CHALLENGES IN SCIENCE OF NOWADAYS

UDC 344
Чабаненко Юлія Станіславівна
асистент кафедри кримінально-правових дисциплін
Криворізький факультет
Національний університет«Одеська юридична академія», Україна

Волкова Дар’я Максимівна

студентка 2 курсу
Криворізький факультет
Національний університет«Одеська юридична академія», Україна

ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ АВІАЦІЙНИХ ПОДІЙ

Авіаційний повітряний транспорт, безперечно, найшвидший вид

транспорту, який дозволяє дістатися до будь-якої точки Землі за кілька годин. У
повітряному просторі постійно знаходяться тисячі літальних апаратів (літаки,
вертольоти, планери, повітряні кулі, дельтаплани) Вони перевозять пасажирів,
вантажі, виконують наукові, військові і спеціальні завдання. Щорічна статистика
свідчить – що надзвичайні ситуації на авіатранспорті обчислюються тисячами
випадків [1, с. 433].
Згідно з даними, що надходили до Національного бюро з розслідування
авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, у 2017 –
першому півріччі 2019 років, під час експлуатації цивільних повітряних суден
(ПС) України з виконання пасажирських та вантажних перевезень, здійснення
авіаційних робіт, навчально-тренувальних польотів та експлуатації ПС авіації
загального призначення, що внесені в Державний реєстр цивільних ПС сталися
[2; 3]: у 2018 році - 1 катастрофа (при виконанні УТП на вертольоті Мі-8); у 2018
році 4 аварії (аварія при виконанні транспортних перевезень на літаку MD-83,
АХР на вертольоті Мі-2, дві аварії з ПС авіації загального призначення); у 2019
році 2 аварії (аварії з літаками Ан-2 при виконанні УТП та АХР); у 2018 році 4

861
 SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(36)

серйозні інциденти (при виконанні транспортних перевезень); у 2019 році - 1

серйозний інцидент (при виконанні транспортних перевезень); у 2018 році 32
інциденти (11 з яких – інциденти, пов’язані з засліпленням лазерними
променями); у 2019 році 11 інцидентів. 8 грудня 2020 року український
пасажирський літак Boeing-737, що належав авіакомпанії «Міжнародні авіалінії
України», був збитий ракетою. Загинули усі, хто перебував на борту: 176 осіб, з
яких 167 пасажирів і 9 членів екіпажу [4].
Безпека цивільної авіації, зокрема безпека польотів, сьогодні, як і
півстоліття тому, стабільно залишається в центрі уваги держав і міжнародної
спільноти. Однак, незважаючи на заходи, що вживаються як на міжнародному
рівні, так і на рівні окремих держав, авіаційні події (авіакатастрофи й аварії) та
інциденти продовжують траплятися з цивільними повітряними суднами. Наразі
немає ніяких підстав вважати, що ця статистика суттєво зміниться у найближчі
роки.
При надходженні інформації про авіаційну подію, необхідно якомога
точніше з'ясувати час і місце його вчинення, тип повітряного судна, число
пасажирів і членів екіпажу, характер отриманих ушкоджень. Потім слід
організувати проведення рятувальної операції по мінімізації людських жертв і в
разі необхідності з гасіння пожежі і приступити до розслідування. Також,
авіаційна подія, що спричинила за собою загибель людей, вимагає великої
кількості залучених сил і засобів для проведення розслідування і проведення
огляду місця події, що вимагає від слідчого здібностей організувати
конструктивну взаємодію.
Сьогодні підвищення ефективності техніко-криміналістичного
забезпечення оглядів місць подій неможливо без використання сучасного
технічного обладнання та новітніх передових технологій, а також без знання
прийомів роботи з ними. Огляд місця події як початкове і найважливіше слідча
дія має адаптуватися до умов створення і застосування нової криміналістичної
техніки, до умов інтерактивності.

862
 CHALLENGES IN SCIENCE OF NOWADAYS

До одного з ефективних засобів фіксації інформації можна віднести

безпілотний літальний апарат (БПЛА). Безпілотний літальний апарат (БПЛА,
англійський термін: Unmanned aerial vehicle – UAV) – багаторазово реалізовує
своє функціональне призначення без безпосереднього розміщення людини на
борту з метою управління [5, c. 62].
БПЛА використовуються для вирішення найрізноманітніших завдань в
інтересах військових і цивільних користувачів: для оперативного проведення
аерофотозйомки, пошуково-рятувальних робіт, розвідки та спостереження,
підтримки правопорядку і т.д. Вони відрізняються великою різноманітністю, їх
конструкція і розміри залежать від завдань, для яких вони призначаються.
Перевагами їх застосування вважаємо: є істотне збільшення повноти інформації,
що збирається, візуальної інформації; підвищення оперативності огляду;
можливість отримання зображень місць, перебування в яких або утруднене, або
становить небезпеку для експерта. Сучасні безпілотні літальні апарати мають
високу надійність, точністю і безпекою польотів. Вони оснащені цифровими
камерами високого дозволу, високоточними системами супутникової навігації і
прив'язки до місцевості. Всі ці якості дозволяють отримувати візуальну
інформацію обстановки місця події з високою точністю і оперативністю.
В ході проведення огляду місця авіакатастрофи виникає багато проблем,
пов'язаних саме з фіксацією місця події, так як кордони даної слідчої дії
величезні за своїми масштабами. Так, наприклад, місце катастрофи авіалайнера
може захоплювати пересічену місцевість, яка охоплює як частину суші, так і
частину водного простору). У такій ситуації слідчі відчувають труднощі з
фіксацією всього місця події (для отримання повної картини події необхідно
організувати роботу по залученню вертольота, літака). Наприклад, в одному з
розслідувань Британського бюро з розслідування авіаційних подій (AAIB) за
допомогою квадрокоптера були оглянуті зламані падаючим літаком гілки дерев,
що дозволило оцінити швидкість падіння і кут зниження літального апарату.
Такий огляд був би неможливий при зйомці місцевості з вертольота [6].

863
 SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(36)

З огляду на специфіку розслідування даних категорій справ, на нашу думку,

в слідчо-оперативну групу необхідно включати фахівців, які вміло
використовують БПЛА, кваліфіковано володіють фото- або відеоапаратурою,
для фіксації з висоти всієї ділянки події. Технічні можливості БПЛА цілком
можуть забезпечити автоматичну цифрову аерофотозйомку з висоти від 100 до
750 метрів і дозволяють наочно закріпити місце події. Дрон разом із відео і фото
записує так званий бортовий лог-файл, який фіксує GPS координати, висоту, час
зйомки, кути нахилу тощо. Цю інформацію можна використовувати, щоб
дізнатися, де і коли відбувалися події. Цифрові зображення з БПЛА можна
перетворити в ортофотоплан з високою якістю зображення, який просторово
прив'язаний за допомогою системи GNSS до території та імплементується із
картами Google, і наочно демонструє всю картину місця авіакатастрофи
[7, с. 239-240].
До важливих для огляду місця події авіаційних подій функцій БПЛ можемо
віднести наступні [8, с. 6]:
 камера з достатнім розширенням;
 можливість GPS наведення;
 можливість «зависання» над вказаним місцем;
 автоповернення в екстрених ситуаціях;
 підвищена автономність роботи;
 висока дальність управління і передачі інформації.

Список джерел:
1. Колєнов О.М., Безуглов О.Є., Іщук В.М. (2013). Первинна підготовка рятувальника.
Харків: НУЦЗУ.
2. Аналіз стану безпеки польотів за результатами розслідування авіаційних подій
та інцидентів з цивільними повітряними суднами України та суднами
іноземної реєстрації, що сталися у першому півріччі 2018 року. (2018).
Вилучено з: http://www.nbaai.gov.ua/uploads/pdf/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%
D1%96%D0%B7_1_%D0%BF%D1%96%D0%B2_2018.pdf.

864
 CHALLENGES IN SCIENCE OF NOWADAYS

3. Аналіз стану безпеки польотів за результатами розслідування авіаційних

подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України та суднами
іноземної реєстрації, що сталися у першому півріччі 2019 року.
(2019). Вилучено з: http://www.nbaai.gov.ua/uploads/pdf/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0
%BB%D1%96%D0%B7_1_%D0%BF%D1%96%D0%B2_2019.pdf.
4. Наймасштабніші авіакатастрофи, що сталися в Україні або з
українськими літаками. (2020). Вилучено з: https://www.slovoidilo.ua/2020/09/28/infografi
ka/suspilstvo/najmasshtabnishi-aviakatastrofy-stalysya-ukrayini-abo-ukrayinskymy-litakamy.
5. Тимочко О. І. Голубничий Д. Ю., Третяк В. Ф., Рубан І. В. (2007). Класифікація
безпілотних літальних апаратів. Системи озброєння і військова техніка, (1), 61-67.
6. Квадрокоптеры помогут расследовать авиакатастрофы. (2016). Вилучено з:
https://www.interfax.ru/world/493938.
7. Любовець Г.В., Король В.Г. (2019). Комунікаційно-контентна безпека: гібридно-
месіанські агресії. Україна: 2014-2017 рр. Київ: ФОП Лопатіна О.О.
8. Малець І. О., Сичевський М. І., Лопух О. Р. Удосконалення підготовки фахівців цивільного
захисту шляхом опанування перспективних напрямів застосування квадрокоптерів
(мультикоптерів). Вилучено з: https://sci.ldubgd.edu.ua/bitstream/handle/123456789/825/.

865