Professional Documents
Culture Documents
Рідна школа (товариство) PDF
Рідна школа (товариство) PDF
Діяльність
Працювало над вирішенням проблем освіти українського населення (початкова школа, середнє
шкільництво, вища школа), та наданням моральної і матеріальної допомоги учням і студентам.
Видавало дитячу літературу, журнал «Дзвінок» (1892—1914), журнал «Учитель» (1889 — 1914),
шкільні підручники і читанки, щорічний календар.
Клопотання Товариства до урядових установ сприяли ростові числа шкіл з українською викладовою
мовою.
У міжвоєнний період Товариство взяло під свою опіку всі приватні школи Східної Галичини. Однак
польські власті не давали можливості розгортати діяльність товариства на північно-західних землях
(Холмщина, Підляшшя, Волинь).
Педагогічно-освітні завдання
Завдання Українського Педагогічного Товариства:
Освітня робота
У 1912 році на підставі зміненого статуту Товариство прийняло
назву — «Українське Педагогічне Товариство» (у скороченні:
УПТ). Філії Товариства названо кружками, що об'єднувалися на
певній території в Союзи кружків, так що УПТ стало автономно-
федеративним товариством. До Першої світової війни УПТ
присвячувало більш уваги відкриттю нових шкіл, зокрема
середніх,— і курсів підготовки сільської молоді до гімназій і
учительських семінарій. УПТ організувало курси для
неписьменних, відкривало бібліотеки, поширювало мережу бурс
(між роками 1907–1914 їх постало 26) і розгортало видавничу
діяльність.
Провід
Визначнішими головами Руского (Українського) Педагогічного Товариства до 1918 були: Амвросій
Яновський (перший голова), о. В. Ільницький, о. Іван Чапельський, Олександр Барвінський, Едвард
Харкевич, Ілля Кокорудз, Остап Макарушка, о. Т. Войнаровський; ін. діячі: о. О. Базюк, Анатоль
Вахнянин, Григорій Врецьона, Ростислав Заклинський, Костянтина Малицька, Кость Паньківський,
Юліан Романчук, о. Олександр Стефанович, Володимир Шухевич та ін.
Під час світової і визвольної воєн діяльність УПТ занепала: довелося працювати в умовах ліквідації
українських народних шкіл польською владою (залишилося лише 352 школи з укрмовою навчання) і
неприхильності польської влади. Аж зі зміною статуту 1924 умови праці УПТ дещо покращали,
попри те, що не було дозволено УТП поширити діяльність на північно-західні землі.
У 1926 році змінено назву УПТ на «Рідна Школа», дарма що назвою «Рідна Школа» користувалися і
раніш.
Членство і структура
Членство в «Рідній Школі» було одноступневе, товариство очолювала Головна Управа у Львові,
обрана на Загальних з'їздах «Рідної Школи». Низовими клітинами були гуртки «Рідної Школи»;
посередніми орг. ланками — повітові Союзи кружків; у тих повітах, де їх не було, керівництво вели
гуртки «Рідної Школи» у пов. м. Число гуртків і їх членство постійно зростало так, що 1939 55 %
українських місцевостей у Галичині мали свої гуртки «Рідної Школи», а членство «Рідної Школи»
охоплювало близько 8 % українського населення у віці 20 років і більше; число пов. союзів — 30.
Зростання гуртків і членства видно з таблиці:
«Рідна Школа» стала в нових умовах ідейною й організаційною централею всього українського
приватного шкільництва в Галичині та очолювала боротьбу за українську школу; вона звертала
головну увагу на розбудову шкільництва всіх видів. Кількість шкіл «Рідної Школи.» і учнів у них (в
дужках у тис.) така:
При гуртках «Р. Ш.» творено гуртки доросту «Р. Ш.» (1935 — 16 000 молоді, 1936 — 873 гуртків з 6
188 учнями), але влада їх заборонила (однак, деякі діяли й далі), й згодом виховання молоді велося у
загальних рамках праці гуртків. Бурси «Р. Ш.» втратили значення: їх було в 1938-39 pp. 5 з 151
учнем.
«P. III.» вела також виховно-освітню діяльність для старших за допомогою рефератів (1937 їх було
1761, а слухало — 24524 особи), концертів (306), аматорських і театральних вистав (1560) та
прилюдних виступів шкільної молоді виховних установ «Р. III.» (4 208). Важливе значення мали
різного роду курси (українознавства, для неписьменних, керівниць садків і рідношкільних
керівників, плетіння, куховарства тощо) — разом 64 з 1480 учасниками; ці курси часто заміняли
шкільне навчання. При гуртках діяли бібліотеки (653 з 72 207 книжками і 17 097 читачами, у тому
числі 11 176 молоді), а при Головній Управі «Р. Ш.» педагогічна бібліотека з 2580 книг (всі числа на
193738). Видавнича діяльність була менша, ніж до 1914; з 1932 «Р. Ш.» видавала ілюстрований
журнал «Рідна Школа», що виходив двічі на місяць.
Під польським натиском на оборону українського шкільництва «Р. Ш.» доводилося витрачати більше
енергії, ніж до 1918. Найбільше зусиль коштувало влаштування шкільних плебісцитів за українську
мову у школах — вперше 1924 (понад 600 000 заяв від батьків).
При Головній Управі «Р. Ш.» існувала (у 1930-их pp.) Укр. Порадня для вибору звання (голова
С.Пастернак, секретар В.Метельський) та два підприємства — книгарня (1938 обороти 228 000
золотих — чистий прибуток 3 970 золотих) і видавництво.
До найважливіших імпрез, що їх влаштовувала «Р. Ш.», належали: святкування 50-річчя «Р. Ш.» 1931
—1932 у Львові, на провінції в Галичині й на еміграції, зокрема в США; І Український Педагогічний
Конгрес (2-3 липня 1935) та його завершення — Перша Українська Педагогічна Вистава (Львів,
червень 1938). Щороку перед закінченням шкільного року у Львові і по більших містах відбувалися
рідношкільні Свята Молоді.
Видатки «Р. Ш.» становили на початку 1930-их pp. 2,2 млн золотих річно, 1937—1938 — 1430 500
золотих, прибутки (гол. оплата в середніх і фахових школах, прибутки з видавництва і кооперативи
«Рідна Школа» тощо) становили звич. половину видатків (1937—1938 — 754700). Недобір
покривався з добровільних пожертв громадянства (серед ін. української еміграції за океаном, зокрема
у США) та членських внесків; щороку влаштовувано масові збірки «на коляду» і «на писанку» «Р.
Ш.».
Головами «Р. Ш.» у 1920—1930-х pp. були: Антін Гладишовський, Омелян Терлецький, Броніслав
Янів, Ілля Кокорудз, Іван Галущинський, М. Заячківський, Д. Коренець; ін. діячі «Р. Ш.» (крім
довоєнних): Іван Герасимович, В. Ільницький, Олена Кисілевська, Михайло Климкевич, Мирон
Коновалець (довголітній секретар «Р. Ш.»), Омелян Попович, Олена Степанів-Дашкевич, М.
Терлецький, Лев Ясінчук (делеґат «Р. Ш.». до США) та ін.
Після приходу більшовиків «Р. Ш.» була ліквідована. За німецької окупації більшість її майна
перейшла у власність Українських Освітніх Товариств (вони й виконували частину завдань гуртків
«Р. Ш.») та УЦК і його клітин.
На еміграції подекуди вживають назву «Р. Ш.» установи, що утримують українські школи або ведуть
освітню роботу.
У березні 1991 р. з ініціативи громадськості західних областей України Товариство відновило свою
діяльність: створено громадську організацію — Львівське крайове товариство «Рідна школа» (ЛКТ
«Рідна школа»).
Першим президентом було обрано академіка НАН України, директора фізико-механічного інституту
НАН України, професора Панасюка Володимира Васильовича.
Керівники організації: З жовтня 2003 р. Президентом ЛКТ «Рідна школа» є доктор педагогічних
наук, професор Сікорський Петро Іванович. Віце-президент Товариства — кандидат педагогічних
наук, доцент Герцюк Дмитро Дмитрович.
Мета організації
є згуртування широких кіл громадськості і залучення її до процесів відродження духовності та
утвердження української освіти, мови і культури. Для досягнення своєї мети Товариство: вивчає і
узагальнює громадську думку щодо процесів, які відбуваються в освітянському середовищі та
дошкіллі; співпрацює з органами державної влади з актуальних завдань діяльності української
школи; організовує семінари, конференції, круглі столи; реалізує право законодавчої ініціативи, а
також висловлює своє ставлення до державних заходів, що стосуються освітянської політики; сприяє
підготовці та виданню нових навчальних підручників та посібників, впровадженню сучасних
технологій навчання і виховання учнівської та студентської молоді.
Реалізовані проекти
започаткування періодичного видання — наукового альманаху "Товариство «Рідна школа: історія і
сучасність»; проведення у Львові Другого українського педагогічного конгресу; організація серії
соціологічних досліджень «Школа очима школярів»; пошук та підтримка талановитої учнівської
молоді (проведення конкурсів, видання поетичних збірок та ін.); залучення кращих вчителів до
написання серії шкільних підручників з українознавства; підготовка і винесення на широке
громадське обговорення положень про систему громадського самоврядування в освіті, організацію
зовнішнього незалежного тестування випускників загальноосвітніх навчальних закладів і
зарахування їх до ВНЗ України, про освітньо-культурний округ та ін.
Див. також
«Рідна школа» на Бережанщині
Коломийська жіноча семінарія
Товариство наукових викладів імені Петра Могили
Джерела та література
Журнал «Рідна Школа», рік І-IX. — Л., 1932—1939.
Львівське крайове товариство "Рідна школа": важливіші матеріали з розвитку укр. освіти
в діяльності т-ва за 2003—2013 рр. / [ред. П. І. Сікорський]. — Львів: ФОП Корпан Б. І.,
2013. — 368 с. : іл. — Бібліогр. в кінці розділів. — ISBN 978-966-665-565-6.
Зьомко Н. С. Українське Педагогічне Товариство «Рідна школа» як виразник української
ідеї в освітньому та національному житті Галичини у міжвоєнний період (http://lib.chdu.ed
u.ua/pdf/naukpraci/history/2011/154-142-5.pdf). — С. 23—25.
Книговидавнича діяльність Українського педагогічного товариства «Рідна школа». 1881—
1939 (бібліографічний огляд) / Марія Вальо // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.
Стефаника: [зб. наук. праць]. — Львів, 2000. — Вип. 7/8. — С. 102—112.
Кубійович В. Рідна школа (http://litopys.org.ua/encycl/euii190.htm) // Енциклопедія
українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.
Товариство «Рідна школа» (1881—1939) / Г. Білавич, Б. Савчук. — Івано-Франківськ:
Лілея-НВ, 1999. — 208 с.
Чорновол І. П. Рідна школа (http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Ridna_shkola) //
Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії
України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 218. — 944 с. :
іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Ясінчук Л. 50 літ «Рідної Школи» 1881—1931. — Л., 1932
Посилання
«Рідна школа» // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. —
Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII :
Літери Риз — Се (http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/third_book/part2.pdf). —
С. 1598. — 1000 екз.
Українське педагогічне товариство (https://lia.lvivcenter.org/uk/organizations/ukrainian-pedag
ogical-society/) / Інтерактивний Львів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рідна_школа_(товариство)&oldid=30232248
Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові умови.
Детальніше див. Умови використання.