Тема 23.

Встановлення комуністичного
тоталітарного режиму в Україні.
📒Суспільно-політична течія прихильників
здійснення соціалістичної революції і
встановлення диктатури пролетаріату, втілена в
практичній діяльності партії більшовиків
⠀
📒Поняття «більшовики» виникло на II з’їзді
РСДРП, після того як прибічники Леніна отримали
більшість під час виборів до керівних органів
партії.
 Шту́рм Ки́ єва в сі́чні
1918 ро́ку —
військова операція по
захопленню міста
Києва у ході першої
радянсько-української
війни. Тривав
протягом 23 січня (5
лютого) — 26 січня (8
Червоногвардійський загін, який брав участь лютого) 1918 року.
у боях у Києві
📌Масовий політичний терор більшовиків проти своїх ідейних
противників.
⠀
📌Був безсистемним. Підлягали гайдамаки, офіцери, монархісти, усі
«вороги революції» й «ворожі верстви населення». Здійснювався
переважно загонами червоноармійців.
⠀
📌Система каральних органів в Україні:
⠀
❌Всеукраїнська Надзвичайна комісії (ВУНК)
❌народні суди;
❌революційні трибунали;
❌робітничо-селянська міліція;
❌спеціальні військові частини в боротьбі проти повстанців.
 ❌Сільське господарство
✅Уведення продрозкладки (насильницьке вилучення
«надлишків» продовольства в селян); кругова
порука.
✅Державна монополія на продаж і заготівлю хліба.
❌Промисловість
❌внутрішня політика
радянської влади,
✅Націоналізація (одержавлення) промисловості.⠀
запроваджена в роки ✅Загальна трудова повинність; мілітаризація праці.
громадянської війни з ✅Зрівняльний розподіл продуктів харчування серед
метою зосередження всіх працюючих.
ресурсів у руках держави. ❌Торгівля й фінанси
Роки: 1919—1921 рр. ✅Заборона приватної торгівлі, прямий товарообіг;
⠀ встановлення твердих цін на товари.
✅Карткова система забезпечення міського
населення.
✅Скасування плати за житло, транспорт.
❌Наслідки
✅Економічна розруха; падіння життєвого рівня;
розгортання повстанського руху проти політики
більшовиків.
 ✅Причини
📗Післявоєнна розруха.
📗Скорочення виробництва сільгосппродукції внаслідок
продрозкладки, незацікавленості селян у результатах праці.
📗Експорт хліба за кордон.
📗Посуха та неврожай у південних і степових районах
України.
⠀
✅Реакція влади
📗Замовчування факту голоду в Україні.
📗Вилучення церковних цінностей під приводом боротьби з
голодом.
📗Дозвіл міжнародним організаціям надати допомогу
голодуючим: Американська адміністрація допомоги (АРА);
фонд Ф. Нансена.
⠀
✅Охоплення голодом Олександрівської (Запорізька обл.),
Донецької, Катеринославської (Дніпропетровська обл.),
Миколаївської, Одеської областей, півдня Полтавської та
Харківської губерній (разом 21 повіт); Жертви: до 1 млн
осіб.
⠀
✅Придушення селянського повстанського руху, зміцнення
більшовицької влади.
 Штрихуванням позначено територію
уражену масовим голодом 1921-1923 рр.
✅ політичний режим, який передбачав встановлення всеохоплюючого
державного контролю над усіма сферами життя суспільства шляхом терору,
знищення демократичних свобод, зосередження влади в руках окремої групи
(політичної партії).
⠀
✅ Для нього характерно:
⠀
📌Наявність єдиної партії, як правило, керованої диктатором, яка зливається з
державним апаратом і таємною поліцією.
📌Проникнення держави практично в усі сфери життя суспільства.
📌Жорстка ідеологічна цензура.
📌Велика роль державної пропаганди, маніпуляція масовою свідомістю
населення.
📌Масові репресії і терор з боку силових структур.
📌Знищення індивідуальних громадянських прав і свобод.
📌Централізоване планування економіки.
✅І Всесоюзний з’їзд рад ухвалив
рішення про створення нової
держави у складі БСРР, УСРР,
РСФРР та ЗСФРР під назвою
СРСР; затвердив Декларацію про
утворення СРСР.

Державно-політичний статус УСРР у 1921–

1922 роках визначався «договірною
федерацією» з РСФРР та іншими радянськими
республіками, посиленням її підпорядкування
загальнофедеративним органам влади
📌Нова економічна політика —
економічна політика
більшовиків, що змінила
політику «воєнного комунізму»
та базувалася на впровадженні
елементів ринкової економіки.
⠀
🚩Причини🚩
⠀
📌Економічна криза як
наслідок громадянської війни і
«воєнного комунізму».
📌Політична криза (масовий
опір політиці більшовиків —
селянські повстання, страйки
робітників, виступи в армії та
на флоті).
 Галузь: сільське господарство
1. Запровадження єдиного
продовольчого податку (заміна
продрозкладки продовольчим
податком).
2. Розвиток і функціонування
мережі сільськогосподарських
виробничо-збутових кооперативів
і споживчих товариств.
3. Звільнення від сплати податків
господарств незаможних селян.
Зміна відбулася в сільському господарстві
УСРР в умовах нової економічної політики –
дозвіл селянам на продаж
сільгосппродукції.
 Промисловість
Зростання обсягів промислового виробництва
в Україні в період НЕПу було забезпечено
завдяки скасуванню заборон на приватне
підприємництво, упровадженню оренди,
економічних методів господарювання.
У сфері трудових відносин застосовувався
вільний найм робочої сили.
 У період НЕП
Заснування М. Хвильовим Вільної академії
пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ).
Організація в Києві театру «Березіль» на чолі з Л.
Курбасом.
Утворення Української автокефальної православної
церкви (УАПЦ).
Заснування товариства «Геть неписемність!».
✅Автор: Василь Касіян
⠀
✅Рік створення: 1923 р.
⠀
📗Василя Касіяна вважають засновником
мистецької школи української графіки, що
ґрунтувалася на засадах реалізму. Одним з
найяскравіших у творчості художника був празький
період (1920-1926). Саме тоді й було створено
роботи «Гуцул з квіткою» та
«Карпатська мати», присвячені українському селу.
⠀
📗Селянські типи - «Гуцул» або «Карпатська мати»
- розкривають душевну щирість і моральну чистоту
героїв. Героїня естампу «Карпатська мати» - проста
селянка, вродлива, горда й сильна духом. У її очах
журба і тривога за майбутнє дитини.
📗надання народам СРСР
можливості розвивати
власну культуру, мову,
готувати національні
кадри, аби посилити вплив
комуністичної партії в
національних районах.
⠀
📗1923 р. — проголошення
курсу на коренізацію.
Уривок із історичного джерела (резолюція)

«Розмови про переваги російської культури і

висування положення про неминучість перемоги
більш високої російської культури над культурами
більш відсталих народів — українського,
азербайджанського та ін. — є не що інше, як
спроба закріпити панування великоросійської
національності. Рішуче борючись проти пережитків
російського шовінізму, партія мусить водночас
боротися і проти українського шовінізму»
✅Початок політики
«коренізації/українізації» в УСРР
✏Коренізація — надання народам
СРСР можливості розвивати власну
культуру, мову, готувати національні
кадри, аби посилити вплив
комуністичної партії в національних
районах.
✏Цілі:
пошук спільної мови із селянством;
залучення на свій бік національної
інтелігенції;
спроба більшовиків очолити й
поставити під контроль національне
відродження; надання прав «культурно-
національної автономії», щоб частково Початок політики
компенсувати республікам втрату
політичного суверенітету.
коренізації/украінізації
в УСРР
 Уривок із історичного джерела, де відображено
одну з причин впровадження в Україні на початку
1920-х рр. політики коренізації
«Зростання української культури та
інтелігенції йде швидкими темпами,
що коли ми не візьмемо в руки цього
руху, він може піти мимо
нас. ...віддавати цей рух у руки
чужих нам елементів не можна ні в
якому разі».
 Реалізація політики коренізації
(уривок із історичного джерела –
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР)
«…Щоб усунути нерівність культур, що створилися
внаслідок вікового утиску, Робітничо-Селянський
уряд, дотримуючись рівноправності мов усіх
національностей, які є на території України, вживає
низку практичних заходів, що мають забезпечити
українській мові місце, відповідне числу та питомій
вазі українського народу на території УСРР…»
народний комісар освіти у 1924-
1927 рр., який розпочав
проведення українізації.
⠀
📒у 1926 р. розкритикував кадрову
політику більшовиків, спрямовану
на призначення на вищі державні і
партійні посади республіки
неукраїнців, яким були байдужі
прагнення населення до
національного відродження.
⠀
📒був звинувачений у
"націоналістичному ухилі" (т.зв.
шумськізм).
⠀
📒1933 р. - засуджений до 10 років
виправно-трудових таборів, з 1935
— на засланні.
 Культурне життя України
в 1921–1928 рр.
згуртування літераторів, художників,
театральних діячів у творчі об’єднання
правильно
 📒Письменник, публіцист, один
із засновників Спілки
пролетарських письменників
«Гарт», ⠀
⠀
📒Вільної академії
пролетарської літератури
(ВАПЛІТЕ), автор творів «Я
(Романтика)», «Камо грядеши?»,
«Україна чи Малоросія».
⠀
📒Його гасла: «Геть від
ВАПЛІТЕ — це об’єднання письменників і
Москви» та «Орієнтація на літераторів України у 1920-ті рр.
духовну Європу» були
популярні серед широкого
загалу і закликали до зміни
культурної орієнтації.
📒Український учений-економіст, професор
політекономії, викладач Харківського
механіко-машинобудівного інституту.
Жертва сталінського терору.
⠀
📒Критикував економічну політику ВКП(б)
в Україні: 1928 р. в журналі «Більшовик
України» була надрукована стаття «До
проблеми української економіки», де автор
порушив гострі економічні проблеми. Про
них не наважувалися писати інші вчені. В
статті йшлося про те, що:
⠀
✏️Україна має власні шляхи економічного
розвитку;
⠀
✏️критика численних порушень центру при
формуванні бюджету, розміщенні
промисловості, нехтуванні економічними
правами республік;
⠀
✏️оперуючи конкретними фактами, вчений
доводив, що за радянської влади, як і за умов
імперії, Україна залишалася економічною
колонією Росії.
 С. Петлюра характеризував таким чином
політику коренізації більшовиків

«...У цьому напрямку нинішньої політики

більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку
стихійній силі українського національного
руху, а водночас логічно послідовний і
політичний захід з метою оволодіння силою
цього руху й зміцнення своїх позицій в
Україні...»
Згортання коренізації/украінізації
Причини згортання політики коренізації/украінізації в УСРР
✅Автор: Василь Касіян
⠀
✅Рік створення: 1923 р.
⠀
📗Василя Касіяна вважають засновником
мистецької школи української графіки, що
ґрунтувалася на засадах реалізму. Одним з
найяскравіших у творчості художника був
празький період (1920-1926). Саме тоді й
було створено роботи «Гуцул з квіткою» та
«Карпатська мати», присвячені
українському селу.
⠀
📗Селянські типи - «Гуцул» або
«Карпатська мати» - розкривають душевну
щирість і моральну чистоту героїв. Героїня
естампу «Карпатська мати» - проста
селянка, вродлива, горда й сильна духом. У
її очах журба і тривога за майбутнє дитини.
📗Процес створення
великого машинного
виробництва в усіх галузях
народного господарства,
насамперед у
промисловості.
⠀
📗1925 р. — проголошення
курсу на індустріалізацію.
✅Завершення
відбудови
промисловості, курс на
індустріалізацію.
✅Роки створення: 1925-1928 рр.
⠀
✅Архітектори: С. Серафімов, С.
Кравець та М. Фельгер.
⠀
✅Стиль: конструктивізм (найвідоміша
пам’ятка цього стилю в Україні)
⠀
📗Перша висотна залізобетонна
каркасна споруда в Україні та СРСР.
⠀
📗Висота будівлі: 63 м.
⠀
📗Грандіозний багатоповерховий
адміністративний будинок з монолітного
залізобетону, що має 4500 віконних
прорізів і 17 га площі скління, 18
сходових кліток, 14 ліфтів.
✅Автор: Федір Кричевський
⠀
✅Роки створення: 1925-1927 рр.
⠀
📗Три частини триптиха є епічною розповіддю про
життя і долю.
⠀
📗Центральна частина «Сім’я» оспівує родину як
найбільшу цінність людського життя.
⠀
📗Ліва частина має назву «Любов». Темою картини є
те, що дає всьому початок, породжує життя.
⠀
📗Права частина - «Повернення». На ній зображено
стареньких батьків, які зустрічають сина, який
повернувся додому без ноги, але з бойовою відзнакою
на грудях. Ця частина символізує сумний, драматичний
бік життя.
⠀
📗Так через символічні образи художник втілює ідею,
що ґрунтується на глибокій народній мудрості: щастя
родини виростає з любові, а знищує його війна.
⠀
📗Зберігається в Національному художньому музеї
України (Київ).
 Наслідки впровадження в Україні нової
економічної політики (1921–1928 рр.).
1. Зростання безробіття.
2. Періодичні хлібозаготівельні кризи.
3. Розширення мережі селянських збутових,
споживчих кооперативів і кредитних товариств.
4. прискорення соціальної диференціації в містах,
поява «нової буржуазії».
Організація лікнепу, ліквідація університетів,
проведення «українізації».
Голод 1921-1923 рр. в Україні виник у
результаті:
A) засухи і неврожаю
Б) вивезення зерна
В) політики радянського уряду стосовно
України і засухи
Г) невдалої посівної кампанії
Наслідком голоду 1921–1923 рр. на Україні
стало(-а):
A) придушення пролетарського повстанського
руху
Б) придушення селянського повстанського руху
В) активізація селянського повстанського руху
Г) послаблення влади більшовиків
Всеукраїнський православний собор в Києві
11 жовтня 1921 р. затвердив автокефалію
і обрав митрополитом УАПЦ:
A) Л. Ревуцького
Б) В. Липківського
В) О. Лотоцького
Г) В. Липського
Варшавська угода між Директорією УНР та урядом
Польщі передбачала:
A) політичну підтримку в боротьбі проти гетьмана П.
Скоропадського
Б) військову допомогу в боротьбі проти військ
генерала А. Денікіна
В) визнання ЗУНР та відмову від втручання в її
внутрішні справи
Г) спільні воєнні дії проти Червоної армії на території
України
Які наслідки мала політика «воєнного
комунізму» на території України?
A) розклад економіки, погіршення умов життя,
розгортання повстанського руху
Б) покращення умов життя, розробку нової
економічної політики
В) стабілізацію політичної ситуації в країні
Г) розгортання масових демонстрацій на
підтримку політики «воєнного комунізму»
Як називалася система заготівлі
сільгосппродуктів в УСРР у 1919—1921 рр.,
елемент
політики воєнного комунізму?
A) продподаток
Б) продрозкладка
В) трудодень
Г) держпоставка
Що з переліченого характеризувало політику
більшовиків щодо релігії та церкви в роки непу?
A) Створення спеціалізованих навчальних закладів для
підготовки священнослужителів
Б) матеріальна підтримка Української автокефальної
православної церкви
В) припинення арештів та переслідування духовенства та
вірян
Г) відверта антицерковна, войовничо-атеїстична політика
⠀
З якою метою була здійснення партійна
чистка?
A) Послабити ролі партії в державному житті
Б) зміцнити роль партії
В) зміцнити позиції Й. Сталіна
Г) поширити критичні настрої у ВКП(б)
Найголовніший крок у переході від політики «воєнного
комунізму» до нової
економічної політики:
A) дозвіл іноземцям брати деякі підприємства у
концесію
Б) заміна продовольчої розкладки продовольчим
податком
В) скасування заборони на дрібне приватне
підприємництво
Г) скасування загальної трудової повинності
Яких сфер життя суспільства політика
коренізації торкалася найбільше?
A) економічної та політичної
Б) соціальної та економічної
В) культурної та політичної
Г) соціальної та культурної
З яким видом мистецтва пов’язане ім’я братів
Тобілевічів?
A) Живопис
Б) музика
В) театр
Г) архітектура
Результатом процесу «коренізації» в УСРР стало:
A) зменшення українців серед службовців
держапарату
Б) еміграція значної кількості української
інтеліґенції
В) обмеження культурно-національних прав
національних меншин
Г) бурхливий розвиток української культури
(«Відродження»)
Чим пояснюється підтримка в 1920-ті рр. Української
автокефальної православної
церкви (УАПЦ) радянською владою?
A) повагою до релігійних вірувань українців
Б) прагненням використати церкву в поширенні
комуністичних ідей
В) прагненням сприяти розвитку релігійного життя як основи
народного життя
Г) прагненням послабити Російську православну церкву, яка
вороже ставилась до
більшовицького режиму
Термін «автономізація» означає:
A) проект, за яким кожна колишня українська губернія мала б входити до
складу УСРР на
правах автономії
Б) проект, що знімав усі ускладнення з приводу встановлення основ і
загального плану
народного господарства
В) проект, за яким передбачалося включення радянських республік до
складу РСФРР на
правах автономії
Г) проект, за яким передбачалося включення радянських республік до
складу СРСР на
правах автономії
Які міжнародні організації допомоги голодуючим здійснювали
свою діяльність на
Україні в 1921–1922 рр.?
A) Фонд А. Нобеля, Міжнародний валютний фонд,
Міжнародний комітет селянської допомоги
Б) АРА, фонд Ф. Нансена, Міжнародний комітет робітничої
допомоги
В) Організація сприяння розвитку демократії, Червоний Хрест
Г) фонд «Відродження», Асоціація Амундсена, Міжнародний
комітет Червоного Півмісяця
⠀
Твори, які належать пензлю видатного художника Івана
Труша:
A) «Бій під Жовтими Водами», «В’їзд Богдана
Хмельницького в Київ»
Б) «Гуцулка з дитиною», портрети Михайла Грушевського,
Лесі Українки, Івана Франка
В) «Козаки в степу», «Козача левада», «Ловлять снігура»,
«Похід козаків», «Степова річка»
Г) «На вулицях Парижа», «Неділя», «Паризьке кафе»,
«Похорон кошового», «Продавчині
квітів»