Богдана Кравець

Науковий керівник: Чугу С.Д., к. філол. н., доцент

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ У АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТАХ ГАЗЕТНО-
ІНФОРМАЦІЙНОГО ЖАНРУ: ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ
Різноманітність сучасного світу передається за допомогою мовних засобів
через інтерпретацію учасників міжнародного інформаційного процесу –
журналістів, кореспондентів, коментаторів, телеоператорів. Саме тому постійно
росте значення перекладацької діяльності, та разом з цим з’являються нові
проблеми перекладу та необхідність їх вирішення. Традиційно перекладацька
діяльність в основному охоплювала художню літературу, між тим в сучасному
світі активно зростає обсяг та попит на спеціальні переклади різних типів:
журналістський, економічний, технічний, юридичний, соціальний,
інформаційний.
Над проблемою перекладу матеріалів газетно-інформаційного жанру
працювали різні лінгвісти. Великий внесок у розробку проблем перекладу
внесли зокрема, І.В. Арнольд, В.І. Коньков, М.А. Гвенцадзе, І.С. Алєксєєва,
А.С. Мікоян, В.Л. Наєр, Н.О. Павленко, В.А. Чабаненко, І.В. Корунець, . Велика
кількість наукової літератури в якій піднімається дана тема багатьма вченими
свідчить про високий рівень актуальності [1, 3, 4]. Завдяки подальшому
стрімкому розвитку мов ця тема й надалі буде залишатися актуальною.
Основні особливості газетного стилю можна розподілити на дві групи:
мовні та екстралінгвістичні. Виділення екстралінгвістичних факторів у окрему
групу є необхідним через те, що характерною ознакою газетного стилю є його
спрямованість на вплив, тобто не тільки точно, доступно і яскраво інформувати
читача, але й викликати у нього певне ставлення до подій, спонукати до
діяльності, до потреби зайняти певну громадську позицію, змінити погляди чи
сформувати нові. До основних екстралінгвістичних факторів відносять не лише
форму, вид, тип мови, а й сферу спілкування, специфіку медіа-каналу, а також
особливості аудиторії та невербальні комунікативні засоби [2, 5].
Відповідно, до мовних особливостей газетного стилю належить вживання
оцінної лексики, яка має яскраве емоційне забарвлення, великої кількості кліше
та фразеологічних одиниць, скорочень, використання іноземних слів,
неологізмів, а інколи і історизмів, функцією яких вважають здійснення
історичних паралелей.
Основною проблемою перекладу англомовної преси є виявлення
характерних і відмінних рис між англійською і українською пресою. Адже
незнання певних особливостей преси може викликати помилковий переклад,
який втратить свій інформаційний зміст. Вживання власних назв, імен в
газетно-інформаційному жанрі надає повідомленню певної конкретики. Це
вимагає окремих знань, які дозволяють адекватно поєднати назву із названим
об’єктом чи предметом, якого часто немає у мові перекладу з огляду на
соціально-культурну специфіку мовної спільноти.
Англомовні газети мають на меті зацікавлення потенційного читача,
важливу роль відіграє заголовок, який передає великий обсяг інформації за
допомогою найменш можливої кількості слів. Перекладач має добре зрозуміти
заголовок і врахувати особливості української преси, щоб повідомлення не
втратило функціонального значення впливу.
Перекладач повинен постійно пам'ятати про особливості вживання часових
форм в заголовках. Сучасні британські газети використовують неперфектні
часи: коли йдеться про минулу дію в недалекому минулому, то
використовується теперішній час, така форма ніби наближує читача до певних
подій: MARY GRACE DIES, 80. ROYAL FAMILY QUITS.
Переклад фразеологізмів є особливою проблемою, адже дослівний
переклад в даному випадку не є можливим, оскільки тоді втрачається
образність, яку передає даний фразеологізм.
За способом перекладу образну фразеологію можна умовно розділити на
чотири групи:
1) фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові і
повністю калькуються при перекладі: a domino effect – ефект доміно;
2) фразеологізми, які частково не співпадають по образності з
українськими: to buy a pig in a poke – купити кота в мішку;
3) фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється: to hang
fire – призупинити роботу;
4) фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice
– нічого не досягати.
Ще однією проблемою при перекладі газетних заголовків є скорочення, їх
можна розділити на кілька груп. Перша і найбільш чисельна група включає в
собі скорочення назв партій, організацій, різних посад: FBI-Federal Bureau of
Investigation = ФБР, NAM = National Association of Manufacturers –
Національная асоціація підприємців = НАП, Gov == Governor; Sen. = Senator;
D. A, == District Attorney; Rep. = Representative.
Лексико-семантичний аналіз фактичного матеріалу доводить, що переклад
текстів газетно-публіцистичного стилю характеризується певними
специфічними особливостями, які перекладач має враховувати при перекладі.
Окрім лінгвістичних особливостей, необхідно брати до уваги інформацію
екстралінгвального соціо-культурного характеру, з огляду на нерозривний
зв'язок суспільно значимих явищ з мовленнєвим втіленням інформації
соціального характеру.
Список використаних джерел:
1. Борисенко И. И. Английский язык в международных документах и
дипломатической корреспонденции : [учебное пособие]. – К. : Логос. – 1999.
2. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури.
Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні. –
Вінниця : Нова книга, 2004.
3. Комиссаров В. Н. Общая теория перевода : [учебное пособие]. – М. :
ЧеРо, 2000.
4. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) –Theory
and practice of translation: підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2003.
5. Латышев Л.К. Технология перевода: учеб. Пособие / Л.К. Латышев. –
М.: Тезаурус, 2001.