Розгорнута характеристика літературного героя.

Образ Фауста як утілення динамізму

нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття й призначення людини. Опозиція
Фауст - Мефістофель. Фауст і Маргарита. Жанрова своєрідність твору.

1. Вершинним злетом письменницьких пошуків Гете стала філософська трагедія

«Фауст», над якою він працював більшу частину свого життя і яка стала своєрідним
підсумком його болючих роздумів над проблемами сенсу людського життя, його
моральних цінностей і духовних запитів. Гетевський «Фауст» — це і своєрідний
підсумок ідейних пошуків усієї доби Просвітництва, і водночас один з найви-датніших
творів світової літератури, який, за словами Олександра Пушкіна, «є найвеличнішим
творінням поетичного духу, представником новітньої поезії, як "Іліада" є пам'яткою
класичної давнини».
2. «Пролог на небі» є ключом до всього твору, тому що саме в ньому знаходиться
зав`язка трагедії.
3. Фауст – це символ та образ духовних пошуків людства. Мефістотель – це образ зла
та його місця у всесвіті згідно з задумом Бога. Маргарита – це образ ніжної частини
людського роду.
4. Образ Фауста став вічним, оскільки це чудовий екземпляр людської породи:
невтомний шукач необмеженого знання і нескінченного щастя.
5. У першій частині чітко видно три сюжетні частини: Фауст – Мефістотель –
Маргарита, Фауст – Вагнер. Композиційні зав`язки між тими здійснюються
введеними в дію другорядними персонажами.