Диференційна діагностика дизартрій за локально- діагностичною ознакою

Основними показниками при діагностиці дизартрії за ступенем ураження є

міміка, дихання, голосоутворення, рефлекторні рухи мови, його
формоположенія, утримання артикуляційної пози; довільні рухи язиком,
губами; м'яке піднебіння, гіперкінези, оральні синкинезії, звуковимова

БУЛЬБАРНА ДИЗАРТРІЯ
Для даної форми дизартрії характерне порушення або відсутність бульбарних
рефлексів: порушення смоктання і ковтання, надмірне слиновиділення,
труднощі з жуванням, практично повна відсутність міміки. Голос зазвичай
гугнявий, хриплий, дуже тихий, усі приголосні звуки одноманітні.
ПСЕВДОБУЛЬБАРНА ДИЗАРТРІЯ
Цей стан викликаний гіпертонусом м'язів мовленнєвого апарату або
спастичним паралічем. Найхарактернішою картиною є порушення роботи
м'язів мовлення, гіперсалівація, часте поперхування. Порушена вимова
сонорних (дзвінких, які не мають глухої пари), шиплячих і свистячих звуків.
КОРКОВА ДИЗАРТРІЯ
Основна причина коркової дизартрії — порушення довільної артикуляційної
моторики, у той час як мовленнєве дихання і часто інтонаційна складова
збережені.
ПІДКІРКОВА ДИЗАРТРІЯ
Для даної форми характерні гіперкінези — мимовільні рухи, зокрема мімічні
і артикуляційні. У процесі мовлення гіперкінези посилюються, що може
призвести до артикуляційного спазму, що веде до перепадів тембру (то
низький хрипкий, то високий, верескливий) і сили голосу (то шепіт, то
вигуки). Також страждає темп мовлення і може виникати заїкання (як прояв
гіперкінезу).
МОЗОЧКОВА ДИЗАРТРІЯ
При цьому стані мовлення хворого уривчасте, толчкоподібне і більше схоже
на скандування, ніж на плавне мовлення. Також характерна атаксія (тремор і
слабкість кінцівок, хиткість ходи, порушення координації рухів і рівноваги).
Також іноді виділяють холодову дизартрію, яка проявляється при сильних
змінах температури в приміщенні, де знаходиться дитина. Причиною такого
стану є нервово-м'язове захворювання міастенія.
Логопеди виділяють 4 ступеня тяжкості захворювання.
 Легкий ступінь (стерта дизартрія) — оточуючими зазвичай не реєструється,
але логопед відразу ж помітить порушення.
 Середньо-легка ступінь — мовлення зрозуміле оточуючим, але вже явно
помітні порушення.
 Ступінь середньої тяжкості — мовлення сильно порушене, дитину розуміють
тільки люди, які з нею часто спілкуються (батьки), і то лише тому, що вже
знають, як дитина спотворює кожне слово.
 Важкий ступінь (анартрія) — мовлення або незрозуміле взагалі нікому, або
зовсім відсутнє.
показники Дизартрія III Дизартрія II ступеня Дизартрія 1 ступеня –
ступеня - - середньої тяжкості важка форма
стерта форма
1. Міміка Виразна Маловиразна.Незна Стійка гипомімія,
симетрична.С чна асиметрія важкі випадки-амімї особи,
постерігаєтьсяособи. асиметрія.Довільні
повний Недостатній мімічні рухи утруднені,
контроль за контроль за спостерігаються
мімікою, становищем губ 'в синкінезіі
керованість їїспокої рот .Рот постійно відкритий,
відкритий язик виходить за межі рота
2. Дихання Тип дихання Дихання Дихання слабке, поверхневе,
змішаний: поверхневе, аритмічний.Видих
грудобрюшни ключичне, можлива ослаблений,
й. Обидві аритмія утруднене задування
половини сірники
працюють
рівномірно
3. Голосо- Голосоподача Голосоподача Голос слабкий,
творення м'яка.Голосод жорстка, голос переривчастий,
ихальний загасаючий.Голосов згасаючий, до повного
струмінь в і зв'язки повністю зникнення.
повному не змикаються Змикання голосових зв'язок
обсязі, (парез) нерівномірно,
тривала що відбивається
на голосі від тихого,
до різких вигуків)
4. Рефлекторні У повному Обсяг і темп дещо Стійкі обмеження рухів,
руху мови обсязі, обмежені, обсягу, темпу
достатньому відзначається (пожуй, оближи варення)
темпі виснаженість
(жування, мовних функцій
облизування
губ)
5. Формо- По середній Широкий, кінчик не Стійка асиметрія,
положення лінії.Кінчик сформований, колообразний або патетичний з
мови яскраво девіація мови односторонньою атрофією
виражений (відхиляється в
здоровий бік)
6. Утримання Без праці під Утримується до 10, Утримується до 5 насилу
артикуляційної рахунок до 10 але спостерігаються .При спастичній і
пози і елементи гіперкінетичій
 більше.Ціаніч занепокоєння, формах дизартрії –
ність тремору, яскраво виражений тремор,
відсутня.незна ціанічності, збудження.
чна салівація салівації При паретичній –
мова виходить за межі рота
7. Довільні Всі рухи - в Легка Стійка асиметрія мови.
рухи мови повному асиметрія.Темп Перехід від одного
обсязі і темпі, уповільнений.Утруд артикуляційного
незначні нена зміна укладу до іншого
порушення артикуляційних утруднений настільки,
диференційов рухів.Відзначається що мова
аних виснаженість стає малозрозумілою,
артикуляційн мовних функцій «говорить ніби каша в роті»
их рухів
8. М'яке небо Розташоване Асиметрично, М'яке небо паретичної
за середньою паретична.В настільки,
ліній.При результаті можлива що небноглоточний
кашлі, на легка назального затвор не утворюється,
твердій атаці відзначається витік повітря,
активно в результаті сильна
скорочується назального
9. Довільні Симетричні, Асиметричні в Асиметрія.Темп значно
рухи губ: здійснюються здорову сторону, уповільнений.Обсяг
трубочка, в повному рухи виконуються в різко обмежений.опір
вібрація, обсязі і повільному відсутня
посмішка темпі.Можлив темпі.Рухи з опором
і руху з утруднені
опором
10. Гіперкінези відсутні непостійні Постійні, гіперкінези
ускладнюють мова
11. Оральні відсутні Непостійні, слабо Постійні, при спробі до
сінкінезіі виражені мови посилюються,
ускладнюють спілкування
12. Вимова Ізольовано все Можливо Найчастіше спостерігаються
звуки в нормі, правильне, але Спотворення
але у відзначається (міжзубний,
спонтанному нерозбірливість, бічний сигматизм),
мовленні страждають певні голос набуває назальний
відзначається групи звуків відтінок,
розмиття в страждає просодика:
усіх тембр, інтонація, темп,
фонетичних виразність
групах
Неврологічний статус - має місце периферичний парез; паралічі і парези
м'язів артикуляційної мускулатури виборчі, мляві. У дитячій практиці
найбільше значення мають односторонні виборчі поразки лицьового нерва
(VII пари ч. М. Н.), Що веде до млявим паралічів м'язів губ, однієї щоки.
Рухливість артикуляційної мускулатури обмежена в залежності від ступеня
паралічу. Особа амімічне. Порушується ковтання твердої і рідкої їжі,
утруднене жування.

Псевдобульбарна дизартрія - двосторонні поразки центральних рухових

кортико-бульбарних невронів, що йдуть від кори головного мозку до ядер
черепно-мозкових нервів стовбура.

Неврологічний статус - підвищення м'язового тонусу в окремих м'язових

групах за типом спастичності, викликає спастичну форму псевдобульбарної
дизартрії; зниження м'язового тонусу - паретичну форму. Відзначається
обмеження довільних рухів. Мова напружений, відтягнуть назад, кінчик
язика не виражений, відхиляється в здоровий бік, спостерігається саливація
(слинотеча). Рухи уповільнені в темпі, відрізняються малою амплітудою,
виснажуваністю, підвищенням м'язового тонусу, дифузним переміщенням.

До числа найбільш частих ранніх, практично найперших проявів дизартрії

відносять псевдобульбарний синдром. Ознаки псевдобульбарного синдрому
можливо виявити вже у новонародженого. Такими першими проявами
псевдобульбарного синдрому є слабкість або ж відсутність крику, порушення
актів смоктання, ковтання, відсутність або ж виражена слабкість цілого ряду
вроджених безумовних рефлексів, до яких відносяться смоктальний,
пошуковий, хоботковий і долонно-ротоголовні рефлекси.

Звертає на себе увагу, що крик у таких новонароджених протягом довгого

часу залишається тихим, нерідко має носовим відтінком, іноді являє собою
окремі уривчасті схлипування на вдиху. Такі діти з перших днів життя
погано беруть груди, смокчуть мляво, а при ссанні часто захлинаються,
синіють, іноді відзначається витікання молока з порожнини носа. У
найважчих випадках новонароджені взагалі не здатні смоктати груди, що
робить необхідним годування їх через зонд. Також відзначаються і
порушення дихання. Спостерігається поверхневе, часте дихання, часто
носить аритмічний характер. У ряді випадків також спостерігається
асиметрія обличчя, витікання молока з одного з кутів рота, а наявність
одвислою нижньої губи часто перешкоджає захопленню соска або соски.

З плином часу все більш явною стає недостатність інтонаційної виразності

крику, а також різних голосових реакцій. Звуки, що видаються під час
белькотіння, характеризуються одноманітністю, а сам лепет з'являється в
більш пізні в порівнянні з нормальними термін. Протягом довгого часу
малюк не може навчитися жувати, відкушувати їжу, часто давиться, не може
навчитися пити з чашки. По мірі росту і дорослішання дитини, більшого
значення набувають ознаки мовних порушень.

Так, починають проявлятися стійкі дефекти звуковимови, порушення

довільних артикуляційних рухів, звертає на себе увагу неправильне
положення язика в ротовій порожнині, поява і збереження насильницьких
рухів, у тому числі і мови, різні порушення голосоутворення, а також
мовного дихання. В цілому спостерігається затримка мовного розвитку.

Найбільшу трудність представляє собою діагностика стертою дизартрії, а

особливо її рання діагностика. В якості основних критеріїв діагностики
стертою дизартрії були запропоновані наступні. Важливим ознакою
наявності мінімальних проявів дизартрії є специфічні артикуляційні
порушення у вигляді обмеження обсягу найбільш тонких, диференційованих
рухів, особливо рухів кінчика язика, порушення симетричності положення
висунутого язика, тремтіння, що відзначається при його знаходжень в цьому
положення. При цьому зазначені симптоми можуть бути виражені дуже
слабо. Наступним критерієм є наявність оральних синкинезій. Так,
наприклад, зустрічаються рухи нижньої щелепи, супроводжуючі руху мови
догори або ж поєднання рухів мови з рухами в пальцях кистей. Також за
наявності стертою дизартрії спостерігається уповільнення артикуляційних
рухів, утримання певної артикуляційної пози вимагає докладання значних
зусиль, також труднощі виявляються і при перемиканні від одного
артикуляційного руху до іншого.

Зазначені порушення звуковимови носять, як правило, стійкий характер, а

автоматизація поставлених звуків супроводжується труднощами.

Для виявлення наявності стертою дизартрії були запропоновані деякі проби.

У першому випадку дитині пропонують висунути язик з відкритого рота, а
потім утримувати його в такому положенні протягом деякого часу зовсім
нерухомо, одночасно просять стежити очима за яким предметом, який
переміщається в бічних напрямках. Пробу розглядають як позитивну в тому
випадку, коли при русі очних яблук слідом за предметом спостерігається
хоча б незначне зміщення, відхилення мови в ту ж сторону.
Для постановки другої проби логопед кладе руки на шию випробуваного
дитини і при цьому просить його виконувати деякі артикуляційні руху. У разі
виявлення при найбільш артикуляційних рухах напруги в м'язах шиї або ж
появи видимого закидання голови проба вважається позитивною і свідчить
про наявність стертою дизартрії.

При легкому ступені дизартрії, за даними того ж автора, відсутні гіперкінези

і оральні синкинезии, рефлекторні рухи мови виконуються в нормальному
обсязі і темпі, не страждають міміка, дихання і голосообразовання.
Зберігається здатність до утримання артикуляційної пози, однак може
відзначатися невиражена салівація. При виконанні довільних рухів незначні
порушення відзначаються при вчиненні найбільш тонких диференційованих
артикуляційних рухів. Звуковимова ізольованих звуків, як правило, не
порушено, однак при вимові у спонтанному мовленні спостерігається сма-
занность у всіх фонетичних групах. При дизартрії середнього ступеня
тяжкості відзначаються порушення практично всіх досліджуваних
показників, однак ступінь вираженості цих змін варіюється від незначної до
вираженої. Так відзначаються порушення міміки у вигляді зниження її
виразності, появи незначною асиметрії особи.

При важкій формі дизартрії є грубі порушення всіх досліджуваних критеріїв.

Відзначаються виражені парези уражених груп м'язів аж до ступеня
паралічів. Спостерігаються різке утруднення рухів і обмеження їх обсягу,
найсильніша виснаженість, гіперкінези і оральні синкинезії носять постійний
характер і створюють значні, часом нездоланні перешкоди для мовлення.
При наявності промови звуковимову грубо порушено. Відзначаються
спотворення (міжзубний, бічний сигматизм). Порушені тембр, інтонація,
виразність, а також темп мови.