1.

Мовна специфіка інтернет-комунікації (графічні, лексико-

граматичні та синтаксичні засоби).

«Сьогодні вже незаперечним фактом є те, що інтернет - самий колосальний

джерело інформації, який знало людство. Але його можливості, такі, як
оперативність, швидкість і доступність зв'язку між користувачами на далеких
і близьких відстанях, дозволяють використовувати інтернет не тільки як
інструмент для пізнання, але і як інструмент для комунікації » (10, с.23).
У віртуальному світі особистість надягає маску, яка полегшує процес
комунікації, знімає психологічні  бар'єри, вивільняє творче «я». Унікальні
можливості для самовираження дають такі інтерактивні форми спілкування в
інтернеті, як всілякі чати, форуми, різновиди електронної пошти, блоги,
телеконференції і т.д. Їх сиюминутность також полегшує комунікацію,
знімаючи тягар відповідальності за довгостроковість наслідків (13).
Новий світ і новий стиль життя в світі інтернет зажадав нових мовних засобів
комунікації або трансформації старих: сленг, вироблений користувачами
інтернету, переходить в загальновживану лексику,
відродження епістолярного жанру у вигляді електронного листування також
має свою мовну специфіку,
ігрові умови віртуального простору сприяють наближенню комунікації до
гри, що на рівні мови виявляється в тяжінні до манери усній розмовній мові
на самому серйозному сайті (6).
З появою інтернету істотно змінюється доля тексту в суспільстві, так як в
інтернет - співтоваристві людина - образ дорівнює тексту, що особливо
яскраво проявляється в чатах, де реалізується базове прагнення людини до
творчого самовираження (6).
Крім того, мешканці чатів практично повністю позбавлені допоміжних
засобів: акцентування частини висловлювання, емоційного забарвлення,
тембру голосу, його сили, дикції, жестів і міміки.
Звідси надійність мовного спілкування стає вкрай низькою, адже, на думку
психологів, при звичайній комунікації в акті спілкування невербальна
комунікація визначає до 55% результату.
Настільки глобальна нестача не могла не бути певним чином компенсовано,
тому спілкування в інтернеті все-таки не обходиться без тілесності. У першу
чергу був певним чином компенсовано «емоційний дефіцит» шляхом
введення в віртуальний дискурс частково типізованих емоційних реакцій -
«смайликів» (Від англ. Smile - усмішка), які отримали надзвичайно широке
поширення (7).
Однак це все-таки сурогат емоційних реакцій. Багаторазово робилися спроби
привласнити і закріпити позначення певних емоційних станів за певними
смайликами, проте всі вони виявилися безуспішними. Фактично на
сьогоднішній день тільки смайлики інформують про емоційно
пофарбованому відношенні автора до тексту, передаючи спрямованість і
ступінь його емоцій (8).
Крім «смайликів» для компенсації тембру і акцентування частини
висловлювання у віртуальному спілкуванні використовується так званий
«капс» (Від анг «Caps Lock» - блокування верхнього регістру клавіатури;
тобто написання ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ), який повсюдно в Мережі
трактується як підвищення голосу (7).
Недостатність або неможливість передачі в інтернеті кольору, звуку, руху
замінюється вербальними і знаковими аналогами - великою кількістю знаків
оклику, коштами з інших мовних жанрів.
Завдяки інтернету інтенсивно стала розвиватися інтертекстуальність тексту.
Зміна свідомості особистості в інтернеті, формування нового, мережевого
способу життя і мислення суттєво впливає на мовну ситуацію (6).
Основним нововведенням віртуальної реальності є зміна умов для взаємодії
людей, в тому числі, і на мовному рівні.
Породжене зовнішньою реальністю, інтернет - простір може існувати тільки
за умови активної людської діяльності щодо його створення та розвитку.
Воно саме по собі є нічим іншим...
 реальним, живим, людським мисленням, втіленим у вигляді тексту в його
новому обличчі, який суміщає в собі не тільки словесне висловлювання, але і
колір, звук, графіку і анімацію.
У лінгвістичному аспекті мова йде про нове явище в текстології - гіпертексті,
за принципом якого організовано все мовний простір інтернету. Гіпертекст,
по суті, - це новий спосіб мислення в мовному відображенні (7).
гипертен? кст - термін, введений Тедом Нельсоном 

2. інтернет-інновації (мережеві неологізми) у мові.

Лексичні інновації україномовних мережевих ЗМІ досліджувалися за періодз
19 вересня 2012 до 1 лютого 2013 р. Фундаментом роботи став великий
порталukr.net, основним сервісом якого є подання новинної інформації з
багатьох росій-ськомовних та україномовних новинних інтернет-ресурсів.
Щохвилинно оновлю-вана інформація подана за такими рубриками:
«Головне», «Політика», «Економі-ка», «Події», «Технології», «Авто»,
«Спорт», «Здоров’я», «Суспільство», «Київсь-кі новини», «Шоу-бізнес», «За
кордоном», «Фоторепортаж», «Курйози», «Відео».У кожній з рубрик подано
5–6 заголовків матеріалів з інших ЗМІ, зміст котрихможна побачити за
допомогою гіперпосилань, натиснувши на назву.Мова інтернет-ресурсів
рясніє жаргонними та просторічними утвореннями,що перебувають
практично поза межами літературного вжитку. Наприклад, у ко-ментарях до
поданих матеріалів різних ресурсів нами було знайдено ряд лексемчасто зі
зниженими значеннями. Це слова на означення регіону проживання: «за-
хідняки», «рогулі» (мешканці Західноукраїнських регіонів), «донбасери»
(жителіДонбасу), «ерефія» (Російська Федерація), «окраїна» (знижене до
«Україна»);приналежності до політичних партій: «свободівці», «ударівці»,
«оранжоїди», «ре-гіонали», «риги», «піарасти», «нашоукраїнці»; осіб за
професією та сферою дія-льності: «журналюшки», «кнопкодави», «тушки».
Останні лексеми утворили по-хідні іменники: «тушкування»,
«кнопкодавство». Негаразди з корейськими потя-гами «Hyundai» породили
неологізми «хундайвоз», «прохюндаї», причому остан-нє явно асоціюється з
російською лексемою «прохиндеи». Політик Ірина Фаріонстала автором
оказіоналізму «бандеризація»: «Фаріон розповіла про досягненнящодо
бандеризації України», «Це поки наше перше досягнення щодо
бандеризаціїУкраїни», – сказала вона» [40].Жаргонні утворення вживаються
практично без обмежень і часто з невлас-тивими значеннями. Наприклад,
назва статті: «Регіонал» Ярослав Сухий: У ЗМІмає поменшати «чорнухи» та
«порнухи» [27]. І у першому ж реченні цього мате-ріалу: «Депутат Ярослав
Сухий вважає, що закон про наклеп потрібен для того,щоб журналісти не
писали фігню, і обіцяє навіть зменшити покарання за "чор-нуху" та
"порнуху"», де вжито одразу три жаргонізми: «фігня», «чорнуха», «по-
рнуха». Усі вони зафіксовані «Словником сучасного українського сленгу»
[32], деподано такі визначення: «Порнуха – порнографічна продукція,
порнографія» [32,
Page 3
с. 246], «Фігня – 1. Дурниця, дрібниця. 2. Неприємність, прикрість. 3.
Поганийнастрій, нудьга» [32, с. 306]; «Чорнуха – 1. Погано зроблений
жорстокий бойовикабо детектив, перенасичений епізодами насильства. 2.
Жорстока вулична бійка.3. Гнітючість, депресивність» [32, с. 327–328]. І далі:
«Не мені вам розповідати,скільки коштує політична чорнуха чи порнуха.
Закон потрібен, щоб ви не писалифігню», – звернувся депутат Сухий до
журналістів. Він поскаржився на телека-нал ТВі, «де лише чорнуха на
владу». Вважаємо, що у даному випадку відбувсязсув значень жаргонних
слів у бік розширення: «Чорнуха» – негативна, дискреди-туючи інформація,
так званий «чорний піар», лексема ж «порнуха» у поєднанні зепітетом
«політична» утворює оказіоналізм.Наступний приклад демонструє вживання
жаргонної лексики кримінальноїтематики: «Податкова, "нагнувши"
недобросовісників, "нагребла" купу грошей»[24], де вжито жаргонізми
«нагнути», тобто змусити когось щось зробити всупе-реч бажанню,
професіоналізм «недобросовісник», тобто недобросовісний платникподатків,
та «нагребти», що вжито у значенні «Гребучи, збирати в якій-
небудькількості» [23]. При цьому очевидним є стилістичний дисонанс між
заголовком тазмістом статті, оскільки текст матеріалу являє собою прес-реліз
податкової служ-би про зібрані нею до держскарбниці значні кошти, матеріал
викладено сухоюофіційно-діловою мовою. На наш погляд, такий дисонанс
свідчить, скоріше, непро відсутність редакторської правки, а про прагнення
редакції привернути увагучитача за допомогою кричущого емоційного
заголовка.Ще один приклад вживання кримінального жаргону у заголовку
статті –«"Підставили" Волгу, "замовили" чи ні, а сидітиме він усі 5 років», де
також спо-стерігаємо дисонанс між експресивним заголовком і інформативно
невиразнимтекстом. При цьому в обох останніх випадках жаргонізми, за
правилами правопи-су, взято у лапки, що є свідченням роботи редактора над
текстом. М. Кронгаузсправедливо зазначає: «Багато хто, висловлюючи
незадоволення поширенням цихслів, насправді активно їх використовує.
Причини мною вже називались. По-перше, це криміналізація суспільства, а
значить, деякі ситуації адекватно опису-ються за допомогою саме цієї
лексики. По-друге, їх емоційність і, висловлюючисьцією ж мовою,
«крутість». Багато цих слів уже перейшло не лише у повсякденнемовлення,
але і в мову офіційних осіб і навіть офіційні документи» [18, c. 211].Нового
значення в інтернет-середовищі набуло дієслово «підірвати». Такговорять
про любительські відеоролики, які набрали багато переглядів користува-чів,
як правило, на спеціальних сайтах, де звичайні користувачі викладають
своїаматорські ролики: «Бабусі з Чернігівщини "підірвали" Інтернет піснею
про "лі-сапет"» [3].Інтернет-ЗМІ рясніють не асимільованими українською
мовою назвами по-сад, професій, назвами осіб за виконуваними функціями:
«Тігіпко: Уряд дастьпідприємцям бізнес-омбудсмена» [35], назвами осіб за
майновою та соціальноюприналежністю: «За окрему платню, окремі
селебретіс старанно розкривати-муть рота не на сцені, а у сауні, повідомляє
програма «Гроші» [39]. «Батько за-мовив сина-ігромана віртуальному
вбивці» [5], «Антимонопольний комітет ві-зьметься за нафтотрейдерів» [1].
Зазначимо, що частина складного іменника«трейдер» зустрічається і в
лексемі «зернотрейдер», але ця лексема ще не зафік-сована україномовними
словниками. У текстах статей, де було знайдено ці неоло-гізми, жодного
пояснення значення наведених слів, всупереч правилам редагу-вання, подано
не було. Між тим назва згаданої професії набуває дедалі більшогопоширення
і не завжди правильно вживається у тексті. Так, електронна енцикло-педія
«Вікіпедія» подає таке визначення лексеми «трейдер»: «Тре́йдер (Трейдер,від
англ. Trader – торговець) – біржевий торговець, спекулянт, що діє з власної
Page 4
ініціативи і прагне отримати прибуток безпосередньо з процесу торгівлі.
Зазвичаймають на увазі торгівлю цінними паперами (акціями, облігаціями,
ф’ючерсами,опціонами) на фондовій біржі. Трейдерами також називають
торгівців на валют-ному (форекс) і товарному ринках (наприклад,
зернотрейдер). Торгівля здійсню-ється трейдером як на біржовому, так і на
небіржевому ринках. Не слід плутатитрейдера з іншими торговцями, які
проводять угоди на замовлення клієнтів або вїх інтересах (дилер, брокер,
дистриб’ютор). Трейдинг – безпосередня роботатрейдера: аналіз поточної
ситуації на ринку та укладання торгових угод» [37].Ще один приклад: назва
матеріалу «Розташування магазину – важлива пе-реміна для ритейлерів».
Лексема «ритейлер» стараннями редакції так і не здобу-ла розшифрування у
тексті статті, призначеної для нефахівців. Слово ж означає«роздрібний
торговець» [30]. Відповідно, виникає ще й питання доцільності вжи-вання
неасимільованого терміна за наявності україномовного
еквівалента.Наступними лексемами, що привернули нашу увагу, стали
вживані у вели-кому за обсягом матеріалі журналу «Тиждень» «Як я на
міліцію полювала», імен-ники «копвотч» та похідний від нього «копвотчер»:
«Загострюють «копвотче-ри» увагу й на елементарних речах, які варто знати
будь-якому громадянинуУкраїни», «Copwatch пильнує, зупинившись
неподалік веселого гурту», «Хлопецьпросто прочитав про діяльність
Copwatch у світі в одному з журналів та відразупочав шукати однодумців у
нас». В означеній статті лексеми подаються раз вукраїнській транслітерації,
раз – англійською мовою, що суперечить правиламзапису іншомовних слів у
ЗМІ.В іншому матеріалі – «Зняти міліціонера» – нова громадська
ініціатива.Приєднуйся до руху "копвотч"» – уже подано лише
транслітерований варіант іпояснено суть означеного явища: «Всесвітній рух
«копвотч» прийшов в Україну.Його суть проста – пересічні громадяни
знімають на камеру підозрілі дії міліціо-нерів, а свої відеоролики викладають
в інтернет» [10].Останнім часом у мові з’явилося слово «рейдер», значення
якого у словникуіншомовних слів подано таким чином: «Рейдер – [англ. Raid
– напад, наскок] –військовий корабель (крейсер, лінкор) або озброєне
торговельне судно, які прово-дять самостійні бойові дії на морських
комунікаціях» [31, с. 793]. Але у сучаснихреаліях лексема змінила своє
значення, перейшовши у категорію термінів еконо-міки: «Рейдер – фізична
чи юридична особа, спеціаліст з перехоплення оператив-ного керівництва або
власності фірми за допомогою спеціально інсценованогобізнес-конфлікту.
Основними об'єктами рейдерів є ВАТ (відкриті акціонерні то-вариства) та
ЗАТ (закриті акціонерні товариства), хоча під їх атаки попадають іТОВ
(товариства з обмеженою відповідальність), що є фінансово нестабільними,та
в яких існує конфлікт між власниками. Економіка розглядає рейдерів у
бізнесіяк природний процес. Поглинання бізнесу допомагає з меншими
втратами вижи-вати в конкурентному середовищі, позбавлятися від
економічного баласту. Рейде-рів іноді називають «санітарами бізнесу» [28].
Нами було знайдено вживанняозначеної лексеми і як політичного терміна,
про що свідчать приклади: «У Ющен-ка звинуватили Бондарчука в спробі
"рейдерського захоплення" партії», «Ванні-кова зазначила, що "вдалося
запобігти спробі рейдерського захоплення "НашоїУкраїни"» [38].Практично
загальновживаною стала лексема «хакер», яку, однак, поки щоне було
зафіксовано лексикографічно. Відповідно, звертаємося до інтернет-
енциклопедії, де подано таке значення цієї лексеми: «Хакер (англ. hacker,
відtohack – рубити) – надзвичайно кваліфікований ІТ-спеціаліст, людина, яка
розумієглибини роботи комп’ютерних систем. Спочатку хакерами називали
програмістів,що виправляли помилки у програмному забезпеченні якимось
легким і не завжди
Page 5
елегантним (у контексті використовуваних у програмі стилю програмування
та їїзагальної структури, дизайну інтерфейсів) або професійним способом;
слово hackприйшло з лексикону хіпі, у російській мові є ідентичне жаргонне
слово «вруба-тися». Зараз хакерів часто ототожнюють з комп’ютерними
зламниками – креке-рами (англ. cracker, від tocrack – розколювати,
розламувати); однак таке вживанняслова «хакер» неправильне. Іноді цей
термін застосовують для позначення спеці-алістів взагалі – у тому контексті,
що вони мають дуже детальні знання з певнихпитань або нестандартне і
конструктивне мислення. З моменту появи цього словау формі
комп’ютерного терміна (1960-ті рр.) у нього виникали нові, часто
різнізначення [41]. Прижилася означена лексема і в мові українських
Інтернет-ЗМІ:«Хакери зламали один із урядових сайтів США», «Кішка
допомогла поліції пій-мати таємничого хакера в Японії» [42], до тематичної
групи комп’ютерних жар-гонізмів на означення осіб за сферою діяльності
належить і лексема «кіберзлочин-ність»: «Поліція японської столиці
повідомила про затримання в неділю таємни-чого кіберзлочинця, який з
серпня минулого року грався з нею в «кішки-мишки».У тематичній групі
«Культура» знайдено незначну кількість неологізмів,які, проте, мають свої
особливості. Наприклад, у назві статті «Рейчел Хоровіц іДенні Стронг
готують байопік про боксера Шугар Рей Робінсона» [29] вжитоварваризм
«байопік», значення котрого також слід шукати в електронних енцик-
лопедіях та словниках, оскільки лексема не опрацьована лексикографічно.
Інтер-нет-словники подають ідентичні визначення: «Байопік (рідше біопік,
від англ.Biographical picture – біографічне кіно) – власне, воно і є,
кінобіографія, ЖЗЛ,особлива історична (або, якщо точніше, те, що
позначається майже непереклад-ним терміном period) милорама, яка певною
мірою ґрунтується на життєдіяльнос-ті якоїсь небанальної персони, в
основному – посмертно. Із загального натовпуісторичних драм байопіки
виділяються підвищеним змістом ПАФОСУ, ще більшпідвищеним змістом
зірок на квадратний сантиметр плівки, і, як наслідок, непо-мірно завищеним
бюджетом та іншою оскароносністю. Весь час автори підводятьочі догори і
вимовляють Ритуальні Фрази про те, який крутий був Ім’ярек, і тимсамим
водночас додатково потішають і своє скромне кіновиробниче почуття вла-
сної значущості. З байопіків, у свою чергу, виділяються музбайопіки як
квінтесе-нція жанру. Ще більше зірок у титрах, ще більші бюджети, усім
начебто ще біль-ше не байдуже, але, очевидно, музика – річ, яка реально
облагороджує, тому щосеред музбайопіків кількість дійсно пристойних
фільмів на диво велика. Очевид-но, справа у заздалегідь готовому
саундтрекові» [3].Назва ще одного матеріалу на тему культури – «Журі
літературної премії«НОС» оголосило шорт-лист номінантів» [8]), де в очі
впадає вживаний неаси-мільований іменник «шорт-лист». Значення лексеми
також не зафіксоване лек-сикографічно, відповідно, довідкові Інтернет-
ресурси визначають цей термін та-ким чином: «Короткий список (у практиці
присудження нагород і премій у галузілітератури і мистецтва, також шорт-
лист; англ. shortlist, shortlist) – список най-більш вірогідних кандидатів на
робоче місце, посаду, звання, нагороду або премію,відібраних із загального
числа претендентів. Формується за результатами одного чикількох
попередніх відбіркових етапів, під час яких складається довгий список(лонг-
лист; англ. longlist, longlist). Короткі (іноді й довгі) списки престижних кіне-
матографічних, літературних і музичних премій, що публікуються у ЗМІ,
часто ви-кликають широкий суспільний резонанс, стаючи предметом жвавих
дискусій» [44]).У першому реченні статті, за правилами редагування,
розшифровано мало-відому широкому читачеві абревіатуру «НОС»:
«Щорічна російська літературнапремія «Нова словесність» («НОС»)
оголосила цьогорічний шорт-лист», і ще
Page 6
далі пояснено значення варваризму: «До короткого списку російської
літератур-ної премії «НОС» увійшли дев´ять творів».Наступний приклад:
«Тарантіно зніме спін-офф "Безславних виродків"»[34], де вжито
неасимільовану лексему «спін-офф», що тлумачиться як: «(англ.spin-off –
розкручуватися) – художні твори (книга, фільм, комп’ютерна гра, ко-мікс і т.
д.), основними дійовими особами котрих є персонажі, які раніше вже фі-
гурували у вихідному творі з тематично іншим сюжетом. Також
використовують-ся терміни «відгалуження сюжету», «побічний твір» та
«відгалужений твір», інодіжартівливо «вбіквел» (пор. сиквел). Зазвичай,
основною відмінністю спін-оффувід простого продовження або передісторії
певного художнього твору є участь якосновних дійових осіб тих персонажів,
що були другорядними, а то й епізодични-ми, у вихідному творі. Також
важливо зазначити відмінність спін-оффу від ри-мейку – нової інтерпретації
твору, але з іншими акцентами, новою технікою абоновими умовами
розвитку того самого сюжету» [33].Як бачимо, неологізмів у тематичній
групі «Культура» за досліджений періодзнайдено небагато, причому всі вони
мають україномовні відповідники, і їх вжи-вання може бути пояснене лише
прагненням редакцій надати текстам більшої ваго-мості, продемонструвати
знання англомовної неасимільованої лексики, певним чи-ном відгородитися
від реципієнтів, не утаємничених у термінології американськоїкіноіндустрії.
Між тим абсолютно правильно зауважує російський мовознавецьМ.
Кронгауз: «Особливе роздратування викликають «надмірні» запозичення,
тобтоколи запозичення дублює за змістом уже наявне у російській мові слово
(іноді прицьому раніше запозичене з іншої мови)» [18, c. 210]. Сказане про
функціонуваннятакої лексики у російській мові цілком відповідає й
українським реаліям.У тематичній групі «Економіка» зустрічаємо терміни,
які досить давноувійшли у життя суспільства: валюта, девальвація,
котирування, макроекономіка,мікроекономіка, маркетинг, монополія,
трейдер, стагнація, ВВП, споживчі ціни,інфляція та ін. Останній, наприклад,
має антонім «дефляція»: «Дефляція 0,2 % –відображення падіння ВВП і
змертвіння ділової активності – експерт», «У зв'я-зку з цим дефляція
минулого року – це не тільки і навіть не стільки благо, це ві-дображення
загальноекономічної стагнації, падіння обсягів ВВП», «Держстатзафіксував у
листопаді дефляцію – 0,1 %, а з початку року – 0,4 %», «У 2002 роцідефляція
разом із уповільненням зростання ВВП послужила приводом для серйоз-них
проваджень на рівні не тільки НБУ й уряду, але і президента», «За її
даними,у річному вимірі (порівняно з аналогічним місяцем 2011 року) після
трьох місяцівнульових значень зафіксована дефляція 0,2 %», «Із травня в
країні фіксуваласящомісячна дефляція по 0,2–0,3 %, яка у вересні змінилися
інфляцією 0,1 %» [15].Зазначений термін зафіксований словниками, але у
тексті статті, не призначеноїдля фахівців, мав би розшифровуватися, чого
редакціями зроблено не було. Від-повідно, термін має значення: «вилучення
надлишкової маси грошей, випущенихв обіг у період інфляції. Здійснюють
для стимулювання грошової маси в обігу,підвищення купівельної
спроможності грошей» [31, c. 349].У назві статті «Завтра НБУшне євро
одним стрибком спробує наздогнатиринкове» спостерігаємо просторічне
вживання абревіатури НБУ з додаванням су-фікса -шн, що надає виразові
експресивності. Також зауважимо, що весь заголо-вок являє собою
розгорнуту антропоморфічну метафору, трансформація значенняу котрій
відбувається за моделлю «перенесення якості, властивості живої істотина
неживий предмет» [9].Економічна тематика дозволяє авторам статей
створювати досить експресив-ні тексти за допомогою вживання слів у
невластивих значеннях. Наприклад, у назвістатті «Газовий геноцид» і далі – в
її тексті: «Що це – геноцид власної нації чи кору-
Page 7
пція на найвищих рівнях?» Лексему «геноцид», яка зафіксована у значенні
«один знайтяжчих видів міжнародних злочинів, що полягає у цілковитому чи
частковомуфізичному знищенні цілих груп населення за расовими,
національними, етнічнимиабо релігійними ознаками» [31, с. 259], вжито у
гіперболічному значенні, що дозво-лило авторові матеріалу досягти
публіцистичного пафосу й емоційності.Знайдено і матеріал із назвою
«Американці бачать, як Росія втрачає енер-гетичну гегемонію над
Україною», в якому вжито лексему «гегемонія», що остан-нім часом
відійшла на маргінес уживання і більше асоціюється із словосполучен-ням
«гегемонія пролетаріату». У даному ж випадку автор вживає це слово у
зафік-сованому словниками значенні «панівна, провідна роль якоїсь
суспільної групиабо держави щодо інших груп або держав; верховне
керівництво, панівне стано-вище» [31, с. 246], але будучи введеним у
словосполучення «енергетична гегемо-нія», надає заголовку емоційності і
публіцистичної виразності.Досить новою є лексема «єврозона». У мові вона
з’явилася у 2002 році. Яксказано в Інтернет-енциклопедії, «Є́вро (€, Euro,
болг. Евро, грец. Ευρώ) — офі-ційна валюта 17 з 27 держав Європейського
Союзу, відомих також як Єврозона,рідна для понад 322 мільйонів європейців.
Враховуючи території не єврозони, щопослуговуються єдиною європейською
валютою, загалом євро користуються 480мільйонів людей по всьому світу. В
готівковому обігу з 1 січня 2002 року. Євро неє валютою Європейського
Союзу, оскільки не всі країни ЄС перейшли на нього.Всі країни — члени
Євросоюзу мають право ввійти в Єврозону, якщо задоволь-нять певним
визначеним вимогам згідно з економічними критеріями, а для всіхнових
членів ЄС перехід на євро (раніше чи пізніше) є умовою вступу до
союзу,хоча це, швидше, політична умова, ніж економічна, бо, як показує
практика наприкладі, скажімо, Польщі, це практично може і не відбутись у
найближчомумайбутньому [16]. Відповідно, заголовок «Латвія у 2014 році
вступить в єврозо-ну», як і ця лексема у тексті статті («Нагадаємо, що це вже
третя спроба Латвіїввійти в єврозону, попередні дві – провалилися», «Вона
приєдналася до єврозониостанньою, в 2011-му», «Вже зараз ми значною
мірою знаходимося в Єврозоні»).Також спостерігаємо функціонування
абсолютного синоніма: «Віддавати борги вєвровалюті дешевше, ніж в
національній») [19].Таким чином, очевидно, що лексичні інновації у мові
сучасних ЗМІ, зокре-ма, мережевих, – надзвичайно актуальне питання,
досліджуване і російськими, йукраїнськими науковцями. Ми розглядали
мову українських Інтернет-ЗМІ з вере-сня 2012 до лютого 2013 р. Особливу
увагу було приділено лексичним інноваціяму тематичних групах «назви осіб
за професією та характером діяльності», «еконо-міка», «жаргонна лексика»,
«культура». Це, звісно, далеко не повний перелік те-матичних груп, у яких
функціонують лексичні неологізми, але і він дає уявленняпро ті тенденції, що
спостерігаються у мові масових комунікацій. Так, спостеріга-ємо засилля
неасимільованої лексики, яка, на наш погляд, виконує як
номінативну(наприклад, запозичуються назви посад, економічні терміни, що
не мають відпо-відників в українській мові), так і експресивну функції. Але
водночас через вели-ку кількість нових і незнайомих слів у пересічного
читача виникають проблеми ізрозумінням тексту в цілому. Редакції ж
новинних ресурсів далеко не завжди до-тримуються правил редагування і
пояснюють незнайомі лексеми при їх першомузгадуванні у тексті, навіть
«виявляється, що «хорошим тоном» стало, навпаки,вживання якомога
більшої кількості незнайомих слів без будь-яких коментарів,що має свідчити
про професіоналізм (або особливу посвяченість) автора» [18,c.115]. Значна
частина лексичних інновацій все ще залишається неасимільованоюі
незафіксованою лексикографічною практикою. Відповідно, читач змушений
зве-ртатися до словників та енциклопедій, розміщених у мережі. Також
спостеріга-
Page 8
ється тенденція до набуття запозиченими лексемами нових значень і, з
огляду наце, перехід в інші тематичні групи, як це сталося з лексемами
«рейдер», «хакер».Крім того, було знайдено і випадок вживання лексем у
невластивому значенні(«газовий геноцид»), що може бути пояснене
настановою на створення експреси-вного ефекту публіцистичного тексту і
привернення уваги читача. Один випадокдемонструє функціонування
лексики, яка перебувала на маргінесі вжитку, дляопису сучасних реалій та
подій («енергетична гегемонія»). Ґрунтовних науковихдосліджень потребує
мова коментарів читачів Інтернет-ЗМІ, яка рясніє оказіона-лізмами зі
зниженими значеннями. Сучасні мережеві ЗМІ, на наш погляд, вжива-ють
надто багато лексичних запозичень, що не завжди виправдано потребами тек-
сту і розмиває межі нормативної літературної мови. Але це об’єктивна
реальність,яка вимагає наукового опрацювання