Дизартрія:

-вплив на навчання та досягнення

дітей
-стратегія підтримки

Підготувала студентка
ФДССО Група 308 СО3
Бурмістрова Оксана
 Дизартрі́я —

порушення вимовної сторони мовлення,

яке виникає внаслідок органічного
ураження центральної нервової системи.
Це тяжкий розлад усієї мовленнєвої
діяльності. При дизартрії порушується не
тільки звуковимова майже усіх груп звуків,
але і просодична сторона мовлення: голос,
інтонація, темп, ритм.
 Основні освітні проблеми у дітей з
дизартрією включають:
Недосконалість мовленнєвої
моторики,неправильна артикуляція звуків

Труднощі у сприйманні мовлення

Страждає просодична сторона мовлення

Проблеми у навчанні читанню та письму

Соціальні труднощі
(соціалізація,спілкування,самооцінка)
Виховання соціальних навичок є дуже
важливими у становленні дитини як
особистості,що впливає на успіхи у навчанні та
досягнення дитини.
Діти з дизартрією можуть відчувати труднощі в
спілкуванні, вираженні своїх думок та ідей, що може
вплинути на їхню здатність ефективно взаємодіяти з
оточуючими, зокрема у взаємодії з однолітками та в
участі в групових активностях.
Через це діти можуть відчувати стрес ,розвивається
тривожність та невпевненість, низька самооцінка
через труднощі в мовленні, що може вплинути на
їхню мотивацію до навчання.
Тому для забезпечення якісного навчання та
розвитку необхідно дотримуватись певних
принципів та проводити консультативну роботу з
батьками.
Принципи реабілітації дітей з
дизартрією

Етіопатогенетичний принцип
Принцип раннього втручання
Принцип системності
Комплексність
 Етіопатогенетичний принцип включає
врахування ураження окремих структур мозку.
Він включає діагностику стану мовленнєвих та
психофізіологічних функций, для виявлення
уражень структур мозку,що впливає на
характер порушень м язового тонусу,
моторних, сенсорних і мовленнєвих функцій.
.
Принцип раннього втручання.
Раннє втручання сприяє розвитку компенсаторних
можливостей мозку, що сприяєт эффективності
коррекційної роботи,а саме:
-врахування послідовності розвитку моторних,
сенсорних, психічних та мовленнєвих функций;
-виявлення основного дефекту в структурно-
функціональній організації мовленнєвої діяльності;
-врухування вікових та індивідуальних особливостей
дитини.
Принцип системності виявляється у впливу,
який направлений на:
- моторний розвиток;
- психічний розвиток;
- сенсорний розвиток;
- мовленнєвий розвиток;
- на розвиток особистості дитини.
При вступі дитини до школи,успішне здійснення корекційної
роботи залежить від контакту вчителя-логопеда з вчителем
початкових класів.
Однією з найважливіших умов роботи є вироблення єдності
вимог до учня з дизартрією з боку вчителя і логопеда.
Логопед зобов’язаний навчити педагога відрізняти
логопатичну помилку від помилки, обумовленої не
вивченим правилом з грамматики.
Усім дітям із тяжкими вадами мовлення властиві відсутність
мотивації до спілкування, невміння орієнтуватися в ситуації
взагалі або під час конкретних обставин з допомогою
дорослого, розлади поведінки,труднощі в комунікації,
підвищена емоційна стомлюваність.

Тому педагог, працюючи з дітьми, які мають мовленнєві

порушення, веде корекційну роботу не лише щодо
фонетичної, лексичної та граматичної будови мовлення, а й
щодо подолання супровідних дефектів, які ускладнюють процес
реабілітації дитини.
Перед педагогом стоїть завдання визначити найбільш
адекватну систему організації процесу навчання,
знайти для дитини найбільш оптимальні індивідуальні
методи та прийоми корекції.
Необхідно, щоб форми корекційно-педагогічної роботи
були доступними,цікавими для дитини, незалежно від її
мовленнєвого, фізичного й розумового розвитку.
 Рекомендації для педагога
Виконуйте всі рекомендації логопеда, інших фахівців,
батьків щодо спеціальних вправ та адаптації матеріалу для
конкретного учня.

Запитуйте в учня про труднощі, які він/вона відчуває під

час сприйняття, обробки, застосування інформації (нового
матеріалу).З’ясуйте, яку інформацію учень не сприймає.

Запропонуйте інший спосіб (якщо учень не може читати,

поясніть усно, якщо не сприймає на слух подайте у
письмовому вигляді).Використовуйте наочність.
 Отже , навчання та стратегія підтримки дітей з
дизартрією мають свої особливості,які впливають на
досягнення та розвиток особистості дитини.
Це забезпечується через індивідуальний підхід до
навчання,дотримання принципів корекційної
роботи,комплексну співпрацю різних спеціалістів і
створення сприятливого середовища для розвитку
мовленнєвих навичок дитини.