Professional Documents
Culture Documents
Гевін Френсіс Дивовижні Пригоди Всередині Тіла Велика Подорож Від
Гевін Френсіс Дивовижні Пригоди Всередині Тіла Велика Подорож Від
Гевін Френсіс
Пролог
Мозок
1. Нейрохірургія душі
2. Епілептичні напади, святість і психіатрія
Голова
3. Око: відродження зору
4. Обличчя: красивий параліч
5. Внутрішнє вухо: запаморочення й магія вуду
Грудна клітка
6. Легені: подих життя
7. Серце: про звуки чайок, припливи й відпливи
8. Молочна залоза: два погляди на зцілення
Верхня кінцівка
9. Плече: зброя й броня
10. Зап’ястя і кисть: вдарені, порізані й розіп’яті
Живіт
11. Нирка: найдорогоцінніший подарунок
12. Печінка: казковий кінець
13. Товста й пряма кишки: дивовижний твір мистецтва
Таз
14. Геніталії: про зачаття
15. Матка: поріг між життям і смертю
16. Плацента: з’їсти, спалити, закопати під деревом
Нижня кінцівка
17. Тазостегновий суглоб: Яків і ангел
18. Стопа й пальці ніг: сліди в підвалі
Епілог
Подяка
Список ілюстрацій
notes
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
Гевін Френсіс
Дивовижні пригоди всередині тіла.
Велика подорож від голови до п’ят
«Книга року» за версією таких видань, як Sunday Times,
Observer, Economist і Sunday Herald.
Джон Берджер
Economist
Scotsman
…надзвичайно інформативна книга, від якої важко
відірватись… Вона обіцяє інтриговану подорож і в чудовому
стилі дотримує слова… Наполегливо рекомендуємо.
Daily Express
Daily Mail
***
Ентузіастам життя
www.gavinfrancis.com
Леонардо да Вінчі
Хірургія
АНАТОМІЯ
Брат Тевкра Еант підбіг і став коло нього, захищаючи його від
зливи стріл своїм щитом. Підбігли два його товариші; вони підняли
Тевкра, «який стогнав від болю», і віднесли його в безпечне місце на
кораблі.
Автор «Іліади» надзвичайно точно передає анатомічні особливості.
Мабуть, в античні часи поле бою було хаотичним, встеленим тілами й
политим кров’ю. Воїнам і поетам, які їх супроводжували, були добре
знайомі, як зараз кажуть, «обширні травми». Можливо, вони навіть
розробили власний метод лікування поранень. Деякі поціновувачі
Гомера з медичною освітою навіть припускають, що він був військовим
медиком.[64] В «Іліаді» доволі часто можна натрапити на описи
поранень від списів, стріл і мечів, у яких розповідається не лише про
уражену частину тіла, а й про фізіологічний ефект травми, а іноді навіть
про лікування.[65]
Коли Гектор паралізує руку Тевкра ударом в тому місці, «де
ключиця від шиї груди йому відокремлює», – це точний опис прийому,
який і зараз використовують експерти з бойових мистецтв, він
називається «брахіальним оглушенням». Удар у цьому місці не просто
тимчасово паралізує руку: у разі тиску на сонну артерію він може
спровокувати рефлекс уповільнення серцебиття. Іноді в чутливих людей
серцебиття зупиняється настільки, що вони непритомніють. В Інтернеті
можна знайти безліч прикладів застосування «брахіального оглушення»
– домашні відео американських морських піхотинців, які тренуються в
бараках, зйомки поєдинків «чорних поясів» і навіть поліцейських під
час затримання підозрюваних. Переглядаючи ці відео, я уявляв, як
Тевкр із занімілою, знерухомленою рукою падає на землю.
Місце, у якому нерви переплітаються за ключицею, як спагеті,
називається «плечовим сплетінням». Коли анатомії приділялось більше
уваги в навчанні майбутніх медиків, кожен студент мав вивчити їх
розташування:
П’ять корінців нервів з п’яти шийних хребців об’єднуються,
утворюючи три «стовбури», які діляться на передні й задні гілки. Ці
гілки елегантно переплітаються між собою, перед тим як зійтись у три
пучки: медіальний, латеральний і задній. Задній пучок забезпечує
діяльність м’язів, що випрямляють руку й зап’ястя, а також відповідає
за чутливість тильного боку долоні й передпліччя. У свою чергу,
медіальний і латеральний пучки активують м’язи, які скорочують біцепс
і м’язи зап’ястя, а також керують роботою малих м’язів кисті.
Таке розташування здається надзвичайно складним, але воно
зумовлене тим, як рука формується в утробі. Латинська назва
передпліччя brachium походить від слова «гілка». Воно виростає з
бруньки, як гілка на дереві. Брунька починає утворюватись приблизно
на четвертому тижні вагітності, і протягом наступних трьох тижнів вона
ділиться на зачатки кисті, передпліччя й плече, після чого обертається
на дев’яносто градусів. Рух цих м’язів під час росту й обертання руки, а
також фіксоване положення шийних нервів утворюють цей «клубок» у
плечовому сплетінні. Гомер не знав про походження плечового
сплетіння, але він знав усе про його будову й про перевагу в бою,
пов’язану з ним.
У перерві між навчанням на лікаря невідкладних станів і на лікаря
загальної практики я працював лікарем в Антарктиці. Британська
антарктична служба направила мене туди корабельним лікарем; наша
експедиція повинна була перепливти Атлантичний океан і дістатись
однієї з найвіддаленіших станцій у світі – Халлі. Десять місяців на рік
вона була ізольованою, і в цей час я мав виконувати там функції
штатного лікаря. Протягом цих десяти місяців здійснювати евакуацію
хворих було практично неможливо, тому перед тим, як обійняти цю
посаду, я мусив пройти додаткову підготовку у військово-цивільному
госпіталі.
Військові лікарі навчили мене вводити власну анестезію, виривати
хворі зуби й самостійно здійснювати прості травматологічні операції. Я
завжди ставився з підозрою до військової медицини: на перший погляд
служба у військовій частині, мета якої – вбивати й калічити своїх
ворогів, суперечить усім етичним принципам. Гіппократ казав: «Не
нашкодь», але, уважно ознайомившись з його працями, можна знайти й
таке: «Той, хто хоче стати хірургом, насамперед повинен піти на війну».
Від античних часів і дотепер війни дають можливість працювати з
великою кількістю поранених – у медицині, як і в інших галузях,
практика є основою майстерності.
Військові лікарі навчили мене робити рентгенівські знімки за
допомогою портативної установки, призначеної для бойових умов;
вправляти зламані кістки й робити отвори в черепі в разі коми,
спричиненої травмою голови, – усі ці навички вони застосовували на
війні, але вважали, що вони можуть мені знадобитись в Антарктиці.
Мене направляли в традиційні військові заклади: я навчався зубної
анестезії на базі ВПС, а логістики – у казармах піхотинців. Я пройшов
курс під назвою «Операції з ліквідації наслідків катастроф» разом із
тридцятьма лікарями, парамедиками й медсестрами, які нещодавно
повернулись із зон збройного конфлікту. Ми вчились організовувати
перев’язувальний пункт біля лінії фронту, копати вбиральні, які
убезпечують від холери, та робити інші, корисніші під час полярної
експедиції речі: супутниковий зв’язок, імпровізовані реанімаційні
системи й захист делікатних ліків та обладнання під час
транспортування. Несподівано для себе я перейнявся повагою до
військових лікарів і зрозумів, який важливий внесок їхні попередники
зробили в наше розуміння людського тіла. Антисептична хірургія
кардинально змінила показники виживання солдатів під час бурської і
Першої світової воєн, а винайдення антибіотиків мало схожий ефект під
час Другої світової війни. Чарлз Белл значно розширив свої знання,
лікуючи ветеранів битви при Ватерлоо, а римський хірург Гален був
лікарем гладіаторів. Можливо, анатомічні знання, відображені в
«Іліаді», є частиною цієї тривалої недооціненої традиції.
В англійській мові слово arms має два значення: «руки» і «зброя».
Armed, armour, army[66] – у нашому словнику є багато свідчень
насильства, а ставлення людства до вбивств відображено в наших
мовних зворотах. Людину, яка вправно застосовує силу, називають
strong arm,[67] а солдатів, які борються за спільну справу, – brothers in
arms.[68] У латинській мові слово «armus» має лише одне значення –
«рука», а arma означає будь-яку зброю і походить від кореня на
позначення речі, яка зібрана докупи.
Історик військової медицини П. Б. Адамсон одного разу під час
читання «Іліади» приділив більше уваги загоєнню ран, ніж більшість
хірургів.[69] Усвідомлюючи, що це епічна поема, а не хроніка, він
виписав інформацію про кожен поріз із зазначенням зброї, якою його
було завдано, і наслідків поранення (чи було воно летальним). Після
цього він порівняв отримані результати з «Енеїдою» Вергілія і дійшов
висновку, що в період Троянської війни списи були найсмертоноснішою
зброєю, але в епоху Римської імперії, описаної Вергілієм, перевага була
на боці мечів. З точки зору смертельних поранень каміння було
найменш результативним – лише 41 % воїнів, поранених камінням,
помирав (поранення Тевкра, яке паралізувало його руку, не загрожувало
його життю – після того як Гектор знешкодив його у восьмій пісні, він
знову виходить на поле бою у дванадцятій пісні). Згідно з підтекстом,
закладеним в «Іліаді», лучниками, такими як Паріс або навіть Тевкр,
ставали не дуже сміливі люди – луки вбивають на більшій відстані й із
меншою точністю, смертність становить 74 % проти 100 % для мечів і
97 % для кинутих списів. Адамсон зазначає, що, як і в античні часи, так
і зараз, броня заохочує жорстокіший бойовий контакт, тому що вона
зміцнена спереду і надзвичайно слабка ззаду. Відвернутись від поля
бою і накивати п’ятами завжди означало ризикувати своїм життям.
Адамсон помітив, що в «Іліаді» ноги рідко травмуються, можливо,
тому, що чоловіки боролись, стоячи по коліна в тілах своїх загиблих
товаришів, на колісницях, які захищали їх по пояс, або навіть ховаючись
за корпусами своїх кораблів. Також він відзначив, що найчастіше
цілились у голову, шию і в торс. Верхні кінцівки в «Іліаді» здебільшого
уражають під час того, як противник піднімає руки для захисту або
атаки. Ці типові для творів Гомера поранення щодня трапляються в наш
час у відділеннях невідкладної допомоги: оглядаючи жертв домашнього
насилля, лікарі часто перевіряють передпліччя жінок, тому що на них
припадає більшість ударів під час захисту. Перелом середньої третини
ліктьової кістки досі називають «переломом від кийка», тому що він
найчастіше виникає у людей внаслідок удару поліцейським кийком.
Закономірності поранень, описані Гомером, залишались практично
незмінними протягом майже трьох тисячоліть після облоги Трої. Вони
почали змінюватись лише після того, як набув поширення порох і
збільшилась відстань між протиборчими сторонами. Як не дивно, зі
збільшенням потужності зброї показники смертності почали
зменшуватись. Адамсон порівнює відсоток смертності й поранень,
описаних у стародавніх текстах, з тими даними, які вдалось зібрати
стосовно найжахливіших воєн ХІХ і ХХ століть.
Незважаючи на неймовірний бруд і жорстокість Кримської війни,
смертність від поранень становила лише 26 % – п’ять із половиною
тисяч на двадцять одну тисячу британських військових. У Першій
світовій війні для британського війська співвідношення було приблизно
таким же: з двох мільйонів двохсот п’ятдесяти тисяч солдатів унаслідок
поранень померло менше ніж шістсот тисяч. Адамсон демонструє, що в
найгірших випадках смертність від снарядів і бомб становила 29 %
(Перша світова війна) – менше, ніж від каменів в «Іліаді».
Співвідношення поранень кінцівок і торса змінилося на протилежне: у
стародавніх епічних творах ушкодження кінцівок становили 20 %, але в
минулому столітті на кінцівки припадало 70–80 % усіх бойових
поранень. У міру того як зброя ставала складнішою й уражала ціль на
більшій відстані, травми кінцівок траплялися частіше, ніж загибель
бійців.
Існують різні ступені ушкодження нервів. Якщо нерви за
ключицею вирвані з хребта, шансів на одужання практично немає. Якщо
в них стався розрив, існує незначна ймовірність того, що частина з них
відновиться; крім того, іноді трансплантація нерва допомагає частково
відновити втрачену функцію. Нерви дещо схожі на мідні дроти, вкриті
полімерною ізоляцією: сильно розтягнений нерв може відрости, якщо
зовнішній шар не пошкоджено й розділено лише внутрішній аксон,
тобто серцевину.
Через два місяці після аварії я зустрів Кріса МакТаллома в черзі на
прийом до нейрохірурга. Його права рука досі була перев’язана. М’язи
плеча, які раніше були м’якими й набряклими, стали тонкими та
в’ялими, але він частково відновив їхню рухливість.
– Як ваші справи? – запитав я у нього.
Він дістав руку з пов’язки й повільно напружив біцепс.
– Потроху відновлюється, – сказав він. – Я ще не готовий
повернутися на службу, але, можливо, за кілька місяців буду.
– А що потім? – поцікавився я.
– Повернусь у свій підрозділ, – сказав він. – Можливо, поїду в
Афганістан.
Напружуючи атрофовані м’язи, він повільно зігнув пальці правої
руки, ніби намагаючись обхопити гачок.
Хоча слово «рука» тісно пов’язане зі словами на позначення
озброєння й жорстокості, воно також є основою слів дружби й любові.
«Embrace»[70] означає «у руках».
Коли в шостій пісні «Іліади» зустрічаються грецька й троянська
армії, грецький воїн Діомед натрапляє на троянця на ім’я Главк,
одягненого в такі дивовижні обладунки, що Діомед думає, що він,
мабуть, бог. Грецький воїн вигукує:
Геродот, «Історія»
Ніл Армстронг
notes
Примечания
1
Англ. confidence походить від лат. сonfido – з довірою. (Тут і далі
прим. пер., якщо не зазначено інше.)
2
Елоквентний – який відповідає за мовлення.
3
Слово «бедлам» походить від лондонської богадільні «Бедлам»
(Віфлеєм); згодом так почали називати інші заклади для
душевнохворих, збудовані на Британських островах. (Прим. авт.)
4
На основі цих пунктів (секцій) закону здійснюється лікування, яке в
англомовних країнах називається секційним. (Прим. авт.)
5
Hugh Crone, Paracelsus: The Man Who Defied Medicine (Melbourne:
The Albarello Press, 2004), p. 88.
6
R. M. Mowbray, ‘Historical Aspects of Electroconvulsive Therapy’,
Scottish Medical Journal 4 (1959), 373 – 8.
7
Gabor Gazdag, Istvan Bitter, Gabor S.Ungvari and Brigitta Baran,
‘Convulsive therapy turns 75’,BJP 194 (2009), 387 – 8.
8
Див. Katherine Angel, ‘DefiningPsychiatry – Aubrey Lewis’s 1938
Report and the Rockefeller Foundation’, у книзі Katherine Angel, Edgar
Jones and MichaelNeve (eds.), European Psychiatry on the Eve of War:
Aubrey Lewis, the Maudsley Hospital and the Rockfeller Foundation in the
1930s (London: Wellcome Trust Centre for the History of Medicine at
University College London, Medical History Supplement 22), pp. 39–56.
9
Ця програма не була успішною. Див. E. Cameron, J. G. Lohrenz and
K. A. Handcock, ‘The Depatterning Treatment of Schizophrenia’,
Comprehensive Psychiatry 3(2) (April 1962), 65–76.
10
Anne Collins, In the Sleep Room: The Story of CIA Brainwashing
Experiments in Canada (Toronto: Key Porter Books, [1988] 1998) pp. 39, 42
– 3, 133.
11
I. Janis, ‘Psychologic Effects of Electric-convulsive Treatments’,
Journal of Nervous and Mental Diseases 3(6) (1950), 469 – 89.
12
Див., зокрема, вірш Сильвії Плат «Повішений». (Прим. авт.)
13
Lucy Tallon, ‘What is having ECT like?’, Guardian G2, 14 May 2012.
14
Carrie Fisher, Shockaholic (New York: Simon & Schuster, 2011).
15
Sigmund Freud, 1904, published in Collected Papers Vol. 1 (London:
Hogarth Press, 1953).
16
Емпедокл, «Про природу», фрагмент 43, The Fragments of
Empedocles, переклад William Ellery Leonard (Chicago: Open Court
Publishing Company, 1908).
17
Дуже мало небесних тіл справді мають кулясту форму. Земля – це
«стиснутий сфероїд» з плоскими полюсами. Місяць також не є кулею –
на ньому є виступ, повернутий до Землі, схожий на рогівку на оці.
(Прим. авт.)
18
J. García-Guerrero, J. Valdez-García and J. L. González-Trevinño, ‘ La
Oftalmología en la Obra Poética de Jorge Luis Borges’, Arch Soc Esp
Oftalmol 84 (2009), 411 – 14.
19
Jorge Luis Borges, ‘Blindness’, in Seven Nights (New York: New
Directions, 1984).
20
Користь акриліку для лікування хвороб ока було виявлено під час
Другої світової війни. Збитим пілотам «Спітфайра» в око часто
потрапляли уламки з кабіни льотчика, і хірурги помітили, що вони не
спричиняють запалення. (Прим. авт.)
21
John Berger and Selçuk Demirel, Cataract (London: Notting Hill
Editions, 2011).
22
John Berger, ‘Who is an Artist?’, in Permanent Red: Essays in Seeing
(London: Methuen, 1960), p. 20.
23
John Berger, ‘Field’, in About Looking (London: Writers and Readers
Cooperative, 1980) p. 192.
24
Олдес Хакслі використав цю фразу в книзі «Двері сприйняття».
Назва повісті «Без очей у Газі» походить від п’єси Мілтона «Самсон-
борець», написаної через двадцять років після того, як Мілтон втратив
зір. (Прим. авт.)
25
‘La giuntura delli ossi obbediscie al nervo, e’l nervo al muscolo, e’l
muscolo alla corda, e la corda al senso comune, e’l senso comune è sedia
dell’anima’, Leonardo W. 19010r, quoted after Richter Literary Works § 838.
26
Сфорца був одним із найвідоміших італійських condottieri –
воєначальником із власною армією, які регулярно захоплювали
італійські міста. (Прим. авт.)
27
з folio 2, recto, анатомічні креслення Королівської колекції.
28
Фреска Леонардо Cenacolo була намальована на вогкій стіні, і вже
до середини XVI століття її стан був жахливим. Ученим вдалося
сформувати уявлення про силу оригіналу завдяки письмовим описам, а
також письмовій копії, створеній Джампетріно приблизно 1520 року,
яку сучасники називали найточнішою. (Прим. авт.)
29
Martin Clayton and Ron Philo, Leonardo da Vinci: The Mechanics of
Man (London: Royal Collection Trust, 2013).
30
Це «черепні» нерви, які виходять безпосередньо з отворів у черепі,
а не «спинні», які беруть свій початок між хребцями. (Прим. авт.)
31
Слід зазначити, що сер Томас Браун вказував на абсурдність цієї
думки – у скромної камбали очі ще більш благоговійно спрямовані до
неба, ніж у людини. (Прим. авт.)
32
Сонет 2. Переклад Віктора Марича.
33
Iain Sinclair, Landor’s Tower (London: Granta, 2002), p. 120.
34
Charles Bell, Letters of Sir Charles Bell: selected from his
correspondence with his brother, George Joseph Bell (London: John Murray,
1870).
35
Charles Bell, A System of Dissections (Edinburgh: Mundell & Son,
1798). Vesalius’ masterpiece was De humani corporis fabrica (Of the fabric
of the human body) (1543).
36
M. K. H. Crumplin and P. Starling, A Surgical Artist at War: the
Paintings and Sketches of Sir Charles Bell 1809–1815 (Edinburgh: Royal
College of Surgeons of Edinburgh, 2005).
37
Charles Bell, Essays on the anatomy of the expression in painting
(London: John Murray, 1806). Later published as Essays on the anatomy and
philosophy of expression as connected with the fine arts (1844).
38
Charles Darwin, The Expression of the Emotions in Man and Animals
(London: John Murray,1872).
39
Trattato della pittura, Leonardo da Vinci, переклад автора, адаптація
англійського перекладу 1721 р. Джона Сенекса.
40
James D. Laird, ‘Self-attribution of emotion: The effects of expressive
behavior on the quality of emotional experience’, Journal of Personality and
Social Psychology 29(4) (April 1974), 475 – 86.
41
96,56 км/год.
42
64,37 км/год.
43
27,43 м.
44
З 2010 року у багатьох смартфонах почали використовувати
гіроскоп і датчик прискорення на основі нанотехнологій. Вони створені
за зразком внутрішнього вуха й допомагають визначати розташування
телефона у просторі. (Прим. авт.)
45
Деякі види риби не виробляють для цього власний вапнистий
матеріал, але, оскільки їхні внутрішні вуха контактують з морською
водою, вони використовують піщинки, які потрапляють з назовні.
(Прим. авт.)
46
Гіппократ висловлював думку, що його спричиняє південний вітер,
«Афоризми» 3:17. (Прим. авт.)
47
У 1960-х роках Еплі брав участь у випробуваннях перших
кохлеарних імплантів. (Прим. авт.)
48
J. M. Epley, ‘The canalith repositioning procedure: for treatment of
benign paroxysmal positional vertigo’, Otolaryngol – Head and Neck Surgery
107(3) (September 1992), 399–404.
49
Англійське lungs походить від германського кореня lungen, який, у
свою чергу, теж має індоєвропейське походження. (Прим. авт.)
50
≈ 93 кв. м.
51
15,24 см.
52
Hilary Mantel, ‘What is going on in there?’, London Review of Books, 5
November 2009.
53
Синкопа – зміщення музичного наголосу з сильної долі такту на
слабку.
54
Robin Robertson, ‘The Halving’, in Hill of Doors (London: Picador,
2013).
55
Бріджит Коллінз, жовтень 2014 р., особисте спілкування.
56
Виставка Frissure відбулась у Шотландській поетичній бібліотеці в
листопаді 2013 р. Книгу з текстами та ілюстраціями опубліковано
видавництвом Polygon (Edinburgh: 2013).
57
Переклад В. Мисика.
58
Тріщина.
59
Тремтіння.
60
60–80 км/год.
61
Можна померти внаслідок внутрішньої кровотечі, і при цьому на
підлогу не потрапить жодної краплі крові: перелом тазу, стегна,
кровотечі в грудній клітці або в животі можуть спричинити втрату
крові, небезпечну для життя. (Прим. авт.)
62
Тут і далі цитати з «Іліади» наведено в перекладі Б. Тена.
63
«З криком жахливим і, камінь…» – (в оригіналі: Hector then
jumped… – пер.) цитата з «Іліади», адаптована автором з перекладу
Семюела Батлера 1898 р.
64
E. Apostolakis et al., ‘The reported thoracic injuries in Homer’s Iliad’,
Journal of Cardiothoracic Surgery 5 (2010), 114. Див. також A. R.
Thompson, ‘Homer as a surgical anatomist’, Proceedings of the Royal
Society of Medicine 45 (1952), 765 – 7.
65
Утім, як прагматично зазначив дослідник античності К. Б. Сондерс:
«Я не очікую, що кожне поранення, описане Гомером, має реалістичне
пояснення. Якщо це можливо, слід намагатись пояснити ці події з
фізичної точки зору. Але в «Іліаді» все ж трапляються незвичайні речі…
нас не повинні дивувати незвичайні поранення». Classical Quarterly
49(2) (1999), 345 – 63. (Прим. авт.)
66
Озброєний, обладунок, армія.
67
Сильна рука.
68
Брати за зброєю.
69
P. B. Adamson, ‘A Comparison of Ancient and Modern Weapons in the
Effectiveness of Producing Battle Casualties’, Journal of the Royal Army
Medical Corps 123 (1977) 93 – 103.
70
Обіймати.
71
Edward Hagen, Peter Watson and Paul Hammerstein, ‘Gestures of
despair and hope: A view on deliberate self-harm from economics and
evolutionary biology’, 2008, philpapers.org.
72
J. Harris, ‘Self-harm: Cutting the bad out of me’, Qualitative Health
Research 10 (2000), 164 – 73.
73
F. X. Hezel, ‘Cultural patterns in Truckese suicide’, Ethnology 23
(1984), 193–206.
74
Одна зі стратегій запобігання шрамам унаслідок самоушкоджень
полягає в тому, що пацієнтам пропонують прикладати кубики льоду до
шкіри, поки не виникнуть больові відчуття, або натягувати гумку,
вдягнену на зап’ястя, і відпускати її. (Прим. авт.)
A. Ivanoff, M. Brown and M. Linehan, ‘Dialectical behavior therapy for
impulsive self-injurious behaviors’, in D. Simeon & E. Hollander (eds.), Self-
injurious behaviors: Assessment and treatment (Washington DC: American
Psychiatric Press, 2001).
75
10,16 см.
76
Pierre Barbet, Les Cinq Plaies du Christ, (Paris: Procure du carmel de
l’action de grâces, 1937).
77
Nicu Haas, ‘Anthropological Observations on the Skeletal Remains
from Giv’at ha-Mivtar’, Israel Exploration Journal 20 (1970), 38–59.
78
Joseph Zias and Eliezer Sekeles, ‘The Crucified Man from Giv’at ha-
Mivtar: A Reappraisal’, Israel Exploration Journal 35(1) (1985), 22 – 7.
79
C. J. Simpson, ‘The stigmata: pathology or miracle?’, British Medical
Journal 289 (1984), 1,746 – 8.
80
Richard Eimas (ed.), Heirs of Hippocrates (Iowa City: University of
Iowa Press, 1990): entry no. 137, GABRIELE DE ZERBIS (1445–1505),
Gerentocomia [1489].
81
Завдяки трансплантації шкіри хірургам вже було відомо, що обмін
тканинами між однояйцевими близнюками відбувається без
відторгнення з боку реципієнта. (Прим. авт.)
82
482,8 км.
83
Промова сера Тобі Белча, «Дванадцята ніч», акт ІІІ, сцена 2.
84
Єзекеїль 21:21
85
Єзекіїль 21:26, переклад І. Огієнка.
86
Перша версія 1812 року була насамперед призначена для
академічної аудиторії. Для другої версії деякі казки були трохи
окультурені (наприклад, «матір»-канібалку замінили на «мачуху»), і з
них вилучили відверті згадки про сексуальність і вагітність. (Прим.
авт.)
87
Marina Warner, ‘How fairy tales grew up’, Guardian Review (13
December 2014).
88
6–9 м.
89
Знімком горизонту (skylineview) в англомовних країнах називають
знімок зігнутого коліна в прямій проекції.
90
Paul J. Silvia, ‘Looking past pleasure: Anger, confusion, disgust, pride,
surprise, and other unusual aesthetic emotions’, Psychology of Aesthetics,
Creativity, and the Arts 3(1) (February 2009), 48–51.
91
Посилання на книгу Mrs Jane Sharp, The Midwives Book (1671)
містяться в статті Thomas Laqueur, ‘Orgasm, Generation, and the Politics
of Reproductive Biology’, in The Making of the Modern Body: Sexuality and
Society in the Nineteenth Century, edited by Catherine Gallagher and
Thomas Laquer (Berkeley: University of California Press, 1992). Багатьма
ідеями, висловленими в цьому розділі, я завдячую статті професора
Лакера.
92
Marquis de Sade, La philosophie dans le boudoir (1795).
93
Rachel Maines, The Technology of Orgasm: ‘Hysteria,’ the Vibrator,
and Women’s Sexual Satisfaction (Baltimore: Johns Hopkins University
Press, 1999).
94
У перекладі з латині sacrum означає «священний».
95
Маленька смерть.
96
Giovanni Luca Gravina et al., ‘Measurement of the Thickness of the
Urethrovaginal Space in Women with or without Vaginal Orgasm’, The
Journal of Sexual Medicine 5(3) (March 2008), 610 – 18.
97
Ernst Gräfenberg, ‘The Role of the Urethra in Female Orgasm’,
International Journal of Sexology 3(3) (February 1950), 145 – 8.
98
Arthur Aikin (ed.), The Annual Reviewand History of Literature for
1805, Volume IV (London, 1806).
99
Є навіть припущення про те, що оргазм допомагає вбирати сперму
непостійного партнера краще, ніж постійного. Див. R. R. Baker and M.
A. Bellis, ‘Human sperm competition: ejaculate manipulation by females and
a function for the female orgasm’, Animal Behaviour 46 (5) (1993), 887–909.
(Прим. авт.)
100
Carl Jung, ‘Women in Europe’, in Collected Works of C. G. Jung,
Volume 10: Civilization in Transition, edited and translated by Gerhard Adler
and R. F. C. Hull (Princeton University Press, 1970), p. 123.
101
Авіценна, «Канон лікарської науки» 3:20:1:44.
102
John Sadler, The Sicke Woman’s Private Looking Glass (London,
1636), p. 108.
103
The Lancet, 28 January 1843, p. 644.
104
Marie Stopes, Married Love (London: A. C. Fifield, 1919).
105
Herodotus, Histories 3:38, in Aubrey de Selincourt’s Penguin Classics
Translation (Harmondsworth, 1954).
106
E. Croft Long, ‘The Placenta in Lore and Legend’, Bulletin of the
Medical Library Association 51(2) (1963), 233 – 41.
107
Ця книга заклять називається «Зібрання 10 000 магічних дій».
108
Charles Dickens, David Copperfield (London: Bradbury & Evans,
1850).
109
James Frazer, The Golden Bough, third edition (Cambridge University
Press, 2012), p. 194.
110
Barbara Evans Clements, Barbara Alpern Engel and Christine Worobec
(eds.), Russia’s Women: Accommodation, Resistance, Transformation
(Berkeley and Los Angeles: University of California Press, 1991), p. 53.
111
Seamus Heaney, ‘Mossbawn’, in Finders Keepers: Selected prose 1971–
2001 (London: Faber & Faber, 2003).
112
Italo Svevo, La Coscienza di Zeno (Milan: Einaudi, 1976), p. 109
(переклад автора).
113
J. A. Grisso et al., ‘Risk Factors for falls as a cause of hip fracture in
women’, The New England Journal of Medicine (9 May 1991), I, 326 – 31.
114
Цифри наведено з книги Atul Gawande, Being Mortal: Medicine and
What Matters in the End (London: Profile, 2014).
115
P. Haentjens et al., ‘Metaanalysis: Excess Mortality After Hip Fracture
Among Older Women and Men’, Annals of Internal Medicine 152 (2010),
380 – 90.
116
Під час прочитання історії про Якова я користувався матеріалами
статті Geoffrey H. Hartman, ‘The Struggle for the Text’, from Geoffrey H.
Hartman and Sanford Budick (eds), Midrash and Literature (London: Yale
University Press, 1986), pp. 3 – 18.
117
Roland Barthes, ‘The Struggle with the Angel’, in Image, Music, Text,
translated by Stephen Heath (Glasgow: Fontana Press, 1977). Див. також
теорії Володимира Проппа щодо універсальних проблем казок.
118
27,43 м.
119
Единбурзький університет активно працює над поверненням
останків, які було нетактовно «зібрано» протягом попередніх століть.
(Прим. авт.)
120
Virginia Woolf, ‘The Elizabethan Lumber Room’, in The Common
Reader (London: The Hogarth Press, 1925).
121
Переклад Л. Герасимчука.