Теоретичні питання

Уявіть себе мандрівником-екстремалом, який щойно повернувся з

Сахари. Якою мала б бути ваша розповідь про подорож, щоб нею зацікавилися
друзі? Описуючи мандрівку, не забудьте вжити та пояснити такі терміни, як
самум, оазис, туарег, ерги, хамади, ваді, ефемери, дромадер, фенек, Емі-Куссі.
(12 балів)
Йшов третій день, коли я заблукала у Сахарі. Запаси води вже майже
закінчились, а про їжу я вже взагалі забула. І справді, що може бути ще гірше?
Недалеко на горизонті почалась виднітись якайсь незвичайна помаранчева товща. То
був самум… Я знала, що він несе спеку та сухість, а ще я добре знала що він
короткотривалий, так що відчуття страху трішки зменшилось. Я вже пройшла ерги, і
наразі перебувала в долині хамади. Ерги – піщані пустелі, де поширені дюни і
бархани), а хамади – кам’янисті пустелі. Вже сутеніло. Раптом повз мене щось
пробігло, ненароком я подумала що то галюцинації, адже не їла вже другий день,
відтоді як закінчилися запаси їжі. Але добре придивившись, зрозуміла, що то був
фенек – мініатюрна лисичка, яка полює переважно вночі. Вона злякалась мене, тому
втекла, а я тільки й дивилася їй у слід. На наступний день я зустріла на своєму шляху
ваді – пересохлі річки Африки, і ненароком подумала, от би побачити оазис. І як диво,
через декілька годин безперервної ходи переді мною постав оазис – родюче місце в
пустелі, де є вода! Краєм ока я побачила досить маленьку рослинку – ефемеру, як же
довго я не бачила рослин! Набравши трохи запасів води, я вирушила далі у дорогу. На
горизонті виднілась досить висока гора, було зрозуміло, що то вулкан Емі-Куссі. Але
мої сили покинули мене, і не дали змоги іти далі. Не знаю скільки я лежала в
непритомному стані, але на превелике диво я прокинулася від чиїхось доторків. Я
розплющила очі і побачила, що наді мною стоїть чоловік, з роду туарег, це було
зрозуміло по його вбранні, а біля нього стояв викинувши гордовито голову дромадер,
простіше кажучи – верблюд тільки з одним горбом на спині. Я зобов’язана цьому
хлопцю життям, адже він врятував мене від неминучої смерті. І справді, цікава ж була
подорож, чи не так?

Теоретичні питання

Коротко охарактеризуйте чинники формування вод суходолу України.

Наведіть приклади впливу кожного чинника на розподіл і особливості
поверхневих та підземних вод. (12 балів)
Води суходолу України сформували її гідрографічну мережу. До неї
належать усі озера, ріки(основна частина), лимани, болота, підземні води в тому числі.
У зв’язку з кліматичними особливостями території України, води розподілилися вкрай
нерівномірно.
Обговоримо детальніше кліматичні особливості – Україна лежить в зоні
помірно континентального клімату. Континентальність нашої країни змінюється з
північного заходу на південний схід. Тобто в зв’язку з континентальністю води
сформувалися досить нерівномірно. Розглянувши детальніше це запитання можна
зрозуміти, що не тільки континентальність впливає на це. На розподіл вод значний
вплив також мають
- Кількість сонячної радіації
 - Циркуляція повітряних мас
- Рельєф території
- Віддаленість від океану
- Наближеність чи віддаленість до вісі Воєйкова
Розглянемо ці фактори детальніше. Кількість сонячної радіації має значний
вплив на кількість випаровуваності будь-якої території, що формує коефіцієнт
зволоження( разом і з кількістю атмосферних опадів). Кожен з цих факторів взаємодіє
між собою. Розглянемо на прикладі боліт Полісся. Великий коефіцієнт зволоження,
рельєф території, грунт(на якому сформувалися мішані ліси), повітряні маси , а
особливо континентальність, яка посприяла великій кількості опадів, завдяки
наближеності до Атлантичного океану – все це сформувало такі надмірно зволожені
ділянки, як болота. Також ці чинники дуже сильно впливають на кількість води у
річках та озерах, регулюють їх водність. Завдяки цим факторам південний схід
України страждає від недостачі води, і для усунення цих проблем проводять низку
меліоративних заходів.
Тобто ці всі фактори доводять нам, що води суходолу України сформувалися саме
під їхньою дією, і ніяк інакше
Теоретичні питання

Розкрийте суть понять «демографічна політика», «міграційна політика». Чи

пов’язані вони між собою? Наведіть по два приклади проведення
демографічної та міграційної політики урядами країн із різним рівнем
економічного розвитку. (12 балів)

Демографічна політика – система державних заходів щодо регулювання

народжуваності у бажаному напрямку. Міграційна політика – система державних
заходів, спрямовані на регулювання міграційних потоків держави. В більшості своєї
діяльності ці два фактори є схожими між собою, але для початку розберемося
детальніше, щодо цих понять.

Демографічна політика зазвичай великий вплив має під час настання «

демографічного вибуху», або навпаки депопуляції населення. Можна навести низку
прикладів, що створюють ті чи інші держави особливо під час настання демографічної
кризи. Адже що таке депопуляція? Депопуляція – від’ємний природний приріст, що з
часом може призвести до вимирання нації. Задля утилізації цієї проблеми країни дуже
часто створюють сприятливі умови, задля підвищення рівня населення, покращують
умови життя, задля того щоб успішно створювалися сім’ї. Створювали належну
освіту, медицину, вдосталь робочих місць, задля того щоб батьки могли створити
нормальні умови життя для своїх дітей і це ще не все. Це один з численних прикладів,
що їх можна навести щодо цієї теми.

Якщо говорити про міграційну політику, то наразі вона теж доволі популярна.
Часто вона починає свій основний вплив через масову імміграцію або еміграцію.
Згадаємо, що імміграція – в’їзд в країну на постійне місце проживання, а еміграція –
виїзд з однієї країни до іншої на постійне місце проживання. Яскравим прикладом
регулювання міграційного потоку є часи трудових еміграцій українського населення
наприкінці 19 століття. Еміграційний потік на початку масової трудової міграції був
незначним. Та через кілька років він став найбільш масовим серед усіх країн до яких
мігрували(США,Канада,Аргентина). Тож, задля регулювання даної ситуації
Бразильський уряд заборонив уїзд іноземцям безкоштовно, що зменшило масовий
потік емігрантів.

Тобто знову ж таки ці поняття мають спільне та відмінне – вони обидві регулюють
ситуації, пов’язані з населенням, але регулюють їх у різних напрямках, що є істотною
відмінністю між ними обома.

Теоретичні питання

Що Ви знаєте про коефіцієнт зволоження? Доведіть, що коефіцієнт

зволоження – це показник, який залежить від усіх чинників кліматотворення. (12
балів)
Коефіцієнт зволоження – відношення річної кількості опадів до випаровуваності
за той самий час. Чим більший його показник – тим вологіший клімат, чим менший –
тим вологіший. Відповідно коефіцієнт зволоження сформувався на окремих
територіях сталим числом. Наприклад, сприятливою цифрою коефіцієнту зволоження
для формування пустель – 0,2; напівпустель – 0,5; степ – 0,8-1; лісостеп – 1-1,2.
Коефіцієнт зволоження напряму залежить від клімату, відповідно і від чинників
кліматотворення.
Розглянемо детальніше. Візьмемо за приклад формування пустель, насамперед це
тропічний пояс(тропічний клімат). Згадаємо що відноситься до кліматотвірних
чинників – кількість сонячної енергії, характер підстильної поверхні, циркуляція
повітряних мас . Кількість сонячної енергії в свою чергу поділяється на розсіяну та
пряму, від цього залежить і випаровуваність. Якщо сонячна енергія пряма –
випаровуваність значно більша, аніж в тому випадку, коли вона розсіяна. Характер
підстильної поверхні – тобто тектоніка та рельєф також мають визначальний характер,
як і грунт, який формує рослинність тієї чи іншої території. Циркуляція повітряних
мас теж є одним з основних чинників, адже пам’ятаємо що вітер переносить хмари, а
хмари – це опади. Тобто напрям вітру може як збільшувати так і зменшувати кількість
опадів, так як і географічне розташування пустелі. Наприклад, якщо вона розташована
поблизу складчастих споруд, і з боку складчастих споруд дмуть теплі повітряні маси,
то вони перерозподіляються, і до районів пустель опади не потрапляють. Тому,
спираючись на дану інформацію можна зробити висновок, що справді, коефіцієнт
зволоження дуже сильно залежить від впливу кліматотвірних чинників.

Теоретичні питання

Говорять, що фізико-географічне положення як доля, його не обирають.

Чи погоджуєтеся Ви з цією думкою? А чи можна змінити економіко-географічне
положення? Якщо «Так», то наведіть приклади, що свідчать про зміну
економіко-географічного положення країн світу. (12 балів)
 Фізико – географічне положення країни істотно впливає на її розвиток. Для
початку з’ясуємо що це таке. Фізико-географічне положення країни - це певне
положення тієї чи іншої території. Тобто материк на якому розташована країна,
частина світу, доступ до моря. Розглянемо цей факт детальніше на прикладі України.
Україна – держава, розташована на материку Євразія, на сході Європи. Є найбільшою
країною усієї Європи. Її площа складає 603,7 тис. км2. Україна сформувалася
впродовж тривалого історичного періоду, коли додавались або відбирались нові землі.
І як результат ми бачимо такою нашу країну зараз. Україна має вихід до двох морів –
Чорного моря та Азовського моря. Ці моря забезпечують Україні морських простір,
що сприяє розвитку морської торгівлі між усіма державами світу. Тобто, на цьому
прикладі можна зрозуміти, що фізико-географічне положення і справді, як доля, його
не обирають, а завойовують впродовж багатьох років.

Економіко-географічне положення є змінним фактором. Адже, що відноситься

до економіко-географічного положення? Це положення країни відносно інших
економічно розвинених чи нерозвинених країн, її розташування щодо важливих
транспортних шляхів, та взагалі увесь зв’язок зі світовою економікою. Економіка є
річчю непостійною. В будь-якій країні вона то погіршується, то покращується в
зв’язку з різноманітними факторами. Знову ж таки яскравим прикладом є теперішня
ситуація в Україні. Адже економіка нашої держави зараз значною мірою відрізняється
від тої, що була декілька років тому, і не в найкращу сторону. За тимчасовим
військовим станом економіка держави значно погіршилася, а в разі перемоги
повернеться в попередній вигляд, або навіть і покращиться.

Тобто, економіко-географічне положення є зовсім непостійним явищем. Він

може змінюватися під впливом різноманітних факторів. Наприклад, війна, міграційні
процеси та багато-багато іншого.

Теоретичні питання

Охарактеризуйте чорну металургію Азії. Які країни Азії входять до

провідної десятки країн світу за виплавкою сталі? Порівняйте тенденції в
розвитку цієї галузі в країнах Азії з європейськими країнами. (12 балів)

Чорна металургія є досить матеріаломісткою. Завдяки цьому підприємства

переробки та виплавки чорних металів розташовані переважно поблизу покладів
сировини. Наприклад, таким чином сформувалися підприємства як і у нашій Україні
так і у низки інших країн. Наприклад у Азії – Китай , Казахстан, Індія. Якщо власної
сировини не вдосталь, то країни імпортують її. В такому випадку, підприємства
найчастіше розміщені поблизу портів, як у Японії( яка досить бідна на власні ресурси,
тому усі корисні копалини вона імпортує у інших держав) чи Республіці Корея.
Першість серед виробництва сталі у країнах Азії займає Китай та Японія, не відстає
від них і росія, Індія, Південна Корея.

Чорна металургія досить сильно забруднює навколишнє середовище, а також її

ресурси досить швидко виснажуються, що призводить до того, що чорно металургія
виходить більше на задній план. Для будь-яких країн є зовсім не вигідно. Тепер
удосконалюються види виплавки сталі, перохять з одного методу до іншого – менш
затратного як у ресурсах, та і у часі, та які є більш екологічними.

Якщо говорити про країни Європи, то одними з лідерів виробництва сталі є

Німеччина , Україна та Італія. Розміщення їх підприємств у більшості випадків
спрямоване на чинник сировини, як і у країн Азії. Але звісно таки за рейтингом країни
Азії відіграють більш важливу роль, аніж країни Європи. Цьому сприяють поклади
ресурсів, що істотно впливають на відсоток чорної металургії у державах.

Тобто, з цього можна зробити такий висновок, країни Азії – є країнами, що

займають першість у рейтингу виробництва сталі, та й узагалі в розвитку чорної
металургії.

Теоретичні питання

Оцініть сучасні позитивні та негативні наслідки міграції (еміграції та імміграції) для

України та покажіть їх вплив на демографічні, економічні і соціальні процеси в державі (12
балів).
Міграція – переміщення людей по території. В залежності від характеру переселення
розрізняють сезонні міграції, тимчасові міграції та міграції на постійне місце
проживання. Загалом міграції спричинили чимало позитивних явищ – один із яскравих
прикладів це освоєння нових земель. Міграцію також поділяють на еміграцію ( виїзд
населення за межі країни на постійне місце проживання, яку теж у свою чергу
поділяють на внутрішню та зовнішню) та імміграцію – в’їзд населення з постійним
місцем проживання. Завдяки числам іммігрантів та емігрантів можна визначити
сальдо міграцій. Воно може бути додатним ( в разі того, коли іноземці переважають
над кількість корінного населення) та від’ємним, в разі того, коли відтік населення є
більшим.
До основних причин міграцій населення відносять економічні, політичні,
національні,релігійні та екологічні причини. Розглянемо кожен із них коротко.
Економічні причини – найчастіше це пошук роботи, відтік населення з менш
розвинутої країни до більш розвиненої. Політичні – як приклад Україна, тобто
військовий стан у державі, чи зміна державного ладу. Національні – яскравий приклад
утворення Ізраїлю що спричинило масову міграцію євреїв туди. Релігійні – зміна
основної релігії країни, невдоволення цим віруючих людей. Екологічний – критичний
чи вкраї небезпечний екологічний стан місцевості( як от аварія на Чорнобильській
АЕС) спричинюють масовий відтік населення.
Розглянемо тепер позитивні та негативні наслідки міграції для України. Взагалом
позитивних наслідків набагато більше аніж негативних, але розглянемо обидва
випадки. Зазвичай імміграція призводить до збільшення населення, особливо це
корисно, коли більша частка іноземних емігрантів це висококваліфікований персонал,
який значно покращить економічний стан держави. Один з великих мінусів є еміграція
з країни громадян України, це по-перше зменшує кількість населення, а по-друге, з
культурної точки зору, втрачається нація, вона губиться повз інших націй, що має
негативний вплив. Звісно міграція впливає істотно і на демографічну ситуацію будь-
якої країни. Вона може викликати перенаселення, чи недостачу населення, в
залежності від виду міграційного потоку. Як і згадувалося раніше також має негативні
наслідки і на економіку країни ну вже і відповідно на соціальні процеси у державі.
Отже, з цього можна зробити висновок, що міграції мають свої позитивні та
негативні наслідки, які мають істотний вплив на демографічну, економічну та
соціальну ситуацію у будь-якій державі.
Теоретичні питання

Відомо, що з розвитком людської цивілізації зростає кількість і масштаби

глобальних проблем. Наведіть докази такої динаміки
(12 балів).
Глобальні проблеми людства – проблеми антропогенного походження, які
охоплюють велику частину земної поверхні і для вирішення потребують загальних
зусиль. До глобальних проблем людства відносять надзвичайно багато різних
факторів, серед них основними є :
- Проблема війни і миру
- Демографічна проблема
- Екологічна проблема
- Сировинна проблема
- Продовольча проблема
- Енергетична проблема
- Проблема освоєння Світового океану
Така кількість проблем вражає, і всі вони спричинені саме людською діяльністю і
ніким іншим, вони потребують негайного вирішення. Адже без них в людства і
справді може виникнути мирне та спокійне життя. Якщо зростає людство, якщо
людство розвивається – розвиваються і проблеми, або навіть виникають і нові. Про ці
проблеми можна говорити вічно, але для них потрібне своєчасне вирішення. І це
своєчасне вирішення уже потрібно бути. Якщо говорити про зв’язок розвитку
людської цивілізації і виникненню нових проблем, то можна навести один єдиний
яскравий приклад, що це все пояснить. Виникнення ядерної зброї, вона є одним із
головних причин проблеми війни і миру. Цьому є своє пояснення. У свій час влада
деяких країн думала, що лише тоді, коли в їхньому озброєнні будуть ядерні бомби, то
вони будуть мати владу над усім світу. З цього й усе почалось. Особливо першим
прикладом є скидання бомб Малюк і Товстун у Хіросіму і Нагасакі, які зазнали
жорстокого впливу США. Це все спричинено розвитком людства і його просуванням.
Виникає питання: «А що буде далі?» - а далі буде все ще гірше, чим розумніше
людство тим більше винахідників. А чим більше винахідників – тим вища ймовірність
створення чогось нікому не віданого, того, що може знищити усе людство.