ЙОГАНН

ВОЛЬФГАНГ
ФОН ГЕТЕ
Підготували учениці 11 УІФ классу:
Зінкевич Юлія та Прокопенко Аліна
Найглибша повага, яку автор може виказати
своїм читачам, це — створити не те, чого від
нього очікують, а те, що він сам вважає
правильним і корисним на певному ступені
свого й чужого розвитку.

— Й. В. Гете
Йоганн Вольфганг Гете народився 28 серпня 1749
у Франкфурті-на-Майні. Батько його був юристом,
мав чин імперського радника, мати була знатною
дворянкою. Йоганн рано почав читати, до семи
років вже знав латинь і грецький. У 16 років Гете
вирушає в Лейпцизький університет, на
юридичний факультет.
Навчання на юриста його не привернуло,
провідним інтересом Гете була література і
мистецтво, і незабаром він їде додому. Потім
він стає студентом Страсбурзького
університету. Там, в силу своєї допитливості,
Гете захоплюється медициною, багато читає,
вивчає природничі науки.

У 1769 році Гете видає першу книгу своїх

віршів. Незабаром він стає одним з ідеологів
літературного руху «Буря і натиск», що став
популярним у Німеччині, яке вважало
головним завданням автора створення в
образі героя вольової, сильної особистості.
ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ
Дружина поета не належала до знатного стану, тому
його батьки забороняли йому на ній одружуватися або
виводити її з собою у вищий світ. Не сміючи
суперечити їх волі, Гете жив зі своєю коханою цілих 18
років до того, коли все-таки вступив з нею в офіційний
шлюб.
Всього у них було п’ятеро дітей, але вижив тільки
старший син, всі інші вмирали, не проживши й двох
тижнів.
Прожив він з Христіаною Вульпиус близько 30 років.
Протягом декількох років Гете листувався
з Беттиной фон Арнім, яка була молодша
за нього на 36 років. Переписка почалася в
1807 році (коли Гете було 58 років, а
Беттине – 22) і закінчилася в 1811 році
після сварки Беттіни з дружиною Гете.
Відносини Гете і фон Арнім описані в
романі Мілана Кундеи «Безсмертя».
 ЦІКАВІ ФАКТИ
Гете дуже любив грати в шахи
Письменник дуже любив
фіалки. Ці квіти німці досі
називають «квітами Гете».
Гете працював тільки в
герметично закритому
приміщенні без найменшого
доступу свіжого повітря.
Гете терпіти не міг гавкоту
собак, і запаху тютюнового
диму.
 СМЕРТЬ
Гете помер від застуди.
Він помер 22 березня 1832, рівно опівдні,
тобто в час його народження.

На честь Гете названі кратер на Меркурії і

мінерал гетит.

Останні слова Гете – «Будь ласка, закрийте

вікно».

ПАМ’ЯТНИК ЙОГАННУ ГЕТЕ

В БЕРЛІНІ
Ще в юності, за часів «штюрмерів», Гете захопився відомою німецькою
легендою XVI ст. про доктора Фауста — мага і чорнокнижника, який уклав угоду
з дияволом. Краса та драматичність сюжету зачарували поета. Він розпочав
писати першу частину «Фауста» ще в 1790-ті, прагнучи висловити свої роздуми
над болючими питаннями сучасності. Роботу над трагедією — символом його
власного життя — митець продовжував переважно в часи найтяжчої життєвої
кризи. Уперше він узявся за «Фауста» в дев’‎ятнадцять років, коли тяжко хворів.
Герой однієї з найпопулярніших легенд
Середньовіччя доктор Фауст — особа історична. Він
був професором, читав лекції в різних університетах,
мав учнів і послідовників. Образ Фауста в легенді
уособлює відбиток часу. Це людина, яка заради
знання готова знатися з нечистою силою, і тому в
кінці твору Фауст потрапляє до пекла. Водночас він
сміливий і безстрашний шукач таємних знань та
заборонених шляхів отримання цих знань. Головна
суть фаустівського сюжету — жага безмежного
знання, допитливість, свобода духу — приваблювала
багатьох письменників наступних епох і зумовила
світову популярність образу Фауста.
У 1886 році було виявлено текст «Прафауста»
(Urfaust), створеного Гете в ранній молодості, у
1772—1775 роках. Гете об’єднав історію про
вченого-мага з любовною колізією,
поширеною у творчості «штюрмерів». Удруге
потягнувся до рукопису на п’‎ятдесят першому
році життя, коли знову захворів і навіть на
деякий час утратив зір.
Однак тема твору виявилася надто
складною для молодого поета. Утретє Гете
повернуся до твору на схилі літ, коли його
полишили друзі, померли рідні... Нарешті
«Фауст» був закінчений. А через рік, на
вісімдесят третьому році життя,
письменник помер, залишивши у спадок
людству безсмертний твір, свою думку про
істину. Загалом Гете присвятив своєму
«Фаусту» 62 роки життя.
Нема нічого більш великого, ніж
істина. Який я радий, що присвятив
своє життя істині

— Й. В. Гете