Трюхан О. М.

кандидат технічних наук,

доц. кафедри організації авіаційних робіт
та послуг
Національного авіаційного університету, м. Київ
Дадіжа Т. Ю.
здобувач третього (бакалаврського)
рівня вищої освіти
Національного авіаційного університету, м. Київ
Степанченко К. Р.
здобувач третього (бакалаврського)
рівня вищої освіти
Національного авіаційного університету, м. Київ

ВПЛИВ ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРУ НА ВИКОНАННЯ БОРТПРОВІДНИКАМИ

ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ

Мета: проаналізувати та оцінити важливість людського фактору

бортпровідника під час виконання професійних обов’язків.
Актуальність: врахування ризиків людського фактору члена екіпажу є
важливою складовою безпеки польоту.
Ключові слова: людський фактор, екіпаж пасажирського салону, «Правила
визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної
авіації України», професійні обов’язки.
На сьогоднішній день в умовах зростання ролі цивільної авіації як різновиду
транспорту спостерігається збільшення кількості польотів повітряних суден разом з
тим і зростання кількості негативних авіаційних подій. У більшості випадків
авіаційні пригоди у галузі цивільної авіації спричинені людським фактором [1, с.74].
В процесі виконання польотів безпосереднє місце належить екіпажу
повітряного судна, до якого відносять осіб льотного екіпажу та екіпажу
пасажирського і вантажного салону. В даному дослідженні розглядається людський
фактор як основний чинник впливу на працездатність екіпажу пасажирського
салону.
Під терміном «людський фактор» розуміють певні характеристики людини,
що можуть викликати (або викликали) порушення нормального процесу взаємодії
ергатичної системи [2, с.9].
 Під час виконання бортпровідниками професійних обов’язків людський
фактор може становити потенційний ризик у забезпеченні безпеки польоту.
Аргументувати це можна тим, що поведінка людини під впливом екстремальних
факторів може характеризуватися різким підвищенням збуджуваності, що
виявляється в імпульсивності дій, порушенні чи втраті навичок, або ж
гальмуванням і навіть припиненням активності.
Під час екстрених ситуацій на борту ПС основною задачею бортпровідника є
своєчасне виконання обов’язків з метою забезпечення безпеки польоту. Для цього
член екіпажу повинен володіти такими якостями як організованість, гнучкість,
психологічна стійкість, орієнтованість у разі аварійної посадки, наданні медичної
допомоги, вирішенні будь-яких проблем на борту ПС пов’язаних з пасажирами.
Неналежне оперування вищезазначеними якостями підвищує ризики негативного
впливу людського фактору на працездатність бортпровідника, що в результаті стає
однією із загроз для безпеки польоту. Для подолання ризиків, які можуть негативно
вплинути на роботу члена екіпажу, необхідно постійно контролювати та перевіряти
емоційний стан бортпровідників перед здійсненням рейсів.
Важливим чинником формування людського фактору є тривалість робочого
часу людини. Внаслідок інтенсивної роботи працівник втомлюється і це погіршує
його координацію робочих функцій. Тому, під час надмірного навантаження
продуктивність праці людини починає знижуватися.
З метою мінімізації людського фактору згідно з Правил визначення робочого
часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації України
визначено граничні добові, місячні та річні тривалості польотного часу, а також
тривалості часу відпочинку екіпажу ПС [3].
Окрім регулювання рівня втоми екіпажу, ще одним ефективним засобом
зменшення негативного впливу людського фактору є формування обізнаності
екіпажу щодо впливу продуктивності на безпеку виконання польотів. З метою
ознайомлення майбутніх бортпровідників з цією складовою, у авіаційних
навчальних центрах викладають дисципліну «Людський фактор». Вона передбачає
формування системи знань, що стосуються оптимізації роботи бортпровідників у
салоні; управління стресом; розподілу робочого навантаження; ефективного зв’язку
й координації дій між усіма членами екіпажу, включаючи й льотний екіпаж;
прийняття рішення й делегування особистих і командних обов’язків; визначення й
управління поведінкою пасажирів; порядку повідомлення про аварійні ситуації й
аварії в салоні літака тощо [4, с.200].
Висновки
У результаті дослідження було проаналізовано та визначено наступне:
для підтримання безпеки польоту необхідно враховувати ризики негативного
впливу людського фактору при здійсненні бортпровідниками своїх професійних
обов’язків;
ефективним шляхом вирішення є підвищення якості перевірки психологічного
стану екіпажу ПС перед польотом. Доцільно запровадити перевірку емоційного
стану бортпровідника за допомогою психолога або проходження психологічних
тестів задля зменшення ризику негативного впливу людського фактору на безпеку
польоту.
Список використаних джерел
1. Інформаційно-правове забезпечення польотів у цивільній авіації / О.
Гусар // Правова інформатика. - 2009. - № 4. - С. 74-78. - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pinform_2009_4_14.
2. "Людський фактор" та професійний ризик: випадковість чи
закономірність [Електронний ресурс] / А. П. Бочковський // Зернові продукти і
комбікорми. - 2014. - № 4. - С. 7-13. - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2014_4_5.
3. Про затвердження Правил визначення робочого часу та часу відпочинку
екіпажів повітряних суден цивільної авіації України: Наказ Міністерства
інфраструктури України від 02.04.2002 № 219 // БД «Законодавство України» / ВР
України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0390-02#Text.
4. Радзівілова І. А. Формування готовності майбутніх бортпровідників в
авіаційних навчальних центрах до професійної діяльності. – Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і
методика професійної освіти (01 Освіта / Педагогіка). – Національний авіаційний
університет. – Київ, 2020. – 318 с.