Національна символіка України

Історія та сучасність
 План:
1. Державні символи України
2. Державний Прапор України. Історія та значення
Згідно з Конституцією України, державними
символами України є:
 Державний Прапор України.
 Державний Герб України.
 Державний Гімн України.
 Державні символи Президента України.
 Державні символи – закріплені в законодавстві країни
офіційні знаки, чи звукові вираження, що в короткій
формі виражають одну чи кілька ідей політичного або
історичного характеру і символізують суверенітет
держави.
Державний Герб України
Державний Прапор України Державний Гімн України
 Державний Прапор України
Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України 28 січня 1992 р.

Державний прапор як символ країни є втіленням національної

єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та
сьогодення.

Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга
символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді
барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь.
Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі
Вищу духовність, а синій – усе земне.

Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює
споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі.
Сучасний синьо-жовтий прапор був уперше публічно зафіксований 25 червня 1848 року у
Львові, який українці Королівства Галичини й Володимирії вивісили над Львівською
ратушею як національний прапор.
Саме після цього випадку синьо-жовтий стяг набував усе більшої популярности в
українців, а після революції 1905 року його почали використовувати й у Наддніпрянській
Україні
У 1917—1921 роках, під час української революції, цей стяг був державним прапором
Української Народної Республіки й Української Держави.
У 1938—1939 роках синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України,
у 1941 році — Української Держави.
Надалі, за радянських часів синьо-жовтий стяг використовувався підпільно, його
використання в СРСР каралося ув'язненням на два роки.
1991 року, після розвалу СРСР, цей прапор використовувався як державний стяг
незалежної України. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично
закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора країни.
23 серпня в Україні щорічно відзначають День державного прапора.
 Державний Герб України
19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою
затвердила Державний Герб незалежної України. Ним став золотий
тризуб на синьому щиті — знак Київської держави часів правління
Володимира Великого, що символізує безперервність тривалого
історичного розвитку українського народу.

Державний Герб – це символ, який презентує певну країну як

суверенну незалежну державу, офіційна емблема, зображувана на
офіційних документах, печатках, грошових знаках держави.
Оформлення Герба спирається на національні традиції, специфіку
особливостей розвитку певної країни.
Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших
часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки
він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ
ст. як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом
сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.

Герб походить від знаків Рюриковичів X—XII століття, з часів Київської Русі.

Традиція використання герба-тризуба веде свій початок
від герба Української Народної Республіки, від ухвал 12 лютого 1918 Малої
ради у Коростені та 22 березня того ж року Української Центральної Ради в
Києві.
 Державний Гімн України
Державним гімном є пісня «Ще не вмерла України». Ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 р ,
текст гімну затверджено Законом України «Про ДержавнийГімн України» 6 березня 2003 р.

Вербицький Михайло   Павло Чубинський

автор музики Державного  автор слів Державного
Гімну «Ще не вмерла Україна». Гімну «Ще не вмерла Україна».
Історія створення українського гімну починається 1862 року, коли український етнограф,
фольклорист і поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна».

На хвилі піднесення українського патріотичного і духовного життя на в

60-х роках XIX ст. в одному із львівських журналів було надруковано вірш
«Ще не вмерла Україна». Цей вірш сподобався М. Вербицькому своїм
патріотичним змістом, легкістю форми, і він поклав його на музику
спочатку
як солоспів у супроводі гітари. Згодом М. Вербицький зробив із
піснісолоспіву хорову композицію