Амінокислоти

Амінокислоти – низькомолекулярні органічні сполуки, до складу яких входять

одна або дві аміногрупи (-NH2) і одна або дві карбоксильні групи (-СООН), що
відповідно визначають їх лужні або кислотні властивості. Цим пояснюється
амфотерні властивості амінокислот, завдяки чому в клітині вони відіграють
важливу роль буферних сполук.
Амінокислоти є похідними органічних карбонових кислот, де один з атомів
гідрогену і вуглеводневому радикалі кислоти заміщений на аміногрупу,
розташовану, як правило, поряд з карбоксильною групою.

Переважна більшість амінокислот знаходяться в

організмі у вільному стані, а лише 20 із них
входять до складу білків, ще їх називають
протеїногенні.

Всі амінокислоти – безбарвні кристалічні

речовини, розчинні у воді. Основні
амінокислоти містять більше однієї аміногрупи,
а кислі більше однієї карбоксильної групи.
Амінокислоти з’єднуються в молекулі білка
пептидним зв’язком.
У рослин усі необхідні амінокислоти синтезуються з
СО2, води та аміаку. Людина і більшість тварин
втратили здатність синтезувати деякі протеїногенні
амінокислоти, які стали для них незамінними і
обов’язково мають надходити до організму з їжею. Це
лізин, валін, лейцин, ізолейцин, треонін, фенілаланін,
триптофан, метіонін, аланін ті гістин.