⦁ Зараз трохи ознайомлю я вас із темою

Один із письменників епохи Відродження.

• Миколай Рей
• Біогаіфя та його творчість
• Народився 4 лютого 1505 року в Журавно поблизу Галича.
Помер восени (точна дата невідома) 1569 року в Реєвці.
Прізвисько "з Нагловиць" пов'язане, як сказано в його
біографії, із селом, що на Краківській землі, звідки бере
початок його "древній рід". Він був сином досить багатого,
але неписьменного шляхтича. Навчався наук у Скальбмежі
та Львові. У 1518 році вступив до Ягеллонського
університету, але витримав там лише один рік.
У віці двадцяти років опинився при дворі сандомирського
воєводи Анджея Тенчинського. Після смерті батька осів на
Хелмській землі й зайнявся господарством. Він уміло управляв
маєтком і досяг на цьому терені чималих успіхів. Одружився із
заможною Зофією Коснувною і став щасливим сім'янином. Брав
активну участь у суспільно-політичному житті країни: їздив на
сейми, часом як депутат. Дуже популярний і відкритий, він також
охоче брав участь у житті сусідського земства. Заснував містечка
Рєєвєц і Окша. За польський переклад Псалтиря король
Сигізмунд Старий подарував йому маєток Темерівка. Король
Сигізмунд Август за заслуги перед вітчизною дарував йому у вічне
користування село Дзевенчеле.
Миколай Рей був дуже різнобічним і надзвичайно плідним
письменником. Він дуже багато друкувався, його твори
багаторазово перевидавалися, проте до наших днів дійшла лише
частина з них. Він писав виключно польською мовою, свідомо
дотримуючись ренесансного постулату про користь розвитку
національної мови.
Ренесанс був рухом, що охопив усю Європу. Він став реакцією на
порядки та ідеали Середньовіччя. Ренесанс був міцно пов'язаний
з античною традицією, антропоцентризмом, ідеєю гармонійного
розвитку людини, з роздумами про місце людини у світі, її
ставлення до суспільства, природи та Бога. Виступаючи проти
середньовічного догматизму, він проголошував свободу
людського розуму. Заперечуючи насаджувані в Середні віки
аскетизм і презирство до земних благ, Ренесанс оспівував право
людини на щасливе життя. Письменники епохи Ренесансу писали
латинською мовою, але, на відміну від середньовічної вульгати, це
була антична, бездоганна латина. У той час також утвердилася
тенденція розвитку власної національної мови. Значна частина
письменників того періоду писала двома мовами. Рей добре знав
латину, але обрав польську мову.
Досі жива традиція протиставляти двох головних літераторів
польського Ренесансу - простака Рея та рафінованого гуманіста
Кохановського. Його створили політичні супротивники Рея,
виставляючи його необтесаним невігласом, п'яницею та
ненажерою, який у молоді роки був справжнім дикуном, уникав
вчення і вів розпусне життя. Треба сказати, що закріпленню
такого образу сприяв і сам Рей, який не гребував ні солоними
жартами, ні брутальним слівцем, ні непристойними анекдотами,
що зазвичай лунали на шляхетських застіллях.
Цей стереотип не до кінця правильний. Рей, певною мірою
справді самоучка, був людиною освіченою й освіченою. В
університеті він провчився недовго, але потрібно пам'ятати, що на
той час університет являв собою центр ренесансного гуманізму
європейського масштабу, і Рей познайомився там із багатьма
видатними людьми. За кілька років при дворі Тенчинських він
зміг набути великих, хоча напевно дещо хаотичних знань, в галузі
літератури і мистецтва. Він добре знав тексти європейських
авторів епохи Ренесансу (досить згадати, кого він наслідував і чиї
твори собі привласнював). Він також брав активну участь у
реформуванні Речі Посполитої. Ось тільки устремління і зразки
ренесансного гуманізму він використав для зображення не
придворної, а шляхетської культури, написавши надзвичайно
виразний і яскравий образ вдач, поглядів і мови цього класу.
Важливим елементом Ренесансу були релігійні течії, що
отримали загальну назву Реформація. Звільнення людського
розуму від диктату догматів і свобода рефлексії стосувалися також
релігійної думки. Люди почали самостійно читати і тлумачити
Святе Письмо, відмовлятися від підпорядкування Папі,
створювати "єретичні" церкви, найважливішими з яких були
лютеранська і кальвіністська. У Польщі нові релігійні течії були
додатково пов'язані із соціально-економічним аспектом розвитку
суспільства: шляхта оголосила війну фінансовим привілеям кліру,
вимагаючи, зокрема, скасування десятини, що спустошувала її
гаманці, а Церкві дозволяла збирати невідповідні її заслугам
багатства.
Рей познайомився з кальвіністською доктриною при дворі
іновірця Миколая Сенявського, де поет був частим гостем. У
результаті Рей змінив своє віросповідання і став помітним діячем
цієї церкви, у створенні якої він брав участь і як літератор, і як
громадський діяч. Він бував на кальвіністських синодах,
створював у своїх маєтках громади та релігійні школи. Поет
багато сприяв розвитку національної біблійно-теологічної мови,
яка до цього була обмежена латиною. 1546 року Рей видав
перекладений прозою з латинської мови "Псалтир Давида".
Величезної популярності набула видана 1557 року і багато разів
перевидана книга проповідей "Постілла", а також випущена 1565
року праця "Апокаліпсис, або Про дивовижні приховані таємниці
Господа", яка містила релігійні міркування і коментарі до Біблії.
Виклад релігійних постулатів кальвінізму міститься також в
опублікованій 1549 року п'єсі "Купець, або Образ і подоба
Страшного суду Божого". Цей твір являє собою вільну
інтерпретацію роботи Mercator seu indicium німецького гуманіста
Томаса Наогеорга. Драма Рея значно об'ємніша за оригінал і
близька до традиції середньовічного мораліте. Її герої - Князь,
Єпископ, Чернець і Купець - потрапляють на суд Божий, де
ухвалюється рішення про їхній допуск на небо. Три перші
персонажі кидають на шальки терезів усі свої добрі вчинки і
заслуги, пожертвування Церкві та побудовані монастирі. На жаль,
усе це не може переважити чаші з їхніми гріхами, і небесні ворота
для них залишаються закритими. Проходить же крізь них лише
Купець, не надто чесна людина, обманщик і шахрай. Кількість
його добрих справ мізерна, Святе Причастя, яким намагався
полегшити його долю на ложі смерті ксьондз, теж особливо не
знадобилося. Його перепусткою на небеса стала глибока віра, яка
виявилася значно важливішою за всі заслуги та релігійні
практики. Ця дещо затягнута й статична драма, вірніше,
розписаний на голоси теолого-моралізаторський трактат, що
доводить перевагу віри перед добрими справами, місцями є
вдалою пародією на земські шляхетські суди, до яких Рей
ставився вкрай критично.
Брав активну участь у роботі сеймів (1540-1542, 1558-1559, 1569
роки), виступив активним прихильником Реформації, був
учасником так званої "курячої війни" (1537 рік).
Був першим польським поетом, який отримав нагороди за свою
працю - польські королі Сигізмунд I Старий і Сигізмунд II Август
передали Рею у власність села. Засновник містечка Рейовця
Фабричного.
У прозі дав ідеальний образ шляхтича-хуторянина (Zwierciadło...
Żywot człowieka poczciwego, 1567), спопуляризував жанр
мініатюрних анекдотичних і моралізаторських поезій
(Zwierzyniec..., 1562), наслідуваних і авторами українського
бароко.
Мав вплив на українську повчальну літературу 16-17 століть,
зокрема його гомілетичний виклад Нового Завіту (Postylla...,
1556).
Українською мовою твори Миколи Рея перекладав Віктор
Коптилов.

• Автор написав такі твори як

1.Коротка бесіда між трьома особами: Паном, Війтом і
Плебаном (1543)
2.Життя Йосипа з єврейського роду (1545)
3.Псалтир (1546)
4.Kupiec (1549)
5.Пости (1555/1556)
6.Правдиве відображення... (1558)
7.Звіринець (1562)
8.Свічадо... (1567/1568)
Про автора можна сказати що він внес дуже великий
вклад у польску літературу
Був дуже видатним письмеником