Відомі мовознавці:

Борис Грінченко
 Життєпис Бориса Грінченка
Борис Грінченко народився на хуторі
Вільховий Яр Харківської губернії у
родині відставного офіцера із
збіднілих дворян. Вдома батько
спілкувався російською мовою, хоча
він знав українську, але вживав її
лише з селянами. Борис Грінченко
грамоті навчився в 5 років, перечитав
всю батьківську бібліотеку, почав
писати вірші спочатку російською, а
під впливом «Кобзаря» Тараса
Шевченка українською мовою.
 Заборона на здобуття вищої освіти

Навчатися Борис Грінченко вступив до

Харківської реальної школи. На той момент
Харків був активним містом з антицарською
діяльністю народників. Бориса Грінченка у
шістнадцять років заарештували за «чтение и
распространение» книжки Сергія
Подолинського, в якій ішлося про утопічні
ідеї соціалістичного змісту. Кілька місяців
його тримали у в'язниці. Грінченкові
заборонили навчатись у вищих навчальних
закладах.
 Діяльність Бориса Грінченка

Педагогічна, літературна, наукова та громадська діяльність Бориса Грінченка

на Луганщині, в селі Олексіївці має всеукраїнське значення. Можна з
впевненістю сказати, що саме тут сформувався Б. Грінченко як письменник.
Прозові та поетичні твори, публіцистичні есе – надбання шестирічного
перебування в Олексіївці. На передодні складних політичних подій
Грінченки змушені були попрощатися з селом Олексіївка. Доньці Насті
прийшла пора продовжити навчання. Виїжджати сім'ї було потрібно і через
конфлікт з Алчевською і за необхідністю продовжити освіту.
 В той час у Луганську не було такого середовища серед інтелігенції, де б можна
було знайти спільне за інтересами товариство. Друзі з Чернігова були зацікавлені
переїздом до них Грінченка. Особливо ж – В. Cамійленко, М. Коцюбинський,
І. Шраг і Ф. Уманець. Перші два входили у "Братство тарасівців". І сім'я
переїздить до Чернігова. У Чернігові у 1894 році Грінченко влаштувався на
посаду ділознавця оціночної комісії. Служба у земстві все ж таки давала шматок
хліба. Але за доносом Котляревського, Бориса Дмитровича було звільнено.
Чернігівське жандармське управління сповіщає департамент поліції про
утворення в Чернігові таємного антиурядового політичного гуртка, до складу
якого входить М. Коцюбинський, його дружина, Б. Грінченко, І. Шраг та інші.
 Творчий доробок Грінченка – близько 50 оповідань та повістей.
Засуджував українську «псевдоінтелігенцію»

Також він писав драми на історичні теми: «Степовий гість», «Ясні

зорі». Перекладав твори Гете, Шиллера, Гюго та інших. Крім того,
укладав збірки народної творчості, писав педагогічні праці, а
також критичні огляди тогочасного суспільного стану у своїх
«Листах з України Наддніпрянської». Ще Грінченко був активним
дописувачем критико-бібліографічного відділу журналу «Зоря», в
якому публікував свої зведені праці з поточної бібліографії під
назвами «Новості української літератури» та «Нові українські
книжки».
У 1898 році Грінченко написав вірш «Землякам, що раз на рік
збираються на Шевченкові роковини співати гімн», в якому він
засуджує інтелігенцію України, яка нічого не робить для того, щоб
країна дійсно не вмерла.
  Укладач словника української
мови

У 1902 році Борис Грінченко починає

працювати над обробкою словникового
матеріалу, який вже не перший рік
напрацьовувала редакція журналу
«Київська старовина». За 2 роки він
упорядковує чотиритомний словник, який
налічує близько 68 тисяч слів. Як для
початку 20-го століття це був найповніший і
лексично найдосконаліший український
словник. А сучасний одинадцятитомний
словник української мови подає вже
близько 134 тисячі слів. 
Дякую за увагу !