Professional Documents
Culture Documents
Питання на іспит
Питання на іспит
10. Виникнення братств та їх діяльність. Освіта і наукові знання XIV – XVI ст.
1585 — Львівське Успенське братство, утворення у Львові першої братської(слов’яно-
греко-латинської) школи.
1615 — за підтримки козацтва у Києві було засноване Богоявленське братство, до якого
вступив гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
1556-1561 — “Пересопницьке Євангеліє” — перша Біблія написана українською мовою,
на цій книзі дають присягу українські президенти.
1574 — у м. Львів Іван Федоров надрукував “Буквар” та “Апостол” — перші друковані
підручники.
1578 – Костянтин Острозький заснував Острозьку академію. Там вивчали грецьку,
латинську та церковнослов'янську мови.
11. Люблінська унія і її наслідки для України.
1 липня 1569 р. Польська республіка та Велике князівство Литовське об’єднались в одну
державу — Річ Посполиту. Згідно з унією:
1. Обирався спільний король, але лише зі сторони Польщі.
2. Створювались спільний сейм та валюта — злотий.
3. Литва зберігала свою печатку, герб, адміністрацію, судочинство та
військо.
4. Польська та литовська шляхта одержувала право володіти землями в будь-якій частині
держави.
5. Урядовою залишалася руська мова, а прововою — Литовські статути.
На території України було утворено 6 воєводств — Руське(з центром у Львові),
Подільське(м. Кам’янець), Волинське(м. Луцьк), Белзьке, Брацлавське, Київське. На цих
землях поляки вводили свою мову, культуру та релігію. Становище українців після
Люблінської унії погіршилося — посилення польської експансії на етнічні українські
землі, остаточне закріпачення селян, руйнівний наступ католицизму, насильницька
полонізація, наростання соціальної напруги.
12. Причини виникнення козацтва та його роль в історії українського народу. Запорізька
Січ.
Перша писемна згадка про козаків — 1489 р. у праці Мартіна Бельського — “Хроніки”.
Основні причини виникнення — збільшення панщин, релігійне та національне гноблення.
Козаки формувалися на території Дикого поля(незаселена територія між Московським
князівством та Османською імперією), вони перейменували цю територію на Великий
Луг.
5.
6. 7. 8. 9.
гетьман має право приймати іноземних послів і посилати своїх до інших держав, після
чого сповіщати про це царя. Україні заборонені самостійні дипломатичні відносини з
Річчю Посполитою й Османською імперією;
непорушними залишаються права і вольності всіх станів України;
Україна зобов'язана сплачувати данину до царської скарбниці;
зі свого боку цар зобов'язаний обороняти і захищати Україну;
у Києві й Чернігові має розміщуватися московське військо на чолі з воєводами
та ін.
16. Гетьманство І.Виговського та Ю.Хмельницького – початкова фаза Руїни.
Внутрішня політика І. Виговського
Гетьман підтримував привілейовані верстви населення - українську покозачену
шляхту та старшинську верхівку. Щедро роздавав земельні наділи і привілеї
можновладцям, що спричинило невдоволення незаможного козацтва і селянства. У травні
1658 р. за підтримки москви Мартин Пушкар та Яків Барабаш підняли повстання проти
Виговського, щоб повернути козацькі вольності. Це повстання поступово переросло у
громадянську війну в Україні. Почалося лихоліття Руїни. Повстання було придушене, у
братовбивчому протистоянні загинуло 50 тис. Українців.
Зовнішня політика І. Виговського.
Вересень 1658 — Гадяцький договір з польським урядом:
1) Україна (Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства) як формально незалежна
держава під назвою Велике князівство Руське на рівних правах з Польщею та Литвою стає
третім членом федерації - Речі Посполитої;
2) верховна влада належить гетьману, якого обирають довічно та затверджує король;
3) українська армія - 30 тис. козаків та 10 тис. найманого війська;
4) православні віруючі зрівнюються в правах з католиками;
5) відновлюється адміністративно-територіальний устрій, що існував до 1648 р.;
6) польським магнатам і шляхті повертають маєтки в українських землях;
7) відновлюються повинності українського селянства;
8) Українська держава втрачає право на міжнародні відносини.
Наслідки — московський уряд почав підтримувати противників Виговського, гро-
мадянська війна в Україні переросла в московсько-українську війну.
17. Загострення державно-політичної кризи за правління П.Тетері й І.Брюховецького.
У січні 1663р. на козацькій раді у чигирені новим гетьманом було обрано Павла тетерю
що займав пропольську політику (Річ Посполиту)
Через пів року у Ніжині відбулася таємна “Чорна рада” на цій раді гетьманом обрали Івана
Брюховецького який підтримував Московську державу
Це означало розкол держави
Павло Тетеря закріпив за собою правобережну Гетьманщину, а Брюховецький
лівобережну Гетьманщину
У 1663р. Брюховецький укладає з москвою Батуринські статті.
Через 2 роки Брюховецький сам їде у Москву де вкладає новий договір Московські статті
1665р.
У 1665р. на зміну Тетері приходить Дорошенко який спочатку займав пропольську
позицію, але згодом оголосив Польщі війну як реакцію на Андрусівське перемирʼя(1667р).
- на 13,5 р між Річчю Посполитою і Московською Державою укладено мир. Кордон
держав пролягав по Дніпру. Правобережжя Польщі, Лівобережжя,та Київ(на два роки)
Московській державі. Запоріжжя керувалось обома державами.
18. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана П.Дорошенка: пошук нових орієнтирів.
Після підписання Андрусівського миру 1667р Дорошенко оголошує війну Речі Посполиті.
В ході боротьби Дорошенко підписує із Польщею Підгаїцьктй Договір згідно якого
Дорошенко визнавав зверхність короля.
Тим часом Лівобережний гетьман Брюховецький піднімає антимосковське повстання.
Дорошенко вирішує скористатися ситуацією і спрямовує свої війська на Лівобережжя.
У 1668р. Він був проголошений гетьманом обох брегів. Але практично одразу Дорошенко
був вимушений повернутися на правобережжя, залишивши наказним гетьманом Демяна
Многогрішного.
Дорошенко втратив вплив на правобережжі тому пішов на угоду з Османською імперією.
1669р. - приймає турецький протекторат (Корсунські статті)
Козаки відвернулись від нього адже вважали турків своїми ворогами, спочатку вони
обирають гетьманом Петро Суховія а згодом Михайла Ханенко що займав пропольську
позицію. Польща визнає Ханенка Правобережним гетьманом який розпочинає бойові дії
проти Дорошенка кілька сутичок поляки програли тому змушені були у 1672р. - підписати
мир з турками
(Бучацький договір)
Лівобережні землі Дорошенко втратив оскільки Многогрішний перейшов на бік Москви і
уклав (Глухівські статті 1669р.)
У 1672р. Многогрішного звинуватили у звязках з Дорошенком та позбавили влади.
Новим гетьманом став Іван Самойлович(1672-1687)
який займав промосковську позицію
У 1672р - уклав Конотопські статті
Дорошенко тим часом повністю зневірився у своїх силах, не маючи підтримки з боку
козаків та простого люду він складає повноваження гетьмана.
Туркам став потрібен новий гетьман і таким став Юрій Хмельницький
Разом із турками Юрій Хмельницький здійснив спробу захопити Чигирин помилково
вважаючи що таким чином зуміє встановити контроль над усіма лівобережними землями.
Внаслідок першого Чигиринського походу(1677р) туркам так і не вдалося захопити місто,
в наслідок другого походу (1678р) турки через підкопи вдерлися в місто, зруйнували його
влаштувавши криваву різанину.
Згодом у 1681р. Московська держава та Османська імперія підписують мир
Землі між південним Бугом та Дніпром 20 років повинні були бути незаселені.
Цей договір примусив Польщу піти на мир із Москвою
У 1686р був укладений “Вічний Мир”
19. Обмеження автономії Гетьманщини за правління Д.Многогрішного й І.Самойловича.