Підготувала

Учениця 8 класу
Маслій Ірина
 Рукописний варіант
таблиці «Досвід
системи елементів,
заснований на їхній
атомній вазі і хімічній
подібності»
  Впродовж подальших двох років автор удосконалював цю
таблицю, ввів уявлення про групи, ряди і періоди елементів,
зробив спробу оцінити ємкість малих і великих періодів, що
містять, на його думку, відповідно по 7 і 17 елементів.
У 1870 він назвав свою систему природною, а в 1871 —
періодичною. Вже тоді структура ПСХЕ придбала багато в чому
сучасні контури
 ПСХЕ не відразу завоювала визнання як фундаментальне
наукове узагальнення. Положення істотно змінилося лише
після відкриття «екаалюмінія» (майбутнього Ga, відкритого
П. Лекоком де Буабодраном в 1875), «екабора» (Sc,
відкритого шведським вченим Л. Нільсоном в 1879) і
«екасиліция» (Ge, відкритого німецьким ученим
До. Вінклером в 1886) , встановлення двовалентності Ве
(він довгий час вважався тривалентним)

 
 Найбільшого поширення набули три форми ПСХЕ: коротка,
запропонована Менделєєвим , отримала загальне
визнання, довга, сходова
 Сходова форма запропонована англійським ученим Т.
Бейлі (1882), данським ученим Ю. Томсеном (1895) і
вдосконалена Н. Бором (1921)