Регуляція харчової

поповедінки у людини та
тварини
-Що таке харчова поведінка?
-Що таке раціональне харчування?
-Харчова поведінка тварин
-Що таке РХП і як з цим боротися

Микола Маховський
вчитель біології Березанський ліцей №3
Харчова поведінка — одна із форм поведінки у тварин, яка
пов'язана з пошуком, запасанням їжі й обміном речовин. Усі
тварини мають підвищену чутливість до харчових речовин.

Найважливішим процесом живого організму є обмін

речовин (харчування). Так, щоб здійснити цей
процес, організми шукають способи виконати його.
Наприклад, хижаки здобувають їжу за допомогою
полювання, під час якого можуть використовувати
різні тактики. Котячі підстерігають здобич, а собаки,
вовки — заганяють її. Велетенський синій кит є
твариною-фільтратором. Він набирає воду з
дрібними тваринами до рота й проціджує її крізь
свої китові вуса. Великі рослиноїдні тварини
випасають їжу.

Також багатьом тваринам притаманна поведінка

запасання їжі. Прикладом є комахи, які запасають
їжу для личинок. Білки запасають на зиму горіхи і
гриби. Родичі зайців пищухи навіть роблять
спеціальні стіжки з трави, таким чином запасаючи
корм на зиму. Звідси й друга назва цих тварин —
сіноставці.
Раціональне харчування – це фізіологічно
повноцінне харчування здорових людей.
Сучасні дані науки про харчування дають змогу
виділити 4 сторони біологічної дії їжі на
організм і відповідно 4 різновиди харчування:
1) специфічна дія - запобігає виникненню і
розвитку синдромів недостатнього і надмірного
харчування (аліментарні захворювання) -
раціональне харчування;
2) неспецифічна дія - перешкоджає розвитку і
прогресуванню неінфекційних (неспецифічних)
захворювань - превентивне харчування;
3) захисна дія - підвищує стійкість організму до
несприятливих впливів виробничих чинників -
лікувально-профілактичне харчування;
4) фармакологічна дія - відновлює порушені
хворобою гомеостаз і діяльність
функціональних систем організму - дієтичне
(лікувальне) харчування
Харчова поведінка проявляється при голоді тварини або її потомства, для забезпечення їжею
та водою з використанням органів живлення і травлення: щупальців, глотки, щелеп, дзьоба,
язика, хобота тощо. Харчова поведінка є головним життєдіяльним процесом для всіх видів
тварин. Вона пов’язана з активним пошуком, вибором, запасанням, поглинанням та
переробкою поживних речовин. Сорокопуд зі своєю здобиччю

Різні типи реакції харчової

поведінки:
полювання (спосіб добування
рухомої здобичі)Повільні
хижаки влаштовують засідки
(богомоли, ссавці з родини
Котячі)
-полювання (спосіб добування рухомої здобичі)Швидкі тварини переслідують здобич
(кальмари, вовки)
-полювання (спосіб добування рухомої здобичі)пастки (павуки)Пастка мурашиного леву
-полювання (спосіб добування рухомої здобичі)приманки (риба вудильник)
Розлади харчової поведінки – це проблеми психологічного характеру, пов'язані з
порушеннями вживання їжі. Люди з такими розладами або сильно обмежують
себе в їжі, або переїдають і потім викликають у блювання чи виснажують себе
надмірними фізичними навантаженнями.
РХП можуть нести серйозні наслідки фізичному здоров’ю та психологічному та
соціальному благополуччю молодої людини – тож надзвичайно важливо
забезпечити їх вчасне виявлення і звернення за фаховою допомогою.

Неврогенна булімія Неврогенна анорексія

має багато спільного з анорексією – і надмірний
зв’язок самооцінки з образом тіла, і страх
поправитися. Лиш при булімії маса тіла не є нижче
стандартних меж, натомість мають місце
неконтрольовані приступи сильного переїдання
(переважно на фоні «дієт» і голодування). Ці
приступи супроводжуються страхом набрати вагу, а
відтак – діями скерованими на запобігання цьому –
самовикликаним блюванням, використанням
сечогінних та проносних засобів, фізичними
навантаженнями та ін.
характеризується суттєвим обмеженням
споживанням їжі, що призводить до критичного
зниження маси тіла (нижче допустимих для даного
віку параметрів). При цьому наявний сильний
страх поправитися і більшість осіб, попри низьку
вагу, продовжують вживати дії скеровані на
схуднення. Для осіб з анорексією притаманне
надмірне значення надане образу тіла, надмірне
самоотожнення себе зі своїм виглядом, який є
визначальним у самооцінці. Засоби спрямовані на
схуднення можуть включати як обмеження їжі, так
і надмірні фізичні навантаження та різного роду
«очисні» дії (самовикликана блювота, вживання
послаблюючих та сечогінних).
Сучасне наукове розуміння
Розвиток розладів харчової поведінки
пов’язаний з рядом факторів – зокрема
низькою самооцінкою, надмірним
значенням наданим образу тіла (під
впливом масмедіа, впливу групи
однолітків), можливими соціальними та
сімейними проблемами, труднощами у
сфері самоконтролю та емоційної регуляції.
Розлади харчової поведінки часто
супроводжуються супутніми розладами,
зокрема депресією, тривожними розладами,
низькою самооцінкою, перфекціонізмом – а
відтак потребують якісної діагностики та
комплексного індивідуального плану
допомоги.
Особливістю цих розладів є те, що вони
часто співзвучні «модним» в культурі
тенденціям надавати великого значення
зовнішньому вигляду, бажанням
досягнути дієтою та спортом
«ідеального тіла», а відтак особа з РХП
може не бачити проблеми, приховувати
ступінь та способи схуднення,
заперечувати необхідність допомоги,
попри наявність критичних наслідків
для фізичного здоров’я. Молоді люди з
РХП потребують нашої неосудливості,
розуміння і підтримки, щоби допомогти
їм вийти із лабіринту розладу.
(Це лише частина інформації про РХП,але це
допоможе трохи розуміти серйозність проблеми)

Сучасні науковообгрунтовані протоколи допомоги рекомендують наступні методи лікування розладів харчової
поведінки:

– При неврогенній булімії – психотерапевтичне лікування (спеціалізовані види когнітивно-поведінкової терапії,

сімейної терапії)
– При розладі з приступами переїдання – психотерапевтичне лікування (когнітивно-поведінкову терапію)
– При неврогенній анорексії – психотерапевтичне лікування (спеціалізовані види сімейної терапії, когнітивно-
поведінкової терапії, психодинамічної терапії)
– Лікування має здійснюватися в амбулаторних умовах, і лише при наявності серйозних загроз фізичній безпеці – в
умовах стаціонару
– Щодо усіх розладів психотерапевтичне лікування є основним доказовим втручанням. Застосування медикаментозної
терапії можливе щодо супутніх розладів та проблем або як додаткове до психотерапевтичного при її недостатній
ефективності (зокрема при булімії).
– При розладах харчової поведінки рекомендовано ретельно моніторити фізичне здоров’я, мати медичний супровід як
щодо дієти, так і щодо супутніх фізичних аспектів/наслідків РХП.