«Сродна праця» - це найсолодша у світі річ…» (за творчістю Г.

Сковороди)

Людське суспільство завжди було повне вад та недоліків. Здавна

письменники розмірковували над усіма нормами моралі, тому був
започаткований такий жанр як байка – невелике прозове оповідання з чітко
визначеним повчальним кінцем. Уперше в українській літературі це поняття
фактично ввів Григорій Сковорода – видатний український письменник, поет,
філософ та педагог. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми
сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою "Байки Харківські".
До поетичної творчості автора належить дуже багато творів морально-етичного
змісту. Митець був відомим завдяки тому що ліричний герой був зрозумілий та
близький звичайній людині: був добрим, чесним, прагнув рівності та
справедливості, відстоював працелюбність та засуджував марнотратство. Вірші
та пісні автора завжди зворушували чутливу душу кожного українця.
Спадщина Григорія Сковороди дуже різноманітна. Він залишив своїм
нащадкам, тобто і нам в тому числі, прекрасні ліричні вірші та романси,
філософські трактати, глибину змісту яких не досліджено вповні й досі,
афоризми, які не втрачають і ніколи не втратять своєї актуальності... Усі ці
твори мають надзвичайну художню і змістову цінність, та не менш важливими є
байки. Вони подібні до античних, але більш доповнені оригінальними
сюжетами із життя. Також стислі та лаконічні, мають чітку будову –
складаються з 2 частин. Перша – це певна історія або випадок із життя, а друга
несе мораль з першої, тому письменник називав її «силою». Головне в байках –
філософський зміст, глибоке осмислення суті висловлення. Цей твір
алегоричний, тож алегорія має бути зрозумілою читачеві. Якщо уявити, що
існує певний код, за яким читач розшифровує закладений у творі підтекст, то
для байок таким ключем є, безумовно, особливий тип мислення. Крім того, одні
й ті самі тварини (а в байках замість людей діють тварини, які й уособлюють
людські риси) в різних культурах могли мати різне значення.
Однією з підвалин філософії Сковороди є ідея “сродної праці”: мислитель
був переконаний, що людина має присвятити себе тій діяльності, до якої її
сподобила природа, наділивши відповідними здібностями і вподобаннями.
Автор прагнув пізнати серце людини, її внутрішній космос, розгадати таємниці
людської душі й віднайти гармонію у стосунках із навколишнім світом.
Сковорода твердить, що лише споріднена праця приносить людині втіху. При
цьому письменник не виступає проти відпочинку як такого, але це для нього –
лише перерва у процесі діяльності, своєрідний додаток до роботи, без котрого
вона втратить свою продуктивність. Труд у природженій справі для митця–
ознака мудрості, надійний шлях до того, що мислитель називає “веселістю
серця”. Філософ не лише уславлює працю як істинне благо, а й досліджує її
сутність, розкриває з усіх граней.

Байка «Бджола і Шершень» яскраво показує нам приклад сродної праці.

Шершень звертається до Бджоли й говорить, що вона дурна, працює-працює, а
плодами її праці користуються інші, замість вдячності ще й інколи шкоду
заподіюють їй. Працьовита Бджола сперечається із зарозумілим Шершнем,
котрий не може збагнути, у чому полягає сенс щоденної кропіткої праці, яка не
приносить робітникові великого прибутку. У відповідь на виявлену до неї
зневагу Бджола з гідністю пояснює Шершню, навіщо вона присвячує роботі
весь свій час. Бджола відповіла, що мед люблять усі, й вона б могла добувати
його злодійським способом. Але для неї радість більше збирати мед, аніж його
споживати, — вона живе для цього; а безділля бджолам — гірше за муку. У
другий частині, тобто «силі», митець пише: « не має більшої радості аніж жити
за покликанням». Життя без роботи завжди отруєне страшною нудьгою і єдині
ліки від цієї хвороби – плідна й корисна праця.

Робота штовхає людину до саморозвитку та самовдосконалення. У

скрутну хвилину вона стає нашим союзником та допомагає врятуватися від миті
пригнічення. Коли нас притискають біль та смуток, то стає порятунком,
домівкою, де ми можемо сховатися та побути наодинці зі своїми проблемами.
Завжди шанувалася людина, яка любить працю та підбадьорює інших стати до
ремесла. Ледачі та нероби завжди скаржаться на життя, на те, що працювати за
копійки не варто, але самі й не стараються знайти собі роботу, за яку платили
високу зарплатню. Тому ще може створити серед чесних та працьовитих людей
хаос. Повернемося знову ж таки до Сковороди, який описав «сродну працю» як
щось найпрекрасніше в житті людини. Труд розвиває світ, відкриває щодня
безліч нових можливостей, тому це найсолодша річ у світі.