1) Хворі генотипи мають бути АА і Аа. Здоровий - аа.

Враховуючи дані
ТІЛЬКИ родоводу, генотипи родини такі: батько - гетерозигота, жінка -
гомозигота за рецесивом, син - гомозигота за рецесивом, дочка -
гетерозигота. Проте, враховуючи дані електрофорезу: батько - гомозигота
за домінантним алелем, мати - гомозигота за рецесивним алелем, син -
гетерозигота, дочка - гомозигота за рецесивним алелем. З цих даних
можемо побачити невідповідність, бо дочка має бути гетерозиготою.
2) Скоріш за все мутація, що спричиняє хворобу НЕ є одночасно причиною
зміни довжини рестрикційних фрагментів. Бо в батька і доньки немає
однакових хромосом (алелів), а вони обидва є хворими.
3) НЕ можна використовувати даний ПДРФ-маркер при визначенні носіїв
мутантного гена, бо дані родоводу і електрофорезу значно
відрізняються, тому ми не можемо порівняти їх і зробити остаточні
висновки (зрозуміло з пункта 2).
4) Вірогідною зміною геному є те, що батько мав одну гомологічну
хромосому з делецією гену (позначимо як AD) і саме ця хромосома
передалася дочці. Тоді причиною хвороби буде не варіант алелі, а її
відсутність - делеція.
5) За даною гіпотезою маємо такий генотип:
батько - AD - хворий
жінка - аа
син - Аа
дочка - aD - хвора.