ЖАНРИ

СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
Середньовічна література – це період в історії світової літератури, що
розпочинається приблизно в пізню античність( 4-5 століття ), а завершується у
15 столітті. Першими ознаками середньовічної літератури стали поява
християнських євангелій, релігійних гімнів Амвросія Медіоланського, творів
Августина Блаженного, переклад Біблії латинською мовою здійснений
Єронімом.
Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається
трьома основними факторами

Культурним
Традиціями
народної впливом
Християнством
творчості античного
світу
Своєї кульмінації
середньовічне мистецтво
досягло у 12-13
столітті. У цей час його
найголовнішим
досягненням стала
готична архітектура,
лицарська література та
героїчний епос.
 СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЖАНРИ
Жанровий розподіл художніх творів продовжився за міцною традицією античності . У
європейській літературі чітка жанрова класифікація художніх творів продовжувалась до 20
століття. На передній план у добу середньовіччя поступово виходить периферійний для
античної літератури жанр – розповідна проза, де поєднувалися історичний переказ ,
чудесна подія або дивовижний випадок, побутовий елемент і моральне напучування .
Прецедентом слугувала історична проза пізньої античності.
ЗГАСАННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРИ І ПЕРЕХІД ЇЇ В ЯКІСНО НОВУ СТАДІЮ –
ВІДРОДЖЕННЯ( РЕНЕСАНС ) – ПРОХОДИТЬ В ІТАЛІЇ У 14 СТОЛІТТІ, У РЕШТІ КРАЇН
ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ – У 15 СТОЛІТТІ. ЦЕЙ ПЕРЕХІД ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ТАК ЗВАНУ
СЛОВЕСНІСТЬ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО МІСТА, ЩО В ЕСТЕТИЧНОМУ ПЛАНІ МАЄ ЦІЛКОМ
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ХАРАКТЕР І ПЕРЕЖИВАЄ СВІЙ РОЗКВІТ У 14-15 ТА 16 СТОЛІТТЯХ.