В.Шекспір.

Трагедія
“Гамлет”

Шекспір – це пророк, посланий Богом,

щоб провістити нам таємницю про
людину, про душу людську.

Ф.Достоєвський
 Англійський театр
на початку ХVІІ століття
• Театральні трупи прагнули залучитися
підтримкою поважної особи.
• Простолюди дивилися виставу стоячи,
для заможних були влаштовані три галереї,
багаті та знатні сиділи на сцені.
• Театр вміщав до 3 тисяч глядачів.
• Про виставу сповіщали сурми та піднятий
прапор.
• Актори - лише чоловіки.
• Декорацій не було.
• П'єси писали так, щоб задовольнити всі
смаки.
Актори на сцені.
Гравюра з титульної сторінки трагедії «Роксана»,
1632 р.
Дата і місце  
Хрещений 26 квітня 1564, дата народження невідома, місце народження Стретфорд-на-Ейвоні.
народження

Мати письменника Мері Арден належала до збіднілого дворянського роду,. Батько драматурга Джон Шекспір
походив із селян, але в Стредфорді займався торгівлею зерном, вовною, конями, м'ясом. Його обирали на ряд
Родовід
дуже почесних посад у міському керуванні. У 1565 р. він стає олдерменом (главою міської ради), а в 1571 р.
— мером міста.

Про освіту, отриману В. Шекспіром, немає ніяких достовірних відомостей. Вважається, що майбутній
Освіта, заняття драматург учився в Стредфордській граматичній школі, де викладали англійську, латинську, грецьку мови,
знайомили з Біблією.

У 1587 році виїхав у Лондон і став грати на сцені, хоча великого успіху як актор не мав. З 1593 року працював
у театрі Бербеджа як актор, режисер і драматург. При Якові I трупа Шекспіра отримала статус королівської. В
Світ захоплень
1599 році брав участь у побудові лондонського театру «Глобус», став його пайовиком — і наступні 10 років
значився у списках його трупи.

Творчість письменника поділяється на три періоди. Перший датується 1590-1600 рр., дослідники називають

його «оптимістичний». У цей період автор писав комедії(«Багато галасу з нічого», «Комедія помилок»),
трагедію «Ромео і Джульєтта», а також хронічки («Генріх ІV», «Річард ІІ», «Генріх VІ», «Генріх V» ). Другий
Творчість період (1601-1+608 рр.) називають «драматичним». У цей час автор створює трагедії «Отелло», «Гамлет», «
Король Лір», «Макбет», «Антоній і Клеопатра». Третій період був найкоротший і тривав три роки (1609-1612
рр.). Дослідники називають його «романтичним». Автор створює в цей період «Зимову казку», «Бурю»,
«Перикла», «Цимбеліна».

Шекспір був першим класиком світової літератури, який дав глибоке психологічно й логічно зумовлене
зображення характерів у розвитку. Геніальність Шекспіра виявилася й у його мистецтві зображення руху
Визнання та місце у
історії, виникнення та розвитку ключових історичних подій. Найважливішим художнім відкриттям Шекспіра
світовій літературі
було його глибоке проникнення у внутрішній світ людської особистості, зображення діалектики душі. Тому
Шекспірові герої завжди поєднують типове з неповторно індивідуальним.
Дім-музей В.Шекспіра в Стратфорді-он-Ейвон
 За життя Шекспіра і після його смерті ніхто не мав сумніву в тому, що він був
творцем прославлених трагедій, комедій і хронік. Але в XIX, а потім і в XX ст.
стало виникати сумніви щодо авторства письменника, так зване «шекспірівське
питання».

 Існує два погляди на авторство Шекспіра: традиційний - Шекспір зі Стретфорда -

на - Ейвоні являється автором усього, під цим ім'ям надрукованого,
і нетрадиційний - справжній Шекспір хтось інший.

 Що ж викликає сумніви у науковців? Шекспір був не дуже освіченою людиною, а у

своїх творах він виявляє різнобічну обізнаність у багатьох галузях знань: про
медицину він писав, як лікар, про закони — як юрист, про рослини — як ботанік,
про філософські проблеми — як філософ.

 Вражає й словниковий запас письменника: 30 тисяч слів, до того ж знання

іноземних мов: французької, італійської, грецької, іспанської, латини.

 Автор шекспірівських п’єс добре знав греко-римську міфологію, літературу,

історію, був знайомий із справжньою Італією: Венецією, Вероною, Міланом,
Мантуєю. А Шекспір, як відомо, ніколи не виїжджав за межі своєї Батьківщини.
Визначення:
 Трагедія  — драматичний твір, в основу якого покладено гострий,
непримиримий конфлікт, а герой потрапляє у безвихідне становище,
вступає в боротьбу з нездоланними у даній ситуації силами й часто
гине. Трагічне — одна з основних естетичних категорій, з якою
пов'язується велике нещастя, страждання, безвихідь становища чи
загибель людини.
 Інтрига (від лат. intricare — заплутувати) — спосіб організації подій у
драматичному, рідше епічному, іноді ліричному творах за допомогою
складних, напружених перипетій, гострої боротьби мотивів, часто
прихованих намірів.
 Конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — зіткнення, протиборство. 
Від змістовності й переконливості художнього конфлікту залежить
суспільна значущість твору.
 Історичні джерела трагедії «Гамлет»
Легенда про Амлета. За часів Шекспіра в Англії була добре відома
середньовічна легенда про принца Амлета, яку записав Саксон
Граматик близько 1200 року. Як свідчить давній автор, володар Ютландії
був убитий своїм братом Фенгом, котрий потім одружився з його вдовою.
Син убитого, молодий Амлет, вирішив помститися за батька. Щоб
виграти час і не викликати підозри, Амлет прикинувся божевільним. У
його промовах був прихований підтекст, але ніхто не розумів та й не
прислухався до «божевільного». Друг Фенга вирішив перевірити, чи
насправді Амлет божевільний, проте Амлет убиває його і, обдуривши всіх,
одружується з донькою англійського короля і повертається до Ютландії.
У фіналі він убиває Фенга і всіх придворних, які зрадили його і батька.
Середньовічний Амлет — людина досить жорстока, людина дії, рішуча у
своїх вчинках. Середньовічний сюжет був типовою історією про помсту.
Принц Амлет виступає тут справжнім героєм, він стає королем, досягши
вищої справедливості.
 ІСТОРІЯ СЮЖЕТУ “ГАМЛЕТА”
ЗАДУМ І ТВІР, ЯКИМ БАЧАТЬ ГОЛОВНОГО
РЕАЛІ- АВТОР МІСЦЕ, ГЕРОЙ ГЕРОЯ?
ЗАЦІЯ АВТОР КРИТИКИ

кінець Саксон Ютландія (Данія): король Він перевершив Посередні

ХІІ ст. Граматик, – Хорвенділ, його брат – своїми подвигами представники
данський Фенго, син – Амлет, Геркулеса раннього
літописець дружина – Герута феодалізму,
вчинками яких
Ф. де “Трагічні історії”. Порівнює з леген- керують мотив
1576 рік Бельфоре, Збережено основу сюжету дарним римським помсти і бажання
француз. – криваву помсту, допов- Брутом, “велич особистого
письменник нено деталі, ім'я Гамлет духу і мужності” піднесення

1586- 1587 Невідомий У Лондоні ставили його

роки автор “Гамлета”
Томас Кід, П'єса “Гамлет”, новий
1594 рік англ. др-г персонаж – привид батька П'єса загублена

1601 рік Вільям На основі попередніх Царствена особа, З нічим не поміт-

Шекспір джерел створив свого воїн, людина ного легендарного
“Гамлета” великої сили думки героя перетворив
і душевної на трагічну фігуру,
 Середньовічний Амлет
Герой легенди переміг і став королем
У центрі - події зовнішні
Амлет - справжня людина
Середньовіччя.
Хитрий, жорстокий, цілеспрямований,
Розумний, чесний, правдивий, благородний
кмітливий месник
Вчинками керує мотив кровної
помсти і бажання особистого
звеличення.
Середньовічна хроніка, драматичний
твір про помсту
Гамлет Шекспіра
Гамлет Шекспіра загинув
Головне - події внутрішнього життя героя
Гамлет — надзвичайно складна натура,
людина Нового часу. Гуманіст, вважав людину
вищим творінням природи
Гамлет — особистість, воїн, вчений, поет.
Навчався у Віттенбергському університеті
(Німеччина). Вивчав філософію, цитував
античних філософів і поетів, цінував
мистецтво, любив театр, захоплювався
фехтуванням. Герой здатний аналізувати
життєві явища і робити філософські
узагальнення та висновки
Філософський твір про сенс буття людини, про
пізнання нею самої себе та оточуючого світу
ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ
ШЕКСПІРІВСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

 У чому сенс людського життя?

 Чи можна побороти зло?
 Чому людина не може досягти щастя
і гармонії?
Гамлет – вічний образ
Це літературний образ,
який за глибиною худож-
нього узагальнення вихо-
дить за межі конкретного
твору та зображеної в ньому
історичної доби, містить у
собі невичерпні можливості
філософського осмислення
буття.
Гамлет і Офелія. Художник С.Бродський
 ГАЛЕРЕЯ ПОРТРЕТІВ ГАМЛЕТА

Художник В.Фаворський

Художник Н.Кузьмін

Художник Г.Філіппівський Художник Обрі Бердслей

Сценічне життя трагедії Шекспіра “Гамлет”
 1601 р. – прем'єра на сцені театру “Глобус” у Лондоні.
 1750 р. – трагедію поставили вихованці сухопутного
шляхетного корпусу у Петербурзі.
 1769 р. – “Гамлета” почали грати французькі актори.
 1773 р. – з “Гамлетом ” познайомилися у Німеччині.
 1837 р. – вперше в Україні постановка п'єси відбулася у
Києві.
 1956 р. – Харківський театр ім. Т.Г.Шевченка показав
глядачам витвір великого Шекспіра.
 1957р. – “Гамлета” побачили у Львівському театрі
ім. М.К.Заньковецької.
 1971 р. – надзвичайний успіх трагедії у Московському
театрі на Таганці (реж. Ю.Любимов)
 Образ Гамлета в театрі та кіно

Гамлет у виконанні В.Висоцького

(вистава Московського театру на Таганці,
реж. Ю.Любимов)
Гамлет у виконанні І.Смоктуновського
(кінофільм «Гамлет», реж. Г.Козинцев)
 Місце дії: Данія, Ельсінор
Головні герої (дійові особи): Клавдій
(король Данії), Гамлет (син покійного й
небіж нинішнього короля), Полоній
(головний королівський радник), Гораціо
(друг Гамлета), Лаерт (син Полонія),
Гертруда (королева Данії, мати Гамлета),
Офелія (донька Полонія), Привид батька
Гамлета.

Проблематика:
• життя та смерть;
• добро і зло;
• боротьба та бездіяльність;
• любов та зрада;
• влада та тиранія;
• велич і ницість людини;
• обовя'зок і честь.
 Три сюжетні лінії
2) помста Лаерта за смерть його
3) помста норвезького принца
1) помста Гамлета батька і божевілля сестри
Фортінбраса за загибель його
за смерть батька Офелії з подальшим
батька від руки короля Гамлета
самогубством
Проблематика
Інтрига твору Особливість конфлікту
трагедії
помста принца
Гамлета королю батьки і діти,
зовнішній внутрішній
Данії Клавдію, проблеми моралі,
конфлікт — конфлікт - постійне
який убив його тиранія, ницість
конфлікт Гамлета боріння двох "Я" у
батька. Ця помста людини, помста,
з оточуючим самому Гамлеті —
переросла межі зрада, проблеми
світом зла і з рішучості й вагань,
особистої мистецтва, дружба,
королем сміливості й коливань,
ненависті й кохання, вірність,
Клавдієм та його любові до людей і
набула честь, обов'язок,
прибічниками; ненависті до них
суспільних велич людини, влада
мотивів
Тема помсти + філософські роздуми про сенс буття людини
Монологи Гамлета – філософські роздуми про життя та людину
Гамлетизм — розчарування, безкінечні міркування, роздумування, нездатність
зважитись на рішучий вчинок.
Основні мотиви:
• мотив божевілля;
• мотив зволікання дії;
• мотив смерті;
• мотив заміни;
• мотив "гнилі";
• мотив помсти;
• мотив тлінності буття.
 Особливості драматургії Шекспіра
 змальовував долю окремих людей на фоні суспільного життя;
 зображував людські характери в динаміці;
 герої розкриваються в дії, а не в словесних характеристиках;
 показував життя в контрастах;
 підпорядковував форму драми завданням змісту, що сприяє
миттєвості розвитку дії;
 концентрація дії в кульмінаційних її сценах.
Домашнє завдання:
 Підготуватись до контрольного твору по
темі «Гамлет». Теми на вибір:
• «Вічні проблеми добра і зла в трагедії
Вільяма Шекспіра «Гамлет».
• «Монолог бути чи не бути – пік
роздумів та сумнівів Гамлета».
• «Вічність проблем трагедії Гамлет,
або чим близький Гамлет сучасній
людині?»