Методичні вказівки для студентів 4 курсу медичного факультету №2 (спеціальність –

медична психологія)по підготовці і роботі на практичному занятті з патопсихології

Тема: Патопсихологічні дослідження при ендогенно-органічних

порушеннях. – 4 год.

І.Актуальність теми: медичний психолог оперує в своїх діагностичних висновках

набором патопсихологічних регістр-синдромів, нозологічне значення яких суттєво зростає у
зв’язку з конкретним завданням, яке поставлено перед медичним психологом. Проведення
патопсихологічного дослідження хворим на епілепсію, первинні атрофічні захворювання
головного мозку сприяє росту ефективності діагностично-інформативних та реабілітаційних
рекомендацій лікаря-клініциста.

ІІ. Навчальні цілі заняття:

Студент повинен ознайомитись з основними психодіагностичними критеріями ендогенно-

органічного регістр синдрому.

Студент повинен знати (α-І):

 патопсихологічні методи виявлення наявності органічних порушень головного мозку;
 патопсихологічну семіотику при епілептичній хворобі, первинних атрофічних
процесах головного мозку
 особливості аналізу результатів експериментально-психологічних досліджень при
хворобах Альцгеймера, Піка, старечому недоумстві
 особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження;
 аналіз динаміки окремих характеристик та формування синдромів,
 динаміку розвитку та змін індивідуально-психологічних особливостей особистості;
 діагностичну та прогностичну значущість змін індивідуально-психологічних
особливостей особистості.
Студент повинен уміти (α-ІІ):
 скласти план патопсихологічного дослідження хворого;
 провести клініко-патопсихологічне дослідження хворого на епілептичну хворобу;
 провести клініко-патопсихологічне дослідження хворого на первинні атрофічні
процеси в головному мозку;
 провести аналіз отриманих результатів патопсихологічного дослідження;
 скласти протокол патопсихологічного дослідження;
 сформулювати заключення по проведеному патопсихологічному дослідженню.
На основі вище перерахованих знань та умінь студент повинен опанувати та володіти
такими практичними навичками (α-ІІІ):
 встановлення психологічного контакту з хворим;
 проведення патопсихологічного дослідження хворого;
 проведення аналізу отриманих результатів патопсихологічного дослідження;
 написання протоколу проведеного дослідження ;
 формулювання заключення патопсихологічного дослідження.

ІІІ. Цілі розвитку особистості

Пізнання лікарем-психологом психології хворого, структури і закономірностей
психічної діяльності дозволяє індивідуалізувати систему діагностичних, лікувальних,
психопрофілактичних та експертних заходів.

IV.Міждисциплінарнаінтеграція
Дисципліни знати вміти
1. попередні ( забезпечуючі) дисципліни
 загальна психологія
Психічні процеси
Психічні стани
Психічні властивості
Медична психологія Характеристику та
Психологічне консультування та фізіологічну основу
психокорекція виникнення психічних
процесів Особливості
психокорекційної та
психотерапевтичної роботи
лікаря патопсихолога
Психофізіологія Механізми формування та
перебігу психічних
процесів, станів та
властивостей
Методи психологічного
Експериментальна психологія дослідження
Класифікацію та
характеристику методів
2. Наступні дисципліни, ті що
забезпечуються:
Психіатрія
Медико-психологічна експертиза
3. Внутрішньо предметнаінтеграція (між
темами даної дисципліни):
Патопсихологічні регістр-синдроми
Патопсихологічна семіотика при ендогенних
та екзогенних психічних захворюваннях

V. Зміст теми заняття:

В клініці ендогенно-органічному регістр-синдрому відповідають справжня епілепсія та
первинні атрофічні процеси головного мозку. Для органічного регістр-синдрому властиві:
• загальне зниження інтелекту;
• розлади знань та вмінь, які сформовані;
• мнестичні розлади ( розлади короткочасної, довготривалої,
оперативної пам'яті);
• порушення уваги і розумової працездатності;
• порушення операційної сторони мислення і розумової
працездатності;
Питання, якими має володіти студент
1. Назвіть психічні порушення, які проявляються при ендогено-органічному регістр
синдромі
2.Охарактеризуйте патопсихологічну семіотику при епілепсії.
3. Які методики застосовуються для виявлення психічних порушень при
епілепсії?
4. Охарактеризуйте особливості аналізу результатів експериментально-
пихологічного
дослідження хворих на епілепсію.
5. Патопсихологічна семіотика при первинних атрофічних процесах в головному
мозку
6. Які особливості патопсихологічні дослідження при первинних атрофічних
процесах в
головному мозку
 7. Які особливості аналізу результатів експериментально - психологічних досліджень при
хворобі Альцгеймера, Піка, старечому недоумстві?

VІ. План та організаційна структура заняття.

Матеріали Роз
методичного под
Навчальн
забезпечення: іл
і цілі в Методи
Основні етапи заняття, Контролю, час
рівнях контролю і
їх функції та зміст наочності, у
засвоєнн навчання
інструктивні,
я
обладнання,
тощо
2 3 4 5
Підготовчий етап
1 Організація заняття Питання ІІ рівня
2 Постановка навчальної мети індивідуальна Таблиці 2-
та мотивація теоретична Тести ІІ рівня 6хв
3 Контроль вихідного рівня знань: співбесіда Малюнки
1. патопсихологічні методи ІІ (опитування) Задачі ІІ рівня
виявлення наявності ІІ - тестовий Структурно-
органічних порушень ІІ контроль ІІ рівня логічні схеми, 10-
головного мозку; - рішення аудіо- та 25%
2. патопсихологічну семіотику ІІ типових задач ІІ відео
при епілептичній хворобі, рівня матеріали
первинних атрофічних
процесах головного мозку ІІ
3. особливості аналізу 10-
результатів ІІ 25%
експериментально-
психологічних досліджень
при хворобах Альцгеймера, ІІ
Піка, старечому недоумстві
4. особливості аналізу
результатів
експериментально-
психологічного дослідження;
5. аналіз динаміки окремих
характеристик та формування
синдромів, ІІІ
6. динаміку розвитку та змін
4 індивідуально-психологічних
особливостей особистості; ІІІ
7. діагностичну та прогностичну формування Професійні
значущість змін навичок: алгоритми 60-
індивідуально-психологічних практичний (інструкції) щодо 90%
особливостей особистості. ІІІ тренінг формування
Метод практичних
Основний етап заняття формування навичок та
Формування професійних вмінь: професійних
вмінь та навичок: ІІІ професійний вмінь.
5 1. скласти план тренінг у Таблиці, слайди,
патопсихологічного вирішенні психодіагностич
 дослідження хворого;
2. провести клініко-
нетипових
патопсихологічне
клінічних,
дослідження хворого; ні
ситуаційних задач
3. провести аналіз отриманих опитувальники,
Метод контролю
результатів учбові альбоми
6 навичок:
патопсихологічного Текстові
індивідуальний
дослідження; ІІІ ситуаційні
7 контроль навичок
4. скласти протокол нетипові задачі.
та їх результатів
патопсихологічного
Метод контролю 10-
дослідження; Орієнтовна карта
вмінь: 20%
5. сформулювати заключення по для самостійної
Аналіз та оцінка
проведеному роботи з
результатів
патопсихологічному літературою
психодіагностики
дослідженню. Рекомендована
- Тестовий
Підсумковий етап література
контроль ІІІ
Контроль та корекція рівня
рівня
професійних вмінь та навичок
Підведення підсумків
заняття

Домашнє завдання

VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

Тести
1. В клініці ендогенно-органічному регістр синдрому відповідають
а) Алкоголізм
б) Хвороба Альцгеймера
в) Вірусний енцефаліт
г)Справжня епілепсія
д) Первинні атрофічні процеси в головному мозку

2. Для органічного регістр синдрому властиві:

а) Мнестичні розлади
б) Порушення динаміки мислення
в) Загальне збереження інтелекту
г) Розлади знань та вмінь, що сформовані
д) Відносна збереженість емоційно-вольової сфери

3. Які порушення психічних функцій є специфічними для 1 стадії хв.. Альцгеймера:

а) Алексія
б) Акалькулія
в) Семантична афазія
г) Порушення номінативної функції мови
д) Симультанна агнозія

Тест на підстановку з фіксованою кількістю відповідей:

1. При патопсихологічному дослідженні хворих на епілепсію виявляються специфічні

порушення психічних процесів, а саме:

а)
б)
в)
г)
д)

2. Назвіть діагностично значимі відмінності між 1-ю стадією хв.. Альцгеймера та хв.. Піка

а)
б)
в)
г)
д)

Задача №1

Хвора Б., 58 років, страждає епілепсією з великими судомними нападами і

вираженими характерологічними змінами особистості. Травми голови заперечує. Страждає
епілептичними нападами протягом32 років. Початок захворювання пов’язує з переляком.
Часто лікувалась стаціонарно. Дана госпіталізація викликана почастішанням нападів до
5-8/добу, раптовою втратою свідомості і судомними пароксизмами. За останні роки у хворої
стали помітними суттєві зміни мислення і характерологічних рис. Стала педантичною,
«назойливою», «слащавой», злопам’ятною. Під час перебування в лікарні, поводила себе
конфліктно, вимагала до себе значної уваги. Через будь-яку дрібницю розпочинала скандал,
що інколи завершувався бійкою. Злість, незадоволення переповнювали хвору. Ззовні
виглядала охайною, ліжко застеляла дуже ретельно. Темп мислення і мови – сповільнений з
тривалою фіксацією на дрібницях. В розмові з лікарем «льстива, угодлива». Використовує
пестливі слова.

 Якому регістр-синдрому відповідає дане захворювання

 Порушення яких процесів спостерігається в даному випадку ( опишіть їх)
 Які методики треба запропонувати хворому та які зміни ви очікуєте побачити
 Напишіть приклад патопсихологічного заключення в даному випадку

Задача №2

Хвора Д., 1924 року народження, пенсіонерка, спостерігається в районному

психоневрологічному диспансері з квітня 1999 р.

Анамнез. Небудь психічних розладів або недоумства у родичів не було. Має

середню економічну освіту, працювала старшим економістом одного з союзних міністерств.
З 1979 р. (з 55 років) на пенсії. Живе у другому шлюбі більше 30 років. Має дорослих дітей.
Травм не отримувала.

Хвора з 1997 р. (з 74 років). Захворювання розвивалося поступово і повільно

прогресувало. Першим його проявом стали скарги на тремтіння в руках, яка виникала при
необхідності що-небудь написати. Вперше звернула на це увагу при отриманні пенсії в
ощадкасі, коли раптом не змогла розписатися, хоча перш ставила свій підпис без утруднень.
У повсякденному житті тремтіння в руках не відзначала. Потім чоловік помітив, що вона
припинила читати книги і розв'язувати кросворди, хоча колись дуже захоплювалася цим
заняттям. Потім втратила інтерес до перегляду телепередач. Стала наростати фізична
слабкість. З'явилася невпевненість при ходьбі, координація рухів порушилася в такій мірі,
що її доводилося підтримувати, щоб вона не впала. Кілька разів дійсно падала, потім
піднімалася сама. Ніякої стурбованості цим не виявляла. Поступово ставала дуже
дратівливою, що колись їй було невластиво. Всіх стала звинувачувати, критикувати,
говорила, що все робиться не так, як треба. Помітно слабшала пам'ять. Говорити стала мало,
тихо. Іноді у чоловіка виникало відчуття, що вона перестає його розуміти, бо відповідала на
запитання якось нелогічно: він її питає про одне, а вона у відповідь каже щось, що не
відноситься до питання. Подібні прояви хвороби повільно наростали впродовж двох років - з
кінця 1997 по 1999 р. Серйозної уваги на ці розлади ні хвора, ні її чоловік не звертали, бо
вважали їх проявами віку.

У січні 1999 р. (у 75 років) поставлено діагноз: "ішемічна хвороба серця,

атеросклеротичний кардіосклероз, миготлива аритмія". Соматичний стан відносно швидко
нормалізувався, в той час як психічні розлади стали швидко прогресувати. Стала плутатися в
квартирі. Поступово зовсім втратила орієнтування: не знаходила власного ліжка, туалету,
чоловікові доводилося водити її. Пам'ять різко погіршилася. Стала забувати навіть, як звуть
чоловіка. Потім перестала впізнавати власну внучку, питала, хто вона така; не впізнавала і
чоловіка. Іноді вважала чоловіка своїм батьком, але частіше - сторонньою людиною. Стала
стверджувати, що живе в Дніпропетровську, де дійсно проживала багато років тому.
Говорити стала зовсім мало, тихо, короткими, односкладовими фразами. Дратівливість
посилювалася. Часом ставала агресивною, скаржилася, що її хочуть пограбувати.
Стверджувала, що в квартиру проникають якісь жінки і чоловіки, які її ніби б'ють. У такому
стані за порадою невропатолога в квітні 1999 р. вперше звернулася до психіатра в районному
психоневрологічному диспансері. Прийшла до нього з чоловіком 23 квітня 1999 Психічний
статус (за даними амбулаторної карти): Контакт утруднений. Лише після дворазового
повтору, розуміє звернені до неї питання. Емоційно знижена. В’яла, апатична.
Інтелектуально-мнестично різко знижена. Зі слів чоловіка, епізодично, особливо по ночах,
відчуває вербальні галюцинації, висловлює ідеї переслідування.

У травні 1999 р. стан продовжувало прогресивно погіршуватися. 18 травня зроблена

комп'ютерна томографія головного мозку. При огляді на дому в квітні 1999 р.: не
орієнтується в часі. Не може назвати не тільки поточний день і місяць, але й поточний рік і
сезон року. Подивившись у вікно, говорить, що зараз зима. Не може назвати свої паспортні
дані, вік, рік народження. Не впізнала чоловіка. Вважає, що знаходиться у рідних, де - не
знає. Не орієнтується в квартирі, не знає, як пройти до туалету, до своєї кімнати. Вираз
обличчя малоосмислений, погляд розгублений. Рахункові операції ускладнені, не в змозі
провести послідовне віднімання. Намагається читати, але відтворити прочитане не може. Під
диктовку пише, але написане можна розібрати із працею. У листі пропускає букви,
спотворює зображення букв, накладає написання одних букв на інші, не дописує деякі слова.
З декількох показаних їй предметів змогла назвати тільки два (годинник і ручку). На свою
неспроможність реагує безпорадною посмішкою. Елементарний праксис (вміння одягтися,
вмитися, поїсти) збережений.

 Сформулюйте попередній діагноз та назвіть ведучий синдром.

 Порушення яких процесів спостерігається в даному випадку

 Перерахуйте психодіагностичні методики, які б ви запропонували для уточнення
патопсихологічного регістр-синдрому
 Напишіть приклад патопсихологічного заключення.

 Якому регістр-синдрому відповідає дане захворювання

VІІІ. Література:

Основна:
1. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическаядиагностика. – К., 1986.
2. Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Практическаяпатопсихология. – Ростов-на-Дону:
Феникс, 1996.
3. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф.
І.С.Вітенка. – Дніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.
4. Клиническаяпсихология: Учебник для студентовмедицинскихвузов и
факультетовклиническойпсихологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт –
Петербург, 2002.
5. Зейгарник Б.В. Патопсихология. – М.: МГУ, 1986.
6. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности
человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев:
Здоров’я, 1979. – С. 109 – 114.
Додаткова:
1. Основи психології (За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Київ:”Либідь”, 1996.
2. Абрамова Г.С. Практическая психология. – М., 1997, 368 с.

Підготувала: асистент Герасимук В.А.

Затверджено на засіданні кафедри, прот.№_ від «__»__ 20 р.