До них відносяться вищезгадана сім'я, дитячий колектив,

припустимо, у дворі, центри раннього розвитку, гуртки за

інтересами, дитячі дошкільні установи, а також культура і
релігія соціальної групи;
• внутрішні фактори - індивідуальні особливості дитини, які
безпосередньо впливають на формування у нього картини
світу і визначають стиль переживання міжособистісних
відносин.
Проблема соціалізації особистості дошкільнят є однією з
базових у педагогіці та віковій психології, оскільки її
успішність визначає можливість особистості повноцінно
функціонувати в суспільстві як активного суб'єкта. Від
ступеня соціалізації залежить те, наскільки гармонійно
розвиненим буде дошкільник, засвоюючи на початкових
етапах процесу соціалізації норми та установки, необхідні
для того, щоб стати повноцінним і рівноправним членом
свого соціального середовища.
Особливості соціалізації дітей дошкільного віку
Шляхи та засоби соціалізації особистості дошкільника
безпосередньо залежать від вікового етапу розвитку і
визначаються типом провідної діяльності. В залежності від
віку головним в особистісному розвитку дитини виступає
наступне:
• для дітей до року найважливіше - спілкування всередині
сім'ї. Саме через призму сімейних відносин і цінностей їм
сприймається і засвоюється базова інформація про
зовнішній світ, формуються шаблони поведінки;
• після року і приблизно до 3 років у дітей з'являється
потреба в спілкуванні в дитячому колективі.

Перевести в рукопись