Welcome to Scribd, the world's digital library. Read, publish, and share books and documents. See more
Download
Standard view
Full view
of .
Look up keyword
Like this
1Activity
0 of .
Results for:
No results containing your search query
P. 1
Svoboda-1936-188

Svoboda-1936-188

Ratings: (0)|Views: 6|Likes:
Published by SVOBODA
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).

More info:

Published by: SVOBODA on Nov 15, 2010
Copyright:Attribution Non-commercial

Availability:

Read on Scribd mobile: iPhone, iPad and Android.
download as PDF, TXT or read online from Scribd
See more
See less

08/04/2014

pdf

text

original

ПЕРУАНЦ‡'ОБКИДУЮ ТЬі
К А М ІН Н Я М
Н ІМ Е Ц Ь К И Й
, КОНСУЛАТ:
Н а в іс т к у , щ р н а м іж н з р о д -
н іх ф у т б р д е в ^с з м а г а н н я х
у
Л р л іч і у н е в а ж н е н о п о б і д у fie-
рурнських атлетів та щ о яеру- образќи з кулачної бійки, щ о
Т Р И Ц Е Н Т И . PIKXL1V.
4,188. Д ж е р з і С и т і,. Н . Д ж ., ^т в е р , і а ^ с е р п н я 1936.
К Р А В Ц І Д А Ю Т Ь $100,000 Н А
ПРОМ ИСЛОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ
ВА Ш И Н ГТО Н .—В иконний'комітет кравецької
ю н ії н а с в о їх к в а р т а л ь н и х з б о р а х п о с т а н о в и в п р и -
з н а ч и т и $100,000 д л я К о м іт е т у П р о м и с л о в о ї О р г а н і-
з а ц ії н а ц і.їй о р ґ а н із а ц ії р о б іт н и к ів н а з а с а д і п р о -
м и с л ів .
В и к о п н и й к о м іт е т ц е ї ю н ії в и с л у х а в н а п е р е д
звіт предсідника ком ітету для організації сталевих
р о б іт н и к ів п р о в ід н о ш е н н я м іж д в о м а т е ч ія м и в
р о б іт н и ч ім р у с і. В и с л у х а в ш и ц ь о г о з в іт у , в ц к о н н и й
у р я д к р а в е ц ь к о ї ю н ії н е т іл ь к и з а я в и в с я з а п ід -
держку Комітету П ромислової О рґанізації, але при-
з н а ч и в д л я к о м іт е т у с у м у 100,000 д о л я р і в .
П ризначую чи ці грош і, уряд кравецької ю нії
з а я в и в , т о в ін р о б и т ь ц е в т о м у п е р е к о н а н н ю , щ о
ін т е р е с и р о б іт н и к ів о д н о г о п р о м и с л у з в я з а н і з ін -
тересами робітників інш их промислів. У тому ро-
зумінню зорганізовані робітникі хочуть помагати
зорганізуватися робітникам інших промислів, що
не маю ть іщ е захорони ю нійної організації.
СТРАЙК У В И Р О Б І П Л Е Т Е Н И Х Т О В А Р ІВ .
Н Ю Й О Р Ќ . Ю н ія р о б іт н и к ів , з а н я т ю с в и р о -
бом плетеного одіння, щ о злучена з ю нією ж іночих
кравців, зарядила загальний страйк цілого про-
мислу в Ню Й орќу й околиці.
Ю н ія к а ж е , щ о н а с т р а й к в и й ш л о к о л о8,000
р о б іт н и к ів . П ід п р и є м ц і к а ж у т ь , щ о н а с т р а й к в и й -
ш л о 4,000. В о н и т е ж к а ж у т ь , щ о с т р а й к у ж е н е
вдався. Ю нія каж е, щ о підприєм ці хочуть знищ ити
ю н ію .
П ід ч а с б ій к и к о л о о д н о їЯ іт и к и в Б р у к л и н і
пробито ножем одного чолощ ^ Ареш товано 4
ж ін к и й 1 ч о л о в ік а .
Н Е Х О Ч У Т Ь CAMC.J М О Т И ?
САН Х.
У А І-^ ў е р т оР іќ іЩ
ут зрвганізу-
вався Союз СтейтовоспГ Пўерто Ріка, щ о поклав
собі за ціль добитися приступлення П ўерта Ріка
д о З л у ч е н и х Д е р ж а в у х а р а к т е р і '49-г о с т е й т у .
ІІова організація .буде переконувати самих
нуерторікаиців та американський конгрес, щ о на-
дання П ўерто Рікові становищ а стейту в Злучених
Держ авах найкращ е розвязує проблему нолітично-
го становищ а П ўерта Ріка в світі.
Н А С Л ІД К ИП О С У Х И .
ВАШ ИНГТОН.—Через недостачу води,викли-
кану посухою , грозить фабрикам у долині ріки О -
свіго в стейті Н ю йорќ закриття.
Ч е р е з п о н и ж е н н я р ів н я в о д и в р іц і М іс іс іп і
плавба по ріці вищ е міста Ст. Л уіса просто здер-
ж ана.
Перед стейтовою радою молочної контролі в
Олбані, Ню Й орќ, відбувається переслухання фар-
м е р ів , п р о д у ц е н т ів м о л о к а , щ о п о т е р п іл и ч е р е з п о -
с у х у , И Іо б їм п о м о г т и , р а д а х о ч е п ід н е с т и ц ін у н а
М ОЛОКО.
'
С Т Р ІЛ Я Н И Н А В С У Д І.
Д А Л А С ж о р д ж ія ). Ш е р и ф і т р и д е п у т а -
ти вели до судового будинку з вязниці, щ о стоїть
п о п р о т и в н ім б о ц і в у л и ц і, 49-л іт н ь о г о Ѓ а р ія Г о в а ,
обвинуваченого за вбивство своєї жінки. Довкола
будинку зібралася велика товпа лю дей, з котрих
о д н і х о т іл и п р и с л у х у в а т и с я р о з п р а в і, а ін ш і — п р о -
мові одного політичного кандидата. З корчів ізза
судового будинку виступили два брати вбитої ж ін-
ки Гова й,не`каж учи ні слова, почали стріляти до
Г о в а з р е в о л ь в е р ів . Г о в п о х и т н у в с я , п ід б іг п а р у
к р о к ів і в п а в . Й о г о п о ц іл и л и 6 к у л ь . З а к іл ь к а
х в и л ь в ін п о м е р . Ш е р и ф і д е п у т а т и а р е ш т у в а л и т о -
ді Ворта й П инсона Бравнів.
С п р а в а п о ч а л а с я 26-г о к в іт н я , к о л и т о в л іс і
коло Д аласу знайдено неж иву ж інку Гова, Гіті з
дому Бравщ її тіло, тільки частинно одіте, леж ало
коло вантажного авта, зареєстрованого на імя її
муж а. С ин Гова зізнав потім на слідстві, веденім
с у д о в и м л ік а р е м („к о р о н е р о м "), щ о б а т ь к о с к а з а в
й о м у : „Я в б и в Г е т і. П о р о з у м ій с я з а д в о к а т о м . П о -
чуєш про мене за 15до ЗО днів". Гов був пропав.
Ш ериф говорив, щ о Гов посудж ував свою ж інку за
те,щ о в о н а д а л а у р я д о в і з н а т и , щ о її ч о л о в ік ^ м а є
тайну гораль`ню . Гова пійм али потім у Ш ікаго й по-
ставили'на' суд як обвинуваченого за вбивство й
безправний'виріб горф кй.
БУ Д У ТЬС У Д И Т ИО Ф І Ц И Р А `З А
Д О Щ ІГ У Н С Т В О
вК О РИ С Т Ь япощ і
ВА Ш И Н ГТО Н , -тт-Вел'ика лава присяж них суд-
д ів Д и с т р и к т у К о л ю м б д я п о с т а н о в и л а п о с т а в и т и
Джана Ф арнсворта, офіцира американської воєн-
ноїф льоти,на суд за подавання японськом у урядо-
вітайних інформація про американську фльоту. В
акті обвинувачений згадається виразно, щ о Ф арнс-
в о р т п о д а в а в ін ф о р м а ц ії д в о м я п о н с ь к и м о ф іц и -
рам,щ о були військовим и аташ е при японській ам -
басадіу Ваш ингтоні. Акт каже,щ ощ офіцири вже
покинули Злучені Д ерж ави.
ВЕЛИКІ М ОРОЗИ
В Б Р А З И Л ІЇ.
О .к о л и ц ю м іс т а Р іо д е Ж а -
н е й р о н а в іс т и л и
в
п ятн и ц ю
сильні м орози. М еш канці бра-
зилійської столиці носять зи-
мрві лдащ і. У Курітибі замер-
зли водопроводи. Замерзли в
к р а ю 5 б р а з и л ій ц ів .
М А Р ІЯ В ІТ С Ь К И ІР І Є П И С К О П
уВ Я З Н И Ц І.
Г о л о с н и й з п р о ц е с у в 1932
р.м а р ія в іт с ь к и й є п и с к о п К о -
вальський дістав наказ рідси-
д іт и 2 р о к и в я з н и ц і, н ая к і й о -
го засудили за розпусту і зне-
вагу католицької церкви. К о-
вальського посадили до врз-
н и ц і в Р а в іч і.
П Р О К А З У М О Ж И В И Л І-
К У В А Т И ,
До цього часу хорих на
п р о к а з у н е м о ж н а б у л о в и л і-
кувати. Тому, що на проказу
н е з д у ж а ю 'т ь т іл ь к и л ю д и , т я ж -
ко було переводити досліди.
М ікроба цієї страш ної недуги,
т . з в . ‚‚б а к ц іл я Г а н е с н а ", н е
вдалось дотепер
штучно ви-
творити. Були випадки т. зв.
„п р а к т и ч н о г о в и л ік у в а н н я ", а -
л е xopmlj м у с ів б у т и в в е с ь ч а с
п ід л ік а р с ь к и м д о г л я д о м і н е -
д у га
ч асто
в ід н о в л ю в а л а с ь .
Тапер на острові Ф іджі знай-
ш л иH Q B H H с п о с іб л ік у в а н н я
П роказиѓ Д евятьом
в и л ік у в а -
н и м
д о зв о л и л и
п о вер н у ти сь
д о д о м у .
V
М А Т У Р А Н А С А Н ІТ А Р Н ІМ
Л ІЖ К У .
17-л іт н ій д а н ц іґ с ь к и й ґ ім н а -
зист занедуж ав безпосередньо
я е р е д м а т у р о ю н а с л іп у к и щ -
ку. Треба було перевести оле-
рацію. Прийш ов день матури.
Тоді, коли ж дала його черга
н а іс п и т , в ін м а в іт и н а с е к ц ій -
ний стіл. Якби не здавав, ісци-
ту зараз, утратив би рік сту-
д ій .В ін р іш и в , іц о ш к о д а р о -
ку. Ш питальний лікар дозро-
лив відвезти недуж ого до ҐІМ -
н а з ії в с а н іт а р н ім а в т о м о б іл і-
Й ому задали кілька питань з
іс т о р ії і в ід в е з л и н е г а й н о д о
ш п и т а л ю . В ін л е ж а в п ід н а р -
козою , коли з гімназії nRH-
несли йому до операційної са-
лі студентську
шапочку на
з н а к , щ о в ін з д а в іс п и т з р і-
л о сти .
Г Е Р О Й С Т В О Ж ІН К И Д У Ш
ДОБРА ЛЮ ДСТВА.
К іл ь к а - а н г л ій с ь к и х у н ів е р с и -
тетів надали
35-л іт н ій Е с т е р і
К е л л і.х т и т у л д о к т о р а „г о н р ^
р іс к а в з а ". її з а с л у г а в т о м у ,
ан ськ і
атл ети
в ід м о в и л и с я
грати вдруге, пЦ
‚Н ІА Ї Є ^Ь К И М
к о н с у л я т о м У Л ім і е р у ) зі._
б р а л а с я в е л и к а;ю т л б ,а п е р у ^ н -
ц ів ,готових, як видно, проте-
стувати проти цього ріш ення.
Ю рба почала обкидати
ко н -
сулят камінням. Завізвано по-
л іц ію , й ц я р о з іг н а л а
д ем о н -
стр ан тів .
ЗНАИДБНЕ ГАРМАТНЄ
С Т Р Р ІЛ Ь Н О В Б И Л О
`
б О С ІБ .
С т іл ь к и в ж е (б у л о в и п а д к ів
зі зн.айденцин
ґр д н д там
і
гарматніми стрільнами, але, на
ж аль, наш і лю ди щ е не навчи-
лись осторожности. О сь но-
вий жахливий випадок: Селя-
н и н із Ц е ц о в о ї, з б о р ів с ь к о г о
п о в іт у , п р и н іс д о к у з н і В о л о -
дислава Количнива
зн ай д ен е
на полі гарліатнє стрільне К о-
ли почали стрільно розбира-
ти ,
н асту п и л а
ек сп л ьо зія,
страш на в наслідках: пять осіб
з г и н у л и н а м іс ц і, д в і о с о б и
тяжко ранені. Кузню рознесло
на кусники.
З BECWJbHO! З А Б А В И ^ Д О
Ђ О Р М И ..
Н а
с е л я н с ь к ім
в е с іл л і п ід
Варш авою знайш овся між го-
стями один панок В. В ітков-
cbKH wfі в и л и в ш и , з а д у м а ѓ , з в е -
с т иJW B H ) п г `о й х у н к и з б р а т а -
ми Ш остаками. А ле в темряві
і по пяном у зам ісць Ш остака
зранив одного з гостей, М а-
євського. М аєвський пом ер, а
В іт к о в с ь к и й п іш о в н а 4 р о к и
до тю рми.
ПОЖ ЕЖ А Ж ИДВСЬКОГО
ГРИЩ А.
Н е в ід о м ілю ди
п ід п а л и л и
п ар к ан
ж идівського
грищ а
„М а к а б і" в Б и л ь н і. П о ж е ж у
вдалося вгасити, так, щ о тіль-
к и .ч а с т и н а о г о р о ж і с п а л и -І
л ась.О п о д з л ікг р и ш
зџ ай д е-
но пляш ку з бензином; видко,
щ о х т о с ь д о ц іл ь н о х д т ів п ід -
цаднти раркан, щоб знищити
т а к и м ч и н о м ц іл е г р н ш е
Ж И Т О З П Е Р Е Д В ІК ІВ .
А нглійська наукова ексреди-
ц ія з н а й ш л а п ід г о р о ю А р а р а т
у В ір м е н ії н е в е л и ч к и й л а н , д е
уот т
Д Е М О Н С Т Р А Ц ІЇІ
ЇЕ Л Є В ІЗ П .
У п р и в а т н ім д о м і в Ф іл я -
д е л ь ф і.ї д е м о н с т р о в а н о
у д о -
с к р н а л е н е в ж е п р и м ін е н н я т е -
лєвізії. Н а екрані показувано
щ о жертвувала себе до пере-(росли незнані росѓини. Досді-
ведення експерименту^на силу
гремучогр газу. Відомо, щс^
ш кідливість цього газу у неве-
л и ч ки х
ск іл ьк о стях
є мало
щ .к ід л и .в а і г ір н и к и п р и в и к р -
ють знасом до нього. Д-р Е-
CTQ py К е л л і х з а м к н у л и в о к р е -
мій камері і почали впускати;
поволі газ. Геройська жінка
заховуеала авесь час притом-
Н іс т ь д у м к и . В о н а в ід ч у в а л а
а п е р ш у с о н н іс т ь , о п іс л я б о л і
голови, болі в суглобах, вр
довкола неї почало крутитисьѓ
а в ухах безнастанно гуділо.
Коли перед очима появились
яскраві вогники, вонав іДН Ула.
щ о о с ь -о с ь з ім л іє . Т о д і д а л а
з н а к , щ о б " в и н е с л и 3 к а м е -.
ри .З ім л іл у в и н е с л и й с т в е р д и -,
ли сильне здтррєння
газом .
Н аслідки' небезгцїнного .експе-
рименту відчувала д-р К елліх
щ е -8 д н ів .
ди виказали,щ о знайдені ро-
с т и н н ц е н іщ о ін ш е , т іл ь к и
п е р в іс н и й р ід ж и т а . З а в д я к и
К л ім а т и ч н и м
у м о ви н ам
ц ей
„л а н и т а ", щ о й о г о л ю д и
д о к и н у л и п е р е д ‚к іл ь к а с о т р о -
кам и, через сам явисіванняп е -
р е т р е в а в д оцџщ нх и а с ів .
З Л О Д Н С Т Р ІЛ Я Ю Т Ь .
У П ід г ір ц я х , ‚р о в . З о л о ч ів ,
т р и з л о д ії у к р а л и 75 к Г .#щ н
з м е и ік а н н я М #р ії С о б к ів .
м а й д а н е ц ь к ^мл т
два госир-
д а р і 'с т а р а л и с ь
‚р р и л в р ж д т и
з л р д іїв , о д н а ч е ц і ‚в т е к л и , в ід -
с т р іл к }ю ч и с я . В Л р г р и і з а з л о
рідбувалася в той самий час
7 м и л ь в ід м іс ц я д е м о н с т р а ц ії.
Рівночасно з образќами пере-
слано теж голоси.
В Е Л И К А
ПОЖ ЕЖ А НА
З Р Д И Н І,
В Ковельщ ині в селі Верхи
в и б у х л а п о ж е ж а : з г о р іл о 98
х а т Г '156 г о с п о д а р с ь к и х б у -
д и н к ів . . В
полумях згинуло
к іл ь к а н д ц я т ь
ш тyк^
х у д о б и .
Чотири особи вийш ли з ио-
ж еж і з ранам и, на тілі. Ш кода,
с п р и ч и н е н а в о г н е м , с я г а є 300
тисяч злотих. Сотки осіб опи-
н и л н с ь б е з х л іб а і д а х у н а д
головою . П рична пожежі по-
кищ о невияснена.
О Р И Г ІН А Л Ь Н И Й Б Е Н К Е Т .
У П а р и ж і в ід б у в с я н е д а в н о
ориінальний бенкет, улаш то-
в а н и й а в ія ц ій н и м и т о в а р и с т в а -
м и р іж н и х к р а їв . Н а б е н к е т і
м огли бути тільки летуни, щ о
п е р е їх а л и н а й м е н ш е о д и н м і-
л іо н
к іл ь о м е т р ін . П р и с у т н іх
б у л о 73 о с о б и , щ о р е п р е з е н
тували 11національностей. О
к р ем а
к о м іс ія
п е р е в ір ю в а л а
докум енти летунівідокази, щ о
л е т у н л е р е л е т ів н е м е н ш е м і-
л іо н к іл ь о м е т р ір . ,П р и п е р е в ір -
ці одного американського ле-
4т у н з т р а п и в с я ‚ц ік а в и й в и п а -
док- Саме виявилося, щ о ле-
т у н о в і б р а к у є , д о ‚м іл іо н а 270
к іл ь о м е т р ів . Л е т у н
н егай н е
поїхав на летунський майдан,
щоби перелетіти
щ е
іп е р е д
б е н к е т о м н е о б х ід н и х 270 к і-
л ь о .м е т р ів . Т и м ч а с о м в и я в и л о -
ся,щ о в п ід р а х у н к у б у л а п о -
М илкЗі бо американському ле-
т у н о в і н е б р а к у в а л о 270 к м .:
в ін м а р 270 к м . п о н а д . м іл іо н .
Ц е дало причину до зайвого
тосту в честь американського
л ету н а.
А Л ІМ
З Л О Д ІЄ М -
В
о д н о м у
ін д ій с ь к о м у м і-
стечку трапилася цікава подія:
З цирку втекла тресована мал-
іп а і, м а н д р у ю ч и п о м іс т і, д і-
с т а л а с я д о б а н к у . З а к и у р п -,
довці зорієнтувалися, малпа.
в х о п и л а з к а с и 500-ф у н т о в й й .
б а н к н о т і в т е к л а д о л іс а . Р о з
ш у к и з а м а л п о ю н е д а л и й іп
я к о г о у с п іх у .
С О Ю З В Е Л И Т Н ІВ .
Ф ранцузький рибалка Еміль
Катан з міста Сен Н азер має
2 м . 15 ц м . р о с т у . К о л и п р й -
Йсав він др яко'гось більш ого
^ііс т а , н ем іг з н а й т и в р іо д н о м у
г о т е л ю л іж к а , д е м іг ^и
п р о -
р е с т и р іч у с і З ў л и , з а к о р о т -
к і.Ц е п ід д а л о Д о м у д у м ќ у
В И Д А Т И п р к д и к д о р с іх р е л и т -.
Ів у С В ІТ І- ‚З е л и т е н ь ц е Л Н )Д И -
н а щ о н а й м е н ш е$џ . 99 ц м . з р в -
в и ш к н ;. П е р ш и м з а р д а н н я м С Ь -,
ю з у в е л е т н ів ‚б у д е д о м а г а т и с ь ,
щ о б . у к о ж н о м у б іл ь ш о м у м і-
сті був бодай один готель';з
л іж к а м и д л я „в е л и к и х " л ю -
д е и . П о о т е л я х л р р й д е н е р г а
р а к р а м н и ц і з ^5Ре Дкам и '0"
^гаім и, біллям , на 'театр, лаз
:г
Л Ь В І В ^г ?- Звќодом товариства Охорони Дйбн-
них М ощ л влаш товано в Раві Руській ведичаве все-
народне свято; получене з відкриттям памятника
у к р а їн с ь к и м п о л я г л и м с т р іл ь и .я м . Н а ц е с в я т о з і#а -
л о с я `б іл я 10,000 о с і0, у б іл ь ш о с т і с е л я н з о к о л и ч -
н и х с іл , я к і `п р и б у в а л и їір о м а д н о з п р о ц е с ія м и т а
чудово виш итими церковними хоругвами. Ц я маса
народу уставилася з вінками і хоругвам и довкруги
трьох спільних стрілецьких могил, у яких слочи-
в а ю т ь т л ін н і о с т а н к и б іл ь ш е н іж с о т н і у к р а їн с ь к и х
вояків,щ о згинули в обороні рідного кракр в І0Ь8—
1919 р о к а х . П іс л я в ід п р а в и в ід с л о н е н о п а м я т н и к
в и к о н а н н я р і з ь б а р а Л и т в и н е н к а . Ц е й п а м я т н и к ,в ,и -
с о к и й п я т ь м е т р ів . В ін у я в л я є с о б о ю ж ін к у , щ о
символізує Україну, яка тримає на руках убитого
стрільця. Л івою рукою вона пригортає голову вби-
т о г о с т р іл ь ц я , а п р а в о ю м іц н о о п и р а є т ь с яц а с к е -
лю . П ам ятник є високої м истецької вартосте
Л Е Г К О В И Р ІШ У Ю Т Ь .
В А Р Ш А В А . П о л ь с ь к е т о в а р и с т в о „К у л ь т у р а
і П р а ц я " з л о ж и л о в -к о м іс а р ія т і м іс т а В а р ш а в и м е -
моріял, у якому радить, як треба розвязати жи-
дІвське питаиня. М еморіял каж е, щ о для ж идів о-
дицоким виходом з ниніш нього тяж кого станови-
щ а є переходити на христіянство. Ц е повинні в
п е р ш ій м ір і з р о б и т и с а м і р а б ін и . К о л и в с і ж и д и
перейдуть на христіянську віру, говорить далі ме-
моріял,то тоді антисемітизм цілком певно зникне.
Ж И Д И А П Е Л Ю Ю Т Ь Д О Х Р И С Т ІЯ Н С Т В А .
Ж Е Н Е В А .- — Н а ж и д ів с ь к ім ‚к о н г р е с і, щ о т е п е р
в ід б у в а є т ь с я в Ж е н е в і,' д -р Е б н е р а п е л ю в а в д о х р и -
стіянства, щ об воно врятувало ж идів від тої небез-
п е к и ,' щ о н а в и с л а н а д н и м и В ін г о в о р и в : „Я п и т а ю
христіянський світ: Я к довго будуть нас пересліду-
вати? Я к довго буде продовж атися ненависть іте-
р о р ?_С в іт іщ е н ік о л и н е б а ч и в т а к о ї, и и іц и т е л ь -
с ь к о ї с т р у ї nrJo'fЙ ж и д і в , я к т а , щ о ї ї с п ў Ќ `и в з ^"л а н -
ц ю х а Г іт л є р ".
ТУГА ПОЛЬСЬКИХ СЕЛЯН ЗА Ш ТОСОМ.
ВАРШ АВА.—П ольські селяни ці сіло ні пало
почали дуж е туж ити за В ітосом. В ітос є звичай-
ним селянином, одначе внаслідок своїх надзвичай-
них здібностей вибився в політиці так високо, щ о
б у в у 1920 р о ц і п р е м іє р о м м ін іс т р ів , в ід 1930 р о к у
перебуває в Чехословаччині на вигнанню . В часі
в ід о м и х п о л ь с ь к и х в и б о р ів у 1930 р о ц і у р я д Џ іл с у д -
с ь к о г о а р е ш т у в а в б у в В іт о с а і в р а з з ін ш и м и п о с л а -
м и о п о з и ц ії, щ о с и д іл и в ‚б е р е с т е й с ь к ій т ю р м і, м а в
його тяж ко скарати. В ийш овш и з тю рми, Вітос о-
пустив свою „ойчизну" й поселився в Чехословач-
ч и н і. С е л я н с т в о , я к е п ід п р а в л ін н я м „п у л к о в н ік у ф "
попало у крайню нужду, починає ідеалізувати те-
п е р В іт о с а , д о б а ч у ю ч и в н ь о м у в т іл е н н я с в о їх с е -
л я н с ь к и х к р и в д . П о р іж н и х м іс ц е в о с т я х п о л ь с ь к і
селяни тепер уладж ую ть віча та дом агаю ться повр-
р о т у В іт о с а .
ЇД У Т Ь У Ч И Т И С Я Д О К А П ІТ А Л ІС Т ІВ .
М О А л н -jВ т р й іЧ а с ^ я кт ^е ^ііЩ іб ^щ ш е в и к и
с т а р а ю т ь с я в с ім и с и л а м и в и с м ія т и к а п іт а л іс т и ч н і
устрої, а розвеличати „досяги" С овєтів, з М оскви
в и б и р а є т ь с я к о м іс ія з 9 ін ж и н ір ів і м ін іс т р о м х а р -
ч ів І. М ік о я н о м н а ч о л і д о А м е р и к и , щ о б т у т н а
місці простудію вати американську організацію хар-
чевого засоблення, як теж щ об закупити ріж ні ма-
ш и н и д л я к о н с е р в у в а н н я х а р ч ів '!
Н ІМ Ц І Л ІТ А Л ІЙ Ш П ІД Т Р И М У Ю Т Ь Р Е В О Л Ю -
Щ Е Р І З .
' С Е В ІЛ Я с п а н ія ).j Д о С е в іл і, в я к ій м іс т и ?ь -
ся ш таб еспанського револю ційного уряду, прибу-
л о з Н ім е ч ч и н и 20 т я ж к и х б о м б о в и х л іт а к іві ц я т ь
легких. Літаками орудую ть німецькі летуни. _Цс-
п а н с ь к ї р е в о л ю ц іо н е р и в б о р о т ь б і з л ів и м и в ід ч у -
вали великий брак літаків. О тримавш и цю лідм о-
гу, вони тепер готовляться до загального наступу
н а М а д р и д . К р ім н ім е ц ь к и х л іт а к ів р е в о л ю ц іо н е р и
д іс т а л и щ е т а к о ж 7 б о м б о в и х л іт а к ів з Іт а л ії.
JEPQP У Л А Л Е С Т И Д І П Р О Д О В Ж У Є Т Ь С Я
Р У С А Л И М . — Т е р о р у П а л е с т и н і, щ о б у в п р и -
тих минулого тиж ня,в останніх днях вибуас наново.
А раби знов нападаю ть скритощ ж идів івбиваю т'ь
їх .Б р и т ій с ь к и й у р я д в и с л а в б у в д б П а л е с т и н н '-?Щ -
н у к о м іс ію , я к а м а л а п р о с л ід и т и іг р и ч и н и т и х р о з -
р у х ів ,о д н а ч е з ц е ї к о м іс ії н е з а д о в о л е н і н і ж н д н'н і
.а р а б и .
,
ЧУЖ ИНЕЦЬКІПЯВКИ.
Л Ь В ІВ . Ж и д Р а я с ,.в л а с н и к ‚ф іл ь в а р к у в с е л і
с е р е д о в і, б е л з ь к о г о; п о в іт у , щ о в ід о м и й у ж е
ц іл ій о к о л и ц і я к „п я в к а " і в и з и с к у в а ч р о б іт н и к ів , в
н е д іл ю , 26:г о л и п н я , п р и м у с и в у с іх с е л я н -з а р іб н и -
гК р Ів п р а ц ю .в а т и н а п о л і. А к о л и о д и н з с е л я н в ід -
О н и в с я в н е д іл ю п р а ц ю в а т и н а п о л і, ж и д -д ід и ч в и -
щ пџ
його з роботи.
ф ІЕ '
Н А С Т Р О ЇЗА СПРАВЖНЮ Т Р Е Т Ю
П А Р Т ІЮ
У Ваш ингтоні відбулася конференція, чи кон-
в е н ц ія , н о в о ї о р г а н із а ц ії, з в а н о ї „Л е й б о р Н о н п а р -
тизенЛ іг" (себто Безпартійна Ліга П раці),щ о
знайш ла ш ирокий відгом іну пресі краю .У ж е ц ей
самий факт,щ о вона стала чи не перш ою новин-
коюн а перш их сторінках великих газет далеков ід
В аш ингтону, показує,щ о преса краюх о ч трохиг о -
дитьсяз заявою Джана Лўиса, голови майорської'
ю н ії, щ о, м о в л я в ,ц е о д н аз н а й в а ж н іш и х п о д ійп о -,
літичного ж иття краюв наш их часах.
У чому саме вагац е ї конференції,н а перш ий
погляд ока не видно. П евно не в силі організації,
бо вона щ ойно почалася, себто щ е не показала,як у
властиво справжню силу вона має. І певно не в
програмі,б о властиво програмин і Ліган і конфе-
ренціян е виставляє поза те, щ о треба докончев и -
брати наново президентом Злучених Д ерж авР у з -
в ел та.
Ш укати треба політичної вагиц е ї конф еренції
хібав настроях,які були висказані н а ц ій конф ерен-
ц ії. Та й ці н а с т р о ї, в и с к а з а н ін а к о н ф е р е н ц ії к іл ь -
кох соток лю дей,н е малиб и політичного значіння,
якби вони представляли настрої ш ироких верств
н ар о д у .
Щ о це за настрої, видноз поребігу нарад.З а -
значив їх у ж е перш ий промовець, майор Бері,к а-
ж учи,щ о Л іга хоче попирати Рузвелтав його „п о -
с т у п о в ійі л іб е р а л ь н ій п о л іт и ц іт а г у м а н іт а р н ійд і-
я л ь н о с т і".Ц ей б е с ід н и к д а л і г о в о р и в , щ о -в А -
мериціц я поступовай ліберальна політика бореть-
сяз реакцією , назадництвом , котре недавно завело
крайу розпучливий стант а хотіло виріш ити крізу,
каж учи народові вдоволитись окрухамиз о стола
бенкетуючих багачів. М алювавц і настрої далі
Джан Лўис, кажучи,щ о бизнесовій промислові
п р о в ід н и к и п р о в а д и л и к е п с ь к о п ід п р и є м с т в а к р а ю ,
д о в о д я ч и й о г о н а р о дд о а г о н ії, н е п е в н о с т и , о б ід -
ніння,загострення нуж дий лю дського смутку, а як
одиноку зараду на ці лиха пропоную ть теперв ід -
дати назад владув краю якразти м банкирам,п р о -
мисловцямт а грабіжницьким кругам,щ о завели
к р а йу ќ р із ув 1929-т ім р о ц і. Д ж а н Л ў и с н а з и в а в
заходи деяких політиків вибратин а голову уряду
п ід с у с ід к а н а ф т о в и хі с т а л е в и х б а р о н ів , Г е р с т ай
б а И к и р ів з В ол С т р іт у о б р а з о юд л я в с ь о г о н а р о д у
А м е р и к и .В ін г о в о р и в ,щ о „м а л е н ь к и й ч о л о в іч о к
з Топіки"знає стількип р о життєві справи народніх
м ас,щ оп а с т у х к із н аг о р б а х Б о л г а р ії.
До цього дальші бесідники додавали дальш і
почерки,з котрих уж е було.виразно видно почут-
тя, щ о президент Рузвелт ц ео д и н о к и й іщ еп р е д -
ставник старих партій,н а котрого робітники А м е-
рики хочуть поставити свою карту як на щ ирого
оборонцяї х лю дяних прав. Вони вж е не вірять,
видно,в нікогоз о старих партій позан и м . Вони
щ е х о ч у т ь й о г о в и б о р у , але в 1940-в ім р о ц і, в о н и
в ж е п е р е д б а ч а ю т ь н и н і, р о б іт н и к и м у с я т ь п іт ид о
президіяльних виборівз власною партією , щ о ви-
й д ез р о б іт н и к івт а б у д е п р е д с т а в л я т и в о л ю , ід е а л и
й змагання робітництва.
П етер Вальдон.
В Л О М Н И КІМ ІЛ ІО Н Е Р К А
о
О .с.
К О М УС Л У Ж А Т Ь К О М У Н ІС Т И
Д авніш е комунізм представ-
л я в с е б ез а ч е м п іо н а в бо-
р о т ь б із а „с о ц іа л ь н е в и з в о л е н -
н я ". Визволення національне
ц еб у в „б у р ж у а з н и й п е р е -
с у д ",я к и м не лиш ,щ о не м а-
ли суш ити голову правовірні
б о л ь ш е в и к и , але й з ін ш и хг о -
л івт о й „п е р е с у д " п о в и н н іб у -
ли вибивати.
Т а о б с т а в и н и т р о х и м ін я л и -
ся. Н аціональне почуття неро-
с ій с ь к и х мас — і то я к р а з
„т р у д я щ и х " р о с л о ,і н е х т у -
ватити м п о ч у ттямн е м ож н а
в ж е б у л о . К о м у н іс т и м у с іл и
п і†йн а у с т у п с т в а н а ц іо н а л ь н ій
ід е ї б о д а йн а с л о в а х . С о ц і-
яльних кличів вж е не вистар-
ч ал о , щ оби притягнути нових
п р и х и л ь н и к ів с п р а в і к о м у н и ,
треба було висунутиі гасла чи-
сто національні. Т ак зродила-
с я „н а ц іо н а л ь н а п о л іт и к а " Л є-
н ін аі С т а л ін а „с а м о о п р є -
д є л є н іє в п л о т ьд о а т д є л е н ія ",
р ід н а м о в а , „с а м о с т ій н а У к р а -
їн а "і ін ш і п о т е м к ін с ь к і с е л а ,
якими довш ийч а с больш еви-
ки дурили трудящ і маси У кра-
їн иѓа її ін т е л іг е н ц ію . Так пов-
стала національна пропаганда
б о л ь ш е в и ц ь к а п р о т и „з а х ід н о -
європейського імперіялізму"в
ко л ьо н іях ,в К и таїі ін . Т а к
д іс т а л и к о м у н іс т и ч н і п ід б р е -
хачів Галичині приказ зМ о-
скви баламутити своїми націо-
н а л ь н и м и н іб и к л и ч а м ин а ш
н а р ідв Г а л и ч и н і...
Тепер,п о розмові Сельро-
ба,п о занепаді впливів КПЗ в
Г а л и ч и н іі на з а х ід н ій В о л и н і
ц ік а в о п ід в е с т и п ід с у м к и ,д о
чого властиво
п ри велао т а
больш евицька пропаганда?Ч и
голош ені нею не тільки соці-
я л ь н і,а й н іб и т о н а ц іо н а л ь н і
кли ч
дійсно переважили
вп ли ви
ін т е р н а ц іо н а л іс т и ч н о ї
о т р у ї,ч и н а в п а к и ?
Іо с ь , т у т мусимо ствердити,
щ о н а с л ід к и
больш евицької
пропаганди показалися стра-
ш н і.С в о їм и н а ц іо н а л ь н и м иг а _
слами вони маневрувалит а к
зручн о, щ о хто їх п роп аган д і
п ід д а в с я , той — в ід в е р н у в с я
в ід с в о є ї н а ц ії.
Доказів томуд а є щ оденне
галицьке ж иття, скільки хоче-
те. Розгорніть напр. якийсь
больш евицький— українською
м овою ч асо п и с,і зяр ави л а
п о б а ч и т е а н о н с и „б р а т н іх "
п о л ь с ь к и х к о м у н іс т и ч н и хо р -
ґанів і то з докладною адре-
с о юі з ц ін о ю п е р е д п л а т и .А
в одночас —завзята лайкан а
адресу всеї української преси,
якаб вонан е була фаш и-
с т ів с ь к а , у н д ів с ь к ач и н а в іт ь
р а д и к а л ь н о -с о ц ія л іс т и ч н а .Т ак
виховується наш і масив по-
го р д іі н ен ави стид о р ід н о го
словаі в лю бовід о чуж ого,
лицьких селах. Ж ертви соці
я л ь н о -е к о н о м іч н о ї
б о р о тьб и .
Н уж да, голод ж ене лю дейн а
наїж ені багнетиі н а кулі поль-
с ь к о ї п о л іц ії.В о д н ім в и п а д к у
(л ь в ів с ь к ім ) у к р а їн с ь к и хр о -
к о л и й о г о з м іс т- ч е р в о н и й ..6ІТ Н И К ІВ п о в е л из а с о б о ю о д н і
П р и т ім
захвалю ється
не
лише часописш польсько-ко-
м у н іс т и ч н і, але і б р о ш у р к ив
п о л ь с ь к і й М О В І...
Ао с ь образоќз ж иття.Р оз-
м о в ав п о їз д і. М о л о д и й п а р у -
б о кз н а ш о г о с е л ан а В о л и н і.
Видко лівий. П итаєтеся ч и
читає газети? Читаєі — н а -'
зиває цілу низку польських
ч е р в о н и х ч а с о п и с ів ...В и д и в у -
єтеся, питаєтеся а чом уж
в інн е ч и т а є у к р а їн с ь к и х ? В ід -
п о в ід а е—щ о „у к р н а їн с ь к и х
ч а с о п и с ів т е п е р н е м а "... О че-
в и д ію ,
так його навчили
й о г о п о л ь с ь к і „т о в а р и ш і"...
А підготовані такою пропа-
гандою , зявляю тьсян а наш их
селах комуністичніі пепеесів-
ські аґітатори-полякиі просто
говорятьд о наш ого селянина
п о п о л ь с ь к и ... І їх с л у х а ю т ь ,
б ото — „о б о р о н ц і т р у д я щ о г о
н а р о д у !"
`
,
П оїдьтен а П олісся сеЯ я-
н и н а ш і, г о в о р я т ьп о ў к р а їн `
ськи .А сп и таєте х т о во н и ?
К аж уть б ілоруси н и .
Яким способом? Дужеп р о -
с т и м ! Н а ш і 'з е м л ін а п ів д е н ь
від П рипетиз а царату належ а-
л ид о м ін с ь к о ї г у б е р н ії, а та
губернія уваж аласяз а біло-
руську. О тж е больш евикив ід .
велиц е й теренп ід п р о п аган д у
К П Б іл о р у с и ...Т ак с е л я н ин а -
і с т а л и „б іл о р у с и н а м и ".А в
ін ш и х м іс ц я х г о т о в і с т а т и
полякамип ід впливом пропа-
ґ а н д и „ін т е р н а ц іо н а л ь н о їс о -
л ід а р н о с т и "...А с к іл ь к ито ко-
м у н іс т ів н а ш и х ,я к н а п р . Ш а я н
і К олом иєць отверто стали
поляками, пиш утьп о поль-
ськиі працю ю тьв культур,
ницьких польських організа-
щ 'я х ?
Н а В о л и н і о ф іц ій н іч и н -
н и к и з а к л а д а ю т ь „к у л к ам ло-
д з є ж и в є й с к е й ", с п іл ь н і п о л ь -
с ь к о -у к р а їн с ь к і_, с п іл ь н ік о о .
п е р а т и в и , с п іл ь н і п о л іт и ч н і
п а р т ії.А п о м а г а ю т ь тим чин-
никаму винародовленні наш о-
г о н а р о д у к о м у н іс т и ... Ц іл ь
одн а зн еохоти ти наш на-
р ідд о с в о є ї ін т е л іг е н ц ії...
Зц е ю гангреною требаб о -
р о ти ся.
Н А Ц ІО Н А Л Ь Н ЕІ С О Ц ІА Л Ь Н Е
Т руп и
р о б іт н и к ів ў к р а їн - с к о в с ь к а п а р т іян а ч о л із п о л -
ськоїнаціональностиуЛьвові.Іковником полтавським М арти-
трупи українських селян у ѓа-ном П уш карем,з піддерж кою
С іч і З а п о р о з ь к о ї.Ц я п а р т іяв
кри ти чн і дні для у кр аїн сько ї
к о зац ьк о ї
держ ави,
іп с л я
смерти Хмельницького(1697
p.), зав к а з ів к а м и зМ оскви
п ід н я л а к р ів а в у в ій н ун а У к р а -
їн і!Ц ю боротьбу використала
М осквад л я себеі накинула
с в о ю в о л ю в с ій У к р а їн і.
За уряду гетьм ана М азепи,
к о л ив ін с т а вн а б ік Ш в е ц ії
проти М оскви(1708 p.), м о -
сковський цар теж уж ивп р о -
ти козацької старш ини випро-
б у в а н о ї з б р о ї:в с в о їх м а н іф е -
с т а хд о у к р а їн ц івц а р П е т р о
запевняв, щ о він дум ає тільки
п р о д о б р о „п о с п о л и т о г ом а-
л о р о с ій с ь к о г о н а р о д а ",і щ о
скасуєв с і податки, заведені
на Україні гетьманом
М азе-
пою .З н а є м о , щ о й тутмо-
с к о в с ь к а „с о ц іа л ь н а
д ем аґо -
гія" мала значний успіх,б о
цареві обітниці збаламутили
б а г а т о л ю д е йн а У к р а їн і.
Ів с у ч а с н ій д о б і М о с к в ап і-
ш ла утертим ш ляхом „роз-
д іл ий п а н у й ".Н е т іл ь к ис и -
лою своєї зброї,а л е також
політичною пропагандою
п е-
р ем о гл а
больш евицькаМ о-
с к в а у к р а їн ц івpp. 1917—1920.
П о к ій н и йВ . Л и п и н с ь к и й ,ід е -
ольог гетьманської монархії,
зовсім неслуш но глузувавз
п о л ь с ь к і о р г а н із а ц ії,в д р у г ім
у л и г о л о в и ) ін ш і,а л е т а к о ж
п о л ь с ь к і о р г а н із а ц ії. Ў к р а 'їн -
ські селянин а загад поль-
с ь к и х л ю д о в ц ів с п ів а л и п о л ь -
ський національний гимн„Є ,
щ е П о л ь с к ан е з ґ ін е н л а "...Щ о
сталося? Як до цього могло
д ій т и ?
А сталося ось щ о:м и діста-
л и н о в у л е к ц іюз іс т о р ії. Л єк-
ц ію п е р е с т о р о г у . її н е м о ж -
на легковаж ити.
Ц е неправда, колих т о каж е,
щ о лю дське ж иття складаєть-
сяз самої боротьби кляс.В
іс т о р ії н а р о д ів б а ч и м оі б о -
ротьбу клясі їх співпрацю .
Щ обн е ходити далекоз а
прикладами, згадаємо, як за
с в іт о в о ї в ій н и 1914—1918р . в
р іж н и х к р а їн а х Е в р о п и п р о г о -
лош ено внутріш нє замирення
з оглядун а небезпеку перед
зовніш нім ворогом . Ф ранцузь-
кіт а ан гл ій ськіС О Ц ІА Л ІС Т ИТО -
ді вперш е вступилив уряди
с в о їх д е р ж а в , н ім е ц ь к і с о ц ія -
лісти стояли твердон а фрон
тів обороні батьківщ ини, в я_
к ій п р о в ід м а л а ш л я х т а .
А ле неправда й те, колих т о
х о ч е ц іл у іс т о р ію л ю д с т в ау -
б гатив ф орм ум у „б о р о тьб а
н а ц ії". Іс т о р ія р іж н и х н а р о д ів
п о к а з у є , щ о у них „н а ц іо н а л ь -
н е" і „с о ц ія л ь н е " в р іж н и х ча
сах гралон е однакову ролю .В
н а ш ій у к р а їн с ь к ій іс т о р ії м ає
мо неодин приклад,я к спра-
в и с о ц ія л ь н і (ін т е р е с и п о о д и
н о к и х к л я с ) в ід с у в а л и н а б ік
б о р о т ь б уз а н а ц іо н а л ь н ун е
залежність України.З а геть-
мана Богдана Хмельницького
вперш е
московські агенти
зручно загралин а клясових
розбіж ностях
ву к р а їн с ь к ім
н а р о д іі в м іл и , н а п р и к л а д , с п а -
раліжувати пляни Хмельниць-
к о г о щ о д о п о д іл у П о л ь щ і м іж
У к р а їн о ю , Ш в е ц іє ют а С е м и -
городом(1657 p.). П осли м о-
с к о в с ь к о г о ц а р ян а У к р а їн і
ш и р и л и в ід о м о с т и ,щ о М О-
сковський уряд дбаєз а інте-
ресн українського простолю д-
д яі не в е л и т ь „п р а в о с л а в н о м у
м а л о р о с ій с ь к о м
н а р о д о в і"
сл у х ати
намов гетьманай
старш ини
козацької проти
московської держ ави. Н аслід-
к о м ц іє ї п о л іт и к и у т в о р и л а с я
б у л ан а У к р а їн і с и л ь н ам о-
Фред Бартон вискочивн а
в ік н о л е г к оя к п р у ж и в и йк іт
ізіскочивн а мягкий килимти -
хого сальону. Зачинив уваж но
вікно, витягнув обереж нос в о -
ю ліхтарќўз рефлекторомі
. почав насвітлю вати темну к ім -
н а т у . П ід ій ш о вд о д в е р е йз
такою самопевністю ,я к особа,
щ о знає добре ввесь дім . Ф ред
Б ар то нб у в м и стц ему сво їй
п р о ф е с ії; р о б и вв ін у с е з м е -
то д о ю
ін ю а н с а м и . В ж е в ід
д в о х м іс я ц ів с т е ж и вв ін з а
в іл л е ю „Я н ін а "у н а й б а г а т іш ій
д іл ь н и ц і м іс т а .
Н а в іт ь м е ш к а н ц і ц іє ї в іл л і
в ід п о в ід а л и
п лян ам
Ф реда:
м авв ін т у т д о д іл аз сам о т-
.H f$o м о л о д о ю д а м о ю ,яка за-
м іс щ з в е л и к о ї с л у ж м а л ае -
д и н у п с -к о їв к у . А щ ч о л о в ік а , а н і
навіть песика,щ о можен е -
потрібно загавкати. Даман е
мала навіть знайомих вона
була американка. Знайтид о -
ступ до неї було тяж ко,а л е
з п о к о їв к о ю б у л о л е к ш е .Д ля
Ф р е д а б у л ац е д р іб н и ч к а :з а
два тиж ні ставіі нареченим,
його наречена Ю ліян е мала
навіть- єдиної прикмети
краси. Опасиста ш отляндка
грубими ногами, стрепіхата
Ф р е д п о т іш а в с я : „З а р у ч и т и с ь ,л у і
тощ рне р ж ен и ти сьГ '
_^
В ін д о в ід а в с я , щ о м о л о д а п а -
ні зветься Ґледіс Лорінґ.П о-
х о д и л аз б о с т о н с ь к и х м іл іо н е -
р ів ; черезсвоїхимороди зірва-
л аз р о д и н о юі в с ім и з н а й о -
м и м .Т ак н е д о в ір я л а л ю д я м ,
щ он е х о т іл а н а в іт ь с в о їхг р о -
ш ей ховатив банках.У сем а й -
нотрим алапри собі.Ц я остан-
няї ї риса дуж е Ф редові подо-
б ал ась.
П ерейш ов сальон, всунувся
ти хен ькон а сходиі зуп и н и вся
перед дверим а,д е, як довідав-
с яв ід Ю л ії, с п а л аї ї п а н і
Г л е д іс .Іщ е р а з п е р е в ір и в ,ч и
м аєп р и собів с е зн ар яд д я:р е-
в о л ь в е р , х л ь о р о ф о р м , м іш о ч о к
на діяманти,і потиснув клям-
ку. Зачинив тихенько дверіі
посунувсяв напрямі ліжка.
Ч у в в ід д и х о с о б и ,я к а с п и т ь .
„С п и т ь ,я к д и т и н а !" п о д у -
м а ві п ід ій ш о вя к з н а в е ц ьд о
ш а ф и ,д е в л а с н и ц я д о м у -‡р и -
м а л а с в о ї ц ін н о щ і. В и н я вл іх -
таркуі почав освітлю ватиц е
м іс ц е .
Ут ій с а м ій х в и л и н і к ім н а -
та розблислап
ѓ
о
в
н
и
мелєктри гч-
н и м с в іт л о мі Б а р т о н п о ч у в
р іш у ч и й г о л о с : —А !це ви!
Т акя і зн ал а!Г ов,б о стр іл я-
ю ,а я н ік о л и н е п р о п у щ у с т р і-
х
Бартон аправді побачивд у -
ло револьверав руці дуже
гарної молодої ж інки. С танув
як задубілийі приглядавсяїй
непоруш но.
Я звуся Ґледіс Л орінґ,а
в и Ф р е д Б а р т о н .М оя Ю л ія
це знамените медію мі вона
н ем ає л е р е д о м н о ю н ія к и х т а -
ємниць. Коли тільки треба,я
вси п ляюїї. Щ о ви д у м аєте
про гіпнотизм, пане Бартон?
Ч ин е м о гл абя засп атиі вас?
В л о м н и кн е м іг н а в іт ьу х о -
пити звязку слівт о ї чудової
б л ь о н д и н к и .Ч ув т іл ь к и ,щ о
якась таємна сила параліжує
'й о г о м я з и , д у м к ит а в о л ю .
— М уш ур а з переконатись
говорила дамаі почала л і-
вою рукою виконувати окруж -
нірухи,тодія к правою рукою
спрямовувала револьвер нада-
лі проти вломника. Вломник
в ід ч у вн а с о б і с т а л е в и й ,г іп -
нотичний погляд.
Mice Ґ л е д іс с п и т а л а :
—іЯ к с е б е п о ч у в а є т е ?
В ін в ід п о в ів м е х а н іч н о :
— Д уж е дивно а л е голос
його відразу ослаб, якбиг о -
лос приголомш еного опієм.
В и Справді незвичайне
медію м сказала Ґледісі н а -
х и л и л а с в ій р е в о л ь в е р . В и н я л а
з н іч н о г о с т о л и к а п а п ір о с к уі
почала курити так, якби в кім -
наті була сама.
В л о м н и к п ід д а в с я в л а д і' ж ін -
к иі в ід ч у в п о л е ќ ш ўз х в и л и -
ною , коли американка пере-
сталан а нього дивитись.А ле,
чув теж ,щ о вона якби читала
всі його думки. Вона сказала:
— Свого револьвера ви вж е
не мож ете вж ити.
П устила дим з папіроскиі
кеп ку вал а:
І хльороф орм вам непо-
м о ж е . В ін є у в а ш ій п р а в ій
к и ш е н і, п р а в д а ?Н е г н ів а й т е -
ся, ш о я курю . Ц е реш тки м о-
го американського виховання.
Ям аю ледви двацятьл іт , а л е
вжея к дитина зналая, щ о
маюв собі магічну силуі в
цьому напрямку
р о зви вал а
свій хист. Т епер, колия сам а
управляю своїм майном, мені
п ом агаєц е д у ж е.Я п ри н яла
д о с е б е Ю л ію т іл ь к и т о м у ,щ о
в о н а д у ж е д о б р е м е д ію м . А ле
щ оя з вами тапер зроблю ?
А га, вж е зн аю !
Вона потиснула електричний
ґуд зи к.
К л и ч у в а ш у н а р е ч е н у ...
О с ьі в о н а ...
Ю лія станулау дверяху н іч -
н ій с о р о ч ц і. Д л я її н а р е ч е н о г о
бувц е вигляд таксамо непри
то го ,щ о українська Цент-
ральна Рада, мовляв, проміня-
л а У к р а їн уз а „д е с я т и н у " зем _
л і. Безсторонній свідокм у-
сить визнати, -щ о українські
револю ційні уряди, почавш и
від19J7 року, власне тому
могла #ести боротьбу проти
м о ск о вськ о го
ім п е р ія л із м у ,
щ о вони вм іли згуртуватик о -
ло себе свідом у частину наро-
д у ,я к а б у л ав н а ц іо н а л ь н ій
п о л іт и ц і с а м о с т ій н и ц ь к а
ів
сп р авах
су сп ільн о- госп о-
д а р с ь к и х р е в о л ю ц ій н а . Без пе-
реведення земельної реформи
н е .1$у в м о ж л и в и йн а У к р а їн ін і
один український уряд(В ц -
клю чаємо уряд Скоропадсько-
го , щ ос п и р а в с я нар о с ій с ь к и х
п о м іщ и к ів та на с и л у н ім е ц ь ,
к о г о о к у п а ц ій н о г о в ій с ь к а ).
З н а в е д е н и х п р и к л а д івв и -
пливає такий висновок: укра-
їн с ь к а п о л іт и к ан е м о ж еі не
сміє ніколи забуватип р о вагу
С О Ц ІА Л Ь Н О Г Ом о м е н т у в ў к р а їн .
с ь к ім н а р о д н ім ж и т т і. С о ц і-
я л ь н е п и т а н н я , с у с п іл ь н о -г о -
сподарські конфлікти мусимо
в и р іш а т иу с е б е с а м і, с в о їм и
в л а с н и м и с и л а м и ,б е з д о їт о м о -
гиз М оскви або з В арш ави.
Т е, щ ос т а л о с я у Л ьвові та по
деяких селах Галичини, пока-
з у є ,щ о у к р а їн с ь к і п о л іт и ч н і
о р ґа н ір а ц ії
нес п р о м о г л и с я
взятив свої руки українську
народню масу. Захоплені „в и .
сокою політикою"т а високо-
летними фразами, забулип р о
живі суспільно- госиодар-
ські інтереси ш ирокої народ-
ньої маси,я к а ж ивеі ж ити
хоче. П олітика, як і пригода,
Не терпить порожнечі. Там,де
забракло українського
п о л і.
тичного проводу, кермув сниѓ
руки взяли польські орґаніза-
ц ії.І в м іс т іі в с е л і.
Б и й м ов дзвін
нас п о л о х ,
щ обн е було запізно!Н . М .
Я К ПОВСТАЮ ТЬ „В О Ж Д И "
ф р ан ка.
І не х о ч ете з нею ож е-
н и ти сь?
В о л ію в м е р т и ! с к а з а в
в ін р іш у ч е .
Ю л ія з а т и с н у л а к у л а к и .
— А леж Ю ліє! Ч ейж е ти не
кинеш сян а свого нареченого
з'п я с т у к а м и !
З верн уласьд о Б ар то н а:
—Пане Бартон, послухайте
м ене! Ідіть звідсіля' просто на
п о л іц ію , с к а ж іт ь там про все,
щ от у т сталось,а завтрар а -
н ом и п о б а ч и м о с ь . Ю л іяв а с
в ід п р о в а д и т ь .
Ю лія послухала. Коли обоєІ національного
в и й ш л и , м іл іо н е р к а д о к у р и л а
папіроску, згасила світлоі з а -
сн ула.
Н а п о л іц ії п р и н я л и Б а р т о -
н ая к б о ж евіл ьн о гоі затр и -
мали йогоу вязниці цілу н іч .
Уранці зателефонували
д о
Mice Л о р ін ґп о ін ф о р м а ц іїі
вона заявила,щ о особистов с е
вияснить. Вона потвердилав с е
те,щ осказав Бартон, ікри к-
Jн у л а : „П р о к и н ь т е с ь , п а н еБ а р -
Н ац ю т е м у „Ґ л о с и а р о д у ",
орган польської К^вш цької
А к ц ії, п е ш і:
„В ід о м и й ф р а н ц
р и кЛ ю і Б е р .т р а н
цузької А кадем?
с т а н н іх т и ж н я хб
„Г іт л є р ".З а м о т т о
л ю ц ію н а ц .-с о ц . п а р т іїз 1935.
p.:„Г іт л є рт о Н ім е ч ч и н а , Н і-
м е ч ч и н ат о Г іт л є р ".І д у ж е
в л у ч н о с х о п и в п р о б л е м `и `,с и -
л и Г іт л є р а , п и ш у ч и ,щ о пер-
с о н іф ік у єв с о б ів с ю п р у ж и -
вістьі всі змагання німецько-
г о н а р о д у ".
„Н а п о л е о н с к а з а в : „Р е в о л ю -
ц ія ,т о —ід е я ,щ о з н а й ш л а с о б і
ч о л о в ік а "... Г іт л є р и з м ув Н і-
м е ч ч и н ін е м о ж н а ін а к ш ез р о -
зу м іти ,я к сам ен а о сн о віц ьо-
го вислову Н аполєона.
„Н а ц іо н а л -с о ц ія л із мє р е в о -
л ю ц іє ю ,я к а в д а л а с я т іл ь к ит о -
м у,щ о дана ідея знайш ла собі
ч о л о в ік а ".
„І д е я "...
Бертран подає свої вражін-
н яз к о н г р е с у н а ц .-с о ц . п а р т ії
в Н ірнбергув 1935. р . П иш е,
щ о п ід ч а с п р о м о в и Г іт л є р а
„п а н у в а в н е н а ч е ц е р к о в н и йн а -
с т р ій ".
М иє прициповими против-
никами гітлєризму. Неопоган-
ство цього напрямкує справж -
ньою небезпекоюд л я христі-
я н с ь к о ї ц и в іл із а ц ії. О д н а ч ец е
не стоїть нам на переш коді
признати,щ о гітлєризм тільки
тому зробився великимр у -
х о м ,і т іл ь к и т о м ум іг `п о б і-
д и т и , що є ід е є ю ... Ід е є юр а -
сизму, державного тоталізму,
ім п е р ія л із м у ,
єм н и й ,я к р ево л ьверу руках
м о л о д о ї м іл іо н е р к и .
— Ю л іє
сказала вона
прийш овд о тебеп а н Бартон
в о д н ій с п р а в і.Т и в ід г а д а л а
його професію , але ти поми-
лилася щ одо одного— в ін н е
м а в н а м ір у д іл и т и с яз т о б о ю
своєю добичею.Ч и можев и
таки погодитесьн а поділ,п а-
не Бартон?
Н ед а м їй а н і одного
т о н !" В л о м н и к г л я н у вн а с в іт
здивованими очима. Вонаб а -
чила, щ о він зовсім обезсиле-
н и й . П ід п и с а л а п р о т о к о лз
ц іл о ї п р и г о д иі в и й ш л а .
П ереќд, а. б.
З а гн а вся.
-
А тепер пѓокаж у вам два
надзвичайно оригінальні чере-
пи малп. Один з них —це
власність ректора, другийє
м ій в л а с н и й .-
, ,„,
антилібералізму, антимарксиз-
м у.
„Ч о л о в ік "...
Ідея знайш ла собі‚чоловіка.
Н ев к о л а х ін т е л е к т у а л іс т іві
не науки,—не в генеральсько-
му корпусі, не в колах бага-
тих.С ин убогого митниказ
Б р а в н а в ,т о й к ім н а т н и й м а л я р ,
н іч о г оне м ає с п іл ь н о г оз
м и к о л а м и . В и р ісз н у ж д и ,з
уп окорен ьі з б о р о тьб и .
Ц е щ е не поясню є тайниу;
с п іх у Г іт л є р а . С т іл ь к и б у л оу
В ід н і п о д іб н и хд о н ь о г ов б о -
гих студентіві стількит е ж
збунтованих проти сучасносте
ю н а к ів . Г іт л є р б у в т іл ь к и о д и н .
Ч р м `у ?
Т ом у, щ о він оди нм а в в ід -
Е Іагу б о р о т ь б и .
Тому теж і таким чином
з р о б и в с я „в о ж д о м ".
О дн ачен е Г ітлєрє п р о то -
-.'
—! 'тидоцп вож ца"в Ц ей титул Н І-J
л е ж и т ь с я М у с о л ін іє в і. Т о д і, к о -
л и Г іт л є рв М ін х е н іщ е ди-
скутувавз Ф рідом Ф едером
н а д20 „т е з а м и " с в о є ї ід е о л ь о -
г ії, М у с о л ін ін а ч о л і с в о їх
„ч о р н и х с о р о ч о к " з д о б у в а в
Рим кд о цього дійш ло?І тут
м о ж н а п р т ‡м ін и т и с л о в а Н а п о -
лєона: ідея знайш ла собіч о -
л о в ік а .
М у с о л ін ів п р о т и в а г уд о Г іт -
л єр а не м ав оп рац ьован оїпро-
грам и , колив 1922 р . й ш овн а
Р и м , а тим м е н ш е , к о л ив 1919.
о с н о в у в а в с в о ї „ф а ш і". М ав не
тільки кличі, але й волю скон-
к р е т и з у в а т ит і к л и ч і.А к р ім
то го— л іт 38, колив ів ф а -
ш истів і казочну відвагу.
Ж и йу н е б е з п е ц і в и с л ів
Н іцш е, який лю бив повторя-
ти . Іяки м ж ив.
Д овідавш ись,щ о ф аш исти
х о ч у т ь б а ч и т и М у с о л ін іян а
становищ і прем ієра, корольу
перш ій хвилині зжахнувся:
А л е жтой ваш М у с о л ін і не був
досі навіть держ авним підсе-
к р етар ем .
Ц е б у л а п р а в д а .С ин с іл ь -
ського коваля не м ав нагоди,
ні можности старатисяп р о
д е р ж а в н і п о с а д и .А в с е ж к іл ь -
ќ ал іт п іс л я „м а р ш ун а Р и м "
н е т іл ь к и с т о їт ьн а ч о л іу р я -
д у , але щ е й к е р м у є 4—G м ін і-
стер ствам и .
К азочна відвага!
Т а к в о н оє з „в о ж д я м и "
П оявляю ться не на приказ.
Виростаю тьз волі кермую-
ч н х . С т а ю т ь „в о ж д а м н " ЗД И -
с ц и п л ін о в а н и х „с о р о ч о к ",Щ О
неп о х о д я т ьі з з а г а л ь н о їр е -
к р у т а ц ії.
О тж е я к ?
М оже колись якийсьК ар-
лай л
напиш е
п си хольоґію
„в о ж д а "з XX.в . у в ід р іж н е н н і
в ід „г е р о їв " з мин. в ік ів . О д-
наче видається безперечною
річчю , щ о як елементи тієї
психольогії вичислить: ѓдео-
льоґічну впертість (годі мені
знайти делікатніш е окреслен-
Ri W
II
Н 'І'Ѓ Ѓ Ў !
1-І
н я ),п р о г р а м у с у с п іл ь н о їп с -
ребудови, величезну особисту
від вагу .
Ці елементи знаходимов
Г іт л є р ай у М у с о л ін ія .І в о н и
р іш и л ип р о їх н ю „к а р іє р у ".
Н іщ о ін ш е . М у с о л ін ін е ч е к а в
н а м ін а ц їїн а „в о ж д а ",а Г іт-
лєрц е й титул узяву бороть-
б із у р я д о мі п а р т ія м и . О б н д -
в а в и й ш л из о п о з и ц ії.
Такідум ки тиснутьсяп ід п е -
р о п ід ч а с ч и т а н н я ц ік а в о ї б р о -
ш у р и Б е р т р а н а . („Н о в и й
Ч а с '%ч .;.-,-,j Щ ..г
-^
q. 1W 5.
С В О Б О Д А , Ч Е Т В Е Р , tt-г о Є Е Р П Н Я 1936.
ДІДНЯ ЕВРОПА"П
Р
ОУ К Р А ЇН С Ь К У
АВТОКЕФАЛЬНУ ЦЕРКВУ
О станнє
чи сло
м іс я ч н и к а
С х ід н я Е в р о п а ", щ о й о г о в и -
дає Інститут для С хідньої Е в-
оопи в Рим і, приносить бага-
т 0 матеріялу для української
справи. (L'Europa Orientale",
1936 ф а ш . VII—X). П е р ш а
всо звертає на себе увагу ве-
‚У к р а їн с ь к а а в т о к е ф а л ь н а ц е р -
К ІІ.І",п і д п и с а н а п с е в д о н і-
М 0М` „Д а ѓ м а ". О с ь з м іс т ц е ї
статті: 1) Історія української
н а ц іо н а л ь н о ї ц е р к в и д о л ю т о -
г о 1(И 7 р о к у ; 2) У к р а їн с ь к и й
р е л іг ій н и й р у х з а Т и м ч а с о в о -
іо У р я д у ; 3) П е р ш а „В и щ а
Ц ерковна В сеукраїнська Рада"
і створення української сино-
дальноі церкви; 4) У ряд П ет-
люри і початќи української
автокефальної церкви; 5) Д е-
н ік ін с ь к а о к у п а ц ія ; 6) Д р у г а
„В и щ а В с е у к р а їн с ь к а Ц е р к о в -
н;
і Р а д а "; 7) „С о б о р у к р а їн -
ської православної церкви й
утворення української автоке-
ф а л ь н о ї ц е р к в и ; 8) П е р іо д .м іж
першим і другим
со б о р о м .
Проблема єпископів. 9) Дру-
П П "І„С о б о р " у к р а їн с ь к о ї л р а -
вославної церкви; 10) П олі-
тична діяльність української
а в т о к е ф а л ь н о ї ц е р к в и ; 11)
„Б ратерство
чинної церкви
Х риста";V 2) С овєтська нагін-
ка на українську автокефальну
ц е р к в у ; 13) Р о з в я з а н н я у к р а -
їнської автокеф альної церкви;
14) Д е я к і п о л і т и ч н і е л е м е н т и
україн ської
авто кеф ал ьн о ї
ц е р к в и ; 15) К а н о н іч н а к о н с т и -
туція української автокеф аль-
н о!ц е р к в и ; 16) У к р а їн с ь к а
автокефальна церква за кор-
д о н м ; 17) І с т о р и ч н и й о г л я д .
До статті додано два доку-
м еи тн -п ерекладн :„В ід о зва В се-
у к р а ін с ь к о ї В и щ о ї' Ц е р к о в н о ї
Ради про утворення автокеф а-
л ії у к р а їн с ь к о ї п р а в о с л а в н о ї
ц е р к в и 5 т р а в н я 1920 р о к у "
і „Постанова Зборів Україн-
ської А втокефальної Ц еркви
(п р о її с а м о р о з в я з а н н я ) 28—
29 с іч я 1930 р о к у " .
Вже з самого того змісту
статті можна
п ер еко н ати ся,
ш о в о н а д а є ч у ж и н ц я м (т а й
н е т іл ь к и ч у ж и н ц я м ) ц іл к о м
н о в і і ц ін н і м а т е р ія л и п р о у -
к р а їн с ь к и й
р е л іг ій н и й
рух.
Т реба додати, щ о з тексту са-
мої статті виявляється дійсне
глибоке знання справи з бо-
ку п. Даѓми. Н аписано статтю
в дуже обєктивному тоні, без
усяких упередж ень в ту чи ін-
шу сторону. Автор намагаєть-
ся дивитись на свою тему з
високости історичного й сто-
роннього дослідника. Для нас
ц ік а в о в ід м іт и т и , щ о с а м е п и -
тап н я
п р а в а
у к р а їн с ь к о ї
церкви на автокеф альність ав-
тор розвязує відразу цілком
'п о з и т и в н о : „А в т о к е ф а л ь н іс т ь
у к р а їн с ь к о ї ц е р к в и п и ш е
в ін н е м о ж е б у т и з а п е р е -
чувана ані з -точки погляду
іс т о р и ч н о ї, а н і з т о ч к и п о г л я -
ду канонічного права право-
славної церкви. Д осить буде
короткої історичної пригадки
з нього приводу про сам е на-
родж ення православної церкви
в Р о с ії т а п р о п е р е с л ід у в а н -
ня церковного українського
національного ж иття, щ о були
н а с л ід к о м п р и ч и н п о л іт и ч н и х ,
я к і в и н и к а л и з (п о с и л е н н я а в -
токеф альної і централістичної
влади м осковських царів" (ст.
338—39). С п и н и в ш и с ь н а д о -
кресленням історії української
церкви за київської та галиць
к о -в о л и н с ь к о ї д е р ж а в и , а в т о р
з а з н а ч а є : В У к р а їн і в XVI і
XVT1 в . б у л и п о ш и р е н і Б і б ;
ної сам остійности та зліквіду-
в а н н я р іж н и х с п р о б у к р а їн -
ського народу звільнитися від
впливу, а пізніш е і від залеж -
ности від московських царів,
у к р а їн с ь к а
Церква втратила
с в о ю ін д и в ід у а л ь н іс т ь ". З п а -
нуванням М оскви в Україні
почалися переслідування й са-
м о с т ій н и х в и я в ів у к р а їн с ь к о -
г о р е л іг ій н о г о ж и т т я . „В и щ а
церковна влада ріш учо забо-
ронила український переклад
Б іб л ії й ін ш и х р е л іг ій н и х т е к с -
т ів у к р а їн с ь к о ю м о в о ю . П е р е -
к л а д Б іб л ії К у л іш а і Л е в и ц ь -
к о г о в д р у г і й п о л о в и н і XIX
в .н е м іг б у т и в и д р у к у в а н и й
у Р о с ії, і й о г о в и д а л о Б р и -
т ій с ь к е Б іб л ій н е Т о в а р и с т в о .
Ц іл к о м я с н о , щ о а н і у к р а їн -
ське духовенство, ані україн-
ський нарід не могли зносити
такого пригнічення і нераз ви-
являли своє незадоволення. А -
ле ці вияви баж ання україніза-
ц ії ц е р к о в н о г о ж и т т я в и я в и -
л и с я о с о б л и в о п іс л я р е в о л ю -
ц ії 1905 р о к у і з н а й ш л и с в о -
ю р е а л із а ц ію п іс л я р е в о л ю ц ії
1917 р о к у , к о л и б у л а у т в о р е н а
„В с е у к р а їн с ь к а В и щ а Ц е р к о в -
на Рада" під головуванням у-
країнського архиєпискоота О-
л е к с ія Д о р о д н іц и н а . Ц я ` Р а д а
скликала перш ий український
с о б о р , ц іл к о в и т о іг н о р у ю ч и і
московський собор, щ о зі-
б р а в с я в ж о в т н і 1917 р о к у , і
нового московського патрі-
я р х а Н ік о н а ". П е р е й ш о в ш и
іс т о р ію у к р а їн с ь к о г о р е л іґ ій -
н о г о р у х у з а ч а с ів р е в о л ю ц ії,
піднесення його за часів Д и-
р е к т о р ії, п е р е с л ід у в а н н я й о г о
за часів Скоропадського, ^гв-
тор потім спиняється над у-
творенням і розвитком укра-
їнської автокефальної церкви
за часів больш евицького ре-
ж ім у .
О собливо
в ін п ід к р е с л ю є
н а ц іо н а л ь н о -п о л іт и ч н и й х а р а к -
тер української автокефальної
церкви і користується для під-
т р и м а н н я с в о їх
т е з н а в іт ь
больш евнцькнм и д а н и м и .
„Згідно з совєтськими стати-
с т и к а м и , — н е ц іл к о м в ір н и м и ,
д о д а є в ін , а л е д о с и т ь ім о -
в ір н и м и , н а 1,100 п а р о х і й у -
країнської автокеф альної цер-
к в и в 1929 р о ц і з н а х о д и л и с я
м іж їх п а р о х а м и 46 б у в ш и х
с т а р ш и н ц а р с ь к о ї а р м ії, 22 д е -
н ік ін с ь к и х с т а р ш и н ,- 22 п е т л ю -
р ів с ь к и х с т а р ш и н , 214 б у в ш и х
ж а н д а р м ів і п о л іц а їв , 3 с о ц ія л -
д е м о к р а т и , 55 б у в ш и х с о ц ія л -
р е в о л ю ц іо н е р ів . Н е в в а ж а ю ч и
на заяви самих учасників ав-
токефальної церкви, не вва-
ж а ю ч и н а в і д к р и т т я в 1929 р о -
ці змови і потім
п роц есу
„С п іл к и в и з в о л е н н я У к р а їн и ",
трудно всеж сказати, хто са-
м е і с к іл ь к и з ц и х ч л е н ів ц е р -
кви іпродовжували потаємно
с в о ю п о л іт и ч н у д ія л ь н іс т ь і
п р а ц ю в а л и н а д в ід ір в а н я м У -
к р а їн и в ід Р о с ії т а з в іл ь н е н н я м
ква м огла і повинна була ієну- рястів та їх зносини з П уш кн-
вати; і рух цей сам е том у й
п у с т и в к о р ін н я , щ о й о г о ін і-
ц їя т о р и ... в ід ч у в а л и н е о б х ід -
ність для м аси м ати свою вла-
сну церкву з власною м овою і
звичаями. А ле одночасно з
цим не можна сказати, щ об
українська автокефальна цер-
ква мала великий успіх серед
українського народу. Виклю -
ч а ю ч и К и їв , д е р у х в и н и к , і д е ,
в н а с л ід о к п о л іт и ч н и х у м о в
с п р и я н н я з б о к у р іж н и х у р я -
д ів ,
зміг сконсолідуватися, в
ін ш и х м іс т а х У к р а їн и м о ж н а
було перерахувати на пальцях
церкви, щ о належали до цеєї
авто к еф ал ьн о ї
ц е р к в и ...
С п р а в ж н ю п р и ч и н у ц іє ї х о -
лодности мас треба бачити в
т ій п о ч а т к о в ій с и м п а т ії, з я -
кою брльш евицька влада при-
няла і потім зносила украін-
ську автокефальну церкву ...
В У к р а їн і і в Г р у з ії п р и н ц и п
н а ц іо н а л ь н о с т и п о с л у ж и в у с ім
партіям для витворення ру-
ху автономної і незалежної
р е л іг ії, щ о б р о з ір в а т и т о й
єдиний звязок, що ним цар-
с ь к и й р е ж ім д у ж е т іс н о з в я з а в
р іж н і н а р о д и і р а с и , с е б т о
звязок слухняности і пошани
д о „с в я т о ї Р о с ії", д о М о с к в и ,
д о г о л о в и р е л іг ії ц а р я . С о -
вєтська влада, заступаю чи в
р іж н и х к р а їн а х н а ц іо н а л ь н і у -
ряди, щ о повстали з револю -
ц ії, п е р е в о д и л а у в ід н о ш е н н і
д о р е л іг ій н и х р у х ів д у ж е п о -
м ір к о в а н у п о л іт и к у ; б іл ь ш е
то го , тому, що стара право-
славна церква вже була роз-
кололася, вона підтримувала
нові рухи, щ оби знесилити
стару церкву. Стара церква
трим алася на давності тради-
ц ій ,
на переж итках своєї ко-
лиш ньої сили, щ о були розки-
д а н і п о в с ій к р а їн і, н о в іж
ц е р к в и м у с іл и с п и р а т и с я н а
нову владу, і тому підпадали
п ід її б е з п о с е р е д н ю к о н т р о л ю .
С о в є т с ь к а ж в л а д а п о т ім т а -,
кож зрозуміла,щ о, підтримую -
чи нову церкву,вона вжетим-
самим ослаблю вала її в очах
вірних ... Українській автоке-
фальній церкві забракло по-
л іт и ч н о г о д о с в ід у , щ о б и з р о -
зуміти історичну обстанову, в
я к ій в о н а в и н и к л а : в о н а іп о в і-
рила, м ож е бути, щ о й щ иро,
щ о совєтська влада терпіла її
з огляду на її національний ха-
рактер, — і не зрозубіла, щ о
ц е в ід н о ш е н н я д о с о в є т с ь к о ї
в л а д и к о м п р о м іт у в а л о її в о -
чах м ас, не м енш е, як її роз-
р и в з д а в н ім и т р а д и ц ія м и . І
таким чином, якщ о українська
синодальна церква переймала
на себе все більш ий спадок
'с т а р о ї п р а в о с л а в н о ї ц е р к в и
о м а є т е п е р в У к р а їн і д у ж е
мало вірних), так щ о змогла
навіть звернутися до Вселе'н-
ського П атріярхату з прохан-
ням про її визнання, У країн-
ська Автокефальна
Ц ерква,
намагаю чись зміцнити свій на-
ціональний характер, виклика-
ла підозріння з боку совєт-
ської влади. Н е цілком ясна
д ія л ь н іс т ь д е я к и х її п р о в ід н и -
к ів з р о б и л а р е ш т у : я к т іл ь к и
совєтський уряд повиареш то-
в у в а в її ч іл ь н іш и х п р о в ід н и к ів ,
Т
н о м " М а р г а р е т и К а й о л і. В ц ій
статті знаходим о такий ціка-
вий уступ про взаемовідноси-
ни між Рилеевом, щ о написав
декілька творів, присвячених
У к р а їн і, я к „В о й н а р о в с ь к и й ",
„Д у м и ", „Б о г д а н Х м е л ь н и ц ь -
к и й ", і П у ш к ін о м , щ о н а п и с а в
в ід о м у „П о л т а в у ". „Т в о р я ч и
постать М азепи, П уш кин зро-
бив артистичну помилку, бо
п ід п а в п ід в п л и в „с и л ь н и х х а -
му" творів Рилєєва, М азепа у
Пушќина занадто твердий і
пихатий, увесь складений тіль-
к и з л и х а і т ін е й , -^ і т и м н е
е н ш е т р а г е д ія є д у ж е д а л е к а
в ід и .іе ї м е л ь о д р а м а т и ч н о ї н а -
тури. Замісць того у Рилєєва
М азепа є.ідеалізований, його
р е а л ь н а о 'с о б а в ід м іч е н а з о -
г л я д у н а п о л іт и ч н і ц іл и . П у ш -
к и н у „П о л т а в і" р о б и т ь а п о т е -
о з П е т р о в і 1, я к ід е о л ь о г о в і
деспотизм у, тим часом як М а-
рактерів" і „глибокого трагїз- зепа, щ о бореться за свободу
У країни, представлений у Ри-
лєєва як борець за свободу
п р о т и д е с п о т и з м у "...
Як бачимо, і тоЙ71 ДРУГИ Й
тю ко р и сту вал и сь, у кр аїн ськи м и
іс т о р и ч н и м ії п б с т а т т я м и , я к
м а т е р ія л о м д л я с в о їх т е о р ій , і,
не знаю чи справж нього ж иття
українського народу і його на
ц іо н а л ь н я х ід е а л ів , н а к о л о т и
ли московським звичаєм, мов
ляв К отляревський, гороху з
капустою .
Евген Онацький, Рим.
2 0 1 Н А Й П 0П У Л Я Р Н 1Ш И Х У К Р А ЇН С Ь К И Х Н А Р О Д Н ІХ П ІС Е Н Ь ,
З ІБ Р А Н И Х В О Д Н ІЙ Г А Р Н О О П Р А В Л Е Н ІЙ К Н И Ж Ц І.
Allegro.
Зізбірки Ф .Колсссн.
возь - му
К О' ЃО
00 . бю ,
не бў - ду
же -
нив ся.
Всі ті пісні улож или на ф ортепян наш і славні м узики: Д . С ічинський
і С . Л ю д к е в и ч . К о ж н а п іс н я м а є м е л ь о д ію у в е р х н ім г о л о с і, о т ж е в с і 201 п іс е н ь
м о ж н а с п ів а т и а б о г р а т и н а я к ім н е б у д ь ін с т р у м е н т і.
В с ю д и і п р и к о ж н ій н а г о д і, в д о м а , в т о в а р и с т в і, в ќ л ю б і, в ш к о л і, н а
чонцертах і при всяких виступах грайте й співайте ті зібрані й видрукувані
у ц ій к н и ж ц і п іс н і.
Ц ін а л и ш е $2.00, с е б т о о д н о г о ц е н т а з а о д н у п іс н ю .
Замовляйте щ е сьогодні у книгарні „Свободи":
"SV0B00A," 81-83 GRAND ST. (P. 8. BOX 346), JERSEY CITY, N. J.
Г 0Л 0С И Ч И Т А Ч ІВ
З НАГОДИ КОНГРЕСУ
м о л о д і.
З УКРАЇНСЬКОГО Ж ИТТЯВ АМЕРИЦІ
в ід б о л ь ш е в и ц ь к о г о я р м а .
„Іс т о р ія і у с т р ій у к р а їн с ь к о ї У к р а їн с ь к а А в т о к е ф а л ь н а Ц е р -
автокеф альної церкви, — ќа- ква мусіла зникнути... Ріж ні
ж е а в т о р в ін ш о м у м іс ц і,
в и я в л я ю т ь , щ о ц іл и й р у х в ід -
б у в а в с я п о л ін ія х ф о р м а л ь н о
р е л іг ій н и х , а л е іс т о р и ч н о н а -
ціоналістичних ... Доґматич-
Н о,іс т о р и ч н о й е т н о г р а ф іч н о
українська автокефальна цер-
церковні ком уни, щ о залиш и-
лися без проводу, досить
ш видко приєдналися до укра-
їн с ь к о ї с и н о д а л ь н о ї ц е р к в и ".
З а- статтею
п р о „У к р а їн -
ську іАвтокефальну Церкву"
й д е с т а т т я п р о „п о е т ів д е к а б -
8
І
І
1
1
У к р а їн а д ій с н о О
о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о
Ду, збірки казань тощ о, і т
л и ш е ц е р к о в н о -с л о в я н с ь к о -
ю мовою,але і мовою україн-
ською. Служби Божі відправ-
ляли
церковно -словянською
мовою, але з
в и м о в о ю
у к р а їн с ь к о ю
мала тоді свої власні церковні
звичаї й обряди, свої власні
Церковні мельодії, своє власне
мистецтво й архитектуру цер-
к о в н у . Т іл ь к и п із н іш е п іс л я
знищ ення української держ ав-
Щ ОВ И ЗНАЄТЕП Р О ЛЕМ Ш Щ ИНУ?
Коли хтось питається Вас про Л емківщ нну, чи
м о ж е т е д а т и в д о в о л я ю ч і в ід п о в ід н ?
Щ о д іє т ь с я т е п е р н а Л е м к ів щ и н і.
В ід п о в іл и н а ц і п и т а н н я з н а й д е т е в н о в ій к н и ж ц і
ІЛ Ю С Т Р О В А Н А ІС Т О Р ІЯ
Л Е М К ІВ Щ И Н И
н а п и с а в Ю л ія н Т а р н о в н ч
284 с т о р ін 100 іл ю с т р а ц ій . Ц ін а $1.00.
Заомвляйте в книгарні
С В О Б О Д И ",
81-83 GRAND STREET
(BOX 348),
JERSEY CITY, N. J.
I
9
І
iOOQQQQQ OOQOOOOOOOOOOOOOOOO
Ч е р е з ц іл у іс т о р ію у к р а ш -
ськ о го
н арод у
п роход и ли
м арн о
найбільші геройства
в ід в а ж н и х у к р а їн с ь к и х л и ц а -
ц ів ,
бо розбиті і розсварені
маси народу не стояли за ни-
ми згідно і карно. Так було
за княжної доби, так було за
козацьких часів. К азав геть-
м ан Іван М азепа, „через нез-
г о д у в с і п р о п а л и ".
К о л и д іт и у к р а їн с ь к и х ім і-
грантів в А мериці проявляю ть
духа солідарности і орґанізу-
ю ться на вірність загальній у-
к р а їн с ь к ій с п р а в і, с е р ц е к о ж -
дого українця радіє. Конгрес,
я к и й с к л и к у є Л іг а У к р а їн с ь к о ї
М о л о д і П ів н іч н о ї А м е р и к и , н е
є в и к л ю ч н о в ц іл и т о в а р и -
ських забав чи
С О Ц ІА Л Ь Н И Х
імпрез. Ц іли К онгресу є да-
лекойдучі. М олодь наш а зма-
гає до
устійнення тісного
звязку між молодими членами
великої української родини;
до устійнення почуття гордо-
с т и у м о л о д и х у к р а їн ц ів , я к и х
п р и р о д а н а д іл и л а с п о с іб н іс т ю
належання до цеї великої,
славної української родини;
до кращого зрозуміння тих
р іж н и х н а ц іо н а л ь н и х п р о б л е м ,
яких зрозуміння їх приналеж-
ність до цеї родини вим агає;
до накреслення плянів праці
д л я п о л іп ш е н н я д о л і ц е ї в е -
л и к о ї у к р а їн с ь к о ї р о д и н и п о -
л іт и ч н о , е к о н о м іч н о й с о ц і-
Я Л Ь Н О ;
З таких важних причин ви-
ринає обовязок кождого мо-
лодечого ќлюбу, товариства і
організації вислати своїх де-
леґатів на К онгрес Л іги У кра-
їн с ь к о ї М о л о д і П ів н іч н о ї А м е -
рики, який відбудеться в днях
5.6. і 7. в е р е с н я в г о т е л ю
„С іл в е н ія ", Л о к у с т і Д ж у н іп е р
ў л и ц я в Ф їл я д е л ь ф ії, П а . П о
ін ф о р м а ц ії п и с а т и
д о : Miss
Stephania Monasterska, 2347
Fairmount Ave., Philadelphia, Pa.
В т ім с а м ім ч а с і У к р а їн с ь к а
М олодь буде м ати нагоду за-
п із н а т и с я `з у к р а їн с ь к и м и п р о -
ф е с іо н а л іс т а м и , щ о в ід б у д у т ь
с в ій з їз д в н е д іл ю , 6-г о в е р е -
сн я,
в т ім с а м ім г о т е л ю , і з
б у в ш и м и с т р іл ь ц я м и У к р . А р -,
м ії з ч а с ів В и з в о л ь н о ї Б о р о т ь -
б и ,щ о в ід б у д у т ь с в ій з їз д у
п о н е д іл о к , д н я 7-г о в е р е с н я , в
У к р а їн с ь к ій Г а л і. ...
ас
НЮ АРК,Н.ДЖ .
Святкуймо достойно Лнстопа-
дове Свято!
'
М и н у л о г о р о к у у к р а їн ц і м і-
ста Ню арку — всі разом до-
стойно відсвяткували Листо-
падове С вято. Ц я подія в ж ит-
т ю н ю а р с ь к и х у к р а їн ц ів м а л а
дуже благородний вплив,, бо
впродовж минулого року в
Н ю арку було видно щ иру гро-
мадську працю , якій не кида-
ла колод під ноги ані вузька
партійність, ані загумінкова
п а р а ф ія н щ и н а .
Ц е в ід р а д н е я в и щ е д а л о
У к р а їн с ь к ій Ц е н т р а л ь н ій Р а д і,
в склад якої входить пару де-
сяток по народньому думаю -
чих товариств певний розмах
і тому то на засіданню У країн-
ської Ц ентральної Ради
дн я
3-г о с е р п н я ц . р . у х в а л е н о п о -
с т а н о в у , щ о б и 1. л и с т о п а д у
в н а й б іл ь ш ій г а л і м іс т а Н ю -
арку відсвяткувати одно вели-
чаве Л истопадове Свято, в я-
кому булиб заангаж овані всі
с в ід о м і у к р а їн ц і м іс т а Н ю а р -
ку. Н а зборах підкреслю вало-
ся , щ о в Н ю арку 3 церковні
г р о м а д и і п о н а д 40 н а ц іо н а л ь -
них товариств мусять зрозу
м іт и , щ о в т е п е р іш н ій г ір к и й
час для У країни така велика
кольонія як в Н ю арку мусить
нагадати собі море пролитої
ќрови за наш у державність'.
гідно, достойно та із святістю
душ наш их поминути жертви
визвольної боротьби, нашим
воєн н и м
‚ін в а л ід а м
м у си ть
придбати матеріяльну допо-
могу, а сама ню арська кольо-
нія мусить себе насталити до
т в о р ч о ї п р а ц і.
Вслід за тим
У к р а їн с ь к а
Ц ентральна Рада постановила
закликати всі церковні гром а-
д и , всі товариства, братства,сестрицтва, репрезентантів хо-
р ів ,д и р и г е н т ів , д у х о в н у і с в іт -
с ь к у ін т е л іг е н ц ію , у к р а їн с ь к и х
б и зн есм ен ів
р о б іт н и к ів ,
в с іх і в с я х т о л и ш е п о н а -
ціональному думає, на збори
31-г о с е р п н я 1936 в п о н е -
д іл о к в 8 г о д и н і, я к і в ід б у .
д у т ь с я в С іч о в ій Г а л і, 229
С п р ін ґф іл д Е в е н ю , щ о б ' н а
цих зборах розділити працю ,
обговорити програму, порі-
ш ити справу галі, словом:ви-
р іш и т и ц іл у п ід г о т о в ў д о в е -
личавого свята листопадових
д н ів В о л і.
З а П р е с о в у К о м іс ію :
о . д -р В . К л о д н и ц ь к и й .
В Е Л И К А
З А В А Т С Ь К А
П Р В Г У Л Ь К А
А м е р и к а н с ь к і о д н о -с е .іь ч а н и з с е
л а З а в а т к а Р и м а н ів с ь к а , п л я м у ю т ь
В Е Л И К У П Р О Г У Л Ь К У , я к а в ід б у
д е т ь с я в н е д іл ю , 18-г о с е р п н я 1936
на фармі йосифа Долннського, Гай
ленд Ф рут Ф арм, Бервік, П а. П роси
м о в с іх ін т е р е с о в а н и х з с е л а З а в а т -
ки і всіх околиць прийти обовязково
на ту прогульку^зі своїм и родинам и,
а о с о б л и в о м о л о д іж ю . щ о б и р а з м о -
глн Заватчане створити свою сильну
гром аду, котра неслаб моральну іма-
т е р ія л ь н у п о м іч в А м е р и ц і і, в С т а -
р ім К р а ю .
188
ЗА ГОЛОВНУ УПРАВУ:
А дв.
Володим ир Ґлова, предс, Ш а-
м о к ін , П а .; І в а н С в а н ѓ к о , з а с т . п р е д с ,
а н т ік о к , П а .; І в а н В . Т у р ќ о , к а с ;
А н н а Б о д н а р , р е к . с е к р .; М а р ія П е -
т р о ч к о , ф ін . с е к р .
В дова.
Вдова зголосилася до асе-
к у р а ц ій н о ї к о м п а н ії, щ о б в и -
'б р а т и г р о ш і н а п о л іс у с в о г о
покійного мужа. Директор ви-
сказує її своє співчуття:
Я щ и р о ж а л у ю , п а н і, з а
ваш ою втратою .
#— В и, чоловіки, всі такі —.
каж е вдова. — Вам усе ж аль,
к о л и б ід н а ж ін к а м а є н а г о д у
дістати трохи грош ей.
QQQQQQQQQQQQQOQOOOQ OOOOQQO
Ђ
І
1
І
8
І
S
S E C O N D
" ^ ^ ^
A N N U A L
MOON L I T E - D A NCE
SPONSORED BY ODWU AND YUN TO BE HELD AT
BELVEDERE PARK, NORTH BEACH, L. L, N. Y.
SATURDAY EVENING, AUGUST 15, 1936
Mu.ic by MYRON BARON and hu Royal Arcadians
Dancing from 7 R , M . t o l A . M .
Subscription ЗО cents
DIRECTION TO THE PARK: From New York: Take I. R. T.
Subway to Grand Central or В . M. T. Subway to Times Sq. Change
to Flushing Train and get off at Junction Blvd. Sta. — Second
Ave. "L" to 57th Street Sta., change to Flushing (Wlllets Point),
get off at Junction Blvd. Sta., then take Street CAR running to
North Beach. Car stops in front of the Park. — From Brooklyn:
All trains to Oueensboro Plaza Sta. and change to Flushing Train.
Get off at Junction Blvd. Sta., then take Car to North Beacb.
І
I
І
!
I
I
M
о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о