МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»

«МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ І ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ТА ОБРОБКИ ДАНИХ»

Аналіз автореферату

Виконав:
курсант
Федорук Ю.В.

Перевірив:
Онищенко О.А.

Одеса – 2023
 Завдання 1. «Аналіз автореферату (наукові дослідження: тематика,
прогнозування дослідження, інформаційне забезпечення й пошукові
процедури». Автореферат : «ВИБІР СУДНОВОГО ДИЗЕЛЯ ШЛЯХОМ
СИНТЕЗУ ЙОГО КОНСТРУКТИВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТА
ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ»

1. Розшифровка УДК автореферату в ієрархічній послідовності: 621.436.1

(621.431.74):

а) 62 – «Інженерна справа. Техніка в цілому»;

б) 621 – «Загальне машинобудування. Ядерна техніка. Електротехніка.

Технологія машинобудування загалом»;

в) 621.4 – «Теплові двигуни (крім парових машин та парових турбін)»;

г) 621.43 – «Двигуни внутрішнього згорання»;

д) 621.436 – «Дизелі. Двигуни із запаленням від тиску»; 621.431 –

«Двигуни внутрішнього згорання. Загальні питання»;

е) 621.436.1 – «Дизелі у вузькому значенні»; 621.431.7 – «Двигуни

внутрішнього згорання за призначенням»;

є) 621.431.74 – «Двигуни внутрішнього згорання за призначенням: для

водного транспорту».

2. Паспорт наукової спеціальності: 05.05.03 – двигуни і енергетичні

установки (див. додатковий файл до звіту «Паспорт наукової спеціальності
05.05.03»).

3. Маючи розшифрування УДК зробимо оцінку наявного автореферату на

його відповідність за наступними позиціями:
 а) УДК – Центральна тематика наявного автореферату сформульована
в його «Загальній характеристиці роботи»(сторінка 3), а саме в «Меті й
завдання досліджень»(сторінка 4), яке полягає в наступному: «розробити
метод вибору дизеля для морського судна з кінцевої безлічі дизелів різних
серій і модифікацій, при якому одночасно може вироблятися технічна й
економічна оцінки дизеля, на основі єдиного показника, який взаємно
пов'язує основні показники, прийняті при виборі дизельних двигунів, на
відміну від існуючого методу, в якому на основі багатокритеріальної оцінки
спочатку виробляється вибір групи дизелів, що задовольняють технічним
вимогам, а потім проводиться економічна оцінка кожного дизеля», з якої
можна встановити відповідність між подальшим змістом автореферату і
змістом розшифрування УДК: 621.436.1 (621.431.74): «Дизелі у вузькому
значенні»( «Двигуни внутрішнього згорання за призначенням: для водного
транспорту» ):
- розглядається методика вибору дизельного двигуна, як одного з видів
двигунів внутрішнього згорання саме для морського судна, тобто
враховуючи специфіку та особливості критеріїв, які притаманні саме для
водного транспорту;
- у авторефераті розглянуті не всі двигуни внутрішнього згорання, а
саме дизельні двигуни, які можуть бути використанні для морського судна,
акцент ставиться саме на конструктивні та енергетичні характеристики
двигуна, які далі й використовуються для розробки відповідної методики
відбору.

б) Назва дисертаційної роботи: «Вибір суднового дизеля шляхом

синтезу його конструктивних характеристик та енергетичних показників»
відповідає змісту наявного автореферату, що підтверджується наданням
фактичної інформації, як результату проведеного аналізу у вигляді «Таблиці
1» та змістом сформульованих висновків, а саме п.2 «Висновків»: «2. На
основі аналізу основних показників роботи дизеля встановлено, що одним із
параметрів, що їх пов'язують, – є швидкість згоряння палива, яка різними
дослідниками визначається при різноманітних та специфічних умовах
проведення емпіричних досліджень, що приводить до складності визначення
швидкості згоряння та безлічі її формулювань, наприклад, лінійна, масова,
фундаментальна та ін., тому в якості найбільш прийнятного й простого
показника, на нашу думку, може виступити «об'ємна швидкість згоряння».

в) Паспорт спеціальності: : 05.05.03 – двигуни і енергетичні

установки в п.I. «Формула спеціальності» міститься наступне: «Галузь науки
і техніки, яка вирішує науково-технічні проблеми дослідження,
проектування, конструювання, виробництва, випробувань, експлуатації та
ремонту двигунів (зокрема газотурбінних, рідинно-реактивних,
твердопаливних, електрореактивних, дизельних, бензинових тощо) і
енергетичних установок (на основі перетворювачів енергії різних типів:
паро- і газотурбінних, фотоелектричних, електрохімічних та ін.),
узгодження й оптимізацію процесів взаємодії компонентів у двигунах і
енергетичних установках». Відповідно до змісту наявного автореферату:
«Галузь науки і техніки, яка вирішує науково-технічні проблеми дослідження
дизельних двигунів» – покриває порушені в дисертації проблеми. У п.II
«Напрями досліджень» є пункт: «Розроблення розрахункових і
експериментальних методів
визначення міцності, надійності та ресурсу двигунів та
енергоустановок; їх ресурсне проектування.», що відповідає змісту
сформульованого в «Загальній характеристиці роботи» «Головного
завдання», а саме: «розробка теоретичних основ вибору дизеля з
використанням єдиного показника, який взаємно пов'язує масогабаритні,
економічні, технічні й екологічні показники дизеля при його підборі, з
урахуванням нормативних вимог до конструкції судна й умов його
експлуатації, а також підвищення ефективності комплексного використання
паливно-енергетичних ресурсів». Ключовим словом у «напрямку
дослідження» з «паспорту спеціальності», яке і пов’язує його зі змістом
дисертації є «надійність», яке варто розглядати в більш широкому сенсі, ніж
просту здатність об’єкта виконувати свою пряму функцію впродовж
конструктивно закладеного проміжку часу. Факт «надійності» двигуна в
конкретному питанні тісно пов’язаний із економічною та екологічною
складовими, які разом із енергетичними показниками і формують, так зване,
«результуючий показник «надійності».

4. Проаналізувавши розділ автореферату «Загальна характеристика роботи»

виконаємо наступне:
4.1 Проведемо критичну оцінку наступних пунктів автореферату:
а) Актуальність виконаного дослідження: У першому абзаці
актуальності обраної тематики автором встановлюється взаємозв’язок із
розвитком морського транспорту України, входженням ії у світові
транспортні системи з актуальністю питання вибору головного і
допоміжного дизельних двигунів, які «…відповідають експлуатаційним
умовам роботи морських суден, при забезпеченні раціонального
використання паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням вимог до
захисту навколишнього середовища», що, на мій погляд, не враховує реальні
статистичні показники, які вказують на те, що «З 1993 року український
торговельний флот скоротився у близько 16 разів – до 391 000 тонн». Про це
свідчать дані Конференції ООН з Торгівлі та Розвитку(UNCTAD), тому
обране формулювання причини актуальності, а саме «У сучасних умовах
розвитку морського транспорту України…» не відповідає реальному
положенню справ відносно морського та річкового транспорту України.
Актуальність теми вибору надійного в усіх аспектах експлуатації дизельного
двигуна, на мій погляд, лежить поза межами національної специфіки
розвитку морського транспорту окремої держави і визначається загальними
для всієї галузі світового торгівельного мореплавства проблемами та
тенденціями, тим більше, враховуючи факт трансграничної складової
функціонування морських перевезень.
 б) Практична спрямованість дослідження: Практична складова
дослідження в цілому може бути пояснена удосконаленням вже існуючих
методів вибору дизельних двигунів шляхом введення універсального
критерію, яких значно спрощує цей процес, що і зазначено в абзацах 3-4
«Загальної характеристики роботи» : «На сьогодні, вибір дизеля проводиться
зіставленням декількох дизелів із групи однотипних за ознакою
пристосованості їх до судна й умов експлуатації, з урахуванням потужності
(як базового критерію), числа обертів, масогабаритних показників і питомої
витрати палива. При цьому вибір, в основному, здійснюється для
номінального режиму роботи, як найбільш ефективного протягом
необмеженого часу, а також ураховує вимоги до захисту навколишнього
середовища. Остаточний вибір здійснюється із урахуванням техніко-
економічної оцінки кожного з дизелів. Основні недоліки такого підходу:
ускладнюється техніко-економічний аналіз вибору дизеля, у зв'язку зі
складністю рішення багатокритеріальної задачі з взаємозалежними,
різнобічними критеріями іноді суперечливими й не сумісними один з
одним…»
в-г) Наявність існуючих невирішених наукових протиріч та їх
висвітлення не є доречним до обраної проблематики, так як питання лежить
здебільшого в практичній площині та зводиться до розв’язку питання щодо
спрощення процесу аналізу показників дизельних двигунів. Тобто порушене
питання містить в собі не скільки протиріччя, скільки комплексну задачу,
розв’язок якої є ресурсозатратним без існуючого алгоритму його
знаходження. Ця ідея висвітлюється автором в абзацах 4-5 «Загальної
характеристики роботи» : Основні недоліки такого підходу: ускладнюється
техніко-економічний аналіз вибору дизеля, у зв'язку зі складністю рішення
багатокритеріальної задачі з взаємозалежними, різнобічними критеріями
іноді суперечливими й не сумісними один з одним. Крім того, перед
початком вибору дизеля потрібен моніторинг знову створених дизелів, з
урахуванням таких показників як: питома витрата палива, циліндрова
потужність, кількість обертів колінчатого валу, питомі викиди азоту, хід
поршня, діаметр циліндра й питома маса дизеля. Рішення
багатокритеріальної задачі можливе при коректному завданні значень
критеріїв та визначенні їх значимості (ваги) й наявності даних про
взаємозв'язки між показниками дизеля.

4.2 Проаналізувавши зв'язок роботи з науковими програмами, планами,

темами держави, ВНЗ, організацій, де виконувалась дисертаційна робота, а
саме: «пункти 3 та 4 статті 3 Закону України від 11.07.2001 р. № 2623-III
«Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»; постанові Кабінету
Міністрів України від 07.10.2009 р. № 1307 «Про затвердження Морської
доктрині України на період до 2035 року»; розпорядженню Кабінету
Міністрів України від 20.10.2010 р. № 2174-р «Про схвалення Транспортної
стратегії України на період до 2020 року» і планами науково-дослідних робіт
НУ «ОМА», відзначаємо неучасть здобувача у науково-дослідних роботах
(НДР) з державною реєстрацією та інших роботах.

4.3 Мета дослідження описана детально, але без зайвого ускладнення ії

розуміння. У поставлених задачах для досягнення поставленої мети
проведена чітка ієрархія пріоритетності задач шляхом їх розділення на
головне та допоміжні завдання. У сформульованих висновках містяться чіткі
відповіді на поставлені задачі з наглядним відокремленням змісту кожного.

4.4 Об’єкт дослідження дисертації обраний вірно відповідно до поставленої

теми роботи, бо сам процес вибору дизеля для морського судна і є явищем,
що породжує проблему, що висвітлюється. Предмет дослідження відповідно
як до теми, так і до змісту роботи обрано правильно, бо саме показники
дизеля є центральним елементом, якому приділяється найбільша увага. При
цьому об’єкт та предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне
та часткове, якщо розглядати їх як категорії наукового процесу.
4.5 Методи дослідження подані в авторефераті не відірвано від змісту роботи
з чітким зазначенням, які саме питання яким методом були розв’язані, що
дозволяє якісно оцінити обрані методи та переконатися в їх прийнятності та
логічності. Обрані методи вирішення порушених питань є задовільними з
боку оцінки їх сучасності та ефективності.

4.6 Формальна структура розглянутої в авторефераті «наукової новизни» є

правильною з дотриманням послідовності ії формулювання. Автором було
вказано, що саме відрізняє отримані результати від загальновідомих раніше з
чітко відокремленими один від одного досягненнями, проведеного
дослідження. Недоліком даного розділу в автора є подання опису саме
практичних результатів, отриманих у вигляді методики, що не є науковими
положеннями, а значить семантично не відповідає вимогам даного розділу:
«вперше розроблений метод вибору дизеля для судна, з урахуванням оцінки
внутрішніх циліндрових процесів на основі показника «об'ємна швидкість
згоряння», який взаємозв'язує його економічні, масогабаритні, енергетичні й
екологічні показники…»

4.7 Опис практичної значимості отриманих результатів містить рекомендації

щодо застосування отриманого методу оцінки дизелів. Відзначено практичну
цінність отриманих результатів : «удосконалено метод оцінки використання
природно-енергетичних ресурсів у дизелі на багатокритеріальній основі, що
дозволяє виявити пріоритетність удосконалення об'єктів і процесів з
урахуванням їх ранжирування, визначити напрямки й резерви
ресурсозбереження, а також підвищити ефективність комплексного
використання паливо-енергетичних ресурсів». Надано чітку інформацію
щодо впровадження результатів дослідження. Зі змістовної точки зору даний
пункт автореферату подано правильно без застосування зайвої інформації,
що не має відношення до практичної складової застосування отриманих
результатів.
4.8 Апробація дослідження проводилась шляхом доповідей, обговорення та
схвалення разом із позитивними відгуками теоретичних положень та
результатів роботи на національних та міжнародних науково-технічних
конференціях, повний перелік яких вказаний в авторефераті. Рівень заходів,
на яких були представлені результати досліджень, дозволяє високо оцінити
проведений рівень апробації. Представлена інформація про кількість
публікацій результатів дослідження, в тому числі й у іноземних джерелах
вказує на міжнародний статус поширення результатів роботи. Список
публікацій результатів як в національних так і в іноземних джерелах
вказаний вірно. Критерієм для сортування була обрана хронологічна
послідовність публікацій за часом.

4.9 «Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків,

додатків і списку використаних літературних джерел з 142 найменувань.
Повний обсяг дисертації - 171 стор.». Обсяг дисертації відповідає вимогам
роботи на здобуття наукового ступеня кандидата наук, які становлять 4,5-7
авторських аркушів основного тексту, де один авторський аркуш це
приблизно 22-23 сторінки формату А4 зі шрифтом Times New Roman розміру
14 та полуторним міжрядковим інтервалом. Структурне оформлення
дисертації відповідає усім наявним вимогам.

5. Загальний аналіз автореферату вказує в цілому на високий рівень

опрацювання та подання дослідженої в дисертації теми в скороченому
форматі з дотриманням усіх необхідних вимог, які висуваються до
оформлення та подання. Однак до деяких пунктів, на мій погляд, мають
місце зауваження, зокрема причино-наслідкове відносини при формуванні
актуальності питання та змістовність наукової новизни, яке має відношення
більше до прикладної складової результатів роботи ніж до наукових
положень (детальніше - див. п.4.1 а), 4.6).