Завдання 1.

Конспект:
Фразеологія – це розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мовлення та
сукупність усіх фразеологічних одиниць мови. Фразеологізмом називається лексико-
граматичне поєднання двох і більше слів, яке має цілісне значення. Наприклад:
витрішки продавати (вештатися без діла); стати дибки (запротестувати). До фразеології
належать усталені звороти мови та вислови, прислів’я, приказки та крилаті слова:
держати камінь за пазухою; хліб – усьому голова; бреше, як шовком шиє; маємо те, що
маємо.
Фразеологічне багатство української мови класифікується за кількома
ознаками:

1) семантична:
-фразеологічні зрощення(не можна перекласти іншими мовами) - це стійкі звороти
(з нього вірьовки в’ють, його кури загребуть – безхарактерний, слабовольний; померти
– врізати дуба; бити байдики - нічого не робити);
- фразеологічні єдності - це частково вмотивовані значення слів-компонентів
(прикусити язика–замовкнути; кров з молоком - здоровий, вродливий);
- фразеологічні:

а). сполучення - це вільне слово+фразеологізм (по гарячих слідах - свіжих слідах,

глупа ніч –пізня ніч);

б). вислови - це прислів’я, приказки, афоризми відомих політиків, письменників,

діячів науки й культури (Не помучишся – не научишся; Крапля камінь точить; Сім раз
відмір – один відріж);

2) за походженням (генетична):

- сталі вислови з усної народної творчості: прислів'я, приказки, примовки (Хто

мовчить, той двох навчить; Скажеш на ніготь, а перекажуть на лікоть; дати гарбуза);
- виробничо-професійного походження (грати першу скрипку - підвищувати тон, з
іншої опери - як по нотах (з мовл. музикантів));
- влучні вислови відомих діячів мистецтва, науки: Пропаща сила (П. Мирний);
Коні не винні (М. Коцюбинський); Баба Палажка і баба Параска (І. Нечуй-Левицький);
А судді хто? (О. Грибоєдов);
- Біблійні та євангельські вислови: блудний син, берегти як зіницю ока, земля
обітована, хліб насущний, тридцять срібняків, терновий вінок, до другого пришестя,
Хома невірний.

- переклади іншомовних фразеологізмів або запозичені в оригіналі:

(Як з гуся вода; І носа не покаже (рос.); Апетит приходить під час їжі; Бути не в своїй
тарілці (франц.); Де собака заритий; Дивитися крізь пальці (нім.); Всі дороги ведуть до
Рима (лат.); Жити на широку ногу (англ.);
Ars longa vita brevis (лат.: мистецтво довге, життя коротке (Гіппократ));
Veni vidi vici (лат.: прийшов, побачив, переміг).
- переклади античних крилатих висловів: гордіїв вузол, скринька Пандори, авгієві
стайні, троянський кінь, крокодилячі сльози; альфа і омега; кінець – справі вінець.
3) за стилістичною належністю фразеологізми:
- розмовного характеру (ловити гав, пхати носа, нуль без палички, копилити губу,
намилити шию, мокра курка, піймати облизня, утерти носа, відкинути копита, ведмідь
на вухо наступив).
-книжного характеру (переважно з піднесеноурочистим забарвленням): сіль землі,
стерти з лиця землі, центр тяжіння, покласти голову, за покликом серця, спочивати на
лаврах);
- загальновживані стилістично нейтральні (приватна власність, привертати увагу,
на весь голос);

4) за ознакою відтворюваності є такі види фразеологічних одиниць, як прислівʼя,

приказки, крилаті вислови.
- Прислівʼя – народний вислів повчального характеру. У ньому зафіксовано
життєвий досвід народу, подано оцінку явищ, людських рис: Від добра ніхто не тікає;
Яка вода, такий млин, який батько, такий син;
- Приказка – сталий узагальнювальний вислів без повчального характеру (Пироги
– не вороги; Більше щастя, як розуму; Що голова, то й розум!);
- Крилаті вислови – стійкі образні вислови видатних осіб, що мають певне
літературне або історичне походження. (Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік
нікого не любив (Леся Українка); В своїй хаті своя правда, і сила, і воля (Т.
Шевченко)).
Автори художніх і публіцистичних текстів або окремі українці часто видозмінюють
фразеологізми з метою оновлення їхнього значення, привернення уваги читача: (А
місто ніби погоріло, неначе люди подуріли, наділи маски та й ідуть: коронавірусів все
ждуть; Газпром сльозам не вірить; Очевидно, що планів у вас багато, головне, щоб
вони не стали «журавлем у небі»).

Завдання 2.
Вправа № 120. Доберіть і запишіть антонімічні фразеологізми (їх може бути кілька)
до поданих нижче одиниць, поясніть значення записаних сталих висловів.

1). Наче на світ народився – (дуже веселий, задоволений, радісний. Хто-небудь

відчуває душевний спокій чи має добре самопочуття після страждань, переживань,
фізичних мук). Антоніми:
як водою облитий,
як чорна хмара,
мов у воду опущений,
як у воді намочений,
сам не свій.

2). Собаку з’їсти (мати великий досвід в якійсь справі, знати щось до тонкощів. Багато
вже чого знати, звідати в житті)
Антоніми:
мало квасу випити,
губи в молоці,
молоде та зеленее,
мало каші з’їсти,
мало пасок з’їсти,
молоко на губах не обсохло,
не бачити смаленого вовка,
не бачити смаленої сови,
не бачити світу.

3). Як у Бога за пазухою (почуватися захищеним; жити безтурботно, спокійно, тихо, у

достатках).
Антонім
як горох при дорозі

4). Вийти сухим із води (знайти вихід із складної ситуації, уникнути заслуженого
покарання, осуду.)
Антоніми:
попасти в павутину,
попасти в капкан,
попасти в тенета,
попасти чорту в зуби.

5). Викинути з голови (назавжди забути, позбутися нав’язливої думки.)

Антоніми:
не йти з думки,
вбити в голову,
записати на лобі,
намотати на вус,
зарубати на носі.

6). Відкрити очі (показувати, розказувати усю правду про що-небудь. Показати істинну
сутність чого-небудь.)
Антоніми:
напускати в очі туману,
дурити голову,
заговорити зуби,
замазати очі,
вводити в оману,
замилювати очі.

7). Як кішка з собакою (жити без злагоди, ворогуючи, постійно сварячись)

Антоніми:
як риба з водою,
водою не розлити,
душа в душу.

8). З душі верне (про дуже погану, огидну людину)

Антоніми:
хоч картину малюй,
хоч у рамці вправ,
ні в казці сказати ні пером намалювати,
очей не відведеш,
як намальований,
як лялечка,
любо оком глянути,
хоч з лиця воду пий.
9). Розпускати язика (не виявляти стриманості в розмовах, багато говорити).
Антоніми:
прикусити язика,
придержати язик за зубами,
замкнути/замикати рота,
води в рот набрати,
ні пари з вуст.

10). Давати хропака (міцно спати, зазвичай видаючи хропіння.)

Антонім:
не змикати очей (зовсім не спати)

11). Як мокре горить (дуже повільно щось робити, абияк, без бажання, мляво)
Антоніми:
аж іскри летять,
аж кипить у руках,
аж горить під руками,
у поті чола.

12). Лізти на рожен (наражатися на небезпеку, на неприємність, бути необережним)

Антонім:
обминати гострі кути.

13). Мати голову на плечах (про кмітливу, розумну людину, що здатна розсудливо
міркувати і діяти.)
Антоніми:
дурний аж світиться,
туман вісімнадцятий,
на розум не багатий,
без царя в голові,
дурний, хоч об дорогу вдар,
голова напхана половою,
дурний піп хрестив,
святий дурень,
мати порожню макітру.

14). Мухи не зачепить (про спокійну, неагресивну людину)

Антоніми:
пальця у рот не клади,
пальця на зуби не клади.

15). Грати в одну дуду (діяти однаково, згуртовано)

Антоніми:
той в ліс, той по дрова,
хто куди,
хто в луг, а хто у плуг.
16). Пасти задніх (спізнюватися, бути останнім в чому-небудь)
Антоніми:
іти попереду,
вести перед,
бути на чолі,
грати першу скрипку,
тримати першість.

17). Душа не з лопуцька (так кажуть про сміливу людину)

Антоніми:
кишка тонка,
слабка гайка,
мотузяна душа.

18). Брати близько до серця (не бути байдужим до чогось, переживати за щось)
Антоніми:
хоч вовк траву їж,
хоч трава не рости,
і не гріє, і не знобить.

19). Хоч голки збирай (дуже світло, ясно, хороша видимість)

Антоніми:
хоч в око стрель,
хоч оком світи,
хоч око виколи.

20). Двох слів не зв’яже (Не вміє гарно говорити)

Антонім:
язик підвішений.

21). Як у себе вдома (почуватися впевнено, зручно)

Антоніми:
ні в сих, ні в тих (ні в тих, ні в сих),
ні в п’ять, ні в десять,
не в своїй тарілці.

Завдання 3.

31.КУЛАКОМ ВОЛА В’Є. (Дуже сильний.) «Зовнішність у нього (Діденка)

імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола
вб’є.»(Ю.Яновський).

268.ТІЛЬКИ БРИЗКИ ПОЛЕТЯТЬ (Нічого не залишиться від кого-, чого-небудь.) «Тим

часом вийдуть (піші) з города …та вдарять на знетямлених напасників так, що од них
тільки бризки полетять» (П.Загребельний).

618.ПОКЛАСТИ РУКУ НА СЕРЦЕ. (Щиро, відверто.) «Поклавши руку на серце,

давайте відразу скажемо, що виступ цей мав у собі від Дмитра Череди хіба що
темперамент і стрімливість у читанні.»(П.Загребельний).
Завдання 4.

Фразеологізми — це стійкі словосполучення, що виступають в мові як неподільні за

значенням вислови, і мають переносне значення. Їх можна замінити одним або
декількома словами. Часто одне з слів в фразеологізмі має спільну ознаку з чимось
(пекти раків - червоніти). Слово «хоч» в фразеологізмі означає «дуже» (хоч греблю
гати - дуже багато чогось; хоч з лиця воду пий - дуже красива).

Фразеологізми можуть бути:

1). рідко багатозначними (омонімічність): вести перед— верховодити; бути першим,

передовим; заспівувати;

2). синонімами :однакові, тобто схожі — одним миром мазані; два чоботи пара; обоє
рябоє; яке їхало, таке й здибало.

3). антонімами — як кішка з собакою (ворогувати) — (жити дружно) водою не

розлити. Як на долоні (зрозуміло) — (заплутано) темний ліс.

Джерелами походження фразеологізмів є:

- народна мова та усна народна творчiсть: дати гарбуза – вiдмовити, пасти заднiх –
вiдставати; прислів'я – з горілкою кохаєшся — розуму лишаєшся; приказка — купив
хрону до лимону; кожна квітка по-своєму пахне;
- антична мiфологiя: дамоклiв меч – нависла загроза, ахiллесова п’ята – вразливе мiсце,
сiзiфова праця – даремна i важка праця, троянський кiнь – прихована загроза.
- Бiблiйнi вислови: альфа i омега – початок i кiнець, Вовки в овечій шкурі — лицемірні
люди.
- вирази професійно-виробничого походження: куди голка, туди й нитка (з мови
кравців); як по нотах; попасти в тон (з мови артистів); здавати позиції, брати рубіж (з
мови військових);
- крилаті слова — бути чи не бути (У. Шекспір); о мить прекрасна, зупинись! (Йоган-
Вольфган Гете); караюсь, мучусь, але не каюсь (Т. Шевченко);
- запозичені з інших мов: дивитись крізь пальці (навмисне не помічати чогось), бути не
в своїй тарілці (відчувати себе незручно).
Фразеологізм виступає певним за значенням одним членом речення: або присудком,
або додатком, або обставиною, або означенням.
Серед фразелогізмів розрізняємо: зрощення (ідіоми), єдності, сполучення та вирази.

Завдання 5.

1). Не кидай святого псам —даремно свідчити про Бога тому, хто не хоче пізнати і
зрозуміти Його волю; або доводити якусь розумну істину тупому, п’яному, хамові чи
нелюду: (Матвія 7:6 «Не давайте священне собакам, ані не кидайте перл ваших перед
свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли»).
2). Кара Божа —тяжкі життєві обставини, які настають безпосередньо після вчиненого
гріха або пізніше.

3). Не суди – і судимим не будеш — у Єванглії від Матвія 7:1-2 написано: «Не судіть,
щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою
міряєте, такою і вам відміряють».Тільки Бог має право судить.

4). Пізнавайте за плодами — не вірити першому враженню про людину, а потрібно

оцінювати за результатами її поведінки, бо в Матвія 7:16 написано: «Ви пізнаєте їх за
плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви?».

5). Ви - сіль землі — це істинно віруючі люди, які слідують вченню Ісуса Христа і
виконують Заповіді Божі (Матвія 5:13): «Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її
солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали
люди».

6). Що посієш, те і пожнеш — посієш гріх-пожнеш покарання; робитимеш добро

іншим - будеш благословенний Богом: (Галатам 6:7: «Не обманюйте себе самих: з
Богом жартувати не можна. Що хто посіє, те й жатиме».)

7). Нести свій хрест — з терпінням переносити всі труднощі та випробування в житті:
(Матвія 16:24: «Тоді Ісус сказав учням своїм: коли хто хоче йти за Мною, нехай
зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною».