ТЕМА 4.

СУБ’ЄКТИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Поняття і класифікація суб’єктів кримінального провадження.

Суд, його повноваження. Законний склад суду. Слідчий суддя, його повноваження.
Присяжні: поняття, права та обов’язки.

Сторона обвинувачення. Прокурор, його завдання і повноваження у кримінальному

процесі, на різних його стадіях. Органи досудового розслідування. Слідчий органу
досудового розслідування, його повноваження. Процесуальна самостійність слідчого.
Керівник органу досудового розслідування, його повноваження. Оперативні підрозділи, їх
завдання і повноваження у кримінальному провадженні.

Обставини, що виключають участь судді, слідчого судді, присяжного, прокурора,

керівника органу досудового розслідування, слідчого, працівника оперативного підрозділу
в кримінальному провадженні. Відводи і самовідводи.

Сторона захисту. Поняття захисту в кримінальному провадженні. Підозрюваний,

обвинувачений: поняття, процесуальні права та обов’язки. Виправданий, засуджений:
поняття, процесуальні права та обов’язки. Особа, стосовно якої передбачається
застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося
питання про їх застосування.

Законний представник підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого,

особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи
виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування. Коло осіб, які
можуть брати участь у провадженні як законні представники, їх права та обов’язки.

Захисник підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого, особи,

стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного
характеру або вирішувалося питання про їх застосування. Права та обов’язки захисника.
Особи, які можуть бути захисниками. Обставини, які виключають участь особи у
провадженні як захисника. Запрошення, призначення, заміна захисника. Момент допуску
захисника до участі у провадженні. Випадки обов’язкової участі захисника в
кримінальному провадженні. Відмова підозрюваного, обвинуваченого від захисника.
Відмова захисника від захисту. Оплата праці захисника. Підстави та порядок надання
безоплатної правової допомоги.

Потерпілий: поняття, процесуальні права та обов’язки. Представник потерпілого.

Коло осіб, які можуть бути допущені до участі у провадженні як представники
потерпілого. Обставини, які виключають участь особи як представника потерпілого.
Процесуальні права та обов’язки представника.

Законний представник потерпілого. Коло осіб, які можуть брати участь у

провадженні як законні представники потерпілого, їх права та обов’язки.

Інші суб’єкти кримінального провадження. Особа, стосовно якої розглядається

питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію); представник юридичної особи,
щодо якої здійснюється провадження; третя особа, щодо майна якої вирішується питання
про арешт.

Заявник, його процесуальні права та обов’язки.

Підстави та порядок заявлення цивільного позову в кримінальному провадженні.

Цивільний позивач, цивільний відповідач, їх поняття, процесуальні права та обов’язки.
Представник цивільного позивача, цивільного відповідача. Коло осіб, які можуть бути
допущені до участі у провадженні як представники. Обставини, які виключають участь
особи як представника цивільного позивача, цивільного відповідача. Права та обов’язки
представника. Законний представник цивільного позивача. Коло осіб, які можуть брати
участь у провадженні як законні представники, їх процесуальні права та обов’язки.

Свідок. Його процесуальні права та обов’язки. Особи, які не можуть бути допитані
як свідки.

Поняті: права та обов’язки, підстави участі в кримінальному провадженні.

Заставодавець: поняття, процесуальні права та обов’язки.

Перекладач. Експерт. Спеціаліст. Представник персоналу органу пробації. Секретар

судового засідання. Судовий розпорядник. Їх процесуальні права та обов’язки.

Процесуальні та інші заходи забезпечення безпеки суб’єктів кримінального

провадження

ТЕМА 5. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Поняття і значення кримінально-процесуального доказування. Теорія доказів.
Доказове право. Теорія пізнання і теорія доказів. Мета доказування у кримінальному
провадженні.

Предмет і межі доказування у кримінальному провадженні. Особливості предмету

доказування в окремих категоріях проваджень.

Поняття доказів та їх процесуальних джерел. Належність і допустимість доказів.

Визнання доказів недопустимими.

Процес доказування у кримінальному провадженні, його елементи. Способи

збирання і перевірки доказів.

Поняття та значення оцінки доказів. Правила оцінки доказів. Оцінка доказів,

одержаних на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного
співробітництва під час кримінального провадження.

Стандарти доведеності.

Суб’єкти доказування у кримінальному провадженні.

Класифікація доказів та їх джерел.

 Показання свідків, їх предмет, значення та оцінка. Особи, які не можуть бути
допитані як свідки у кримінальному провадженні.

Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка.

Показання підозрюваного та обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка.

Обмова, самообмова та алібі в показаннях підозрюваного і обвинуваченого. Умови, за
наявності яких показання підозрюваного чи обвинуваченого, який визнає себе винуватим
у вчиненні злочину, можуть бути покладені в основу обвинувачення.

Показання з чужих слів.

Обґрунтування судом своїх висновків лише на показаннях, які він безпосередньо

сприймав під час судового засідання.

Висновок експерта, його предмет, значення, форма тазміст. Підстави для залучення
експерта у кримінальному провадженні. Випадки обов’язкового призначення експертизи.
Перевірка та оцінка висновку експерта.

Речові докази, їх поняття та види. Процес формування речових доказів. Оцінка

речових доказів. Зберігання речових доказів. Вирішення питання про речові докази при
завершенні кримінального провадження.

Документи як джерела доказів. Процесуальні гарантії їх повноти та достовірності.

Конкуренція видів доказів.

ТЕМА 6. ФІКСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ, СТРОКИ, ВИТРАТИ
Форми фіксування кримінального провадження. Протоколи і додатки до них. Їх
форма та зміст. Порядок застосування технічних засобів фіксування кримінального
провадження. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами
– одна з основних конституційних засад судочинства. Журнал судового засідання. Реєстр
матеріалів досудового розслідування.
Процесуальні рішення. Їх види, форма та зміст. Вирок і ухвала суду. Ухвала слідчого
судді. Постанова слідчого, прокурора. Обвинувальний акт.

Повідомлення. Зміст повідомлення.

Процесуальні строки: поняття та види. Обчислення, додержання і поновлення.

Розумність строків кримінального провадження.

Процесуальні витрати: поняття, види. Визначення розміру і ухвалення рішення щодо

процесуальних витрат.

Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний

позов
 ТЕМА 7. ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Заходи забезпечення кримінального провадження: 1) виклик слідчим, прокурором,
судовий виклик і привід. 2) накладення грошового стягнення. 3) тимчасове обмеження у
користуванні спеціальним правом. 4) відсторонення від посади. 5) тимчасове
відсторонення судді від здійснення правосуддя. 6) тимчасовий доступ до речей і
документів. 7) тимчасове вилучення майна. 8) арешт майна. 9) затримання особи. 10)
запобіжні заходи.

Запобіжні заходи: 1) особисте зобов’язання. 2) особиста порука. 3) застава. 4)

домашній арешт. 5) тримання під вартою.

ТЕМА 8. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Поняття і завдання досудового розслідування.

Форми досудового розслідування.

Початок досудового розслідування. Відомості, що вносяться до Єдиного реєстру

досудових розслідувань.

Поняття й види підслідності кримінальних проваджень. Випадки визначення

підслідності прокурором.

Підстави та порядок об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.

Строки досудового розслідування. Порядок їх продовження.

Розслідування кримінальних проваджень слідчою групою. Порядок створення

слідчої групи.

Доручення слідчого, прокурора, його зміст, процесуальне оформлення. Строк і

порядок виконання доручення. Доручення про проведення слідчих (розшукових) і
негласних слідчих (розшукових) дій.

Забезпечення прав учасників досудового розслідування. Вирішення слідчим,

прокурором клопотань учасників досудового розслідування.

Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.

Здійснення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за

додержанням законів органами досудового розслідування.

ТЕМА 9. СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ

Слідчі (розшукові) дії. Поняття, види та загальні вимоги до їх проведення.
 Допит свідка.

Допит потерпілого.

Допит підозрюваного.

Допит малолітньої або неповнолітньої особи.

Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб.

Огляд: мета, види і порядок проведення. Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією.

Освідування: мета, види, підстави і порядок проведення.

Пред’явлення осіб, речей, трупа для впізнання.

Обшук: мета, види, підстави та порядок проведення.

Слідчий експеримент: мета, види та порядок проведення.

Підстави та порядок залучення експерта.

ТЕМА 10. НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ

Негласні слідчі (розшукові) дії як різновид слідчих (розшукових) дій. Їх види та
підстави для їх проведення. Порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій.

Повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії.

Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних

слідчих (розшукових) дій.

Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні.

Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або

передання інформації.

Загальні положення про втручання у приватне спілкування.

Аудіо-, відеоконтроль особи.

Накладення арешту на кореспонденцію.

Огляд і виїмка кореспонденції.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Зняття інформації з

електронних інформаційних систем.

Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи.

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу. Спостереження за особою,
річчю або місцем. Моніторинг банківських рахунків. Аудіо-, відеоконтроль місця.
Контроль за вчиненням злочину. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної
діяльності організованої групи чи злочинної організації.

ТЕМА 11. ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ. ДОПИТ ПІДОЗРЮВАНОГО

Суть і значення повідомлення особі про підозру в кримінальному провадженні
України. Підстави для висунення підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Випадки обов’язкового повідомлення про підозру.

Форма та зміст письмового повідомлення про підозру.

Строк і порядок вручення особі письмового повідомлення про підозру та пам’ятки

про процесуальні права і обов’язки.

Підстави та процесуальний порядок зміни письмового повідомлення про підозру.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб. Особливості з цього

питання, які існують у кримінальному провадженні стосовно юридичних осіб, до яких
застосовуються заходи кримінально-правового характеру.

Допит особи, якій вручено письмове повідомлення про підозру.

Порядок фіксування показань підозрюваного в протоколі допиту і технічними

засобами.

ТЕМА 12. ЗУПИНЕННЯ І ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового розслідування.
Оголошення розшуку підозрюваного.

Підстави та порядок відновлення досудового розслідування.

Форми закінчення досудового розслідування.

Підстави і процесуальний порядок закриття кримінального провадження та

провадження щодо юридичної особи.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження, її значення, і зміст.

Порядок оскарження цієї постанови.

Закінчення досудового розслідування зверненням прокурора до суду з клопотанням

про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Процесуальний порядок закінчення досудового розслідування складанням

обвинувального акта. Відкриття матеріалів іншій стороні.

Обвинувальний акт, його значення, форма та зміст. Додатки до обвинувального акту.

 Звернення прокурора до суду з обвинувальним актом. Вручення копії
обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

ТЕМА 13. ПІДСУДНІСТЬ. ПІДГОТОВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Практичне заняття

Підсудність. Види підсудності та їх характеристика.

Суть і завдання стадії підготовчого провадження.

Питання, які з’ясовуються під час підготовчого провадження. Рішення, які

приймаються у цій стадії. Порядок проведення підготовчого судового засідання.
Складання досудової доповіді.

Закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду.

Ознайомлення учасників з матеріалами кримінального провадження.

ТЕМА 14. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

Практичне заняття 14

Законний склад суду. Незмінність складу суду.

Безпосередність і безперервність судового розгляду.

Наслідки неприбуття в судове засідання обвинуваченого, захисника обвинуваченого,

прокурора, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників,
перекладача, спеціаліста, свідка, експерта.

Межі судового розгляду. Порядок зміни і доповнення обвинувачення в суді.

Підстави та порядок відмови прокурора від обвинувачення.

Рішення, які має право прийняти суд у стадії судового розгляду.

Обов’язки присутніх у судовому засіданні. Заходи, які вживаються до порушників

порядку в судовому засіданні.

Журнал судового засідання, його зміст. Фіксування судового процесу технічними

засобами. Зауваження щодо журналу судового засідання і технічного запису судового
процесу та порядок їх розгляду.
 Учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження,
потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його
представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник,
представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо
майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої
обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається
питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач,
свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст,
представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий
розпорядник;

Сторони кримінального провадження –

з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового

розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник
та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом;

з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для
повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено
про підозру у зв’язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий,
особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи
виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та
законні представники;

Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження,

процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про
кримінальну відповідальність.

Стадії кримінального провадження

досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з

моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру
досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або
направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових
заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від
кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження;

Стаття 84. Докази

1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у

передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя
і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для
кримінального провадження та підлягають доказуванню.

2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи,

висновки експертів.

Стаття 85. Належність доказів

1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи

відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та
інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також
достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших
доказів.

Стаття 86. Допустимість доказу

1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим

Кодексом.

2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних

рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав

та свобод людини

1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод

людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами,
згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші
докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та
свобод людини.

2. Суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і

основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без

такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що

принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє
право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання
з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

{Пункт 6 частини другої статті 87 виключено на підставі Закону № 1697-VII від

14.10.2014}
 3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у

цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами

досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим
Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у
зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до
участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження;

{Частину третю статті 87 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2213-VIII від

16.11.2017}

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи,
якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації
засідання.

{Частину третю статті 87 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 2213-VIII від

16.11.2017}

{Статтю 87 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1697-VII від

14.10.2014}

4. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під

час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про
відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини,
внаслідок якого такі відомості були отримані.

5. В умовах воєнного стану положення цієї статті застосовуються з урахуванням

особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу.

{Статтю 87 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2201-IX від

14.04.2022}

Стаття 88. Недопустимість доказів та відомостей, які стосуються особи

підозрюваного, обвинуваченого

1. Докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення

ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також
відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є
недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні
кримінального правопорушення.

2. Докази та відомості, передбачені частиною першою цієї статті, можуть бути

визнані допустимими, якщо:

1) сторони погоджуються, щоб ці докази були визнані допустимими;

 2) вони подаються для доказування того, що підозрюваний, обвинувачений діяв з
певним умислом та мотивом або мав можливість, підготовку, обізнаність, потрібні для
вчинення ним відповідного кримінального правопорушення, або не міг помилитися щодо
обставин, за яких він вчинив відповідне кримінальне правопорушення;

3) їх подає сам підозрюваний, обвинувачений;

4) підозрюваний, обвинувачений використав подібні докази для дискредитації

свідка.

3. Докази щодо певної звички або звичайної ділової практики підозрюваного,

обвинуваченого є допустимими для доведення того, що певне кримінальне
правопорушення узгоджувалося із цією звичкою підозрюваного, обвинуваченого.

Стаття 88-1. Недопустимість доказів, отриманих у справах про визнання

необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також у порядку
одноразового (спеціального) добровільного декларування

1. Докази,отримані від відповідача у позовному провадженні у справах про визнання

необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, не можуть бути використані на
підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних
правопорушень.

2. Документи, подані особою в порядку одноразового (спеціального) добровільного

декларування відповідно до підрозділу 9-4 "Особливості застосування одноразового
(спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу
XX Податкового кодексу України, зокрема одноразова (спеціальна) добровільна
декларація, не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями
212, 212-1 Кримінального кодексу України, в межах складу та вартості об’єктів
декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для
нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.