Чехословаччина в міжвоєнний період 1918-1939рр.

“Диктатори завжди добре виглядають до

останніх хвилин” Томаш Масарік
 Наслідки І Світової війни:

• Активний антивоєнний рух і посилення

боротьби проти імперії;

• Всередині країни посилився саботаж,

почастішали страйки, зріс опір
австрійським чиновникам;

• У перебігу війни серед чеської та

словацької буржуазії сформувалося два
крила;
Т.Масарик і Е.Бенеш ,прагнучі
суверенітету й незалежності,
орієнтувалася на перемогу
Орієнтувалися на перемогу
країн Антанти. Саме ці
німецько-австрійського
патріотичні сили очолили
блоку
національно-визвольний рух у
Чехії та Словаччині
 Поразка у війні імперії Габсбургів давала надію
чехам і словакам на створення власної незалежної
держави. І вони вхопилися за неї.

У антиавстрійському русі сформувалися 2 керівні центри: всередині

імперії — Чеський Союз та з-за кордону – Чеський національний комітет у
Празі. Обидва активно підтримувала Антанта.

План стримування німецької загрози Бенеша і Масарика щодо повоєнного

устрою Центральної та Східної Європи під назвою «Нова Європа»
підтримали країни Антанти.

На чеських землях почалися чисельні страйки, селянські повстання, а мобілізовані до австрійської

армії чехи масово тікали та переходили на сторону союзних військ Антанти. Війна стала
каталізатором розвитку національновизвольного руху чеського та словацького народів.
 1
Липень 1918р.-усі чеські політичні партії створили Національний
комітет, пов’язаний з Чехословацькою національною радою в Парижі,
МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД що його очолив знаний політичний діяч Томаш Масарік.

2
Визначні дати 28 жовтня 1918 р., у день, коли уряд Австро-Угорщини оголосив про
намір укласти перемир’я з країнами Антанти, празький Національний
комітет оголосив про створення чеської незалежної держави.
Політичні дії

Мюнхенська угода
3 На 2 дні забарилася Словаччина і теж відділилася від Угорщини.
Самостійно словаки жити не лише не хотіли, а й не могли через брак
ресурсів, тому вирішили приєднатися до Чехії. 30 жовтня 1918 р. —
Словаччина відділилася від Угорщини

Підсумок .Головні
тези
4 Президентом новоствореної держави став Томаш Масарик, якого часто
називають “філософом на троні”. 14 листопада 1918 р. —
проголошення Чехословацької республіки
МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Визначні дати

Політичні дії

Мюнхенська угода

Підсумок .Головні
тези
МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Визначні дати

У політичному розвитку Чехо-

Політичні дії Словаччина була
найдемократичнішою державою
Європи. Тут діяло близько 20
Мюнхенська угода політичних партій. Найбільшою
підтримкою користувалися
центристські й лівоцентристські
партії, які утворювали урядові
коаліції. Стабілізуючу роль у
Підсумок .Головні політичному житті відігравали
тези неформальні зустрічі президента
країни Т.Масарика з лідерами
провідних партій, на яких усувалися
найсерйозніші розбіжності.
У важкій промисловості вело перед
акціонерне товариство "Шкода", що
випускало машини, літаки, верстати,
обладнання, зброю тощо. Взуттєвий
концерн Томаша Баті забезпечував до
80% виробництва взуття в країні.
Значна його частка експортувалася.
Філіали цього концерну були
розташовані майже на всіх
континентах. Чехо-Словаччина успадкувала 4/5 промислового потенціалу
імперії Габсбургів і в 20-30-х рр. перетворилася на
високорозвинену європейську державу. Вона посіла місце в
Швидкі темпи розвитку економіки десятці найбільш промислово розвинених країн світу.
приваблювали іноземний капітал, Економічну і політичну стабільність країни забезпечував
частка якого складала 20% усіх значний прошарок середнього класу 13% працездатного
інвестицій в економіку. Проте населення було зайнято підприємницькою діяльністю.
словацькі й закарпатські землі були
розвинені набагато гірше, ніж чеські Порівняно швидкими темпами тут розвивалися провідні
та моравські. У них переважав галузі виробництва, особливо важкої промисловості. Проте
аграрний сектор економіки. Життєвий слід зауважити, що промисловість ЧСР ніколи не
рівень там був значно нижчим, що працювала на повну потужність через вузькість
 Мюнхенська угода

У березні 1938 р. Гітлер заявив, що не бажає

миритись із гнобленням німців у Чехо-Словаччині.
За наказом Берліна судетські німці почали висувати
вимоги національно- територіальної перебудови
Чехо-Словаччини, а також влаштовувати всілякі
провокації, щоб довести світовій громадськості,
пригноблене становище німців у ЧСР.
Великобританія від початку заявила, що Вони домовилися, що справу буде вирішено на
відмовляється надати гарантії Чехо-Словаччині та міжнародній конференції. Зустріч керівників урядів
закликала її лідерів піти на поступки Німеччині. Англії, Франції, Німеччини та італії відбулась у
Мюнхені 29-30 вересня 1938 р. Представників Чехо-
Словаччини навіть не запросили. На зустрічі
Така позиція Великобританії підштовхнула Гітлера фактично прийняли німецькі вимоги, подані Чехо-
до рішучих дій. У травні 1938 р. Нi меччина почала Словаччині у вигляді ультиматуму Головною з них
концентрувати війська на кордонах Чехо- була передача Німеччині судетських територій, де, за
Словаччини. Чехо-словацький уряд виявив твердість словами Гітлера, "катують" німців їх треба
і оголосив часткову мобілізацію. Гітлер вимушений
був відступити. Але конфлікт не було ліквідовано.
Для розв'язання кризи прем'єр-міністр
Підіб’ємо підсумки. Основні тези, які варто запам’ятати:

1. Створення Чехословаччини як продукту об’єднання двох народів стало можливим на тлі поразки
Австро-Угорщини у Першій світовій війні та за сприяння Антанти.

2. 2. На відміну від інших держав регіону Чехословаччина була демократичною державою з

успішною ринковою економікою.

3. 3. Слабким місцем Чехословаччини був багатонаціональний склад населення: наявність

німецької меншини у Судетах, невирішена конфронтація зі словаками на тлі провідних позицій
чехів у державі та теплого ставлення до українців.

4. 4. Чехословаччина стала жертвою територіальних апетитів Гітлера та недооцінки останнього

західноєвропейськими лідерами.