Лекція 3 ДЕМАТЕРІАЛІЗАЦІЯ В БІЗНЕС-

СЕРЕДОВИЩІ
1. Теоретичні основи дематеріалізації процесів виробництва та
споживання продукції
2. Оцінювання рівня дематеріалізації продукції та послуг
3. Еколого-економічний механізм дематеріалізації продукції
на підприємстві

1. Теоретичні основи дематеріалізації процесів

виробництва та споживання продукції
Розвиток людства у будь-які часи характеризувався невпинно
зростаючим техногенним навантаженням на природні екосистеми планети.
Наразі із перевантаженням навколишнього природного середовища (НПС)
виникають питання перенаселення, соціальної нерівності, голоду,
незадовільних умов життя тощо.
Дематеріалізація – це абсолютне або відносне скорочення кількості
використаних матеріалів, необхідних для повноцінного функціонування
економіки за підтримки постійного рівня її розвитку та забезпечення
мінімізації її екодеструктивного впливу і максимізації соціальних ефектів. На
нашу думку, таке визначення найбільш повно відображає сутність процесів
зниження використання матеріальних ресурсів.
Суспільство є підсистемою навколишньої екосистеми, і що люди не
можуть виробляти і головне споживати матеріали окремо від природного
світу. Те, що ми називаємо «виробництвом», необхідно розуміти як
перетворення матеріальних ресурсів, причому маса на вході дорівнює масі на
виході. Крім того, перетворення і споживання матеріалів впливає на
навколишню екосистему і може заподіяти їй значної шкоди, якщо будуть
перевищені певні ліміти. Тобто матеріальне виробництво, необхідне для
підтримки сучасної економіки, набуло великого значення для наукових кіл і
формування політики держав. При цьому на сьогодні визнається факт, що
політика повинна бути спрямована на зниження рівня матеріальних витрат,
однак немає загального підходу до того, як це здійснити на практиці і як це
конфліктує з іншими економічними та політичними цілями.
Отже, можливість скорочення споживання матеріалів виявляється
найбільш актуальним у найближчому майбутньому. Тому великі надії
покладаються на зниження матеріалоємності економіки або її
дематеріалізацію.
Однак очевидно, що дематеріалізація не гарантує зниження рівня
споживання матеріалів. Так, відносна дематеріалізація може привести до
збільшення споживчих бажань, що, у свою чергу, збільшить виробництво
товарів. Цю закономірність іноді називають «ефект бумеранга» .
У будь-якому випадку очевидно, що зменшення використання
матеріалів в економічному розвитку людства було б вигідним з екологічної
точки зору. Ключовим компонентом цієї гіпотези є трансформація філософії
виробництва і споживання товарів у розумінні заміни матеріальної складової
економіки на інформаційну. Це означає перехід від фізичного володіння
товарами до «володіння» послугою, яку надає товар.
У розвинених країнах подібні ідеї сформували концепцію
дематеріалізації економіки.
Треба зазначити, що для України дематеріалізація економіки є новим
напрямом, який отримав поверхневе вивчення у теорії та практиці
екологізації виробництва. З огляду на позитивні економічні, соціальні та
екологічні можливі наслідки дематеріалізації подальший розвиток
фундаментальних досліджень вітчизняних дематеріалізаційних
трансформацій набуває особливої актуальності.
З урахуванням вищезазначеного необхідно визначити, що досягнення
дематеріалізації економіки є процесом складним та багатогранним.
Відкритими також залишаються питання оцінювання, розроблення
інструментарію, визначення ефектів тощо.
Аналіз динаміки обсягів видобутку ресурсів у світі та використання
первинних матеріалів у виробництві продукції свідчать про інколи позитивні
для суспільства тенденції дематеріалізації завдяки збільшенню ефективності
використання та видобутку ресурсів, нових організаційно-управлінських
важелів та механізмів господарювання.
Оцінювання дематеріалізаційних зрушень також вимагає глибокого
переосмислення методів господарювання. Системні межі також мають
велике значення, нехай це нації, регіони, фірми, домогосподарства або
продукція, в усіх випадках механізми дематеріалізації можуть відрізнятись.

2.Оцінювання дематеріалізації продукції та послуг

Дематеріалізація економіки в цілому спрямована на зниження еко-
деструктивного впливу на довкілля. Так, продуцентом такого впливу є про-
дукція та надання послуг. У зв’язку з цим виникає необхідність оцінити
рівень дематеріалізаційного впливу товарів та послуг.
Базовим поняттям для оцінювання рівня дематеріалізації продукції є
концепція MIPS (Material Input per Service Unit – матеріаловкладення на
одиницю послуги) (Schmidt-Bleek, 1998).
Важливою основою концепції MIPS є поняття «послуги» або
виконуваної «роботи», що надається товаром, тобто те, заради чого цей товар
був створений. Характеристики індексів дематеріалізації продукції подано у
табл. 1.
Виходячи із ситуацій поданих у табл. 1, досягнення позитивних змін
забезпечується при значенні індексу дематеріалізації продукції, меншому від
одиниці.
 Таблиця 1 – Характеристика трансформаційних змін на підприємстві
залежно від зміни індексів дематеріалізації продукції
Інтервал значення
індексів Характеристика дематеріалізаційних змін
дематеріалізації
1 2
База порівняння: порівняння рівня дематеріалізації до та після впровадження еколо-
гічно спрямованих дематеріалізаційних змін
1) іdem  1 (іdemс  1) Зміни на підприємстві впливають негативно, що свідчить про
збільшення матеріальних витрат на одиницю послуги
2) іdem = 1 (іdemс = 1) Обсяги матеріальних потоків на підприємстві не змінюються, що
свідчить про постійний рівень ресурсоефективності підприєм-
ства, фіксовані матеріальні витрати на одиницю послуги
3) іdem< 1 (іdemс< 1) Споживання матеріалів зменшується, що свідчить про демате-
ріалізацію господарської діяльності підприємства, тобто змен-
шення матеріальних витрат на одиницю послуги, а отже, змен-
шення деструктивного впливу на НПС
База порівняння: порівняння рівнів дематеріалізації досліджуваної продукції та про-
дукції, обраної як еталон, або продукції конкурента
1) іdem  1 (іdemс  1) Значення індексу дематеріалізації свідчить про те, що матеріало-
споживання у розрахунку на одиницю послуги, що надається з
використанням досліджуваної продукції, перевищує аналогічний
показник у продукції, обраної як еталон. Отже, керівництву не-
обхідно вжити заходів щодо здійснення процесу дематеріалізації.
2) іdem = 1 (іdemс = 1) Рівень дематеріалізації є однаковим у порівнюваних продуктах
3)іdem< 1 (іdemс< 1) Рівень дематеріалізації досліджуваної продукції менший, ніж у
продукції-еталона. Це означає, що на даному підприємстві від-
буваються позитивні дематеріалізаційні зміни

Отже, даний підхід до оцінювання дематеріалізації продукції базується

на визначенні матеріалів на стадіях життєвого циклу продукції у розрахунку
на одиницю послуги.
3.Еколого-економічний механізм дематеріалізації
продукції на підприємстві
Еколого-економічний механізм управління дематеріалізацією на
підприємстві (ЕЕМУДП) необхідно розглядати як цілісну систему форм,
методів та стимулів управління матеріальними й інформаційними потоками,
що забезпечує дематеріалізаційні зміни та зменшення навантаження на НПС,
з огляду на економічні інтереси підприємства. Формування цього механізму
обумовлене потребою у зменшенні обсягів забруднення НПС, вимогою
відповідності підприємства екологічним нормативам, міжнародним
стандартам, що надзвичайно актуально в рамках розвитку глобалізації та
подолання кризових ситуацій і забезпечення конкурентоспроможності
продукції на світових ринках. Еколого-економічний механізм як
управлінський механізм складається з двох підсистем: керуючої та керованої.
В керуючій підсистемі формуються метафункціонування механізму, завдання
для досягнення мети, визначається суб’єкт управління тощо. В керованій
системи визначаються об’єкти, методи й інструменти, конкретизуються
етапи та зміст робіт. У результаті взаємодії цих підсистем має виникнути
синергетичний ефект, що підлягає оцінюванню на відповідність до мети. У
випадку не досягнення очікуваних результатів приймається рішення
щодо коригування механізму або пошуку альтернативних шляхів. Отже,
розглянемо зазначені елементи ЕЕМУДП.
Першочерговим у побудові будь-якого механізму є визначення мети
його роботи. Вважаємо, що метою ЕЕМУДП необхідно визначити зниження
деструктивного впливу матеріальних потоків підприємства на довкілля при
збереженні економічної ефективності дематеріалізації. Будь-який суб’єкт
господарювання під час своєї «роботи» використовує матеріальні ресурси,
що після трансформацій (протягом життєвого циклу продукції, робіт, послуг)
перетворюються на готову продукцію, відходи, викиди тощо та завдають
певної шкоди НПС. Концепція дематеріалізації на мікроекономічному рівні
та ЕЕМУДП як її інструмент зменшують до мінімальних розмірів
деструктивне навантаження на НПС. Так, позитивні соціально-економічні та
екологічні ефекти отримуються внаслідок часткової заміни матеріалів
інформаційними факторами виробництва. Зазначена мета в рамках ЕЕМУДП
викликає необхідність вирішення таких завдань:
 забезпечення дотримання екологічних стандартів (гранично
допустимих концентрацій (ГДК) тощо);
 зниження природо-, ресурсо- й екологоємності продукції;
 зменшення господарських витрат суб’єкта внаслідок скорочення
обсягів використання ним ресурсів, платежів за них;
 залучення ресурсозбережних заходів у процес діяльності
підприємства;
 стимулювання попиту на екотовари, що створюються
підприємством;
 забезпечення збільшення прибутку, прискорення оборотності
оборотних коштів, оновлення основних засобів тощо;
 підвищення кваліфікації співробітників та формування позитив-
ного екологічного іміджу підприємства для споживачів;
 підтримання високого рівня доходу та вигоди всім стейкхолдерам
дематеріалізаційних процесів;
 розвиток корпоративної екологічної культури та самосвідомості
учасників дематеріалізаційних процесів на підприємстві, що виражається в
усвідомленні кожним із них відповідальності за якість НПС тощо.
Досягнення завдань ЕЕМУДП відповідно до поставленої мети потребує
визначення суб’єкта управління, на якого покладатимуться функції
планування, організації, мотивації, аналізу та контролю дематеріалізацій-
процесів. У зв’язку зі зростанням комплексності та автоматизації
виробництва зростає й потреба у гнучких та оптимальних методах
управління. Керівники як суб’єкти управління все частіше вимушені
приймати рішення в умовах невизначеності, стислих термінів та великого
обсягу інформації, при цьому вплив прийнятих рішень на зміну якості НПС
та економічний стан суб’єкта господарювання є надзвичайно високим. Отже,
від керівництва підприємства значною мірою залежить, чи буде
функціонування компанії відповідати принципам сталого розвитку та
економічної ефективності. Згідно з поставленою метою та сутністю
ЕЕМУДП об’єктом управління доцільно визначити, на нашу думку, систему
взаємозв’язаних матеріальних потоків підприємства. При цьому побудова та
функціонування ЕЕМУДП повинні ґрунтуватися на таких основних
принципах:
 системності, за якого механізм розглядається як відкрита,
складна система, що характеризується динамічністю, здатністю до
саморегулювання та саморозвитку. Він складається із зв’язаних між собою
підсистем, які можуть охоплювати різні рівні управління підприємством.
Склад і місце останніх в ЕЕМУДП може змінюватися відповідно до зміни
умов зовнішнього та внутрішнього середовища, в якому функціонує
механізм;
 гнучкості – полягає у високій трансформаційній здатності
ЕЕМУДП для забезпечення його швидкої адаптації до умов ринкового
середовища, які змінилися, з метою оптимізації свого впливу на матеріальні
потоки підприємства;
 комплексності – передбачає взаємообумовлений та узгоджений
розвиток ЕЕМУДП як єдиного цілого, комплексу цілісних підсистем
управління, що охоплюють всі рівні господарювання на підприємстві, стадії
життєвого циклу ресурсів і продукції, враховують різноспрямовані
економічні, екологічні, соціальні та інші ефекти, які виникають у процесі
управління матеріальними потоками і забезпечують реалізацію впливу на
об’єкти для досягнення цілей управління;
 самовідтворюваності – полягає у постійному, зокрема
розширеному, відтворенні мотиваційної основи здійснення процесів
дематеріалізації на підприємстві;
 екологічної відповідальної – передбачає, що мета існування
ЕЕМУДП, рішення, які приймаються у рамках механізму, інструменти
здійснення дематеріалізаційних змін на підприємстві тощо повинні бути
спрямовані на досягнення позитивного екологічного ефекту;
 соціальної відповідальності – означає, що реалізація будь-яких
дематеріалізаційних змін унаслідок функціонування ЕЕМУДП повинна
здійснюватися з урахуванням інтересів усіх зацікавлених соціальних груп
внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства;
 економічної ефективності – полягає у тому, що процес прийняття
та реалізації рішень у рамках ЕЕМУДП повинен забезпечувати досягнення
максимального позитивного економічного результату при прийнятному рівні
витрат на підприємстві.
 Невід’ємним елементом механізму є методи та інструменти управління,
що забезпечують виконання поставлених завдань. Сучасна наукова
література пропонує широкий інструментарій впливу на процеси екологізації,
ресурсозбереження, сталого розвитку соціально-економічних систем. З
урахуванням різноманітності управлінських інструментів та особливостей
дематеріалізаційних перетворень, на нашу думку, сутності пропонованого
механізму найбільше відповідає комплекс інструментів, розроблений. Він
містить блоки адміністративних, соціально-психологічних та економічних
інструментів і методів. Проте більшість із них придатні для застосування
переважно на макроекономічному рівні, тому у табл. 2 подано систему
основних інструментів, яку доцільно використовувати для впровадження
дематеріалізаційних зрушень на підприємстві.
Таблиця 2 – Основні методи та інструменти ЕЕМУДП
Методи та Характеристика
інструменти
управління
1 2
1 Адміністративні методи
1.1 Інструменти -визначення основних напрямів та механізмів реалізації
адміністративного політики підприємства з дематеріалізації;
управління: -формування стратегії дематеріалізації на підприємстві з ураху-
ванням соціальних, екологічних та економічних факторів;
-інтенсифікація впровадження дематеріалізаційних процесів;
- урахування впливу дематеріалізаційних процесів на стан НПС;
- експертиза з матеріалозбереження
- нормування матеріальних витрат
- стандартизація матеріалоспоживання
- екологічна сертифікація
- аудит ефективності матеріаловикористання (енергетичний,
екологічний та ін.)
- екологічна, енергетична паспортизація
- менеджмент матеріаловикористання
1.2 Інструменти - призначення менеджерів з управління дематеріалізацією на
формування і підприємстві
розвитку - формування мотиваційних механізмів стимулювання ощадли-
внутрішньогоспода вого матеріалоспоживання з урахуванням екологічних факторів
рської - залучення аутсорсингових компаній до впровадження проєктів з
інфраструктури: дематеріалізації на виробництві
-впровадження та підтримка інфраструктури для використання
вторинних ресурсів на підприємстві (рециркуляція) і повторного
-використання товарів споживачами (мережа пунктів оренди
товарів, що були у використанні)
1.3 Інструменти -впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій
управління у виробничі процеси
інформацією -впровадження прикладного програмного забезпечення з обліку та
оцінювання дематеріалізаційних процесів
-створення інформаційних баз даних щодо
матеріалоспоживання та дематеріалізаційних заходів
 2 Соціально-психологічні методи
2.1 Інструменти -проведення тренінгів та семінарів для співробітників у сфері
соціально- матеріалозбереження й охорони НПС
психологічного -формування відповідного рівня корпоративної культури і сві-
впливу домості у сфері дематеріалізації та охорони довкілля (корпора-
тивні просвітницькі, культурно-масові заходи та ін.)
-добровільні зобов’язання з підвищення ресурсоефективності
господарських об’єктів
3 Економічні методи
3.1 Інструменти - прискорена амортизація матеріалозбережного устаткування з
зростання еконо- урахуванням впливу матеріалозбереження на екологічну ситуацію
мічної ефективно- - прискорення оборотності обігових коштів підприємства
сті використання -контролінг фінансово-економічного стану підприємства
виробничих
ресурсів
3.2 Інструменти -цінове програмування (програми управління попитом на мате-
ціноутворення ріальні ресурси)
-цінове стимулювання (диверсифікація цін на дематеріалізовану
продукцію, послуги інфраструктури)
-формування попиту на нові дематеріалізовані товари
3.3 Фінансові - преміювання персоналу за успіхи у здійсненні дематеріалізації
інструменти на підприємстві
- використання методів управління витратами на підприємстві
- оптимізація грошових потоків
-спрямування частини прибутку на фінансування дематеріаліза-
ційних перетворень
- страхування діяльності з дематеріалізації (видів діяльності,
еколого-економічних наслідків, підприємницького ризику)
- лізингові схеми

Пріоритетним, таким чином, для урахування мотивів, потреб, інтересів

суб’єкта господарювання при впровадженні заходів із дематеріалізації та
побудові ЕЕМУДП є використання переважно економічного
інструментарію впливу, що забезпечує створення необхідних і достатніх
умов для зростання рівня дематеріалізації на підприємстві.

Основні складові та етапи реалізації еколого-економічного механізму управління

дематеріалізацією підприємства (ЕЕМУДП)
Мета:
зниження деструктивного впливу матеріальних потоків підприємства на довкілля при
забезпеченні економічної ефективності заходів зі зниження такого впливу
 Завдання:
- забезпечення дотримання екологічних стандартів (ГДК чи встановлених
нормативів);
- зниження ресурсомісткості, природо- й екологоємності продукції;
- скорочення витрат підприємства внаслідок зменшення обсягів використання
природних ресурсів, платежів за них;
- впровадження ресурсозбережних заходів у процесі діяльності;
- стимулювання попиту на екотовари, що виробляються підприємством;
- забезпечення зростання прибутку, прискорення оборотності обігових коштів,
оновлення основних засобів суб’єкта господарювання;
- підвищення кваліфікації персоналу підприємства та формування екологічного
іміджу компанії для споживачів;
- забезпечення високого рівня доходу та вигоди всім учасникам
дематеріалізаційних процесів на підприємстві;
- розвиток корпоративної екологічної культури та самосвідомості учасників
дематеріалізаційних процесів на підприємстві, що виражається в усвідомленні кожним із них
відповідальності за якість НПС тощо
Принципи:
системності, гнучкості, комплексності, самовідтворюваності, екологічної відповідальності,
соціальної відповідальності, економічної ефективності
Суб’єкт управління:
керівництво та робоча група фахівців з різних підрозділів підприємства
Об’єкт управління:
система матеріальних потоків на підприємстві
Методи та інструменти управління:
адміністративні соціально-психологічні економічні
Етапи проведення робіт з дематеріалізації:
1. Формування команди виконавців.
2. Конкретизація підцілей дематеріалізації продукції та визначення послуги,
яка надається з її використанням.
3. Представлення матеріалопотоків у вигляді
графічної схеми та визначення обсягів матеріалоспоживання й
енерговитрат на етапах життєвого циклу.
4. Оцінювання рівня дематеріалізації (Dem) обраної продукції.
5. Дематеріалізаційна трансформація продукції:
5.1) визначення проблемних вузлів – точок дематеріалізації на етапах життєвого циклу
продукції;
5.2) пошук альтернативних шляхів дематеріалізації продукції;
5.3) вибір найбільш реалістичних ідей та технологій щодо здійснення
дематеріалізаційних змін;
5.4) оцінювання рівня дематеріалізації за відібраними пропозиціями з метою
визначення перспективності впровадження трансформацій;
5.5) оцінювання ефективності впровадження обраного варіанта дематеріалізаційного
проєкту завизначеними критеріями;
5.6) ухвалення рішення щодо дематеріалізації або у випадку невідповідності
отриманих розрахункових результатів оцінки проєктного рішення встановленим вимогам,
повернення до етапу 5.2;
5.7) впровадження рішень із дематеріалізації.
6. Оцінювання фактичних результатів впровадження дематеріалізаційного проєкту,
порівняння їх з очікуваними показниками соціо-еколого-економічної ефективності та
досягнутим рівнем дематеріалізації
Рисунок 1– Складові та етапи реалізації ЕЕМУДП
 Основні етапи реалізації запропонованого ЕЕМУДП доцільно
розглядати через побудову логічної послідовності виконання робіт із
дематеріалізації продукції (робіт, послуг) (рис. 1).
Кінцевою метою ЕЕМУДП є зниження деструктивного впливу
матеріальних потоків суб’єкта господарювання на довкілля при забезпеченні
економічної ефективності заходів зі зниження такого впливу.
Цей механізм може використовуватись в усіх сферах економічної
діяльності – від виробництва продукції до надання послуг. Він дозволяє як
порівнювати варіанти екоефективних рішень між собою, так і розробляти
нові продукти та бізнес-стратегії з урахуванням переваг дематеріалізації.