Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філологічний факультет
Кафедра української
Фольклористики імені академіка
Філарета Колесси

Есе
Українська література 2014+: Василь Шкляр «Маруся»

Підготувала
Студентка групи ФЛФм-21с
Курдила Анастасія

Львів 2022
 Роман «Маруся» Василя Шкляра з’явився друком у 2014 році. У цьому
творі неодноразово і наскрізно відбуваються втілення сучасних літературних
тенденцій. Роман присвячений визвольним змаганням українського народу у
війні за незалежність 1917-1922 років. Необхідно пам’ятати, що звернення до
історії завжди на часі. Актуальність війни у тексті, на жаль, для нас завжди
рефлексивна. Відображення національних і соціальних змін, щодо втрат і
боротьби за свободу віддзеркалюється у протистояннях з різницею у сто років.
Літературознавці пропонують розглядати цей роман у контексті роману
В. Шкляра «Залишенець» («Чорний ворон»). Уже з’явилось кілька публікацій
по твору (М. Гуцуляк [2], О. Рибцева [4], Т. Федюк [5] тощо). Дослідники
розкривають ідейно-тематичний зміст, проблематику роману, зосереджують
увагу на системі образів, взаємозалежності людини й історії.
Ідея написати роман виникла у письменика після відвідування села
Горбулів, звідки походять отамани Соколовські. На жаль, про Марусю
Соколовську збереглось мізерно мало документів і офіційних свідчень, але це
не завадило автору написати таку проникливу і справжню історію. Романи
письменника впливають на формування світогляду читачів, підштовхують їх по
справжньому любити Батьківщину, переходити на українську мову і захищати
свою землю.
Маруся і її брати, побратими «були хворі Україною». У той нелегкий час
за рідну землю багато хто віддав своє молоде життя. Дмитро Соколовський,
будучи отаманом, якось сказав, звертаючись до населення Звягеля: «Якщо
комусь осоружна Україна, за яку ми кладемо свої голови, то нехай шукає собі
іншого краю. Світ великий!»[1]. Гасло «Будемо держати Україну» було
актуальним у часи, описані в романі, і, як ніколи, актуальне сьогодні.
Роман «Маруся» письменника представляє в українській літературі жанр
історичного роману написаного здебільшого з реальних подій. Такий
історичний роман – надважливий для сучасної українській літератури, де на
національному ґрунті проростають політичні, філософські та естетичні
проблеми, які необхідно порушувати.
 Василь Шкляр писав роман протягом п’яти років, з 2009 по 2014 роки.
При зборі джерел для майбутнього роману, автор використовував спогади свого
батька, діда та знайомих, людей які писали йому листи зі спогадами та
оповідками, оскільки Марусю багато людей знало, її історію переповідали з
вуст в уста. Окрім свідчень людей, Шкляр також працював з наявними даними
про Соколовську в українських архівах. Письменник у своїх інтерв’ю звертав
увагу, що роман написаний на основі реальних даних з архівів та щоденників
очевидців та підкреслював, що «тут за кожною подією в книзі стоїть
історичний факт». Основою сюжетної лінії роману «Маруся» є образ головної
героїні, зображений на тлі епічної боротьби союзу українських повстанців та
регулярної Української Галицької Армії з більшовицькими окупантами.
Отаманша Соколовська є втіленням персонажа, що транслює - ліризм, героїко-
патіотичний код українців та ідею національної нездоланності.
«Маруся» Василя Шкляра – історичний роман. Однак сам автор
наголошує на тому, що не хотів би приписувати твору кліше «історичний», щоб
акцентувати на сучасності і актуальності твору в наш час. Це теж є однією з
провідних тенденцій сучасного літературознавства, адже твір тісно
переплетений із сьогоднішніми історичними подіями. Також автор такою
заявою про небажання надавати роману статусу «історичний» виказує свою
експериментальність, так б мовити виражає власне бачення свого твору в
сучасності. Твір відповідає жанровим ознакам «історичного роману», але
авторське слово дозволяє розглядати цей твір зовсім з іншого погляду.
Документальна площина твору сполучена з художньою вигадкою,
історична лінія переплетена з любовною, що свідчить про дотримання ключової
ознаки жанру історичного роману – єдності життєвої правди та художнього
домислу. Тож текст роману є своєрідним художнім оздобленням історичних
подій: робота Соколовських на педагогічній ниві, почергове отаманство братів
– Олекси, Дмитра, Василя, роль Олександри у популяризації повстанської
боротьби. Андрій Дрозда, літературний критик, визначив жанр твору «Маруся»
Василя Шкляра як український «вестерн»[3].
 «Маруся» В. Шкляра – знакове явище сучасного літературного процесу.
Ідея утвердження нескорености й непереможности українського народу в
боротьбі за власну свободу втілена в постаті головної героїні роману – Марусі.
Василь Шкляр недаремно називає свою Марусю українською Жанною д’Арк,
зокрема, і в самому творі: «Це Орлеанська Діва, що колись також повстала
проти загарбників, та була спалена на кострищі за відьомство і … носіння
чоловічого одягу. O tempora, o mores!»[6, с.180]. Бо отаман Соколовська,
подібно до французької національної героїні боролась за справедливість,
захищала та обороняла свій народ і в боротьбі за правду готова була покласти
життя за долю своєї країни.
Василь Шкляр майстерно розкриває у романі актуальні теми української
самоідентичности, відновлення історичної справедливости та інтерпретації
замовчуваних або маловідомих сторінок вітчизняної історії. Відтак, у романі
«Маруся» розповідь про дівчину-отаманшу, яку автор порівнює з Орлеанською
дівою, демонструє таємницю сили передану в патріотизмі та любові до України
і є актуальною для сучасного суспільства. Дивує, як у цій юній дівчині може
уживатися дві іпостасі – чутлива жінка й воїн, що у своїй звитязі й умінні не
поступається іншим козакам.
«Маруся» В. Шкляра – знакове явище сучасного літературного процесу. Ідея
нескорености й непереможности українського народу в боротьбі за власну
свободу чітко транслює постать головної героїні роману. Історизм роману
сформований зображенням реальних осіб (повстанські отамани, представники
родини Соколовських, військове керівництво та ін.). Розгортається любовна
лінія, відбувається героїзація й міфологізація образів повстанців та їх отаманів,
присутній сюжетний динамізм і авантюрно-пригодницькі перипетії – це все
дозволяє назвати роман «Маруся» національним бестселером. Новаторство
Василя Шкляра полягає ще й в поєднанні рис двох традиційно українських
образів – козака і дівчини. Зображене майстерне переплетіння жіночого і
чоловічого, що витворюють новітній образ Олександри Соколовської. Тут ми
вбачаємо порушення гендерної проблематики. У творі активно висвітлюється
роль жінки в нових соціокультурних умовах.
 Проблематикою твору є історична доля України, а саме: політична
ситуація на українських землях у 20-тих рр. ХХ століття – безкінечна боротьба
за рідну землю. Уже вкотре відкривається проблема непростих стосунків між
Україною та росією, яка знову намагається забрати українські землі та знищити
український народ. На тлі цієї боротьби багатогранно розкривається образ
молодої отаманші Марусі. Дівчина була блискучим полководцем і вправно
керувала своїми підлеглими. Її внутрішнє чуття до військової справи допомогло
продовжити справу своїх братів і разом із загоном успішно боротись за
незалежність українського народу. Юнка була дуже розумною і здібною, тож не
дивно, що козаки хотіли бачити отаманом саме Соколовську. Зосередження
автора на індивідуальних історіях та особистому досвіді героїв є ще одною
ознакою сучасних літературних тенденцій, що відчитується через образ
головної героїні.
Маруся була справжньою Жанною д’Арк для свого народу. У боротьбі
вона показала свою самовідданість та прагнення усіма силами звільнити від
загарбників свою рідну країну. Такі плани дають можливість побачити у
отаманші далекоглядну та мудру керівницю, яка вела своє військо вперед,
здобуваючи не одну перемогу. Безперечно і тому, що у стресових ситуаціях
вона вміла приймати правильні рішення. Аналіз твору «Маруся» Василя
Шкляра, дозволяє зробити висновок, що тут однозначно прослідковуються
загальні напрямки та тенденції сучасної української літератури.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. «Василь Шкляр: Про 20-ті роки ХХ століття ми знаємо менше, ніж про
Київську Русь» : [інтерв’ю з українським письменником Василем
Шклярем / заисала М. Томак] // Газета №55. – 2011. [Електронний ресурс]
– Режим доступу до ресурсу: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/vasil-
shklyar-pro-20-tiroki-hh-stolittya-mi-znaiemo-menshe-nizh-pro-kiyivsku-rus
2. Гуцуляк М. Вальтер Скотт би плакав (рецензія на роман «Маруся»
Василя Шкляра) [Електронний ресурс] / М. Гуцуляк. Режим доступу :
http:// M. Gutsuliak.vkursi.com / 7748.html
3. Дрозда А. Вестерн із жіночим обличчям / А. Дрозда // 2014/ – Рец. на кн.:
Шкляр В. Маруся: роман / Василь Шкляр. — Харків: Книжковий Клуб
«Клуб сімейного дозвілля», 2014. — 320 с. [Електронний ресурс] – Режим
доступу до ресурсу: http://litakcent.com/2014/12/10/vestern-iz-zhinochym-
oblychchjam/
4. Рибцева О. Тематично-змістові домінанти роману “Маруся” В. Шкляра /
О. Рибцева // Українська література від давнини до сучасності :
парадигми, напрямки, проблеми. Запоріжжя, 2016. С. 128-130.
5. Федюк Т. Люди, які “тримають Україну” : рецензія на книжку Василя
Шкляра [Електронний ресурс] / Тарас Федюк. Режим доступу :
http://www.bbc.com/ukrainian/entertainmem/2014/10/141028Book 2014 reven
shklyar fedyuk.
6. Шкляр В. Маруся: роман / Василь Шкляр. — Харків: Книжковий Клуб
«Клуб сімейного дозвілля», 2014. — 320 с.