Лабораторне заняття № 2

Психологічні методи підвищення стійкості військовослужбовців до

бойового стресу.

1. Стратегічне значення вміння керувати бойовими стресами.

Існує безліч ефективних і цілком безпечних способів, що допомагають керувати
стресами. Керувати – означає «впливати, контролювати, змінювати в бажаному
напрямку». Розрізняють фізичні, емоційні, інтелектуальні й духовні способи
керування стресом.
Бойові дії завдають військовослужбовцям набагато більше стресу, ніж будь-які
навчання та тренування. Ворог завжди намагається завдати стресу та
деморалізувати.
Стрес – фактори бою дуже сильно впливають на бойову діяльність
військовослужбовців.
Наслідки впливу бойового стресу на поведінку військовослужбовців:
Можлива поведінка при бойовому стресі
Психологічне реагування на стрес:
 Надмірна необґрунтована пильність
 Страх, тривожність
 Дратівливість, гнів, лють
 Почуття провини, горя, невпевненості у собі
 Постійні скарги на фізичне навантаження (роботу)
 Неуважність, необережність
 Втрата впевненості, віри та надії
 Безсоння, депресія
 Неналежне виконання доручень
 Виснаження, паніка
 Апатія, байдужість до всього
 Погіршення пам’яті, втрата навичок
 Порушення мови (гучності, темпу)
 Погіршення зору, слуху
 Загальна слабкість
 Марення та галюцинації
Порушення військової дисципліни та правопорушення:
o Нівечення мертвих тіл ворогів
o Вбивство ворожих полонених
o Вбивство мирного населення
o Катування, жорстокість
o Знущання над тваринами
o Вживання алкоголю чи наркотиків
o Безвідповідальність, недисциплінованість
o Мародерство, грабіж, зґвалтування
o Панібратство
o Надмірно часте відвідування медичної частини
o Байдуже ставлення до хвороби чи поранення
 o Ухилення від виконання наказів, симуляція
o Відмова вести бойові дії
o «Самостріли», самоушкодження
o Погрози вбивства або вбивство своїх командирів
o СЗЧ, дезертирство
Реакцій на бойовий стрес не уникнути, але можна уникнути втрат внаслідок
таких реакцій (у тому числі психогенних втрат). Має значення вміле
керівництво! Потерпілі від бойового стресу можуть швидко відновити свою
боєздатність, якщо своєчасно вжити щодо них відповідних заходів.

2. Природа стресу в умовах бойових дій.

Особливості стресу під час воєнного стану
Стресом називають реакцію організму, яка виникає як відповідь на фізичну чи
розумову напруженість або ж загрозу для життя. Під час війни поєднуються усі
ці фактори, що значно ускладнює ситуацію. Сама природа стресу досить
складна. У ній задіяні різні органи та системи організму, а саме — гіпоталамус,
наднирники, гіпофіз. Стрес запускає своєрідну ланцюгову реакцію, що в свою
чергу викликає ряд характерних симптомів. Наприклад, він призводить до
різкого зростання рівня адреналіну, а це впливає на серцево-судинну систему, а
також на метаболічні функції.

До стресу можна або адаптуватись, або ж усунути його причину. Оскільки

зупинити війну прямо зараз доволі складно, українцям доводиться
пристосовуватись до нових реалій, і, зокрема, до того, що стрес тепер буде
постійно присутній у нашому житті. Проте боротись із ним необхідно. І це ви
можете робити як самостійно, так і з допомогою фахівців.

Симптоматика стресу
Стрес під час війни може проявлятись цілим рядом характерних симптомів.
Причому це можуть бути як психоемоційні розлади, так і соматичні. До перших
належить підвищена дратівливість, агресивність, зниження здатності відчувати
задоволення, проблеми з концентрацією уваги та когнітивним мисленням.
Також у стані стресу людина страждає від різноманітних проблем із шлунково-
кишковим трактом, шкірних висипів, безсоння, тахікардії. У багатьох на фоні
стресу розвиваются панічні атаки — різкі напади страху та сильної
тривожності, що супроводжуються відчуттям нестачі повітря, пітливістю,
тремором усього тіла, нудотою, значним пришвидшенням серцевого ритму.

Якщо ж стрес уже перейшов у хронічну стадію, то описані симптоми можуть

проявлятись не так яскраво. Але попри це організм продовжує страждати. В
такому стані людина може намагатись “заїсти” стрес чи навпаки починає
відмовлятись від їжі. Як результат — сильна втрата ваги чи її набір. Також на
фоні стресу під час війни можуть розвинутись різноманітні хвороби — діабет,
серцево-судинні захворювання, рак, псоріаз, інфекційні захворювання та інші.
Ну і, звісно, від стресу дуже сильно страждає наша психіка. Тому він є
особливо небезпечним, якщо у людини в анамнезі уже були якісь психічні
розлади.

Бойовий стрес це стан, що його відчуває кожен військовослужбовець, кого доля

привела на поле бою.
Під дією стресу змінюється наш больовий поріг, інакше працюють пам’ять та
увага, дають збій здавалося б перевірені навички. Така природа нашої
психофізіологічної відповіді на загрозу життю.
3. Багаторівневий особистісний опитувальник (БОО) “Адаптивність-
200”.
Рівень стійкості до бойового стресу = ПР(4) + КП (5) + МН (10) = 19 = 9 стенів
– 1 – ший рівень

Висновок:
На даному лабораторному занятті, я більше ознайомилася із таким поняттям як
«бойовий стрес», його значенням, наслідками впливу та його природою в
умовах бойових дій.

Також на цьому лабораторному занятті було проведено 3. Багаторівневий

особистісний опитувальник (БОО) “Адаптивність-200”.
Підвівши підсумки даної методики, ми побачили що у нашого досліджуваного
висока стійкість до бойового стресу.

Шкала поведінкової регуляції показала, що у досліджуваного високий рівень

нервово-психічної стійкості і його толерантності до несприятливих дій
професійної діяльності.
Шкала комунікативного потенціалу показала, що у досліджуваного високий
рівень комунікативних можливостей і вміння будувати міжособистісні
відносини у колективі.
Шкала моральної нормативності показала, що у досліджуваного достатній
рівень здатності дотримувати моральні норми поведінки, уміння підкорятися
груповим і корпоративним вимогам.
Шкала військово-професійної спрямованості показала, що у досліджуваного
достатній рівень професійної мотивації і спрямованості обстежуваного на
продовження професійної діяльності.
Шкала схильності до девіантних форм показала, що у досліджуваного, відсутні
ознаки аддитивної і делінквентної поведінки.
Шкала суїцидального ризику показала, що досліджуваний не схильний до
суїцидальних дій.
А згідно зі шкалою достовірності оцінки щирості відповідей досліджуваного на
питання даної методики. Яка показала, що у досліджуваного достатня
достовірність результатів.