведення очної ставки передбачає «ефект присутності», коли обвинуваченому треба давати
показання у присутності особи, яка знає дійсні обставини події, що відбулася.
Допитувані впливають один на одного своїм авторитетом, вольовими якостями, життєвим
досвідом
однак такий вплив може бути й негативним, коли авторитет недобросовісного учасника (який може
мати злочинний характер) впливає на добросовісного.
Складні психологічні стосунки можуть виникати при очній ставці
потерпілого і обвинуваченого.
Якщо є симптоми нестійкості потерпілого, очну ставку проводити не слід.
Тактика очної ставки має певну специфіку, яка пов'язана з розширеним складом її учасників,
ускладненим інформаційним обміном сильним психологічним впливом учасників очної ставки один
на одного, зниженням рівня прогнозу слідчого, можливістю зміни показань - підвищеним ступенем
тактичного ризику.

112.Криміналістична характеристика шахрайства

Шахрайство це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи
зловживання довірою (ст. 190 КК).
Предметом шахрайства може бути не лише майно, а й право на таке майно (наприклад,
заволодіння шляхом шахрайства такими документами, що надають право вступити у спадщину,
отримати майно за заповітом, вимагати виконання майнових зобов язань та ін.)
Потребує встановлення наявністі обману або зловживання довірою.
Під обманом розуміється повiдомлення неправдивих відомостей або приховування,
умовчання певних обставин, повідомлення про які було обов язковим у цих ситуаціях..
Шахрайський обман передбачає передачу злочинцю майна самим потерпілим або іншою особою.
Обманні дії повинні передувати заволодінню майном. За своїм змістом і формами обман буває
різноманітним і може стосуватися предмета, подій, дій і фактів. Формою шахрайського обману може
бути категорична думка чи припущення про будьяку обставину. Такий обман може набирати форми
письмової або усної мови, руху чи жестів.
Зловживання довір’ям полягає у тому, що злочинець для заволодіння майном потерпілого
використовує близькі, довірчі стосунки з ним. Довір’я може породжуватись службовими, родинними
стосунками, особливою довірливістю потерпілого.
Способ вчинення злочину:
1. Залежно від спрямованості шахрайського посягання:
• з метою заволодіння майном юридичних осіб (підприємств, установ, організацій) заволодіння
матеріальними цінностями шляхом одержання цього майна за підробленими документами на базах,
складах та інших об'єктах з використанням упущень відповідних службових осіб, заволодіння
грошовими коштами шляхом незаконного одержання державних пенсій або інших виплат
від органів соціального захисту за допомогою підроблених документів про стаж роботи, заробіток та
інші дані необхідні для одержання пенсії.
• з метою заволодіння приватним майном громадян: підміна предметів продажу, обміну та
грошових коштів, що підлягають переданню контрагенту (використання шахраями грошових і
майнових «ляльок»), продаж виробів нижчої ніж передбачено домовленістю, якості (продаж прикрас
з міді, латуні чи бронзи як золотих), заволодіння предметами правочину без наміру
виконати зобов'язання за договором (залишення
потерпілого під якимось приводом 1 зникнення через прохідний двір - «протяг»).обрахування
потерпілого при розміні великих купюр грошей або при купівлі тощо.

2. Залежно від сфери соціально-економічної діяльності соціальної допомоги (підроблення

документів з метою одержання пенсій чи допомог, надання довідки про значно завищену заробітну
плату з метою підвищення пенси та ін) побутового обслуговування (одержання речей, що дорого
коштують, за документами своїх родичів, викраденими чи знайденими документами).та ін
3 Залежно від характеру «стосунків», що виникають між підприємствами чи
господарськими товариствами: 1)фіктивне представництво (використання фіктивних документів
про належність до тієї чи іншої фірми з метою укладання договорів і отримання товару без оплати);
2)фіктивне посередництво (особа чи група осіб діють від імені неіснуючої фірми з метою укладення
договору з підприємством на закупівлю в нього сировини, матеріалів тощо для іншого підприємства;
від першого підприємства шахрай отримує матеріальні цінності, а від другого гроші); 3)отримання
позик під фіктивні проекти (шахрай пред являє документи, що нібито підтверджують його наміри).
4. Залежно від тривалості злочину можна виділити такі способи шахрайства:
 одноразові (отримання товару в кредит без наміру наступної виплати грошей);
 тривалі (незаконне отримання пенсії або грошової допомоги).
5.Залежно від характеру локалізації шахрайства можуть бути названі такі способи:
 спрямовані на вузьке коло жертв;
 спрямовані на широке охоплення населення

Елементи криміналістичної характеристаки:

- Місце та обстановка обирається з урахуванням можливості реалізації обраного способу
злочину, предмета посягання, особи жертви. Деякі спроби шахрайства можуть реалізуватися у
декількох місцях, не пов'язаних між собою. Може йтися і про територіальне поширення будь-
якого виду шахрайства. Шахраї можуть створювати «спеціальні фірми», в яких збираються
гроші від громадян.
- Час вчинення злочину: є не тільки елементом криміналістичної характеристики злочину, а й
дозволяє встановлювати черговість, розвиток різних явиш і процесів у часі. Важливо з'ясувати
початок і закінчення шахрайського діяння його протяжніть у часі та може мати тривалий
часовий період, складатися з декількох часових відрізків.
 - Предмет посягання: можуть бути матеріальні цінності в усій їх різноманітності, грошові кошти,
право на майно. Це можуть бути готівка чи безготівкові гроші, товари, сировина, напівфабрикати
та ін.
Характеристика предмета посягання має значення для встановлення особи злочинця.
- Особа злочинця може бути відповідно до чинного кримінального законодавства України лише
фізична особа, яка досягла на момент вчинення злочину 16 років. Більшість шахраї мають
сильний дар уяви, здатність впливу і вміння переконувати. До особистих якостей шахрая
належать його хитрість, брехливість, вміння прихилити до себе оточуючих, знання способів
підроблення документів. За своїм зовнішнім виглядом - це звичайно поважні люди, які вміють себе
«подати», обізнані в галузі психології.
- Особа потерпілого - дані про жертву злочину мають важливе значення в системі
криміналістичної
характеристики шахрайства. Спостерігається певний зв'язок між особливостями особи
потерпілого і
особи злочинця простежується відома вибірковість з боку шахрая.
- Сліди злочину - це характерні сліди, залишені на місці подіх. Може не існувати й місця
події. Здебільшого сліди злочинної діяльності зберігаються в документах та їх реквізитах, вони
часто містять відомості, важливі для розслідування.