«ЗАТВЕРДЖУЮ»:

Директор Глибоцького ліцею

_______________ Д.І.Глобак
«____»_____________2016 р.

Календарно-тематичне планування
навчального матеріалу з
образотворчого мистецтва
на 2016/ 2017 н.р.
5 клас
Учитель Поліщук Н.М.
Розглянуто на засіданні методичного об’єднання
вчителів з предметів
«ПОГОДЖУЮ»:
художньо-естетичного циклу.
Заступник директора
Протокол № 1 від 30. 08. 2016р.
з навчально-виховної роботи
Керівник кафедри образотворчого та музичного
________________П.В.Славута
мистецтв, художньої культури, обслуговуючої та
технічної праці
«__»_________________2016 р.
МО суспільно-гуманітарного циклу
_____________________ Н.М. Поліщук

Зведена таблиця розподілу навчального часу

Загальна кількість навчальних Кількість

Кількість годин
Семестр тематичних
годин на тиждень
оцінювань

І 16 1 2

II 18 1 2

Усього 34 1 4

За програмою: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з

образотворчого мистецтва 5-7 кл. / Програму підготували: Л.Масол, О.Коваленко,
Г.Соцька, Г.Кузьменко, Ж.Марчук, О.Константинова, Л.Паньків, І. Гринчук, Н.Новікова,
Н.Овіннікова; – К.: «Мистецтво та освіта» (№№ 1-2 за 2013 рік)

До підручника: С.Железняк, О. Ламонова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх

навчальних закладів (класів) з образотворчого мистецтва . – К.: В-во «Генеза», 2013 р.

Образотворче мистецтво
 Мистецтво – особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який
передає красу навколишнього світу, внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних
категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність». Особливості опанування
мистецтва в школі пов’язані з його багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її
емоційно-почуттєву сферу, художньо-образне мислення і творчі здібності. Мистецтво сприяє художньо-
естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах
культурного життя суспільства.
Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене основними функціями
мистецтва: естетичною, навчально-пізнавальною, духовно-виховною, комунікативною, емоційно-
терапевтичною.
Програма розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти. Вона ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного та
інтегративного підходів. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних
художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Компетентнісний підхід
сприяє формуванню ключових предметних і міжпредметних компетентностей, насамперед
загальнокультурних і художньо-естетичних. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх
умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід
виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку
міжпредметних зв’язків з предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із
соціокультурним середовищем.

Метою навчання мистецтв в основній школі є виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій

у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у
процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби в
творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Мета досягається шляхом реалізації таких завдань:

 виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток
художніх інтересів, естетичних ідеалів;
 формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
 розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
 стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
 розвиток художніх здібностей, критичного мислення;
 формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі у соціокультурному
житті.

Навчання мистецтва ґрунтується на принципах:

 наступності між початковою, основною і старшою школою;
 поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;
 інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
 креативності (пріоритет творчої самореалізації);
 варіативності змісту, методів, технологій;
 діалогічності, полікультурності.

Характеристика структури програми та особливості організації навчально-виховного

процесу
 Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує
цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання
(однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого
курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика
кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується
відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтва» і «Образотворче
мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».
Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження;
сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння
відповідної мистецької термінології.
У 5-7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, під час якої
відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні,
конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.),
палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв (6 кл.), новітні явища в мистецтві в єдності
традицій і новаторства (7 кл.). У 8 – 9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які
історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація
художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів.
Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика).
Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з
іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і
фізична культура» та ін.
Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного
розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для
сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а
також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету
уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку. Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають
важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель
має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на
художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Отже, головне надзавдання вчителя – створити
захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва,
надихав учнів на творчість – в особистісній і соціокультурній діяльності.
Години резервного часу використовуються на розсуд вчителя – на відвідування музеїв, виставок,
театрів тощо.

Тематична структура програми «Образотворче мистецтво»

5 клас. Види образотворчого мистецтва

Зміст Державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень знає і розуміє:
 види графіки;
 засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма);
 вплив освітлення на виявлення об’єму форми (складові світлотіні);
уміє:
Графіка
 обирати формат та різні варіанти розташування елементів композиції;
 передавати природні форми засобами художньої виразності графіки;
 створювати образи людей враховуючи масштабність і пропорції;
застосовує:
 засоби графіки для створення художніх образів;
різні графічні техніки та матеріали
Живопис Учень знає і розуміє:
 види живопису;
 засоби художньої виразності живопису (колір, кольорові сполучення, насиченість,
світлота, відтінок);
 особливості гармонії кольорів;
 уміє:
 передавати плановість засобами живопису;
 утворювати нові кольори та їхні відтінки;
застосовує :
 різні техніки живопису;
 набуті знання та уміння з кольорознавства у творчій діяльності

Учень знає і розуміє:

 види скульптури;
 засоби художньої виразності скульптури (об’єм, форма, фактура);
 скульптурні техніки та матеріали;
 закономірності стилізації та композиційні особливості творів декоративно-прикладного
Скульптура.
мистецтва;
 види орнаментів;
уміє:
Декоративно-  створювати образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних
прикладне матеріалів;
мистецтво  стилізувати природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних
композицій у різних форматах;
 використовувати символіку кольорів при створенні декоративних композицій;
застосовує :
 різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму у декоративних і
скульптурних композиціях

Учень знає і розуміє:

Взаємодія  особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтва;
образотворчого  зв'язок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з іншими видами мистецтва
(архітектурою, музикою, літературою, театром, цирком, кіно);
мистецтва з уміє:
іншими видами
 створювати композиції з урахуванням особливостей різних видів мистецтва;
мистецтв застосовує:
 відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій

Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність:

 розрізняти види образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва,
порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого та декоративно-
прикладного мистецтва, інтерпретувати їх зміст;
 розуміти взаємодію образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з
іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком,
кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності у художньо-творчій
діяльності;
 виконувати творчі роботи у різних видах образотворчого та декоративно-
прикладного мистецтва, виготовляти сувеніри ( індивідуально, в колі однолітків, в
родині);
 висловлювати власні судження про образотворче та декоративно-прикладе
мистецтво, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному
спілкуванні з приводу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва,
співпрацювати в групах;
 проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого та декоративно-
прикладного мистецтва, використовувати різні друковані джерела інформації про
них у навчально-пізнавальній діяльності

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з образотворчого мистецтва

Рівні навчальних
Бали
досягнень
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий 1 Учень (учениця) сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх
 характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне мислення, елементарні
навички та уміння у творчій художній діяльності
2 Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо
сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички у
практичній діяльності, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму;
словниковий запас в основному дозволяє викласти думку
3 Учень (учениця) здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з
конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу,
послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом
ІІ. Середній 4 Учень (учениця) може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, в основному
розуміє образну сферу художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на
практиці задовільне
5 Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи
відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо конкретну словесну понятійну
основу, але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають
абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє задовільне знання спеціальної
художньої термінології; словниковий запас небагатий
6 Учень (учениця) не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, має достатньо
сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі
художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; виявляє знання і
розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз
художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва
ІІІ. Достатній 7 Учень (учениця) може відтворити різні візуальні образи, проте робить непереконливі
висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні
помилки; знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання не достатньо стійкі;
спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня

8 Учень (учениця) вміє сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить
повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує
власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та
життєві явища; на достатньому рівні володіє спеціальною художньою термінологією при
аналізуванні художніх творів у процесі їх сприймання та інтерпретації
9 Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але
допускає неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують
допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і
художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого
мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал
ІV. Високий 10 Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори,
допускає несуттєві неточності у формулюваннях та використанні спеціальної художньої
термінології, не завжди обгрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в
процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів.
Вказані неточності може виправляти самостійно
11 Учень (учениця) володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє
використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях,
виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння
систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва,
асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання
в образотворчій діяльності
12 Учень (учениця) має міцні, ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри,
митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати,
узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати
асоціативні зв'язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та
життєвими явищами. Учень (учениця) свідомо послуговується мовою візуального мистецтва
у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів, має достатньо
високий рівень художньо-мистецького мислення у розвитку світопізнання і світовідчуття;
самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній
діяльності

Календарно - тематичне планування

з образотворчого мистецтва для 5 класу
(35 год. на рік, 1 год. в тиждень)
I семестр ( 16 годин)
 Примітки
Дата
№ Тема уроку Орієнтовний зміст Творча Художні
майстерня техніки та
матеріали

Вступ. Що таке мистецтво

1 Види образотворчого Види мистецтва та їх Створи Фломастери,
мистецтва специфіка. Просторові, декоративну маркери; білий
часові, просторово-часові композицію та кольоровий
(синтетичні) види мистецтв. «Палітра папір; ножиці,
Види образотворчого мистецтв» клей.
мистецтва. Вимоги до
створення декоративної
композиції.
2 З чого починається Формат: вертикальний , та Створи Акварель,
картина. Формат горизонтальний. композицію гуаш, папір,
Композиційні акономірності «Світ моїх пензлі, перо;
та прийоми. вражень» гелева ручка
3 Як скомпонувати Розташування на аркуші Склади декілька Кольоровий
малюнок в обраному паперу. Верхня та нижня варіантів папір,
форматі площина. Симетричне й розташування акварель,
асиметричне зображення. геометричних пензлі, ножиці,
Встановлення композиційної фігур: клей.
рівноваги. Рівновага світлих і 1.Рівновага;
темних плям у композиції. 2.Контраст;
3.Динаміка.

Розділ 1. Графіка
4 Ботанічні Графіка; її різновиди за способом Створи графічну Кольорові олівці
замальовки виконання та за призначенням. композицію(за або фломастери;
Композиція. Різновиди композиції, вибором учня) папір, туш.
її властивості та засоби. (натура. засобами
Природа) матеріали та графіки
інструменти «Добра та зла
рослини»
5 Графіка. Види Визначення видів графіки. Створи Графітні або
графіки. Монотипія. Різновиди монотипії. композицію у кольорові олівці;
Графічні техніки Вимоги до створення графічної техниці білий або
композиції. «Монотипія» або тонований папір,
«Акватипія»: акварельні
1. Захід сонця, фарби..
2. Зимовий ліс.
6 Лінія та силует у Силует. Роль контрасту, контуру, Намалюй Папір і гуаш;
рисунку плями у створенні виразного силуетну акварель, пензлі;
силуету. Різновиди силуетів за композицію (за фломастери.
технікою виконання. Сюжети вибором учня):
силуетних композицій. 1.Рибка в
Симетричне й асиметричне акваріумі;
зображення. 2.Пейзаж;
Доцільне використання 3.Портрет.
художньо-педагогічних
технологій.
7 Прийоми Пропорції постаті людини. Намалюй Кольорові
композиції Порівняння розмірів і пропорцій історію у вигляді олівці; папір,
людей на прикладі мистецьких коміксу (за акварель, гуаш.
творів. Статика, динаміка. Шум, вибором учня):
радість, сум, спокій, рух у 1. Мій настрій;
композиції коміксу. Композиція 2. Радість.
кадру.
8 Що таке Каркас і конструкція. Намалюй вази: Кольорові
 конструкція і Асоціативно-образна форма. 1. Різні за олівці; папір,
пропорції Форма і загальні пропорції формою та акварель, гуаш.
(єдність та співвідношення частин подібні за
з цілим). пропорціями;.
2. Подібні за
формою, але
різні за
пропорціями.

9 Світлотінь Світлотінь та її градації у Намалюй Олівці, вугілля,

тональному рисунку. Способи натюрморт з папір.
штрихування. Напрями предметів
штрихування. Сприйняття близьких за
художніх творів, де об’ємні формою до
геометричні тіла є центром геометричних
композиції. тіл.
Передай за
допомогою
штрихів об’єм
предметів.
10 Знайомство з Лінійна перспектива (як засіб Намалюй куб Олівці, вугілля,
перспективою, виявлення об’ємної форми) у (книгу) у папір.
рисування куба і зображенні предметів. Лінія і кутовому
предметів штрих у передачі простору. положенні,
прямокутної стосовно лінії
форми горизонту.
11 Рисування Натюрморт. Роль композиції і Намалюй Кольорові
предметів колориту у створенні натюрморту. натюрморт (за олівці, вугілля,
циліндричної Композиційна рівновага у вибором учня): воскова крейда,
форми, подібних натюрморті. Нюанс, контраст. 1. «Соковиті папір.
до кулі, та Сприйняття художніх творів, де яблука»;
складної форми куля є центром композиції. 2. «Яблуко на
гільці»
12 Ілюстрація Сюжетна композиція. Ілюстрація. Намалюй Акварельні,
образна інтерпретація казкового, ілюстрацію до гуашеві фарби;
літературного герою. улюбленого пензлі різної
твору (за товщини, папір.
вибором учня).
13 Із чого Книжкова графіка. Основні Колективна Акварельні,
складається елементи книжки: обкладинка, робота. Створи гуашеві фарби;
книга титул, фронти спис, ілюстрації. книжку- пензлі різної
заставки, кінцівки. Композиційні розгортку «12 товщини, папір.
особливості в книжковій графіці. місяців».

14 Художній шрифт Композиція у графіці. Шрифтова Створи Акварельні,

композиція (буква, слово); шрифтову гуашеві фарби;
буквиця, монограма, декор, літери, композицію: пензлі різної
буква-образ, слово-образ, 1. Буквиця; товщини, папір,
асоціативність, характер 2. Ініціал у кольорові олівці.
написання шрифтів. вигляді
Доцільне використання художньо- монограми;
педагогічних технологій. 3. Буква-образ.

15 Ужиткова Прикладна графіка (плакат, Намалюй Акварельні,

графіка листівки – привітання, новорічну або гуашеві фарби;
запрошення, марки, піктограми, Різдвяну пензлі різної
афіши, рекламні оголошення). листівку. товщини, папір,
художні прийомі зображення, кольорові олівці.
змістові акценти, символіка,
візуальна комунікація.
Доцільне використання художньо-
педагогічних технологій.
16 Узагальнюючий Систематизація знань учнів із
урок із теми теми «Графіка». Вікторина. Робота
«Графіка» в групах.
Створення тематичного
натюрморту «Зимові квіти»

Вчитель _______________________________________ Поліщук Н.М.

Календарно - тематичне планування

з образотворчого мистецтва для 5 класу
(35 год. на рік, 1 год. в тиждень)
II семестр ( 18 годин)
 Дата

Примітки
№ Тема уроку Орієнтовний зміст Творча Художні техніки та
майстерня матеріали

Р о з д і л 2. Живопис
16 Види Види та жанри живопису. Створити Папір,фарби,пензлі,о
живопису Живописні техніки. імітацію лівець графітовий,
мозаїчного панно гумка, штампи з
картоплі (заготовлені
вдома)
17 Колірний Поняття «колірний спектр» Натюрмотр у Аркуш паперу,
спектр та термінів: «хроматичні та теплій або гуашеві або
ахроматичні кольори», холодній гамі акварельні фарби,
«додаткові кольори», «теплі кольорів олівець, гумка, пензлі
та холодні гами кольорів»
18 Колорит «Колорит», «локальний Композиція – Аркуш паперу,
колір», «насиченість спогад у теплому гуашеві або
кольорів», «співвідношення або холодному акварельні фарби,
за кольором та розміром колориті олівець, гумка, пензлі
кольорових плям», техніка
гризайль - живопис відтін-
ками одного кольору.
19 Вплив Замальовка з Аркуш паперу,
світла на натури квітки гуашеві або
колір. увазі чи кімнатної акварельні фарби,
Малювання квітки в горщику олівець, гумка,
квітів пензлі
20 Повітряна Лінійно- конструктивна Замальовка з Аркуш паперу,
перспектива перспектива. Кольорово- натури квітки або гуашеві або
. Настрій. повітряна перспектива гілочки на тлі акварельні фарби,
вікна у техніці олівець, гумка,
«по-мокрому» пензлі

Розділ 3. Скульптура і декоративно-ужиткове мистецтво

21 Що таке Види скульптури - кругла, Ліплення Глина, пластилін, дріт,
скульптура. рельєф (барельєф, го- виразного образу ножиці,
Види рельєф, контррельєф), мала тварини паперопластика.
скульптури пластика, станкова та
монументальна скульптура
22 Засоби Об’єм - головний засіб Створити Глина, солоне тісто,
художньої художньої виразності в рельєфну пластилін.
виразності в скульптурі, вплив кольору композицію із
скульптурі та фактури матеріалу на солоного тіста
твір образотворчого
мистецтва
23 Види Види декоративно- Створити ескіз- Альбом, графічний
декоративно ужиткового мистецтва проект олівець,фломастери,
-ужиткового предмета клей, ножиці
мистецтва побуту – рамку
для фото або
малюнка.
24 Орнаментал Мова знаків і символів у Створення Фарби(гуаш або
ьна декоративно-прикладному орнаменту для акварель, кольорові
композиція мистецтві закладки олівці, фломастери
25 Українські Символіка в декоративно- Ескіз Фарби(гуаш або
 писанки ужитковому мистецтві. великодньої акварель),графітові
Символи на писанках. писанки олівці, шило або
(техніка на вибір товста голка, пензлі,
учня) папір, ножиці,клей.
26 Символіка Види орнаментів. Створити своє Аркуш паперу,
українського Символіка. дерево життя з гуашеві або акварельні
орнаменту елементами фарби, олівець, гумка,
народної пензлі
традиції
27 Як Стилізація природних Створити Аркуш паперу,
стилізувати форм. стилізоване гуашеві або акварельні
природні зображення фарби, олівець, гумка,
форми «Реальна модель пензлі
у природі»
28 Народні Етнографічні центри Ескіз розпису в Гуаш,акварель
промисли українського народного колі та смузі в
мистецтва стилі
опішнянського
розпису
29 Петриківськ Техніки петриківського Декоративний Гуаш,акварель
ий розпис розпису, удосконалювати розпис у
навички композиційного петриківському
вирішення твору стилі

Р о з д і л 4. Поєднання різних видів мистецтв

30 Мистецтво Об’єкти образотворчого Декоративне Солоне тісто, акрилові
навколо нас мистецтва в повсякденному панно «Клоун» фарби, пензлі,
житті стрижень, ніж, білі та
помаранчеві нитки,
клей
31 Ляльковий Історія виникнення театру Створення Солоне тісто, акрилові
театр та різні типи ляльок: рукавичної фарби, пензлі,
тростяні, тіньові, ляльки стрижень, ніж.
маріонетки, рукавичні.
32 Узагальнюю Систематизація знань учнів із теми «Скульптура і декоративно-
чий урок із ужиткове мистецтво». Вікторина. Робота в групах.
теми
«Скульптура
і ДПМ»
33- Теми на Мистецький фестиваль або виставкові композиції учнів.
34 творчий
вибір
вчителя.