Есе на тему:

Які основні зміни прослідковуються в еволюції

Радянських конституцій від найпершої до останньої в сфері
державного управління? Як ви вважаєте, чи ці конституції
були реально діючими чи декларативними?
 Конституція як основний Закон будь-якої держави відіграє важливу роль
у її функціонуванні на всіх етапах розвитку. Зараз ми вже маємо чітко
сформовану Конституції незалежної України і прославляти Радянський Союз
уже не час, все ж таки провести короткий аналіз Радянських конституцій було б
корисно. Взагалі, за весь час перебування у складі Союзу, на території України
було проголошено 4 Конституції. Усі вони були ідентичні одна до одної, та
відрізнялись від основних Конституцій СРСР, хіба що - мовою.
Перша Конституція УСРР, яка була проголошена 10 березня 1919 року,
була одним із наслідків більшовицької політики на території України. Основні
положення: УСРР є федеративною суверенною республікою у складі РФ.
Форма державного устрою УСРР – радянська республіка у вигляді робітничого
класу. Основною метою було здійснення переходу від буржуазного ладу до
соціалізму, в ході проведення відповідних соціалістичних реформ. З метою
здійснення поставленої задачі, проголошувалось скасування приватної
власності, закріплення влади за робітничим класом. Також гарантується
забезпечення свободи живого і друкованого слова, зборів і спілок тільки для
трудового народу.
Визначались вищі органи державної влади в Україні. Вищі:
Всеукраїнський зїзд рад, Всеукраїнський центральний виконавчий комітет,
Рада народних комісарів. Місцеві органи влади: ради робітничих селянських
червоноармійських депутатів (губернські, повітові, міські, сільської місцевості).
Військово-революційні комітети (ревкоми) – органи диктатури робітничого
класу, діяли в повітах, невеличких містах, волосних центрах. Комітети бідноти
(комбіди,комнезами), діяли в сільських місцевостях. Обиралися місцевими
радами із сільських бідняків і середняків під контролем більшовицьких
партійних організацій. Судові органи влади : створення Всеукраїнської
надзвичайної комісії (НК) для боротьби із противниками радянської влади та її
місцеві відділення. Система революційних судів, трибуналів міліція. Варто
зазначити, що судові органи влади діяли не на основі законодавства, а за
принципом революційної доцільності.
30 грудня 1922 р. у Москві розпочав роботу 1-й Всесоюзний з’їзд Рад,
який прийняв за основу проекти Декларації про утворення СРСР і Договору про
утворення СРСР. Таким чином, 31 січня 1924 р. 2-й Всесоюзний з’їзд Рад
проголосив Конституцію СРСР, якою юридично оформив створення СРСР як
єдиної союзної держави. Після цього, у травні 1925 р. на основі Всесоюзної
Конституції, 9-й зїзд Рад затвердив новий текст конституції УСРР , який
закріпив входження Радянської України до СРСР. Новим текстом Конституції
юридично гарантувалось право виходу з Союзу, проте фактично УСРР
остаточно втратила залишки суверенітету.
Статус УСРР у складі СРСР, травень 1925р.
 Де-факто Де-юре
УСРР не була суверенною у складі УСРР мала право виходу з СРСР і
СРСР, і не могла скористатися була рівноправною. Союзний уряд
правом виходу із Союзу бо не був вирішував питання міжнародних
розроблений механізм цього виходу. відносин, зовнішньої торгівлі, арміїї і
УСРР була фактично автономною у флоту. Союзно республіканські
складі СРСР. наркомати керували продовольчими,
фінансовими питаннями,
промисловістю, робочою силою.
Уряд УСРР мав право керувати
народним господарством,
внутрішніми справами, освітою,
охороною здоровя, соціальним
забезпеченням.

З поступовими змінами в усіх сферах життя в Україні, виникає

необхідність у впровадження нової Конституції УСРР. 15 травня 1929 р. 11-й
Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів
схвалив нову Конституцію УСРР. На відміну від Конституції 1919 року, у цій
основною метою було вже остаточно подолати буржуазію та здійснити перехід
до комуністичного ладу. Знову ж таки, дублюються всі ті положення, які ми
могли спостерігати і в першій Конституції. Українська республіка -
соціалістична держава робітників і селян, де вся влада належить радам
робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Констатувалася
цілковита солідарність з усіма радянськими республіками, добровільність
входження до СРСР. Акцентувалося, що УСРР входить до складу Союзу як
суверенна держава та зберігає за собою право вільного виходу з СРСР.
1936р. в СРСР прийнято нову Конституцію на основі якої в 1937р. – третя
Конституція УРСР. За якою: проголошувалась перемога соціалізму,
визначалися основи соціалістичного устрою. Вводився принцип рівного,
виборчого, прямого загального права при таємному голосуванні. Проте, право
вибиратись могли все одно тільки представники трудових колективів.
Визначалась нова назва – УРСР. Вищі органи влади УРСР: законодавча влада –
Верховна рада, виконавча і розпорядницька влада – РНК. Так, особи, що
застосовували найману працю, жили з нетрудового прибутку, відсотків з
капіталу, прибутків з підприємств, надходжень з майна, приватні крамарі,
служителі культу не мали жодних політичних прав. Окремий розділ даної
Конституції був присвячений основним правам громадян, гарантував свободи
зібрань, недоторканність особи, житла та листування, що по суті в умовах
сталінських репресій були декларативними та мали лише формальний характер.
Особливістю Конституції 1937 р. є й те, що за цим документом не визнається
приватна власність, а лише суспільна, соціалістична власність, такі ж самі
положення простежуються в першій Конституції. Не визнавалася за часів
чинності Конституції 1937 р. і свобода об’єднання в політичні партії, оскільки
партія була лише одна, тобто політичної свободи взагалі не було.
Четверту й останню Конституцію УРСР було прийнято на позачерговій 7-
й сесії ВР УРСР - 20 квітня 1978 р. Конституція принципово не відрізнялась від
основного закону 1936 року. Проте, на відміну від попередніх Конституцій
носієм влади проголошуються не трудящі, а народ. Таким чином, ради
депутатів трудящих були перейменовані на ради народних депутатів. Окремою
главою про народних депутатів, закріплювався їхній статус як повноважних
представників народу, які керуються загальнодержавними інтересами. Роль
комуністичної партії у житті радянського суспільства характеризувалася
докладніше, ніж у попередній Конституції. Свобода слова також гарантувалася
Конституцією УРСР 1937р, так як і Основним Законом 1978 р. але в новій
Конституції, не передбачалася свобода проведення антирелігійної пропаганди .
У ст. 9 Конституції УРСР 1978 йдеться про одну з форм прояву свободи, а саме
про свободу слова – гласність. Свобода слова також гарантувалася
Конституцією УРСР 1937р, так як і Основним Законом 1978 р. але в новій
Конституції, не передбачалася свобода проведення антирелігійної пропаганди.
Глава 6 закріплює перелік не тільки прав та обов’язків, а й свобод, зокрема,
декларується, що громадяни України мають усю повноту соціально-
економічних, політичних та особистих прав і свобод. Попередніми
Конституціями свобода совісті не була закріплена зовсім.
Можна зробити висновок, що кожна з Конституцій все більше
обмежувала суверенітет України та визначала її фактично частиною величезної
централізованої держави, адже, хоч конституційними положеннями і
передбачалось право виходу радянської України з Союзу, зрозуміло, що
закріплення такого права було декларативним. Конституції Радянської України
перш за все були політичними документами, спрямованими на задоволення
інтересів правлячої партії, а потім уже інтересів кожного громадянина.
Більшість положень усіх радянських Конституцій повторювались та були
задекларовані конституційно, проте фактично в не втілювались в житті.

Використана література:
1. ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ з історії держави та права України. Тема 3.
Державно-правовий розвиток України ХХ ст, підручник – Київ, 2015.