Після того як Маастрихтський договір набрав чинності у Євросоюзі утворився

складний механізм правого регулювання та інтеграції. Він складався з трьох

частин: 1) європейські товариства 2) спільна політика у сфері оборони, безпеки,
зовнішніх відносин 3) співпраця у галузі внутрішніх справ та юстиції.
Згідно з Маастрихтським договором у 1996 р. була запланована конференція
представників урядів держав-членів. Вона розпочалась у м. Турині в 1996 р. І
завершилась у Амстердамі після підписання Амстердамських домовленостей 2
жовтня 1997 р. У цьому договорі було переглянуто багато положень з
Маастрихтського і створено новий правовий механізм євроінтеграції.
Амстердамські домовленості складались з текстів двох договорів – Договору
про Європейський союз та Договору про заснування Європейського
співтовариства. Вони набрали чинності 1 травня 1999 р. після ратифікації усіма
15 державами членами.
У Договорі про Євросоюз з’явилось положення, відповідно до якого держава-
член може тимчасово втратити своє право голосу, якщо вона умисно порушує
принципи свободи, демократії та верховенства права.
У результаті цих дій усі держави-члени Євросоюзу, окрім Великої Британії та
Ірландії, співпрацюють з питань надання віз, притулку, міграції в межах
Договору про заснування Європейського співтовариства. Велика Британія та
Ірландія співробітничають з іншими державами-членами з цих питань
відповідно до положень розділу VІ Договору про Євросоюз.
До Договору про заснування Європейського співтовариства був внесений
принцип прозорості, який надає будь-якому громадянину співтовариства і будь-
якій юридичній чи фізичній особі, яка мешкає або має зареєстрований офіс в
одній з держав-членів, право на доступ до документів Європейського
співтовариства.
З метою підготовки до вступу в Євросоюз нових членів був підписаний
Протокол щодо інститутів у зв’язку з перспективою розширення Євросоюзу,
який передбачав скликання міжурядової конференції за рік до прийому нових
членів з тим, щоб здійснити перегляд складу та функцій інститутів Євросоюзу.
26 лютого 2001 р. був підписаний Ніццький договір, який вніс зміни до
Договору про Європейський союз, Договорів, які засновують європейські
співтовариства, а також деяких пов’язаних з ними актів.
Ніццький договір був спрямований насамперед на реформування
інституційного механізму Євросоюзу у зв’язку з майбутнім розширенням цієї
організації, коли до неї повинні приєднатися нові європейські країни.