Творчість Лопе де Вега

Драматург, поет, вояка, священик – якщо придивитися уважно до біографії Лопе де

Вега, можна знайти у ній матеріал для захопливого авантюрного роману. Звісно,
насамперед письменник відомий як реформатор іспанської драматургії. Він не тільки
відмовився від канону класичної драми (єдності часу, місця та дії), а й поєднав у своїх
творах трагедію й комедію. Написавши за цим принципом більш ніж 2000 п’єс (до
наших днів дійшло близько 500), Лопе де Вега ще за життя увійшов до пантеону
творців іспанської національної культури. Недарма земляк письменника, славетний
Сервантес називав його «чудом природи». Однак серед сучасників Лопе де Вега був
відомий не лише як талановитий письменник, але й як невгамовний донжуан.

Талановита людина талановита в усьому

Лопе де Вега народився 25 листопада 1562 року у Мадриді. З раннього дитинства
хлопчик виявляв неабиякі здібності до наук: у п’ятирічному віці (під наглядом відомого
поета Вінсенте Еспінеля, з яким Лопе тісно спілкувався протягом усього життя) читав
іспанською й латиною, а з шести років, ще не вміючи до ладу писати, уже складав
вірші, часто розплачуючись сніданком за те, щоб їх записували старші товариші.
Батько майбутнього письменника – виходець із селян, який заробив деякий статок і
купив собі дворянське звання, – вирішив вивести сина в люди й дати йому хорошу
освіту. Тож хлопець навчався спочатку в Єзуїтській колегії, а згодом в Університеті та
Королівській академії математичних наук.
В колегії розвинулася здібність хлопця до вивченя мов. У десять років він переклав з
латини поему Клавдіана «Викрадення Прозерпіни», а з 11 років почав складати п’єси,
які оточення сприймало досить схвально; продовжував писати вірші. Завдяки
старанності в навчанні й письменницькому обдаруванню у Лопе з’явилися покровителі
серед викладацького середовища колегії. За протекцією одного з них 1577 року хлопець
вступив до духовної академії. Тут проявився ще один талант Лопе де Вега, який
супроводжуватиме його усе життя, – потрапляти у халепи через жінок. Юнака було
виключено з академії через інтрижку з заміжньою жінкою – власне, він уже тоді почав
набувати серед знайомих стаусу невгамовного залицяльника та любителя любовних
утіх. Вигнання не надто засмутило майбутнього письменника. Лопе продовжив
навчання в іншому університеті, вступив на службу спочатку пажем до одного з
єпископів, згодом – секретарем до герцога Альби, далі писав вірші й п’єси. Доба
Відродження не давала хлопцеві сидіти на місці – адже продовжувався період
географічних відкриттів та подорожей, і 1583 року де Вега бере участь у військовій
експедиції на Азорські острови в Атлантичному океані.