9 клас

План-конспект
Тема: «Трагедія «Фауст» – вершина творчості Й. В. Гете й один із
найвидатніших творів світової літератури. Історія створення та
проблематика трагедії.»
Мета: ознайомити учнів із композицією, проблематикою, історією
створення трагедії «Фауст», вивчати філософську трагедію Гете як
художнє втілення ідей епохи Просвітництва, розвивати логічне мислення
та монологічне мовлення, навички літературознавчого аналізу
драматичного твору, виховувати життєстверджуюче начало, формувати
етичні погляди на світ.
Тип уроку: Засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та
навичок.
Обладнання: Дошка з ілюстративним матеріалом, тексти трагедії Гете
«Фауст», картки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
Прийом «Лови помилку».
Йоганн Гете – представник доби Відродження. Народився у Франції,
у місті Франкфурт-на-Майні. Прожив коротке життя: всього 36 років.
Навчався у Лейпцизькому та Страсбурзькому університетах. Герцог Карл
Август запросив до себе на службу 26-літнього поета у місто Берлін. Щоб
подолати душевну драму, Гете подорожує по Росії, яка надихнула його
грандіозними естетичними враженнями. Його творчість поділяють на 3
періоди: «штюрмерський», веймарський, трагічний. Особливу
популярність Гете принесли твори: «Страждання молодого Вертера»,
«Міщанин-шляхтич», «Фауст». Обов’язковим заняттям все життя Гете
вважав читання. Щоденна норма становила 20 сторінок. Похований Гете у
Веймарі в одному склепі із Мольєром.
(1. Доби Просвітництва. 2. У Німеччині. 3. Довге. 82 роки. 4 У місто
Веймар. 5. По Італії. 6. На 2 періоди, трагічного не було. 7. Зайве –
«Міщанин-шляхтич». 8. Норма – 80 сторінок. 9. Похований із Шиллером.)
2. Підсумки й оцінювання учнів
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Слово вчителя про історію створення “Фауста”.
«Фауст» — найвище досягнення Ґете. Ще в молоді роки поет
захопився середньовічною легендою про мага і чародія Фауста, якому в
його нечестивих заняттях допомагав чорт, за що забрав потім душу Фауста
в пекло. Свою душу Фауст мусив віддати в обмін за оволодіння земною
мудрістю. Та істина, яку проповідували авторитети давнини і про яку
йдеться в святих книгах, не задовольнила вченого. Щоб осягнути істину
життя, Фауст прагне заглибитися в саме життя. Образу Фауста драматург
надав привабливі риси: ренесансну допитливість розуму, прагнення до
осмислення життя.
Існуючий у літературі сюжет про вченого — мага Ґете поєднав з
іншим, досить поширеним сюжетом: палко закоханий юнак спокушає
молоду, недосвідчену дівчину; вона чекає від нього дитину, а він
малодушно кидає її напризволяще. Поет знайшов спосіб поєднання цих
сюжетів: Мефістофель (чорт) омолоджує вченого. Персонажами твору
Ґете стануть Бог, чорт, людина, нечиста сила. Однак тема виявилась
складною для молодого поета, і він припинив роботу над рукописом.
Майже через двадцять п'ять років Ґете повертається до роботи над
трагедією, і «Фауст» стає головним змістом творчого життя Ґете.

Проблемне запитання: «Назвіть джерела, з яких Ґете запозичив сюжет

"Фауста" ».

2. Індивідуальне завдання. Особливості композиції твору

У своєму завершеному вигляді твір складається з «Присвяти»,
«Театрального вступу», «Прологу на небі» та двох частин. Першу частину
закінчено 1806 року, другу — 1831.
Трагедія розпочинається двома прологами. Перший із них —
«Пролог у театрі» — бесіда поета, актора і директора. Троє співбесідників
— де ніби три сторони особистості автора. Поет мріє про високу мету;
актор закликає сміливіше черпати сюжети із самого життя, щоб оволодіти
серцями людей; директор — діловий, прак-тичний — тверезо оцінює
дійсність, від розмов кличе до справи, до реального втілення на сцені
високих поетичних задумів. Другий пролог — «Пролог на небі». У ньому
беруть участь Бог, архангели Рафаїл, Михаїл, Гавриїл, згодом —
Мефістофель. Цей пролог відкривається гімном могутній природі, вічному
руху і вічній гармонії, гімном Сонцю і Землі, а завершується суперечкою
Бога та Мефістофеля стосовно сутності людини.
 У першій частині твору розкривається історія кохання Фауста і юної
городянки Маргарита (Ґретхен). Закохані цілком покладаються на
природу. Для Фауста природа, кохання, щастя, Бог — нероздільні. Але
природа не лише велична і прекрасна, вона суперечлива і таємнича.
Щасливе і прекрасне кохання закінчується трагічно.
Друга частина твору схожа на мандри чудесними островами. Фауст,
живучи вдруге, намагається осягнути нове й дивне для нього життя і взяти
в ньому посильну участь. Проживши друге життя, Фауст підбиває його
підсумок. Він пересвідчився в найвищій цінності реального буття і
діяльності життя людини та розуміє, що мусить передати пізнану істину
нащадкам, тобто втілити її, побудувавши місто. Фауст також зрозумів, що
людину виправдовують висока мета, невтомна праця, активність душі й
довічна боротьба за життя і волю. Фауст отримує на небі повне прощення.

3. З’ясовуємо на скільки добре учні знають біографію Гете.

Вставте пропущені дати або події.

Дата Життєва подія

28 серпня 1749р.
1765- 1768рр.
1770-1771рр. Народився в м.Франкфурт-на-Майні в заможній бюргерській
родині (батько був юристом).
1770р. Навчається в … , вивчає право. Продовжує навчання в …
університеті, де вивчає право, літературу, медицину.
1771-1773р. Знайомиться з Й.В.Гердером, стає одним з лідерів руху…
Служить у Вецларі. Кохання до …
17.. Переїздить до Веймара на службу до герцога Саксон-
Веймарського Карла Августа. Стає членом Таємної ради,
згодом міністром, отримує дворянський титул.
Подорожує …, захоплюється її культурою, античністю.
Дружба і співпраця з …
1786- 1788рр. Одружується з Крістіною Вульпіус.
… похований в одному склепі з Ф.Шиллером.
90 –і роки
1813р.
22березня 1832р.

4. Робота над змістом трагедії

–Якою представляє Мефістофель людину в своєму монолозі?
(Мефістофель у своєму монолозі представляє людину як смішного і
нещасного дивака, розум якого пасивний).

– Кого він виділяє серед людей? (Але серед людей він виділяє доктора
Фауста, «не такого, як всі». Це самотній сумний мрійник, наділений
активним, шукаючим розумом).

– Як ви думаєте, яка форма людського розуму корисніша для людей, для

суспільства? (Так, Гете в трагедії «Фауст» прославляє активний
людський розум, пошук якого спрямований на благо людей).

Учитель
Це складає ідею трагедії. Розумна людина доби Просвітництва високо
оцінює своє право на щастя, але не забуває, що щастя – це справа розуму.
З Фаустом Гете знайомить нас вже в першій сцені першої дії.

5. Робота в групах. Клас ділиться на групи і відповідає на завдання карток.

Картка №1
Виразне читання монологу Фауста.
(Сцена «Кабінет Фауста»,1 дія, 1 частина).
1.Які почуття переживає Фауст? (Він вивчив філософію, став юристом і
лікарем, магістром і доктором, але вважає, що не знає нічого; не знає слави,
багатства).
2. Яким ви собі уявляєте Фауста? (Учена людина, багато знає, навчає інших,
допомагає людям, та не знаходить задоволення, втіхи знаннями).
3. Опишіть його внутрішній стан. Що шукає Фауст? (Він розчарований в науках,
в прожитому житті: «Загинули роки!» Звертається до магії, щоб йому
відкрилась таїна природи, щоб зрозуміти загадки житія, хоче, щоб з його вуст
лилась істина).

Картка №2
Виразне читання монологу Фауста №2.
(Сцена «Кабінет Фауста»).
1. Що відчуває Фауст після того, як поспілкувався з людьми під час великого
церковного свята? Як це характеризує героя ? (В його душі затихла дика
тривога, воскресла любов до Бога, до ближнього. Надія знову зацвіла, і мрії
линуть туди, де життя б’є ключем. Це його характеризує як прекрасну
людину, гуманну, віруючу, життєлюбну.)
2. Що бентежить Фауста? (Те, що він знову не відчуває повноти, смирення,
задоволення. Він знову марно бажає:
Та лихо мені! Я знову нудьгую,
В душі задоволення більше не чую.
Та з цим ще можна позмагатись:
Нам треба вірою пройнятись.
Премудрістю понадземною,
Нам тільки Відкриття з'ясує світ).
3. Як Фауст перекладає фразу з Нового Заповіту? («Була в почині М и с л ь !»,
«Була в почині С и л а». І я пишу: «Була в почині Д і я!”)
Прокоментуйте фразу: « Була в почині Дія». (Це, в першу чергу рух вперед,
поступ, діяння , справа).
4. Як вона характеризує Фауста як людину? (Це харакетеризує Фауста як
працелюбну людину, яка постійно перебуває в пошуку).

Картка №3
Інсценування розмови Фауста із Мефістофелем.
(Сцена «Кабінет Фауста»).
1. Як відповідає Мефістофель на питання Фауста: «Хто ж ти є?» Прокоментуйте
його відповідь.
(Я – тої сили часть,
Що робить лиш добро, бажаючи лиш злого).
Людей не потрібно зваблювати, всі діяння – справа рук самих людей, а він лиш
приймає зроблене ними. Носії зла –люди.
2. Чому Мефістофель називає себе «духом заперечення усього»?
(Я – заперечення усього!
Бо всяка річ, що постає,
Кінець кінцем нічим стає,
І жодна річ буття не гідна.
А все, що ви звете гріхом,
Чи згубою, чи просто злом, –
Ото моя стихія рідна).
3. Знайти в тексті інші самохарактеристики Мефістофеля? Як вони розкривають
його образ?
(«Я ж – часть од часті лиш, що перше всім була,
Частинка тої тьми, що світло привела,
Мені чужа зарозумілість»).
4. Як Мефістофель характеризує світ, людство?
(Це ж тільки ви з своїм дурним світком
Себе вважаєте за цілість. Цей світ, оце нікчемне Щось
Людське й звірине кодло теж набридло:
Як можна так поводитися підло?
Тому, що люди ( вся ця погань, що на землі живе, краще б було їм зовсім не
народжуваться).

Картка №4
1. Що пропонує Мефістофель Фаустові?
(Я дам тобі таке, чого повік
Іще не бачив чоловік.
Така вимога біса не злякає).
2. Як він, за угодою, розраховуватиметься з Мефістофелем?
(Коли, впокоєний, впаду на ліні ложе,
То буде мій останній час!
Коли тобі, лукавче, вдасться
Мене собою вдовольнить,
Коли знайду у розкошах щастя, –
Нехай загину я в ту мить!
Як буду змушений гукнути:
«Спинися, мить! Прекрасна ти!» –
Тоді закуй мене у пута,
Тоді я рад на згубу йти.
Тоді Фауст віддасть душу Мефістофелю)
3. Якими словами Мефістофель розкриває свої справжні наміри щодо Фауста?
(Сьогодні ж, пане докторе, в обід
Я до своєї служби приступаю.
Але – життям і смертю заклинаю –
Розписку дай, щоб все було як слід Бери абиякий листок,
А підписатися – вточи краплину крові).
4. Як ви оцінюєте угоду між дияволом і Фаустом – як вияв людської ницості чи,
навпаки, як вияв високих поривань людського духу?
(Як вияв високих поривань людського духу).

ІІІ. Підсумок
Отже, Фауст і Мефістофель – це алегоричні образи. Фауст – чудовий
екземпляр людської породи: невтомний шукач необмеженого знання і
нескінченного щастя; символ духовних пошуків людства. Мефістофель –
втілення високої духовної культури думки, але думки скептичної і
цинічної; символ зла та його місця у Всесвіті згідно із задумом Бога.
«Фауст» Гете – це притча про Людину, про її обов’язок, покликання,
про відповідальність перед іншими людьми.

ІV. Домашнє завдання

Скласти порівняльну таблицю “Фауст і Мефістофель”, перечитати сцени
“За міською брамою”, “Кабінет Фауста”.
Оцінювання учнів