Змістовний модуль № 3

Самостійна робота студентів № 6 ( № 17-18)

Тема: Юрій Федькович. Зв'язок творчості з педагогічною діяльністю.
Кількість годин: 2 год.
Студенти повинні знати:
- життєвий і творчий шлях поета;
- твори,які ввійшли в коло дитячого читання;
- особливості творчої манери автора
Студенти повинні вміти:
- робити ідейно-художній аналіз творів;
- визначати головну думку;
- знаходити художні засоби;
- декламувати вірші, застосовуючи всі засоби логіко-емоційної виразності;
- простежувати ідейно-художню специфіку творчості П. Грабовського.
- використовувати здобуті знання на практиці.
Література:
1. Рідне слово. Українська дитяча література [Текст] : хрестоматія: у 2-х кн.Кн.1. /
упоряд. З.В. Варавкіна, А.І. Мовчун, М.Ф. Черній. – К. : Либідь, 1999. – С.241-246
2. Ковалець, Л. Юрій Федькович як явище інтелекту [Текст] / Л. Ковалець //
Літературна Україна. – 2011. – Верес. ( № 33). – С. 12.
3. Федькович, Ю. Вибрані твори [Текст] / Ю. Федькович. – К. : Вища школа, 1998.
План
1.Зв’язок творчості з педагогічною діяльністю
2.Твори в дитячому читанні (вірші «Учіться», «Сестра», байка «Горда качка», казка
«Бідолашко», жарти)
3.М.Рильський про Ю.Федьковича
Методичні рекомендації для студентів
1.Для засвоєння даної теми необхідно опрацювати матеріал підручника Рідне слово.
Українська дитяча література [Текст] : хрестоматія: у 2-х кн.Кн.1. / упоряд. З.В.
Варавкіна, А.І. Мовчун, М.Ф. Черній. – К. : Либідь, 1999. . – С.241-246
2.Готуючись по другому питанню, необхідно звернути увагу на те, що твори поета
пройняті палкою любов’ю до дітей, матеріалом для творів служило саме життя, а також
невичерпні скарби фольклору.
3.Звернути увагу на те, яку високу оцінку його творчості давали сучасні поети.
Питання для самоперевірки
1. В якій мірі творчість Ю. Федьковича пов’язана з педагогічною діяльністю?
2. Яка основна думка вірша «Учіться»?.
3. Кому присвячено вірш «Сестра»?
Форми контролю
Зробити художній аналіз поезії «Сестра»

Навчально – методичний матеріал для самостійного опрацювання з теми

1. Зв’язок творчості з педагогічною діяльністю
Педагогічну діяльність Ю.Федькович розпочав 1869 р. шкільним інспектором
Вижницького повіту. Ю.А.Федькович – виступає проти австрійської політики
денаціоналізації українського населення Буковини, так і проти тих, хто намагався
виступити проти Т.Г.Шевченка.
Працюючи шкільним інспектором у Вижницькому повіті, домашнім вчителем,
пише підручник для початкової школи, пише також науково-популярні книги для народу.
Ю.А.Федькович розробив план реорганізації системи освіти на Буковині. Він
відстоює рівноправну освіту для чоловіків та жінок.
 У 1863р. Ю.А.Федькович видав пісенник для початкової школи під назвою
“Співанник для господарських дівчаток”, а у 1866р. написав підручник “Буквар для
селянських дітей на Буковині”.
Працюючи інспектором Ю.А.Федькович намагався перекласти шкільні підручники
на народну мову з церковної.
1871р. Ю.А.Федькович організував конференцію для вчителів, на якій було
обговорено правопис та навчальний план початкової школи.
У творчій спадщині Ю.А.Федьковича важливе місце займала ідея “народності”.
Зокрема, у статті “Про школу і шкільні підручники” він писав, що головним критерієм
народності є народна мова, народні звичаї, народна поезія, в яких багато говориться про
виховання дітей. Слід виховувати у дітей високі моральні якості – чесність,
працьовитість, ненависть до поневолювачів, повагу до трудового народу.
У своїх художніх творах (“Довбуш”, “Нива”, “Буковина”, “Правда”, “Рекрут” та
інших) він відобразив багато позитивних героїв – трудових і чесних, здатних стати на
захист свого народу.
Дидактичні думки.
Що до теоретичних поглядів на навчання дидактики, то Ю.А.Федькович відстоює
методи розвиваючого навчання та розвитку пізнавальних здібностей в учнів. Він
пропонував звуковий аналітико-синтетичний метод навчання читанню. Широко
пропагував метод наочності. Вимагав розвитку творчого засвоєння учнями знань, щоб
вони бачили, думали, говорили і застосовували в життєвих ситуаціях. Для цього він у
своєму “Букварі” вміщував тексти, які б пробуджували в дітей допитливість, високі
моральні якості.
Як педагог свого часу, Ю.А.Федькович, дбав про те, щоб школи давали учням
знання, зв’язані з життям. Так, у 1869р. вийшов його “Календарик” для дітей шкільного
віку, в якому багато матеріалів, пов’язаних з дійсністю.
Цікаві думки висловлював педагог про роль учителя, тому він повинен постійно
самовдосконалюватися.
У своїх творах “Буквар”, “Співанник для дівчаток”, “Про школу і шкільні
підручники” Ю.А.Федькович захищає народну мову, народні звичаї, повагу до свого
народу. Ю.А.Федькович добре знав твори Т.Г.Шевченка, був його послідовником в
питанні освіти і виховання, школи.
Поезія Шевченка мала для Федьковича значення виняткове. Сприйнята на етапі
інтенсивних пошуків нових шляхів у творчості, а крім того, й за обставин очевидної
спільності деяких рис художнього бачення світу обома поетами, поезія Шевченка стала
для нього однією з основних парадигм (а в певний період — чи й не єдиною парадигмою)
художнього мислення. Шевченко справив вплив і на визначення суспільно-політичних,
національних, світоглядних орієнтацій Федьковича (йдеться, зокрема, про антимонархічні
настрої буковинського поета, його наближення до справжнього образу України з її
минулим і майбутнім, до ідеї національної соборності тощо), і на формування поетики.
Творчість Федьковича переконливо засвідчує, що в перші два десятиліття по
смерті Шевченка він був тим митцем, котрий найглибше розумів художній світ поета,
володів хистом найточнішого прочитання його поезії: найповніше «розгадав» ті
можливості, які містив у собі Шевченків поетичний стиль
2.Твори в дитячому читанні (вірші «Учіться», «Сестра», байка «Горда качка»,
казка «Бідолашко», жарти)
Буковинський письменник Ю.Федькович брав активну участь у творенні дитячої
літератури. Його перу належать написані за фольклорними мотивами казки, що
сатирично зображували панів, висміювали різні вади людей (“Чортівська бочка”), дотепні
байки (“Горда качка”, “Медвідь на пасіці”), сміховинки (“По щирості”). Під назвою
“Бідолашка” Федькович дав своє прочитання чудової казки В.Гауса “Маленький Мук”.
Він провадив широку просвітницьку діяльність на Буковині, підготував “Буквар”, кілька
читанок, написав цілу низку дитячих поезій: “Вороний”, “До школи”, “Учіться”.
Ю.Федькович гаряче закликав дітей до науки (“Та ще й яке диво буде, Що з мужика
будуть люди”).
Невеликий вірш «Сестра» («співанка з української думки») побудований теж на
народно-пісенному сюжеті. Сестра-сиротина, як «зозуля в лузі», тужить за братом, що
покинув свій рідний край. Вона звертається в листі до нього і просить повернутися,
розвеселити її сирітську душу.
Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм,
А степами бистрим горностаєм,
А на моє подвіренько
Пади бистрим соколеньком,
А голубам на моє серденько.
Ю.Федькович ще й казкар. Його казки “Золота кісочка”, “Голодний чорт”, “Від
чого море солоне?” тощо. Подібні до народних, тільки більші за обсягом. але за
елементами фольклористики вони не поступаються народним. А крім казок, видатний
прозаїк писав п’єси та веселі повісті й фрашки – гумористичні твори типу жартівливої
бувальщини – та придибанки, тобто анекдоти.
3.М.Рильський про Ю.Федьковича
Про особисте життя Юрія Федьковича і про його творчу діяльність
висловлювалося багато українських письменників і поетів. Серед цих висловлювань ми
знаходимо вислови Максима Рильського. Колись поетів гонили за те, що вони не
приділяють уваги пісням. Але не кожен поет є піснярем. Для цього треба мати особливий
талант. Відносно цього Рильський писав: “Такі поети як Шевченко, Федькович, мислили
піснею, і то піснею в народному стилі. Але це мислення піснею чуже було Лермонтову,
Маяковському і багатьом ін.”. З творчістю Юрія Федьковича в українську прозу прийшли
простота розповіді, колоритність мови, широкий психологізм у поєднанні із задушевним
ліризмом. Його образи гордих гуцулів і досі є окрасою нашої прози. Високе звання
народного поета він завоював тому, що висловив мрії та поривання свого народу,
правдиво й образно змалював життя гуцулів зрозумілою для них мовою. Максим
Рильський писав, що “до появи Івана Франка не знали західноукраїнські землі такого
сильного поета, як Юрій Федькович”. Твори Юрія Федьковича увійшли до скарбниці
світової літератури, що робить честь українському письменництву . А ось як служилося
Ю.Федьковичу, розповідав Максим Рильський: “Гірко йому служилося, він був м’який,
благий і до зброї нецікавий. Не мав великого здоров’я і здригався на гук пострілу... В
війську нема жартів. Не питають тебе, як тобі. Остригли і мусили служити. І так опинився
Федькович у неволі, мов той орел у клітці...” Рильський писав ще про Федьковича таке:
“Федькович цілими днями сидів у кімнаті і писав, і майже ніхто його не бачив у Львові.
Рідко коли і то, лиш вечорами виходив з хати повечеряти”.
З приводу вірша “Дезертир” Рильський висловився так: “Важко було справді
написати із зворушливістю, простотою про сина, одинака матері, “цісарського стрільця”,
який дизертує, спішить до матінки”.
Отже, перу Ю.Федьковича належить немала кількість дитячих творів, і не тільки
дитячих. Федькович посідає своє місце серед українських письменників і поетів. Тому не
випадково, ми знаходимо в літературі вислови письменників про Федьковича і не тільки
Рильського, а багатьох інших.