Волт Вітмен - основоположник американської літератури, есеїст, журналіст та

гуманіст. Поет став одним із найвпливовіших поетів американського канону, тому його
часто називають батьком верлібру.
Вітмен був виходцем з селища Вест-Хілз штату Нью-Йорк. Будинок Вітменівстояв на
березі океану, тож згодом поет пригадував: "Ще хлопчиком я мріяв написати щось про
морське узбережжя, про той таємничий обрій, що розділяє, об'єднує, як у шлюбному
союзі, непорушне й мінливе... про велике зіткнення реального з ідеальним..." Батьки
майбутнього поета були бідняками, займалися фермерством, мали дев'ятьох дітей, з
яких Волт був найстаршим. Його батько сподівався, що син, як і він стане
будівельником, але Волт шукав чогось іншого-рідного, до чого лежить його душа й
серце. Тому він протягом кількох років опановував різні професії: учитель,
редактор, журналіст, друкар. Але Волт так і нічого не навчився, незатримуючись
довго на одній професії, тому здобув славу дивака та ледаря. Таким вважала ї його
родина.
Волт був ще тим мандрівником. За своє життя пройшов пішки 17 штатів. Для нього
мандри були важливими і необхідними. Він розмірковував, спілкувався з самим собою,
це було свого роду релаксація для чоловіка.
Однак, працюючи газетярем, Волт спробував себе у ролі письменника. Його перші
літературні спроби були невдалими. Але у 36 років Вітмен написав свою першу і єдину
книжку "Листя трави". Цей філософський прорив до сьогодення називають "загадкою
Вітмена" і бачать у ньому щось нереальне та містичне.
Чому саме така назва - "Листя трави"? Про назву збірки написано чимало. Але
основним мотивом назви є те, що ніжні листочки трави, що пробиваються крізь земну
твердь назустріч сонцю, прикриті взимку снігом, щовесни заново відроджуються.
Можливо, саме через цю асоціацію вони й стали для поета символом безкінечності
життя і його вічної циклічності.
За життя поета збірка «Листя трави» перевидавалась 9 разів. упродовж усього життя
поет дописував єдину свою книжку, залишаючись лагідним і спокійним, за що й зажив
слави «доброго сивого поета». Остання  редакція містила понад 400 віршів.
Ліричний герой збірки - людина соціально активна, яка завжди перебуває у вирі
життя. Це узагальнений портрет "ідеального" американця, якому притаманні
демократичність поглядів, незатьмарений оптимізм, здатність налагоджувати дружні
стосунки з усіма людьми, які трапляються на його шляху, зберігати любов до себе, до
життя в усіх його деталях.
Перше видання збірки світ побачив у 1855р. Волт настільки хотів показати свій
шедевр світові, що навіть продав свій будинок, аби мати кошти для видання книжки.
Її задум Вітмен пояснив так: ""Листя трави" - це спроба виразити мою власну
емоційну й особистісну природу..." Починалась збірка "Піснею про себе". ЇЇ
провідним мотивом стала єдність усіх людей на землі, утвердження почуття власної
гідності людини. І найповніше втілилась ідея братерства, природної рівності людей і
органічного єднання людини і світу. У "Пісні про себе" Поет закликає змінювати
життя на краще, закликає до боротьби, до наслідування країн, у яких прийнято
демократичні ідеї, до віри у свободу. Поема побудована на перевтіленнях ліричного
героя на людей, яких він зустрічає на безмежних просторах своєї духовної подорожі.
Для інших це звичайні "маленькі" люди, однак для Вітмена - це справжні творці
життя.
Перед читачем постають образи людей Америки багатьох професій у різні хвилини
життя. Поет стверджує, що життя безмежне й між людьми немає кордонів, як немає
кордонів між людьми і Всесвітом, і разом вони сила.
Творче кредо письменника викладене у вірші «Себе я оспівую» Він відображає всі
головні теми й поняття лірики Вітмена: особистість, демократія, єдність.
Мене вражає наполегливість Волта Вітмена. Його збірку вважали не вартою уваги адже
переконання і особисті бачення поета вважали аморальними. Але Вітмен уперто йшов до
мети і згодом добився таки свого.
Загалом, у збірці поєднано всі проблеми людства: братерство народів та націй,
релігія та наука, рівність жінки та чоловіка, еволія життя, краса тіла та душі
людини, значення війни для суспільства, зв'язок людини та природи, гармонія тіла та
душі, смерть та безсмерття.
Волт Вітмен віддав своє творче натхнення людям і залишився в пам'яті нащадків як
поет, що уславив життя в усіх його виявах. Своєю творчістю він намагався
достукатися до серця кожного, передати справжні проблеми людства та показати, який
чудесний світ навколо нас. Тому, кожний вірш із цієї збірки сповнений чимось
унікальним, але настільки глибоко філософічним, що на мить здається, ніби Волт
Вітмен був справжнім пророком…