«Основи науково-дослідної роботи»

завдання виконав студент I курсу ОС «Магістр» спеціалізації ММЕ (джаз)

Берестецький Микита

Умберто Еко «Як написати дипломну роботу»

1. З чого, за рекомендаціями У. Еко, має складатися робочий план
диплому? Яка його функція?

Робочий план диплому складається із заголовка, змісту і вступу. Робочий

план допоможе вибудувати чіткість ідей, вишикується зрозумілий проспект
для показу науковому керівнику, відсіяти зайві ідеї, адже деякі з них
здаються переконливими лише тоді, коли живуть в голові.

2. Поясніть рекомендацію У. Еко: робочому «планові треба надати

форму довідкового покажчика». Яку структуру покажчика –
проблемного плану пропонує автор?

Іншими словами, У.Еко пропонує розробити зміст-гіпотезу щоб з самого

початку обмежити поле діяльності та рухатись у наміченому напрямку. В
міру того, як робота просувається, гіпотеза-зміст може змінюватися багато
разів і набуде зовсім іншої конфігурації. Але щоб змінити, треба мати план
(напрямок) що змінювати.

Структура покажчика – проблемного плану за У.Еко:

1. Постановка проблеми.
2. Досвід попередників.
3. Наша гіпотеза.
4. Відомості, що ними ми володіємо.
5. Аналіз цих даних.
6. Доведення гіпотези.
7. Висновки. Перспективи продовження цього дослідження.

3. Які види карток (картотек) пропонує робити У. Еко у процесі

опрацювання інформаційних джерел?

Умберт Еко пропонує цілу систему різних карток, які покликані

допомогти нам орієнтуватися в джерелах, як первинних, так і вторинних. Це
можуть бути і бібліотечні картки, які нам доведеться складати самостійно, і
картки-конспекти, і картки-зв'язки. Їх варто строго оформляти, тільки тоді
вони принесуть користь.
4. Коли і як цитують: десять правил – стисло законспектувати 10 правил
цитування.

1. Уривки, призначені для інтерпретації, повинні бути не занадто короткі і не

дуже довгі.
2. Уривки з літератури цитуються тільки тоді, коли вони підтверджують або
доповнюють висловлене нами думка.
3. Після цитати має бути поміщена ваше полемічна застереження.
4. При будь-якому цитуванні має бути ясно, хто автор фрази і на яке джерело
посилається текст.
5. Треба повідомляти, з якого видання ви цитуєте.
6. Визначте як правильно цитувати іноземний текст.
7. Відсилання до автора і твору повинна бути ясною, особливо, якщо в
одному абзаці ви згадуєте цитати різних авторів.
8. Використовуйте цитати та графічний прийом.
9. Цитати повинні бути абсолютно точні. Слова повинні приводитися в тій же
формі, в якій стоять в джерелі. Не можна викидати шматочки тексту, ніяк
цього не позначивши. Будь-які коментарі, пояснення, уточнення повинні
стояти в прямих або кутових дужках. Курсиви і підкреслення, теж повинні
обумовлюватися.
10. Цитата - майже показання свідків. Будь-яка відсилання повинна бути
чіткою і достовірною (не можна цитувати, не вказавши, яке найменування
книги і з якої сторінки виписаний текст)

Ніколаєва Л. М. «Основи науково-дослідницької роботи»

1. В яких аспектах перетинаються наука і мистецтво (музичне

мистецтво)?

- емоції, викликані художніми творами, стимулюють роботу думки,

розвивають теоретичне мислення (за думкою вчених);
- спільність функцій у процесі освіти і виховання; музична педагогіка;
- становлення музики та вся її історія неподільно пов’язана з наукою (у
епоху Античності та Середньовіччя музика входила до розряду точних наук;
дванадцятитонова шкала);
- ХХ ст. поява електронних музичних інструментів, звукозапису, поєднання
світла зі звуком, електронної та комп’ютерної музики; функції композитора
наближається до ролі науковця, «винахідник музики»;
- багато музикантів минулого і сучасності поєднують талант у науці та
виконавстві (теорія «ладового ритму» Яворського, наука про виконавство
Когана тощо);
- «Музична творчість у чомусь споріднена з наукою, вона так само
узагальнює життєві явища, процеси протікання почуттів, схематизує їх в
умовних позначеннях та відношеннях»
- Г.Коган; - взаємопроникнення форм пізнання дійсності (на зламі ХІХ-
ХХст.); превалювання у мистецтві форм і принципів, які щонайбільше
наближаються до наукового пізнання світу;
- творчій підхід;
- композитор у процесі творчості провадить і науково-дослідницьку роботу:
здійснює експерименти, вивчає складний матеріал свого мистецтва.
Композитору, як вченому потрібні моменти винахідливості для втілення
оригінальності у музиці.

2. За спостереженнями Л. Ніколаєвої, «алгоритм творчого процесу в

науці, техніці чи в мистецтві однаковий». З яких етапів він складається?

Спочатку відбувається емпіричне сприйняття явищ дійсності (свідоме чи

підсвідоме), їх вибір, осмислення, переосмислення, трактування, зародження
власних ідей. На цьому етапі і вчений, і митець, збираючи та осмислюючи
явища, події, факти, занотовують свої думки, роблять ескізи, замальовки,
креслення, макети, шукають оптимальних шляхів вирішення наукової
проблеми або творення мистецького образу. Коли задум дозріє, вони
починають втілювати його в звуках, фарбах, формулах, конструкціях.

3. Законспектувати такі поняття і терміни:

Наукове дослідження – це процес вивчення певного об’єкта (предмета,

явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку й
перетворення для використання в практичній діяльності, цілеспрямоване
пізнання, результати якого виступають як система понять, законів, теорій.
Найбільш розповсюдженим є поділ досліджень на фундаментальні і
прикладні, кількісні та якісні, унікальні та комплексні.
Фундаментальні (теоретичні) – спрямовані на відкриття нових фактів,
законів, взаємозв’язків, закономірностей тощо. Практична цінність
фундаментальних досліджень виявляється головним чином при переході до
прикладних розробок.
Прикладні дослідження більш безпосередньо пов’язані з потребами
практики (освіти, культури, мистецтва, техніки, економіки тощо).
 Поняття – це думка, відбита в узагальненій формі, яка відображає суттєві
й необхідні ознаки предметів, явищ, а також їхні взаємозв’язки. Якщо
поняття увійшло до наукового обігу, його позначають одним словом, або
використовують сукупність слів – термінів.
Фундаментальні поняття, найбільш широкі абстракції, що відображають
суттєві, загальні властивості та відношення явищ дійсності та пізнання,
називають категоріями.
Сукупність основних понять та категорій становить понятійний апарат
тієї чи іншої науки (часто його називають «науковим апаратом»).
Метод – це засіб теоретичного вивчення, дослідження або практичного
здійснення будь-якого явища або процесу. Основою розробки кожного
наукового методу є методологія, тобто сукупність засобів, прийомів
вивчення в їх певній послідовності.
До найважливіших загальнонаукових методів належать аналіз і синтез,
індукція і дедукція, порівняння та аналогія, моделювання, гіпотеза,
системноструктурний метод.

4. Законспектувати об’єкт і предмет дослідження.

Ці дві категорії наукового процесу співвідносяться як загальне й часткове.
Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране
для вивчення. В об’єкті виділяється його частина, що становить предмет
дослідження і визначає тему роботи (яка згодом стає її назвою). Саме на
предмет дослідження має бути спрямована основна увага музикознавця.

5. Конспект розділу «Особливості наукової роботи в галузі

музикознавства»

Музикознавство знаходиться на стику науки і мистецтва. Музична наука

вивчає:
- музику як особливу форму мистецького пізнання світу в її конкретній
соціально-історичній зумовленості;
- місце музичного мистецтва в духовній культурі та його зв’язки іншими
видами художньої діяльності;
- специфічні особливості і внутрішні закономірності різних форм і видів
музичного мистецтва.
Історія музики як розділ музикознавства вивчає музичну культуру в її
історичному розвитку, в конкретно-історичних умовах. Історичне
музикознавство охоплює всі сфери народної і професіональної музичної
діяльності – творчість, виконавство, науку, музично-суспільне життя тощо.
Воно включає загальну історію музики різних епох, країн і народів,
діяльність окремих композиторів, історію жанрів, форм, видів виконавського
мистецтва, а також окремих галузей музикознавства. Предмет історії музики
– сам процес розвитку музичного мистецтва.
Теорія музики досліджує результати цього процесу (насамперед музичної
творчості): музичні твори, їхній зміст, форму, стильові особливості, музичну
мову та її елементи, окремі засобі виразності (мелодію, гармонію, поліфонію,
фактуру, ритм, динаміку, тембр, агогіку, артикуляцію) та взаємодію між
ними, тобто окремі сторони та елементи музики. Це знайшло відображення в
таких спеціальних дисциплін, як теорія музики, гармонія, поліфонія, аналіз
музичних творів. Більш вузькі галузі: ритміка, метрика, музична форма,
теорія виконавства.
Історичне дослідження має цінність коли спирається на теоретичну базу,
на дані музично-теоретичного аналізу. Базою методології є історизація
музичнотеоретичного знання у поєднанні з суворою науковістю
встановлених загальних законів музичного мистецтва.
Серед спеціальних методів музичної науки які грунтуються на
загальнонаукових методах пізнання основним є аналіз музичного твору. Він
включає в себе історико-стильовий аналіз, образно-змістовий,
«технологічний», тобто аналіз музичної мови та будови твору, його форми,
особливостей драматургії тощо. Специфічні вузькофахові методи
музикознавства – аналіз композиторських технік, музичної мови, гармонії
тощо. Сучасні музикознавці звертаються до ідей, методів, категорій і
термінів іх інших галузей знання: природних та точних наук, суміжних
наукових дисциплін, спираються на мовознавство літературознавство,
поетики, лінгвістики, психології тощо.

6. Види наукових робіт.

Реферат оглядовий (тематичний), методичний, інформаційний,

бібліографічний.
В оглядовому рефераті дається вклад вузької теми або проблеми (огляд
подій культурного життя за певний період, аналіз наукових праць чи
музичних творів).
Методичний реферат містить аналіз методів та засобів наукового
дослідження, їх оцінку.
Інформаційний реферат – це короткий виклад найголовніших питань з
будьякої теми (мета – інформація про зміст і результати наукової роботи
конференції, семінару, їх оцінка).
В біографічному рефераті висвітлюються факти життя и творчої
діяльності композиторів, виконавців, вчених-музикознавців, педагогів.
Огляд – це синтезований текст, в якому питання висвітлюються на основі
інформації, що береться з первинних документів.
Наукова доповідь для виступу на засіданнях та наукових конференціях
надається з обмеженим часом – 10 хвилин, займає 5-6 сторінок.
Наукова стаття – розповсюджена форма публікації наслідків наукових
досліджень та специфічних матеріалів. Якщо потрібно зробити критичний
аналіз чи дати оцінку музичному або науковому твору, то пишеться рецензія.

Анотація – стисла характеристика книги, статті, наукової роботи.

Результати наукового дослідження можуть бути оформлені у вигляді
дисертації. Вона готується для публічного захисту та присудження вченого
ступеня кандидата або доктора наук з певної спеціальності.
Автореферат дисертації – це наукове видання у вигляді брошури, яке
містить складений автором реферат проведеного дослідження – дисертації,
де має буди відображений основний зміст роботи, її структура, поданий
перелік публікацій з теми дослідження.
Монографія – це наукове видання у формі книги або брошури, яке
містить повне і всебічне дослідження однієї проблеми або теми.
Препринт – це попередня публікація матеріалів (наукових статей,
доповідей) невеликим тиражем до виходу в світ видання, для якого їх
написано та в яке вони незабаром увійдуть.
План-проспект – це розширений варіант попереднього плану
майбутнього видання або дисертаційного дослідження, в якому стисло,
реферативно розкривається зміст основних його частин, вказаний
приблизний обсяг роботи у авторських аркушах або машинописних
сторінках.