Шолом-Алейхем

1859-1916
Шолом-Алейхем - письменник,
якого нерідко називають
світочем єврейської літератури.
Саме йому вдалося описати
життя і традиції євреїв,
підкресливши мудрость і
почуття гумору цього народу.
Шолом-Алейхем одним з
перших зважився писати на
ідиш, поповнивши культурну
скарбничку цієї мови дитячими і
дорослими книгами, які до сих
пір улюблені читачами будь-яких націй і вікових груп.

Дитинство і юність
Соломон Наумович Рабинович - таке справжнє ім'я
письменника - народився 2 березня 1859 року в місті
Переяславі (стара назва міста Переяслава-Хмельницького).
Дитинство майбутнього письменника минуло в селі
Воронькові (нині це Київська область, Бориспільський
район). Соломон рано втратив матір - хлопчикові ледь
виповнилося 13, коли вона померла.
З раннього віку Соломон Рабинович відрізнявся від
однолітків вдумливістю і любов'ю до роздумів. Писати
Соломон теж почав досить рано, а вже в 15 років,
натхненний твором Даніеля Дефо «Робінзон Крузо», юнак
задумав стати справжнім письменником. Тоді ж з'явився і
псевдонім Шолом-Алейхем, що в перекладі означає «мир
вам» - саме так звучить традиційне привітання євреїв.

Закінчивши школу, Соломон Рабинович відразу почав

працювати. Юнак займався репетиторством, навчаючи дітей
забезпечених батьків шкільних дисциплін. Однією з учениць
Соломона виявилася Голде Лоєва (в деяких джерелах
дівчину називають Ольгою).
Між наставником і ученицею виникло ніжне романтичне
почуття, проте батько дівчини, підприємець Лоев, виступив
категорично проти шлюбу улюбленої дочки зі злиденним
учителем. Так Шолом-Алейхем позбувся цієї роботи і
вимушено повернувся в рідний Переяслав.
Література
До 1880 року Шолом-Алейхем відточував власний стиль і
постійно розсилав статті та розповіді в різні журнали в надії
на публікацію. Проте так само постійно діставав відмови -
тільки один твір Шолом-Алейхема було опубліковано в цей
період (мова йде про оповідання під назвою «Мрійники»,
надрукованому в петербурзькому «Єврейському огляді»).
Паралельно з письменством Шолом-Алейхем освоював і
публічну діяльність: Соломону Рабиновичу подобалося
виступати на публіці, зачитуючи мініатюри і розповіді
власного твору. Поступово ім'я Шолом-Алейхема стало
впізнаваним, у письменника з'явилися перші шанувальники.

В початку 1880 років в літературній біографії Шолом-

Алейхема відкрилася нова сторінка: письменник почав
писати виключно на ідиші. Шолом-Алейхему хотілося
зберегти і розкрити багату єврейську культуру, і
використання споконвічного мови здавалося йому
важливим.
Перші серйозні твори - повість «Два камені» і коротка
розповідь під назвою «Вибори» в тому ж самому
«Єврейському огляді». Цей тижневик став для письменника
рідною: практично всі праці Шолом-Алейхема вперше
з'являлися на його сторінках.
Письменникові вдалося яскраво і образно описати звичаї і
внутрішню атмосферу колоритних єврейських кварталів.
Однак за самоіронією і самокритичністю легко вгадується
любов Солом-Алейхема до свого народу. Є в творчості
літератора і розповіді, присвячені нерівності в суспільстві,
проблем, які народжуються там, де існує чіткий поділ на
багатих і бідних. Письменник не обмежував себе чіткими
рамками оповідань або повістей. Серед творів Шолом-

Алейхема є і гумористичні фейлетони, і романи в листах, і

поезія.
Також письменника хвилювала «бульварна» література.
Шолом-Алейхем, не шкодуючи сил, висміював простуваті
надумані сюжети подібних романів, вважаючи, що
література повинна бути більш серйозною і навіть
повчальною. А основне завдання письмового слова, як
підкреслював письменник, прищеплювати людям гуманізм і
зберігати народну культуру для нащадків.

Успіх у читачів мав сатиричний роман «Якнехоз, або Велика

біржова гра», надрукований в 1894 році. Цей твір навіть
потрапило до репертуарів театрів і з аншлагом ставилося на
сцені, проте пізніше роман заборонили цензурою.
Паралельно з власними виданнями Шалом-Алейхем
працював над короткими публікаціями для американських
журналів. Сатиричні нариси письменника користувалися
успіхом у євреїв, що жили в Сполучених Штатах.
Одним з ключових творів письменника критики називають
роман під назвою «Блукаючі зірки», завершений в 1910
році. У міру написання глави твори публікувалися в
журналах і газетах, а потім вийшли окремим двотомником
(перша частина книги отримала назву «Актори», друга
вийшла як «Блукачі»).

«Блукаючі зірки» до сих пір перевидаються на різних мовах,

крім того, цей роман екранізований режисером
Всеволодом Шиловським в 1991 році. У картині знялися
актори Софіко Чіаурелі, Ольга Кабо, Станіслав Садальський,
Олег Школьник, Лариса Удовиченко.
Роман «Кривавий жарт», закінчений Шолом-Алейхемом у
1912-му, також викликав обговорення і суперечливу
критику. У центрі сюжету - два студента, християнин і єврей.
Друзі, посперечавшись, жартома обмінялися паспортами,
що стає початком пригод для одного і суворих випробувань
для другого жартівника. За життя письменника цей твір так і
не було опубліковано через цензуру.

Ще одна помітна твір Шолом-Алейхема - повість «Хлопчик

Мотл», що складається з декількох частин. Тут письменник
описує життя євреїв в американській еміграції устами
маленького хлопчика-сироти, який тільки починає пізнавати
цей світ. Іншу роботу - «З ярмарку» - Шолом-Алейхем
називав «духовним завещініем». Письменник
підкреслював, що в це частково автобіографічний твір він
вклав своє серце.

Особисте життя
Особисте життя письменника склалася щасливо: Голде
Лоєва, в яку Шолом-Алейхем закохався в ранній юності,
вийшла за нього заміж навіть всупереч бажанню батька. У
цьому шлюбі народилися шестеро дітей.
Батько Голде залишив дочки серйозне спадщина, яку
Шолом-Алейхем швидко витратив на публікації молодих
єврейських авторів, яким тоді допомагав, а також на
ризиковані і сумнівні авантюри, які повинні були принести
прибуток, але не принесли.

Смерть
Останні роки життя письменник провів у Нью-Йорку. 13
травня 1916 року Шолом-Алейхема не стало. Літератора
згубив туберкульоз, який багато років підточував його
здоров'я. Письменникові було 57 років. Після смерті
Шолом-Алейхем похований у Квінсі (Нью-Йорк).
На надгробку письменника замість фото написана епітафія,
яку Шолом-Алейхем написав сам. Вона починається
словами:

Тут похований простий єврей.

Він був письменник з народу,
Все життя писав він для людей
Простого звання і роду.

Бібліографія
1883 - "Два камені"
1884 - "Тайбеле"
1886 - "Дитяча гра"
1886 - "Йоселе-Соловей"
1888 - "Стемпеню"
1903 - "Мошкеле-злодій"
1903 - "Додому на Великдень"
1903 - "Аман і його дочки"
1907 - "В бурю"
1907-1916 - "Хлопчик Мотл"
1916 - "З ярмарку"