Будова мовного апарату.

Параметри
звуку. Явище тону в китайській мові
Будова
мовного
апарату
 Звуки

Параметри Голосні Приголосні

звуку
Голосні: творяться голосом, складотворчі, повітря
проходить вільно;
Приголосні: творяться шумом, самостійно не
утворюють складів, при вимові видихуваний струмінь
повітря натрапляє на перешкоду .
  Сила – амплітуда коливань голосових зв'язок і вимірюється
в децибелах;
 Довгота – пов’язана із часом звучання, у межах слова
допомагає розрізняти смисл, у межах речення допомагає
формувати інтонацію;
 Висота – залежить від висоти коливань голосових зв'язок,
Параметри коли через них виходить повітря, вимірюється у герцах. У
звуку межах слова розрізняє тон, іноді – наголос, а у межах
висловлювання – інтонацію. Висота жіночих голосових
зв'язок 160-340 Гц, чоловічих – 85-200 Гц;
 Чистота – ритмічність коливань різних мовних органів,
допомагає розрізнювати приголосні і голосні;
 Тембр – додаткові тони, які виникають в результаті
коливань окремих частин мовних органів.
  7 Самостійних голосних
 a o. e.

Голосні  u. ü

китайської  i. er.

мови  + 2 голосні, що не можуть використовуватись самостійно I

та I
Класифікація голосних китайської мови
Найтиповіші помилки під час вимови тону

 买/卖
 汉语 / 韩语
 泰语 / 台语 tàiyǔ/táiyǔ
 臭 / 丑   chòu/chou
 山西 / 陕西 shānxī/shǎnxī
 杯子 / 被子   bēizi/bèizi
 花 / 画   huā/huà
 季 / 集 , jì/jí
Який ma?
  熊猫 – 胸毛

Як правильно?

水饺 – 睡觉
  Тональність – характеристика голосного звуку, яка
свідчить про його здатність бути сказаним вище або нижче,
тобто можливість маніпулювати з висотою звуку.
 Тон – це маніпуляція з висотою голосного звуку, яка
здійснюється за допомогою зміни швидкості коливань
голосових зв'язок.

Тон та  У китайській мові є 414 складів

тональність  174 склади можуть бути виражені у 4 тонах.
 148 складів можуть бути виражені у 3 тонах.
 57 складів – у двох фонових варіантах,
 23 склади – в одному тоні.
  Напрям основного тону;
 Розподіл інтенсивності всередині тону;
 Частотний діапазон/висотний інтервал між
Індивідуальні початковою та кінцевою точкою тону;

риси  Висота тону (залежить від кількості коливань за

тону одиницю часу, збільшення коливань – збільшення

висоти тону, зменшення кількості коливань –
зменшення висоти тону);
 Час звучання (довжина тону).
Мелодика тону (напрям)
 Мелодика 1 тону: висока, довга, рівна, з рівномірною
інтенсивністю з невеликим послабленням під кінець;
 Мелодика 2 тону: коротка, швидко-висхідна, з
максимальною інтенсивністю під кінець складу, що
складає враження перепиту;
 Мелодика 3 тону: низький та довгий, з низхідно-
висхідною формою, максимальна інтенсивність на
низькій ноті;
 Мелодика 4 тону: короткий, різко-низхідний з найвищої
точки до нижчої, таке падіння відбувається наряду з
послабленням інтенсивності.
  1 тон – найбільш інтенсивний на початку
 2 тон – найбільш інтенсивний вкінці

Інтинсивність  3 тон – підвищення інтенсивності на початку і

в середині звучання
тону  4 тон – сильний початок і поступове
послаблення в кінці.
 Частотна  1 тон – 5-5 (200 Гц) – різкий, високий;
 2 тон – 3-5 (140-200 Гц);
характеристик  3 тон – 1-1-4 (120-100-180 Гц);
а тону  4 тон – 5-1 (200-100 Гц);
  Якщо прийняти середню довжину 1го тону за 1, то відносна
середня довжина інших тонів складає:
 2 тон – 1.1;
 3 тон – 1.4;

Довжина тону  4 – 0.6.

 Довжина тону залежить від характеру самого тону.
 Закономірність: довжина фіналі в межах одного тону при
одній і тій самій централі є величина стала.
 Стислість централі компенсує і збільшує довжини терміналі
або навпаки, більш довга централь скорочує довжину
терміналі.
 Дуже часто двоскладові слова розрізняються тільки тонами.
Такі слова можна розділити на 3 групи:

Слова, що розрізняються Слова, що відрізняються Слова, що відрізняються

тоном кінцевого складу: тоном початкового складу: тонами двох складів:
教师，教室； 树皮，书皮； 统一，同意；
松树，松鼠； 努力，奴隶； 保卫，包围；
病员，病源； 大话，答话； 睡觉，水饺；
同时，同事 ; 统治，同志 ; 热闹，惹恼 .
  Спєшнєв вважає, що на відміну від лінійних одиниць китайського
складу (звуків), тон відноситься до суперсегментних одиниць.
Терміном «тон» зазвичай визначають два різних за обсягом поняття:

Характеристика  У вузькому – частотна характеристика складу, мелодійне

тонів за забарвлення.
 У широкому – сукупність взаємопов’язаних частотних знаків;
Спешнєвим регістр, частотний діапазон, визначення інтенсивності всередині
фіналі, тривалість, якість складотворчої голосної, фарингалізація.
 Спєшнєв виділяє такі характеристики тону.
 Основні: частотна, інтенсивність тону, довжина тону, тон і якість
складотворчої голосної,
 Додаткові: фарингалізація
Характеристика  Основні: форма тону, сила звуку, його
тону за інтенсивність та частотний діапазон.

Задоєнко  Додаткові: висота та довжина тону.

 Сандхі тонів
 Сандхі – зміна тонів; термін, введений давньоіндійськими граматистами для
позначення звукових і тонових чергувань на стиках морфем і слів.
 Розрізняють внутрішні (всередині простого слова) і зовнішні (стик окремих слів
чи компонентів складного слова).
 В сучасній лінгвістиці термін «сандхі» використовується виключно для
позначення зовнішніх сандхі. У більш загальному вигляді сандхі тонів у
китайській мові є дисиміляцією або розподібненням тонів. Розглядаючи акустичні
особливості китайських тонів, можна помітити, що характер їх зміни залежить від
різних факторів і неоднаковий в різних положеннях.
 Зміна тонів у потоці мовлення

Часткова Повна
зміна тону зміна тону
  Перший тон перед першим тоном стає коротшим, нижчим. Поясненням
подібної модуляції тону може служити слабо ударність складу, у якому
він реалізується. Таким чином 1 тон в поєднанні перед 1, як в межах
одного слова, так і на стику двох слів, частково змінює свою мелодику. 44
55
 Часткова зміна 2 тону: 2 тон перед 2 стає коротшим, а висхідна частина
його мелодики не досягає максимальної висоти 5, а закінчується на рівні
4. Таким чином цифрове значення для поєднання двох других тонів буде
Часткова зміна 34 35.

тону  Часткова зміна 4 тону: 4 тон перед 4 частково втрачає свою складну
частину 53 51, 41 51.
 Часткова зміна 3 тону: 3 тон перед будь-яким тоном, окрім 3, втрачає
свою низхідну частину і стає рівним тоном, низьким. І позначається 1.
 Найменш стійким є 3 тон. Перед 1, 2 та 4 він вимовляється максимально
низько і втрачає останню частину свого контурного підйому вгору, а
перед 3 він просто переходить в 2(це вже повна зміна).
 4 тон втрачає свою низхідну властивість: 4+4=51, 53
 1+1= 工资 , 苏丹 , 他乡 ,
当初，千夫所指。

2+2 = 鱼苗， 前途，结石

例子 ，隔离室，哲学学说。

4+4 = 电话。电视，诱惑力
， 固定，玉树，他老是害
病。
 Повна зміна тону

 Перший 3 тон перетворюється на 2, але повність йому не дорівнює. Позначається як 24,

щоб підкреслити його відмінність від повноцінного 2 тону.

 У китайській мові нерідкі випадки, коли поспіль іде 3 тони, таких випадках
спостерігається явище сандхі тонів, яке залежить від темпу і ритму мови, а також від
логіки самого слова.

 Всі склади, крім останнього, вимовляються 2 тоном: 333=223

 Зміна тону відбувається через склад у шаховому порядку: 333=232
 Зміна тону у частці 不

 Свій 4 тон частка зберігає в ситуації окремого

вживання, наприкінці речення та перед 1, 2 та 3
тонами.
 Перед 4 тоном частка змінює тон на 2. 不 是； 不
会；
 У випадку вживання між подвоєними дієсловами ця
частка взагалі втрачає тон і вимовляється легким
тоном. 看不看；听不懂；
 Зміна тону у числівинку 一
 Коли він вживається самостійно, то вимовляється 1 тоном,
також тон зберігається і тоді, коли він вживається у складі
інших числівників, між подвоєними дієсловами або в кінці
слова чи речення. “ 一 ， 二 ， 三 ” ； “ 万 一 ” ； “ 第 一
次”；“一年级”
 В інших випадках тон числівника змінюється за наступною
закономірністю: перед 1, 2, 3 тоном вимовляється 4 тоном. “ 一
边”；“一年”；“一本书”
 Перед 4 тоном – вимовляється 2 тоном.“ 一共”
 Між подвоєними дієсловами втрачає тон ；“ 看一看”
 Приклади
зміни тону у
числівнику
“ 一”
  Легкий тон – це не 5 тон, а втрата одного з
чотирьох тонів. Висота вимови легкого
тону залежить від висоти тону
попереднього складу:
Легкий тон  Після 1 тону він напів-низький;
 Після 2 тону – середня висота;
 Після 3 тону – напів-високий;
 Після 4 тону – низький.
  Втрата тону не є довільною.
 Найбільше це явище характерне для службових та
фразових часток, наприклад 的，了，呢，把，吗 і тд.
УВАГА!!!  У повнозначних словах, там де 2 і більше складів, втратити
(Легкий тон) тон може будь-який склад, окрім першого.
 Односкладове слово не може втратити тон.
  Функції легкого тону: змінює приналежність
слова до частини мови; розрізняє омоніми.

Легкий тон  Слова з легким тоном: службові слова; суфікси та

післяйменники; кінцеві частки; подвоєнні. слова
(редуплікація); самостійні слова.
谢谢