ЄВРОПЕЙСЬКЕ

ПРОСВІТНИЦТВО XVIII
СТОЛІТТЯ

1. Німецьке Просвітництво, його особливості та

видатні представники.
2. Філософські роздуми Г. Е. Лессінга.

Виконала студентка групи ЛП-21

Коваленко Вікторія
 ПРОСВІТНИЦТВО
 Просвітництво — це широка ідейна течія, яка
відображала антифеодальний, антиабсолютистський
настрій освіченої частини населення у другій половині
XVII-XVIII століття.
Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники,
митці були прихильниками теорії природного права.
Вони вважали метою суспільства – людське щастя,
шляхом до якого є переустрій суспільства відповідно до
принципів, продиктованих розумом.
 ПРОСВІТНИЦТВО

Своїм завданням Просвітники мали широкий

вільнодумці вбачали: світогляд, в якому виділялися:
• утвердження свободи, • концепція освіченого

• розвиток природних
абсолютизму,
• ідея цінності людини,
здібностей кожної
• критика церкви,
людини,
• патріотизм,
• громадянське
• утвердження самосвідомості
виховання,
• поширення освіти. й самооцінки особи.
 ПРОСВІТНИЦТВО
Просвітництво з'явилося практично одночасно в
країнах Західної Європи: Британії, Франції,
Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії,
Португалії, але швидко поширилося у всій
Європі, включно з Річчю Посполитою і
Російською імперією.
 Велику роль в його становленні відіграв
швидкий розвиток природознавства та
книгодрукування.
НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО
У кожній країні Європи Просвітництво мало свої
особливості. У Німеччині такі особливості спричинялися
тим, що:
1) довгий час досить впливовою була пізня схоластика;
2) картезіанство не мало значного впливу, а раціоналізм
набув навіть антидекартівського характеру;
3) просвітництво у Франції та Англії розвивалось поза
межами університетів, а у Німеччині з труднощами
започатковувалось в академічному середовищі.
НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО
Проте німецьке Просвітництво лише на ранньому
своєму етапі було близьким до загального
(західноєвропейського) раціоналістично-
механістичного стандарту.
Десь близько середини XVIII ст., залишаючись у
найзагальніших рисах Просвітництвом, воно
зазнає все більшого й більшого впливу
екзистенційно-діалектичної традиції німецької
містичної філософії.
НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО

Протестантський напрям пієтизм (від лат. pietas

– «благочестя») — німецький близнюк
французького янсенізму — тісно пов’язаний у
своїх філософських інтенціях з просвітницьким
раціоналізмом, виявляє водночас виразне тяжіння
до традиційної філософської містики.
НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО
Пієтизм мав глибокий вплив на багатьох
мислителів і діячів культури кінця XVIII —
початку XIX ст. Він сприяв адекватному
художньому та філософському осягненню
людської особистості в найпотаємніших
екзистенційних глибинах її єства.
Зокрема, і засновник німецької класичної
філософії І. Кант був вихований у пієтичному
дусі.
НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО
Видатними представниками німецького
Просвітництва були:
 Г. Е. Лессінг,

 І. І. Вінкельман,

 І. Г. Гердер,

 І. В. Гете,

 Ф. Шиллер та ін.
 ГОТГОЛЬД ЕФРАЇМ ЛЕССІНГ
(1729-1781)

1. Біографія та творча діяльність.

2. Філософські роздуми Г. Е. Лессінга.
 БІОГРАФІЯ

Готгольд Ефраїм Лессінг – німецький філософ-

просвітитель, драматург, естетик, теоретик
мистецтва і літературний критик.

Народився 22 січня 1729 року в саксонському

містечку Каменц у сім'ї пастора. Він був
найстаршим з дванадцяти дітей у родині.

З 1741 до 1746 pp. Лессінг навчався у

Мейсенській князівській школі, яку закінчив із
похвальним атестатом.

З 1746 до 1748 pp. навчався на богословському

факультеті Лейпцизького університету, де
молодий Лессінг замість занять богослов'ям
захоплюється філософією, філологією та
театром.
 БІОГРАФІЯ

У роки навчання в Лейпцигу Лессінг стає вільнодумцем-деїстом. У цей час

він починає також займатися журналістикою.

У серпні 1748 р. Лессінг приїхав у Віттенберг, де вступив на медичний

факультет, але його й тут наздогнали кредитори, і Лессінґ подався у Берлін,
що був прямою протилежністю до Лейпцига.

Переївши в 1748 р. в Берлін, Лессінг цілком віддається напруженій

літературній і журнальної роботі. У Берліні Лессінг пише вірші, епіграми,
байки, комедії.

У своїх критичних статтях (про Готшед, Ланге та ін.) він критикував

холопство німецьких письменників перед владою і титулом, відірвану від
життя «цехову» вченість, невігластво і педантизм.
 БІОГРАФІЯ

Лессінга тягнуло до практичної справи, до спілкування з людьми, і він не був

задоволеним лише однією літературною діяльністю. Тому в 1760 році, під час
Семирічної війни, Лессінг приймає пропозицію губернатора Сілезії, генерала
Тауенціна, стати його секретарем.

Залишивши службу в Тауенціна, Лессінг повертається в Берлін, але життя в

столиці деспотичної Пруссії не задовольняє його. Тому, він у 1767 р. переїхав
в Гамбург, де став критиком і фактичним керівником щойно заснованого там
театру.

Усі спроби влаштуватися в Берліні виявилися безуспішними, і, щоб хоч якось

забезпечити майбутнє своєї родини, Лессінг прийняв пропозицію герцога
Брауншвейґського й поїхав у Вольфенбюттель, де з травня 1770 р. і до кінця
життя працював бібліотекарем.
 БІОГРАФІЯ

Перебування в Брауншвейзі було, мабуть,

найважчим періодом у житті Лессінга.

Лише на короткий час йому вдалося

вирватися 1775 р. до Італії, де Лессінг
відвідав Рим, Флоренцію, Мілан, а на
зворотній дорозі заїхав у Відень. Тут у
1776 р. він взяв шлюб з Євою Кеніг, з
якою був заручений ще з 1771 р.

Родинне щастя Лессінга було нетривалим.

Через рік Єва померла, забравши з собою
у могилу єдиного сина.

15 лютого 1781 p., вирушивши у

Брауншвейг, він помер.
 ТВОРЧІСТЬ

Г. Е. Лессінг –
основоположник
німецької класичної
літератури.
Він писав байки в
прозі, драматичні
твори, критичні твори.
 ТВОРЧІСТЬ
Лессінг написав комедії «Молодий учений»
(1748), «Євреї» (1749), «Вільнодумець» (1749)
та ін.
Вершиною у розвитку естетики драми і театру
стала "Гамбурзька драматургія "(1767—1769).
Г. Е. Лессінг – автор першої німецької
міщанської трагедії «Міс Сара Сампсон»
(1755).
 ТВОРЧІСТЬ
У 1759 р. у Берліні вийшли друком байки, які Лессінг об'єднав у три
книги.
Збірці байок передував спеціальний роздум, у якому автор виклав свою
теорію жанру. На думку Лессінга, байка займає проміжне місце між
поезією й мораллю, перебуває на межі цих областей, підпорядковуючись
законам кожної з них.
Байки Лессінга становлять інтерес радше як експеримент, аніж
високохудожні твори. У них міститься:
 критика німецького суспільства XVIII ст. («Водяна змія», «Осел і вовк»),

 сатира на фрідріхівську Німеччину («Дарунок фей»),

 звучить захист гідності простої людини («Шаховий кінь»),

 розвінчується міф про всемогутність можновладців («Войовничий

вовк»).
 ТВОРЧІСТЬ
Наслідком поглиблених
студій в царині теорії й
історії мистецтва став
трактат «Лаокоон, або
Про межі малярства та
поезії» (1766).
Останній період у житті
Лессінга ознаменувався
появою трагедії «Емілія
Галотті» (1772).
 ФІЛОСОФІЯ
 Лессінг, погоджуючись з принципово
раціоналістичною орієнтацією філософської
думки, відмовлявся від механістичних
крайнощів вольфівського раціоналізму.
 Лессінг вбачав мету Просвітництва в духовному
спрямуванні людей у житті відповідно до велінь
розуму.
 Затвердження розуму, істини, на думку
Лессінга, пов'язане з вихованням особистості.
 ФІЛОСОФІЯ
 В якості найважливішого чинника виховання
особистості Лессінг розглядає мистецтво. Він
виступав за зближення мистецтва і літератури з
життям, звільнення їх від оков аристократичної
нормативності.
 В мистецтві верховний початок Лессінг також шукає
в розумі. Разом з тим він аж ніяк не зводить красу,
прекрасне лише до раціонального ідеалу. Вищим
ідеалом краси, за Лессінгом, є краса людини в його
вільному, духовному та фізичному розвитку.
 ФІЛОСОФІЯ
 В основних естетичних творах: «Лаокоон», «Гамбурзька
драматургія» Лессінг фактично підбив підсумок естетиці
класицизму, намітивши нові проблеми розвитку
реалістичного мистецтва.
 Зберігаючи вірність принципам просвітницького
раціоналізму, Лессінг з'єднав їх з глибшими поглядами на
природу, історію і мистецтво.
 Виступаючи проти норм класицизму, філософ відстоював
ідею демократизації героя, правдивість, природність акторів
на сцені. Лессінг обґрунтував ідею дійсності в поезії на
противагу описовості. За його словами: «Література не лише
заспокоює красою, але і розбурхує свідомість».
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!