Паніні

 Паніні жив у державі Гандхара на півночі Індії.

 Навчався в місті Таксіла, відомому багатими традиціями
мовознавства.
 Він склав першу в історії Індії нормативну граматику санскриту,
 «Аштадх'яї» («Восьмикнижжя») — коротко сформулювані 3959 сутр
(правил), що достатньо описують фонетику, морфологію та синтаксис мови.
 При цьому Паніні використовував такі поняття, як фонема, морфема,
корінь, суфікс, частини мови.

Аристотель
 Арістотель народився в місті Стагіра. У 367 до н. е. — 347 до н. е.
 навчився в академії Платона в Афінах, у 343 до н. е. — 335 до н. е. б
 ув вихователем сина царя Македонії Філіппа II — Александра III.
 У 335 році до н. е. повернувся до Афін, де заснував свою філософську
школу — перипатетиків.
 Серед його творів — «Нікомахова етика», перша «Поетика».

Френсіс Бекон
 Фре́нсіс Бе́кон (англ. Francis Bacon, 22 січня 1561, Лондон — 9 квітня
1626)
 англійський політик, державний діяч, вчений, філософ і есеїст.
 Лорд-хранитель Малої печатки і Лорд-канцлер Англії в 1617—1621
роках.
 Один із творців емпіризму — філософського напряму, який твердить,
що головне — власний досвід.
 Бекон розробив новий, антисхоластичний метод наукового пізнання.
 Догматичній дедукції схоластів він протиставив індуктивний метод,
що ґрунтується на раціональному аналізі дослідних даних.

Рене Декарт
 Луара, Франція — 11 лютого 1650, Стокгольм)
 французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник
аналітичної геометрії.
 Декарт був основоположником раціоналізму, установки, за якою наші
знання складаються в основному або винятково із вродженого знання, ідей,
які у нас уже є.
 Він поставив розум на перше місце, а роль досвіду звів до простої
перевірки умовиводів інтелекту.

Готфрид Вільгельм Лейбніц

 Готфрід Вільгельм Ляйбніц (також — Лейбніц; нім. Gottfried Wilhelm
Leibniz; нар. 1 липня 1646, Лейпциг — пом. 14 листопада 1716, Ганновер)
 провідний німецький філософ, логік, математик, фізик, мовознавець
та дипломат.
 Передбачив принципи сучасної комбінаторики.
  Зробив вагомий внесок у логіку і філософію. Через кодування
намагався створити універсальну числову дескриптивну платформу для всіх
наук — прообраз сучасних формальних систем.

Якоб Грімм
 Якоб Людвиг Карл Грімм (нім. Jacob Ludwig Karl Grimm; 4 січня
1785, Ханау — 20 вересня 1863, Берлін; брат Вільгельма)
 німецький філолог, брат Вільгельма Грімма.
 Разом з братом склав знамениту збірку німецьких казок.
 Головна праця життя братів Грімм — «Німецький словник» (нім.
Deutsches Wörterbuch); всупереч назві, це фактично порівняльно-історичний
словник всіх германських мов.

Вільгельм фон Гумбольдт

 Фрідріх Вільгельм Крістіа́н Карл Фердина́нд Фра́йхер фон Гу́мбольдт
(нім. Friedrich Wilhelm Christian Karl Ferdinand Freiherr von Humboldt; 22
червня 1767, Потсдам — 8 квітня 1835)
 німецький філолог, філософ, лінгвіст, державний діяч, дипломат.
 Один із засновників лінгвістики як науки.
 Розвинув учення про мову як про неперервний творчий процес і про
«внутрішню форму мови» як про вираження індивідуального світобачення
народу.
 Багато чим визначив шлях і напрям розвитку німецької і навіть всієї
європейської гуманітарної думки своєї епохи.

Август Шлейхер
 Август Шлейхер або Авґуст Шляйхер (нім. August Schleicher; 19
лютого 1821, Майнінген — 6 грудня 1868, Єна) —
 німецький мовознавець, визначний представник порівняльно-
історичного мовознавства.
 Один зі засновників індоєвропеїстики, автор моделі генеалогічного
дерева мовних сімей у порівняльному мовознавстві.
 Метод реконструкції Шлайхера став основою для подальшого
розвитку компаративістики.
 Окрім того Шлайхер, яких часто запозикував нову термінологію
мовознавства з природничих наук, запропонував концепцію генеалогічного
дерева мов та мовних сімей, за якою розвиток мов може йти або шляхом
розгалуження й усамостійнення, або шляхом злиття.

Олександр Опанасович Потебня

 Олександр Опанасович Потебня (*10 (22) вересня 1835, хутір Манів,
поблизу села Гаврилівки Роменського повіту Полтавської губернії (тепер село
Гаврилівка Роменського району Сумської області) — †29 листопада (11
грудня) 1891, Харків)
 видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф,
літературознавець, педагог, громадський діяч, доктор філології, професор,
член-кореспондент Петербурзької АН з 1875 р.,
  член багатьох (у тому числі зарубіжних) наукових товариств.
Лауреат Уваровської премії.

Іван Олександрович Бодуен де Куртене

 Ян Нецислав Іґнаци (Іван Олександрович) Бодуе́н де Куртене́ (пол.
Jan Niecisław Ignacy Baudouin de Courtenay, рос. Иван Александрович Бодуэн
де Куртенэ; 13 березня 1845, Радзимін, поблизу Варшави — 3 листопада 1929,
Варшава)
 росiйський та польський мовознавець, член Польської академії знань
(з 1887), член-кореспондент Петербурзької Академії наук (з 1897), іноземний
член НТШ (з 1914).
 Перший розробив теорію фонеми і фонетичних чергувань.
 Виступав проти заборони царським урядом української мови,
листувався з І. Я. Франком та В. М. Гнатюком.
 Жив і працював у Польщі та Російській імперії.Бодуен де Куртене
вніс значний доробок до мовознавства та лінгвістики.
 Вчений довів, що суть мови — у мовній діяльності, а отже потрібно
вивчати живі мови та діалекти.

Фердинанд де Соссюр
 Фердинан де Сосюр (фр. Ferdinand de Saussure; 26 листопада 1857,
Женева — 22 лютого 1913)
 швейцарський лінгвіст, засновник структуралізму.
 Його вважають одним із основоположників сучасної лінгвістики й
одним із найвидатніших мовознавців XX століття.
 Серед найважливіших праць — «Курс загальної лінгвістики» (Cours
de linguistique générale; виданий посмертно, 1916 року), перекладений
багатьма мовами.

Гейман Штейнталь
 Гейман Штейнталь (нім. Heymann Steinthal) (16.05.1823, Гребціг,
Німеччина - 14.05.1899, Берлін)
 німецький філософ, психолог і мовознавець.Засновник
психологічного напряму в мовознавстві (лінгвістичного психологізму).
 Співзасновник психології народів. Професор (1863 р).
 У своїх наукових роботах підкреслював соціальну природу мови і те,
що мова є однією з основних форм вираження духу народу.

Вільгельм Вундт
 Вільгельм Вундт (нім. Wilhelm Maximilian Wundt; 16 серпня 1832,
Некарау, тепер у складі Мангейма — 31 серпня 1920, Лейпциг)
 німецький філософ, психолог.Професор філософії в Лейпцизькому
університеті (від 1875 р.), де організував першу у світі лабораторію
експериментальної психології (1879)[8].
 Окрім експериментальної фізіологічної психології нижчих процесів,
визнавав також існування описової та історичної психології, метод якої
застосовується до аналізу таких виявів людського духу, як мова, звичаї, міфи
тощо.

Олексій Олександрович Шахматов

  Олексій Олександрович Шахматов (рос. Алексей Александрович
Шахматов; 17 червня 1864 р., м. Нарва — 16 серпня 1920 р., м. Санкт-
Петербург)
 російський славіст-філолог, історик, основоположник історичного
вивчення російської мови, давньоруського літописання і літератури,
 член Імператорського Православного Палестинського Товариства,
академік Санкт-Петербурзької академії наук.

Лев Володимирович Щерба

 Лев Володимирович Щерба (рос. Ще́рба Ле́в Влади́мирович; 3
березня 1880, Ігумен, Мінська губернія — 26 грудня 1944, Москва)
 російський мовознавець, доктор філологічних наук, професор
Петроградського (тепер Санкт-Петербурзький) університету (з 1916),
академік АН СРСР (з 1943),
 засновник ленінградської фонологічної школи, основоположник
теорії лексикографії[1].
 Найбільший внесок зробив у загальне мовознавство, фонологію,
фонетику, лексикологію та лексикографію, а також серед його наукових
інтересів були синтаксис та граматика.

Пилип Федорович Фортунатов

 Пилип Федорович Фортунатов (1848–1914) — російський
мовознавець родом з Волоґди. проф. Моск. Університету (1876—1902), член
Російської Академії Наук (з 1902).
 Праці з індоевропеїстики, балто-слов'янського і загального
мовознавства в дусі суворого молодограматизму.
 Був одним з піонерів слов'янської історично-порівняльної
акцентології, зокрема пояснив розподіл наголосів у східно-слов'янському
повноголоссі і руху наголосу типу рука — руку, що характеризує також
українську мову.

Олександр Матвійович Пєшковський

 Олександр Матвійович Пєшковський ( 11 (23) серпня 1878 , Томськ -
27 березня 1933, Москва)
 російський і радянський лінгвіст, професор, один з піонерів вивчення
російського синтаксису; також займався питаннями практичного викладання
російської мови в школі Книга "Російський синтаксис у науковому
освітленні" займає особливе місце в русистиці: вона написана не академічним
вченим для вузького кола колег, а викладачем, стурбованим слабкою
"наукової забезпеченістю" свого предмета, для широкого кола читачів (в тому
числі і для учнів).

Єнс О́тто Га́ррі Єсперсен 

 16 липня 1860 Раннерс Данія; - 30 квітня 1943 (82 роки)
Копенгаген Данія
  мовознавець, есперантист, автобіограф, педагог, письменник, виклада
ч університету, ідист, англіст, філософ 
 Копенгагенський університет
 мовознавство, лінгвіст.
 Членство: Міжнародна фонетична асоціація, Данська королівська
академія наук, Королівська академія нідерландської мови та літератури
і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей. Відомий
завдяки:
 Створив проект штучної мови новіаль брав участь у розробці ідо

Василь Олексійович Богородицький

 Василь Олексійович Богородицький 7 (19) квітня 1857 Йошкар-
Ола, Казанська губернія, Російська імперія Помер: 23 грудня 1941[1] (84
роки)Казань, РРФСР, СРСР[1]Країна Російська імперія
 СРСР
 діалектолог, мовознавець, Тюркологія;
 мовознавство і Тюркологія
 Казанський державний університет і Імператорський Казанський
університет
 доктор філологічних наук
 Вчене звання: члени-кореспонденти РАН 
 Членство: Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
 Автор численних праць з індоєвропейського, російського та
тюркського мовознавства.
 У працях «Курс граматики російської мови» (1883—1887), «Нариси з
мовознавства і російської мови» (1901, останнє видання — 1935) та ін.
залучав український мовний матеріал, особливо з історичної фонетики.
 З метою вивчення української мови деякий час жив у
селі Сушки (тепер Канівського району Черкаської області). Описав
фонетичну систему говірки цього села — «Діалектологічні нотатки, [в.] 3.
Говірка села Сушки Золотоніського повіту Полтавської губернії» (1901)

Крушевський Микола В'ячеславович 

 польський мовознавець, фольклорист, перекладач, спеціаліст з
загального та індоєвропейського мовознавства, співавтор поняття «фонема».
Народився: 6 (18) жовтня 1851 Луцьк Помер: 31 жовтня (12
листопада) 1887 (36 років)
 мовознавець, фольклорист
 Казанський державний університет
 Заклад: імператорський Казанський університет
 Головна праця Крушевського — докторська дисертація «Очерк науки
о языке» (1883 рік). Інші наукові розвідки: «Замовляння як вид російської
народної поезії» (1876 рік), «Спостереження над деякими фонетичними
явищами, пов'язаними з акцентуацією» (1879 рік), «Про аналогію та народну
етимологію» (1879 рік), «Лінгвістичні нотатки» (1880 рік), «До питання про
гун. Дослідження в галузі старослов'янського вокалізму» (1881 рік),
«Антропофоніка» (1893 рік), «Найважливіші дані фонетики романських мов»
(1894 рік). Переклав із санскриту окремі гімни «Рігведи».

Петро Карлович Услар

  російський військовий інженер (генерал-майор), лінгвіст і етнограф.
Один з найбільших кавказоведів XIX століття, автор граматичних описів
абхазького, чеченського, аварського, даргинского, лезгинського і
табасаранський мов.
 Дата народження:1 вересня 1816 Дата смерті; 20 червня 1875 (58
років
 Галузь наукових інтересів: лінгвістика, етнографія, кавказознавства
 Відомий як член Російського географічного товариства, член-
кореспондент Петербурзької Академії наук
 Нагороди та премії: Демидівська премія (1863)

Маргарита Іванівна Матусевич

 радянська лінгвістка представниця Ленінградської фонологічної
школи
Дата народження: 14 грудень 1895
Дата смерті: 23 лютого 1979 (83 роки)
 Місце роботи: Ленінградський державний університет
 кандидатка філологічних наук.
 З 1941 року М. І. Матусевич виконувала обов'язки завідувачки
кафедри фонетики і методики викладання іноземних мов філологічного
факультету ЛДУ, а в 1943 році була затверджена на цій посаді, яку займала до
1966.
 У 1943 році М. І. Матусевич захистила дисертацію кандидатки
філологічних наук на тему «Введение в общую фонетику с приложением
системы фонем ербогоченского говора эвенкийского языка на основе
экспериментальных данных».

Петро Савич Кузнецов

 російський лінгвіст, професор (1948); один із
засновників Московської фонологічної школи.
 Праці з фонології, морфології, типології, історії російської
мови, діалектології, африканістиці; мемуари.
Дата народження: 20 cічня (1 лютого) 1 899
Дата смерті;  21 березня 1968 (69 років)
 доктор філологічних наук
 Закінчив МДУ (1927, екстерном), вчився у Д. Н. Ушакова. Викладав в
різних вузах Москви, з 1944 р. — в МДУ, з 1960 р. — на Відділенні
структурної і прикладної лінгвістики. У 1930-ті рр. входив до
групи «Языкофронт», з лівих позицій що виступала проти маризму.
 Один із засновників Московської фонологічної школи і один з
ініціаторів розвитку африканістичних досліджень в СРСР. При його
підтримці утворений сектор африканських мов в Інституті мовознавства АН
СРСР. Підтримував також дослідження в області структурної і математичної
лінгвістики.

Олександр Олександрович Реформаторський

 радянський лінгвіст, доктор філологічних наук (1962, без захисту
дисертації), професор (з 1962), один з представників Московської
фонологічної школи. Спеціаліст по фонології, транскрипції, графіки і
орфографії, морфології, семіотики, термінознавства, історії лінгвістики.
Автор класичного підручника «Вступ до мовознавства» (перше видання -
1947). Ввів до загального вжитку термін «практична транскрипція».
Дата народження: 4 (16) жовтня 1900
Дата смерті: 3 травня 1978 (77 років)
 доктор філологічних наук

Лев Рафаїлович Зіндер

• радянський і російський лінгвіст, фахівець в області фонетики і
фонології;  доктор філологічних наук (1955), професор філологічного
факультету СПбДУ.
Дата народження: 26 грудня 1903 (8 січня 1904)
Дата смерті: 23 серпня 1995 (91 рік)
Наукова сфера: Лінгвістика
Місце роботи: СПбГУ
Альма-матер: ЛДУ
Наукова ступінь: Доктор філологічних наук
Вчене звання: Професор
 

Володимир Миколайович Сидоров

• радянський лінгвіст, доктор (honoris causa), один із засновників
Московської фонологічної школи (МФШ), один з авторів «Нарису граматики
російської літературної мови», що вийшов в 1945 році (в співавторстві з Р. І.
Аванесова), редактор і один з укладачів  «Словника мови Пушкіна» (виходив
у 1955-1961 роках)
Дата народження: 4 (17) грудня 1903
Дата смерті: 29 березня 1968 (64 роки)
Наукова сфера: лінгвістика
Місце роботи: ІРЯ РАН
Альма-матер: МГУ (1926)
Наукова ступінь: Доктор філологічних наук (1963)
Відомий як один з творців МФШ

Бондарко Лія Василівна

 • радянська і російська лінгвістка, докторка філологічних наук,
професорка, завідувачка кафедри фонетики і методики викладання іноземних
мов філологічного факультету СПбДУ.
Дата народження: 13 травня 1932
Дата смерті: 12 березня 2007 (74 роки)

 докторка філологічних наук

Людмила Олександрівна Вербицька

 радянська і російська лінгвістка-русистка, ректорка Санкт-
Петербурзького державного університету (1994-2008) і потім його
президентка (2008-2019).
 Президентка (2013-2018) і почесна президентка (2018-2019)
Російської академії освіти, академік РАО (1995). Докторка філологічних
наук, професорка.
Дата народження: 17 червня 1936
Дата смерті: 24 листопада 2019 (83 роки)

 докторка філологічних наук (1977)

 професорка (1979), академік РАО (1995)
 Президентка Російського товариства (1999-2019) і Міжнародної
асоціації викладачів російської мови і літератури (2003-2019). Повний
кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною».
 Представниця ленінградської фонологічної школи.
 Є авторкою близько 300 наукових і навчально-методичних робіт в
області російської та загального мовознавства, фонетики, фонології і
методики викладання російської мови.
 Її праці, присвячені проблемам сучасного вимови, заклали основи
нових перспективних напрямків мовознавства - «Произносительная норма
современного русского литературного языка» і «Інтерференція звукових
систем на фонетичному рівні».

Олександр Христофорович Востоков -

 російський філолог, поет, письменник, перекладач, основоположник
вітчизняного слов'янознавства, доктор філософії Тюбінгенського
університету,
 член-кореспондент Німецької Академії наук, доктор філології
Празького університету, почесний член Московського та Харківського
університетів, член Російської академії, академік Петербурзької академії наук.
 Народився 27 березня 1781 р. в місті Аренсбург, Естонія, помер 20
лютого 1864 р. в місті Санкт-Петербург, Росія.
 Розробив основи порівняльно-історичної фонетики i граматики
слов'янських мов, наголосив на різниці між слов'янськими мовами давньої та
сучасної епохи, визначив хронологічні рамки найважливіших історичних змін
у складі слов'янських мов, подав зразки конкретного опису мови і
палеографічних особливостей давніх писемних пам'яток.

Володимир Іванович Даль

 російський письменник, лексикограф, етнограф данського
походження.
 Член-кореспондент Петербурзької АН (1838), почесний академік
(1863).
 Літературний псевдонім: Козак Луганський. Народився 10 (22)
листопада 1801 р. в місті Луганськ, помер 22 вересня (4 жовтня) 1872 р. в
місті Москва.
 Мовознавча спадщина Даля має значення для теорії і практики
східнослов'янської лексикографії, діалектології, історії мови.
 Основна праця Даля – «Толковый словарь живого великорусского
языка» в 4 томах (1863–1866), що містить близько 200 тисяч слів.

Ізмаїл Іванович Срезневський -

 російський науковець (філолог-славіст, історик та палеограф) та
український письменник.
 Народився 1 (13) червня 1812 р. в місті Ярославль, Російська імперія,
помер 9 (21) лютого 1880 р. в місті Петербург, Російська імперія.
 Був укладачем та автором системи класифікації книг. Перший у Росії
доктор слов'янської філології.
 Засновник петербурзької школи славістів, літературного гуртка
поетів-романтиків, автор численних праць з історії давньоруської та
російської мов, історії південнослов'янських літератур, міфології, палеографії.
 Відобразив давньоруську лексику в «Материалах для словаря
древнерусского языка» в 3-х томах (1893-1903).

Олександр Григорович Преображенський

 російський лексикограф і педагог.
 Народився близько 1850 р. в селі Заульє, Російська імперія, помер
1918 р.
 Помітним явищем у лексикографії був вихід «Этимологического
словаря русского языка» в 2-х томах (1910-1916).

Михайло Михайлович Покровський

 історик, засновник й організатор радянської історичної науки,
політичний і державний діяч.
 Дійсний член, академік АН СРСР (1929).
  Народився 17 (29) вересня 1868 р. в місті Москва, помер 10 квітня
1932 р. в місті Москва.
 Розробляв питання історії Росії для 9-томної «Истории России в ХIХ
в.» та Енциклопедичного словника Гранат. 1910-1912 рр. в Москві була
опублікована праця Покровського «Русская история с древнейших времен».
 Вніс вклад до теорії і практики семасіологічних досліджень. Розділяв
погляди московської лінгвістичної школи .

Макс Юліус Фрідріх Фасмер

 видатний мовознавець, славіст, етимолог і лексикограф, член кількох
німецьких академій, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, чл.-
кор. АН СРСР.
 Автор робіт про слов'янські мови, історію розселення народів у
Східній Європі, дослідження східноєвропейської антропонімії й топонімії,
впливу слов'янських мов на албанську тощо.
 Народився 28 лютого 1886 р. в місті Санкт-Петербург, помер 30
листопада 1962 р. в Західному Берліні. У 1906—1909 випустив свою першу
відому лексикографічну працю — Греко-слов'янські етюди де досліджувався
вплив грецької мови на слов'янські. 1914 року в Москві була видана робота
Фасмера Дослідження в області давньогрецької фонетики. У 1925–1933 видає
Нариси слов'янської філології й історії культури.
 У 1932–1936 вийшла його робота в чотирьох томах Нариси
історичної етнології Східної Європи.
 Високо оцінений науковою громад кістю «Russisches etymologisches
Worterbuch» (Етимологічний словник російської мови) в 4-х томах (1950-
1958).

Шарль Баллі
 швейцарський мовознавець, один з найвидатішних лінгвістів XX
століття.
 Автор праць із загального та порівняльно-історичного мовознавства,
досліджень французької та німецької мов, а також праць зі стилістики.
 Почесний доктор Сорбонни (1937). Один із засновників Женевської
лінгвістичної школи.
 Народився 4 лютого 1865 р. в місті Женева, помер 10 квітня 1947 р. в
місті Женева.
 Основоположник соціологічного напряму в мовознавстві.
 Розробив найвідомішу класифікацію фразеологізмів за ступенем
злютованості їх компонентів. Найвідоміша праця Баллі — «Загальна та
французька лінгвістика».
 Основним внеском у теорію мови вважається викладена Баллі
концепція модальності та комунікативної організації речення.

Сергій Іванович Ожегов

  російський мовознавець, упорядник «Тлумачного словника
російської мови» за редакцією Миколи Ушакова.
 Доктор філологічних наук, професор. Народився 22 вересня 1900 р. в
місті Кувшиново, Російська імперія, помер 15 грудня 1964 р. в місті Москва,
СРСР.
 Серйозно займався дослідженням історії російської літературної
мови, історичної граматики, лексикології, орфоепії (норми вимови) мови
російських письменників, орфографії та фразеології.
 Основним об'єктом його наукових праць стала розмовна російська
мова у всіх її проявах.
 Створив «Словарь руського языка». Це єдиний відносно повний
однотомний словник (80000 слів і виразів), який послідовно, від видання до
видання, відображає зміни в російській літературній лексиці.

Олег Миколайович Трубачов

 російський мовознавець-славіст, член-кореспондент АН СРСР (з
1972), академік (з 1992).
 Народився 23 жовтня 1930 р. в місті Сталінград, СРСР, помер 9
березня 2002 р. в місті Москва, Росія.
 Був одним з провідних вчених у галузі етимології слов'янських мов та
слов'янської ономастики.
 Під його керівництвом створювався багатотомний «Етимологічний
словник слов'янських мов.
 Праслов'янська лексичний фонд » (1974-1996). Публікація словника
стала явищем не тільки слов'янської культури, а й світової славістики та
індоєвропеїстики.
 Основні праці (з багатим українським матеріалом) — три словника
етимології: «История славянских терминов родства» (1959), «Происхождение
названий домашних животных в славянских языках» (1960), «Ремесленная
терминология в славянских языках» (1966); і східнослов’янські ономастики,
зокрема «Названия рек Правобережной Украины. Словообразование,
этимология, этнические интерпретации» (1968); «Indo-Arica в Северном
Причерноморье» (1999).

Ольга Сергіївна Ахманова

 радянський лінгвіст,
 професор філологічного факультету МДУ ім. М. В. Ломоносова.
 Праці з англійської мови, загального мовознавства, російської
лексикології і фразеології, психолінгвістики, соціолінгвістики.
 У 1954 році захистила докторську дисертацію «Про розмежування
слова і словосполучення».
 Автор-упорядник Словника лінгвістичних термінів, Словника
омонімів російської мови, англо-російського і російсько-англійського
(коротких) словників, а також фундаментального російсько-англійського
словника, створеного під керівництвом професора А. І. Смирницкого
(чоловіка Ахмановой).
 Юрій Сергійович Маслов
 ( 5 травня 1914, Київ - 31 серпня 1990, Ленінград)
 російський лінгвіст, доктор філологічних наук, професор. Праці з
болгарської мови, германських мов, аспектологіі, теорії граматики, загального
мовознавства, історії мовознавства.
 Автор підручника "Вступ до мовознавства", який витримав кілька
видань. Ю. С. Маслов є одним з найбільш значних російських лінгвістів
другої половини XX століття, які зробили фундаментальний внесок у
загальну аспектологіі і болгаристики. Ю. С. Маслов займався також
проблемами загальної морфології, теорії мови та історії мовознавства.
 Йому, зокрема, належить оригінальна класифікація типів звукових
чергувань у російській мові; цікаві його статті з загальної морфології, теорії
графіки та ін проблемам.

Олена Самійлівна Кубрякова

 радянський і російський лінгвіст, доктор філологічних наук,
професор,
 головний науковий співробітник Інституту мовознавства РАН,
заслужений діяч науки РФ.
Кубрякова - автор численних праць, добре відомих широкому колу фахівців в
Росії і за кордоном.
 Її фундаментальні дослідження заклали основи багатьох великих
напрямків лінгвістичної думки: теорії мовної номінації, дериваційної
ономасиологии, теорії частин мови, вивчення мовної картина світу, мовної
категоризації.
 Була одним з провідних фахівців в когнітивної лінгвістики, і з її
іменем пов'язане виникнення в російському мовознавстві когнітивно-
дискурсивного напряму.

Володимир Володимирович Лопатин

 радянський і російський лінгвіст, доктор філологічних наук (1976),
головний науковий співробітник Інституту російської мови ім. В. В.
Виноградова РАН.
 Голова орфографічної комісії РАН (2000-2014) .
 Лауреат Державної премії СРСР (1982).У 1966 році під керівництвом
академіка В. В. Виноградова захистив дисертацію на здобуття наукового
ступеня кандидата філологічних наук за темою «Способи іменного
словотвору в сучасній російській мові (нульова аффіксація, субстантивация)».
 У 1976 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук за темою «Російська словообразовательная
морфемика.
Проблеми і принципи опису »(спеціальність 10.02.01 - російська мова).
У 1978-1990 роках - професор Університету дружби народів. Член
Міжнародної комісії з вивчення граматичної будови слов'янських мов при
Міжнародному комітеті славістів.

Олександр Миколайович Тихонов

 (20 листопада 1931 - 16 березня 2003)
 радянський і російський учений-лінгвіст, лексикограф, фахівець в
області російської дериватології.
 Вчений зробив значний внесок в розробку принципів складання
гніздових словотворчих словників, теоретичних проблем
словообразовательного гнізда.
 У 1974 році захистив докторську дисертацію «Формально-семантичні
відношення слів у словотвірному гнізді»

Улуханов, Ігор Степанович

 російський лінгвіст, доктор філологічних наук, професор, головний
науковий співробітник відділу історичної лексикографії та історичної
граматики
 Інституту російської мови ім. В. В. Виноградова РАН, фахівець з
історії російської літературної мови, словотвору, морфеміки, лексикології і
граматики сучасної російської мови.
 У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Слов'янізми в
російській мові (Дієслова з неповноголосні приставками)" (науковий керівник
- ак. В. В. Виноградов), в 1975 р. - докторську дисертацію на тему
"Словотворча семантика в російській мові і принципи її опису ".
 Один з авторів розділу "Словотвір" "Руської граматики" (1980), брав
участь у створенні "Словника словотворчих морфем російської мови",
"Словника давньоруської мови (XI-XIV ст.)".
 Член Комісії з словотворенню при Міжнародному комітеті славістів.
З 1994 по 2008 - голова цієї Комісії.

Федір Іванович Буслаєв

 народився 13 квітня 1818р, помер 31 липня 1897р.
 російський філолог и мистецтвознавець,
 академік Петербурзької академии наук з 1860.
 Буслаєву належати чісленні дослідження про російський фольклор,
літературу і мистецтво («Про народну поезію в давньоруській літературі»,
1859; «Історичні нариси російської народної словесності й мистецтва»

Михайло Миколайович Петерсон

 22.9 1885- 22.11.1962,
  радянський мовознавець.
 Спеціаліст по загально та порівняльного індоєвропейського
мовознавства, представник московської лінгвістічної школи.
 Опублікував праці з загальне мовознавство, літуаністіке, з сучасної
російської, французької мов; велику
 Рамус пріділяв синтаксису, найменша розроблення у Працюю Ф. Ф.
Фортунатова, подивись которого в цілому поділяв П. У синтаксичних
дослідженнях П. Вперше застосувались статистичний метод.

Іван Іванович Мєщанінов

 російський мовознавець.
 Народився 24 листопада (5 грудня) 1883 в
Помер в Ленінграді 16 січня 1967.
 Займався російською історією, археологією;
 з 1910 по 1923 завідував історичним архівом Археологічного
інституту;
 описав колекцію еламських старожитностей, що зберігалися в цьому
інституті.
 У 1925-1933 брав участь (в тому числі в якості керівника) в
археологічних експедиціях в Північне Причорномор'я і Закавказзя.
 У 1932 став академіком АН СРСР.
 Найбільш значні праці Мещанінова - Загальне мовознавство (1940),
 Члени речення і частини мови (1940), Дієслово (1949) - пов'язані з
поступовим подоланням впливу Н.Я.Марра.

Ніна Давидівна Арутюнова

 30 квітня 1923 - 15 грудня 1990 російський лінгвіст, член-
кореспондент АН СРСР
 Багаторічна наукова и Організаційна діяльність Арутюновой спріяла
Виникнення нового напрямку в сучасній лінгвістіці, відомого під назв
«логічний аналіз мови»

Тимофій Петрович Ломтєв

 02.10.1906-19.04.1972.
 Радянський лінгвіст, доктор філологічних наук.
 Ломтев опублікував понад 140 наукових праць, в тому числі 16
монографій, по всіх областях русистики (від фонетики до синтаксису, а також
з білоруської мови: його спадщина дуже нерівноцінні і страждає еклектичним
змішанням концепцій (так, в 1949 році він намагався поєднувати вчення
Марра з фонологічної теорією).
 Серед радянських русистів свого покоління його виділяла прагнення
до широких узагальнень і побудови загальної теорії всіх рівнів («ярусів»)
мови, з 1940-х років він відчував вплив структуралізму.
 Юрій Сергійович Степанов
 20 липня 1930 року, Москва - 3 січня 2012.
 Радянський і російський лінгвіст, семіотик, академік Академії наук
СРСР.
 Доктор філологічних наук, професор.
 Заступник головного редактора журналів «Известия АН СРСР. Серія
літератури і мови »(1973-1987) і« Питання мовознавства »(1988-1994).
 Голова наукової ради РАН «Теоретичні проблеми мовознавства».
Почесний професор Вільнюського університету.

Олександр Володимирович Бондарко

 15 листопада 1930 року, Ленінград - 29 березень 2016,
 . Радянський і російський лінгвіст, доктор філологічних наук,
професор, член-кореспондент РАН з 30 травня 1997 року по Відділенню
літератури і мови (мовознавство). Праці з російської мови, аспектологіі,
славістики, теорії граматики.
 Один з головних творців «функціональної граматики».

Юрій Миколайович Караулов

 26 серпня 1935 Подольськ - 5 травня 2016, Москва.
 лінгвіст, фахівець в області загального та російського мовознавства,
лексикології і лексикографії, прикладної лінгвістики.
 Доктор філологічних наук, член-кореспондент РАН (1991; член-
кореспондент АН СРСР з 29 грудня 1981 року по Відділенню літератури і
мови). Лауреат Державної премії СРСР (1991).

Франц Бопп 14 вересня 1791 — 23 жовтня 1867) —

 німецький мовознавець-санскритолог
 один з основоположників порівняльно-історичного мовознавства.
 Професор Берлінського університету (з 1821). Вперше довів
історичну спорідненість індоєвропейських мов

Расмус Крістіан Раск (22 листопада 1787 – 14 листопада 1832)

 Данський мовознавець та орієнталіст, один з
основоположників індоєвропеїстики, порівняльно-історичного мовознавства. 
 Поставив мовознавчу науку на емпіричні, раціоналістичні засади.
 Автор численних праць в галузі германістики, балтистики,
іраністики, африканістики, ассириології.
 Відкрив регулярні відповідності між індоєвропейськими та
німецькими шумними приголосними (переходи приголосних).
  Довів (1826) спорідненість давньої мови Авести з санскритом.
 Дешифрував низку клинописних текстів. 
 Здійснив дослідницькі подорожі до Ісландії (1813–1815), Росії (1819),
Персії (1819) та Індії й Цейлону (1820–1823)
Карл Вільгельм Фрідріх фон Шлегель (10 березня 1772, Ганновер —
11 січень 1829, Дрезден) 

 Німецький письменник, поет, критик, філософ, лінгвіст.

 Він і його старший брат Август Вільгельм Шлегель були головними
теоретиками Єнського романтизму.
Август Вільгельм
Шлегель (8 вересня 1767, Ганновер — 12 травня 1845, Бонн) 
 Німецький літературний критик,
 історик літератури та поет-перекладач.
 Брат Фрідріха Шлегеля.

Я́коб Лю́двиг Карл Грімм (4 січня 1785, Ханау — 20

вересня 1863, Берлін; брат Вільгельма) 
 Німецький філолог,
 брат Вільгельма Грімма
 Представник, як і брат, гейдельберзьких романтиків
 Основоположник міфологічної школи у фольклористиці
 Разом з братом склав знамениту збірку німецьких казок
 Був членом Геттінгенської академії наук

Фрі́дріх Вільге́льм Крістіа́н Карл Фердина́нд Фра́йхер фон

Гу́мбольдт(22 червня 1767, Потсдам — 8 квітня1835) 
 Німецький філолог, філософ, лінгвіст, державний діяч, дипломат.
 Старший брат вченого Александера фон Гумбольдта.
 Один із засновників лінгвістики як науки.
 Розвинув учення про мову як про неперервний творчий процес і про
«внутрішню форму мови» як про вираження індивідуального світобачення
народу
 Багато чим визначив шлях і напрям розвитку німецької і навіть всієї
європейської гуманітарної думки своєї епохи

А́вгуст Шле́йхер або А́вґуст Шля́йхер (19

лютого 1821, Майнінген — 6 грудня 1868, Єна) 
 Німецький мовознавець, визначний представник порівняльно-
історичного мовознавства.
 Один зі засновників індоєвропеїстики, автор моделі генеалогічного
дерева мовних сімей у порівняльному мовознавстві
 Метод реконструкції Шлайхера став основою для подальшого
розвитку компаративістики
  Запропонував концепцію генеалогічного дерева мов та мовних сімей,
за якою розвиток мов може йти або шляхом розгалуження й усамостійнення,
або шляхом злиття
 Шлайхер спробував реконструювати праіндоєвропейську мову
 Август Шлайхер був першим науковцем, який почав систематично
досліджувати литовську мову, а також литовський фольклор.

Виталий Иванович Кодухов

 Доктор філологічних наук, професор.

 Народився в Барнаулі.
 Учасник Великої Вітчизняної війни.
 Викладав літературу в середній школі. З 1950 р
 Аспірант кафедри російської мови Ленінградського державного
педагогічного інституту
 Основні наукові інтереси В.І. Кодухова - теорія та історія
мовознавства, методи лінгвістичного дослідження