Однорідні члени речення

Однорідними називаються члени речення, які

з’єднані сурядним зв’язком, є рівноправними,
граматично незалежними одне від одного, відносяться
до одного й того ж самого члена речення,
відповідають на одне й те ж питання і виконують
однакову синтаксичну функцію.
Наприклад: Ось сад насторожився і вибухнув у небо
буйною весняною силою і яблуневоквітною музикою
(І. Вихованець).
 Однорідними членами речення виступають:
а) підмети: На клумбі паленіли троянди, сором’язливо
посміхалися фіалки, гордо пишалися жоржини;
б) присудки: Ми сиділи й ламали голову над тим, де ж узяти
грошей;
в) додатки: Я вдячний школі за знання, турботу і мужнє
виховання;
г) означення (узгоджені й неузгоджені): Весь зелений степ і
синє кругле небо заливало проміння гарячого, золотого сонця
(І. Нечуй-Левицький); Понад морями пролягають тіні журби й
тривоги, спогадів і снів (Л. Дмитерко);
д) обставини всіх видів: Міряли ви її [України] безмірні шляхи
зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам
виміряти їх і вздовж, і вшир, і впоперек (Панас Мирний).
 Однорідні члени речення можуть поєднуватися між собою:
а) безсполучниковим зв’язком: Тиху ніч, бездонне небо, чорно-голубу темряву
подекуди пронизали погляди прибляклих зірок, а тут, на землі, відбувається,
звершується свято розквітлого інею, його торжество (Є. Гуцало);
б) за допомогою одиничних сполучників і, та, а, але, проте, зате, однак, все
ж, або, чи (такий сполучник вживається тільки один раз між двома
однорідними членами речення): 1. Група учнів зі сміхом і гамором прямувала
до школи (Г. Тютюнник); 2. Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі
зіллється (П. Тичина);
в) за допомогою повторюваних сполучників і... і, та... та, або... або, чи... чи,
то... то, ні... ні (такий сполучник повторюється два або більше разів підряд):
На неї [Оксану] раптом наринуло стільки почуттів, що вона не могла
розібратися в них, і то зітхала, то усміхалася, то говорила сама до себе
(Г. Тютюнник);
г) за допомогою парних сполучників не тільки... а й; як... так і; хоч... але;
якщо не... то (перша частина такого сполучника ставиться перед першим
однорідним членом, друга — перед другим): Мужню силу хоч похилить горе,
та не зломить, в підлість не поверне (І. Франко).
Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним
повнозначним словом) і поширені (виражені групою слів).
1. Якщо в простому реченні є два або більше підметів, присудків
чи однакових додатків, то вони однорідні.
2. Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то
вони можуть бути як однорідними, так і неоднорідними (важка,
чорна хмара і важка чорна хмара).
Означення є неоднорідними, якщо вони в різних планах
характеризують предмет (безмежний золотий пшеничний лан)
однорідними — якщо характеризують предмет в одному плані
(наприклад, у позитивному: холодна, чиста, смачна вода).
Однорідні вони й тоді, коли являють собою перелік ознак (сині,
червоні, фіолетові квіти).
Однорідні означення звичайно можна замінити одним словом
(важка, чорна хмара — гнітюча). І вимовляються вони, на
відміну від неоднорідних, з інтонацією переліку.
3. Два означення однорідні, якщо першим стоїть непоширене означення,
а другим — поширене (запашна, зрошена ранковою росою трава).
Якщо ж вони стоять навпаки — то неоднорідні (зрошена ранковою
росою запашна трава). Наприклад: Ярослава глянула на нього росяно-
сірими, з чорною обвідкою очима (В. Минко), порівняйте: Ярослава
глянула на нього з чорною обвідкою росяно-сірими очима.
4. Означення, які стоять після означуваного слова, звичайно однорідні:
Дітвора весела, гомінка.
5. Обставини однорідні лише тоді, коли вони являють собою перелік (у
парках, садах і лісах; вранці, вдень і ввечері; радісно, весело, із запалом).
Якщо ж обставини по-різному характеризують дію, то вони неоднорідні
(звечора в місті порожньо). Неоднорідні також обставини, які хоч і
відповідають на те саме питання, проте доповнюють одна одну,
залежать одна від одної (посеред двору на лавці).
 Розділові знаки між однорідними членами речення
Між однорідними членами речення звичайно ставляться коми, зрідка —
крапка з комою:
1. Якщо однорідні члени речення, поширені чи непоширені, не
з’єднані сполучниками: Манять нас пахощами квіти, квітуючі
дерева, чагарники (За І. Вихованцем); Сонце вставало ясне, веселе, умите
(М. Коцюбинський).

Зверніть увагу! 1. Однорідними будуть означення, коли вони

показують різні споріднені ознаки предмета (позитивні або негативні
риси, розміри предмета тощо): Його очі замиготіли зимним,
неприязним блиском (О. Кобилянська). 2. Однорідними будуть означення,
якщо друге й дальші означення підсилюють, уточнюють або
пояснюють перше: Якось раз над містечком стояла тиха, місячна,
літня ніч (І. Нечуй-Левицький).
2. Якщо однорідні члени речення з’єднані протиставними сполучниками а,
але, проте, зате, та (але), так, хоч (хоча), однак:
Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко); Полетіла б я до тебе, так крилець
не маю (Народна творчість).
3. Якщо однорідні члени речення з’єднані сполучниками і (й), та (і) в пари,
то кома ставиться тільки між парами:
Дихнуло з півночі і півдня, з заходу і сходу (Панас Мирний).
4. Якщо однорідні чдени речення з’єднані повторюваними (двічі й більше)
сполучниками ... і, та... та, то... то, чи... чи, чи то... чи то, або... або, не то... не
то: А там і ліс, і ліс, і поле, і сині гори за Дніпром (Т. Шевченко); У кожного з нас є
вдома або дружина, або діти, або мати, або наречена (О. Гончар); Йому не то
соромно, не то жалко (М. Коцюбинський).
5. Якщо одна частина однорідних членів з’єднана сполучниками, а інша
вживається без них, то кома ставиться між усіма однорідними членами, у
тому числі й між першими двома (перед першим сполучником): Ти працюєш,
ти певний мети, любиш край свій, і сонце, і квіти (В. Сосюра).
6. Якщо однорідні члени речення з’єднані парними сполучниками як... так,
хоч... але, не тільки... але й, якщо не... то, не так... як, то кома ставиться
тільки перед другою частиною: Ми придбали не тільки книжки, але й
зошити, папір та інше канцелярське приладдя.
7. Якщо сполучники і, а також, ще й, а то й, та й, та ще приєднують до
попередніх членів речення ще один елемент: Давид роздягся, шинель на
ключці повісив, і будьонівку (А. Головко). У подібних випадках однорідність
членів повинна обов’язково підкріплюватись інтонаційно.
8. Якщо сполучники парні, то перед другим з парних сполучників не
тільки... а й (не тільки... але й; не тільки... а ще й; не тільки... але також
і), як... так і, не так... як, хоч... але (та), не стільки... скільки:
Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для
роботи (М. Коцюбинський).
9. Між поширеними однорідними членами речення, особливо якщо в сере-
дині хоч би одного з них є коми, слід поставити крапку з комою: Привіт
тобі, зелена Буковино, твоїм хорошим горам і гаям; твоїм одважним,
дорогим синам (Самійленко).
 Кома між однорідними членами речення не ставиться:
1. Якщо сполучник і (й), або, чи, та (і) вжито при однорідних
членах один раз: У серці зринає спів красі рідної природи і... сум
(І. Вихованець); Над степом у синьому небі вились та щебетали

птахи (І. Нечуй-Левицький);

2. Між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і
його мету: Йди сядь коло мене, я щось маю тобі казать
(І. Нечуй-Левицький);

3. Між двома однорідними членами речення (звичайно з

протилежним значенням), з’єднаними повторюваними двічі
сполучниками і або ні, що утворюють один суцільний вираз: і
сміх і горе, ні риба ні м ’ясо, і так і ні, ні туди ні сюди і под.:
І день і ніч гуде ота музика (Леся Українка);
4. Між двома однаковими або близькими за значенням словами,
з яких друге вжите з запереченням не, якщо таке
словосполучення становить змістом одне ціле: жду не діждуся,
дивишся не надивишся, дишеш не надишешся, вовк не вовк тощо.
Дивиться вона не надивиться на свого сина; втішається не
навтішається своїм Івасем! (І. Нечуй-Левицький).

Практична порада. Майте на увазі, що неоднорідні означення

частіше стоять перед іменником, зрідка — після нього: Усе
застеляла мла вечірня пахучая (Марко Вовчок).
Між двома однорідними членами речення ставиться тире, якщо
другий член протиставляється першому, виражає причину,
наслідок, доповнення, раптову зміну подій і перед ним можна
поставити сполучники а або але. Наприклад: Не радість —
тяжке горе поселилось віднедавна в Грицьковій хаті .
Узагальнювальні слова та розділові знаки при них у
реченнях з однорідними членами

Узагальнювальними називають слова, що об’єднують в одну

групу всі перелічувані предмети, ознаки, дії тощо. Наприклад:
Зачаровано вбираєш зором багатобарв’я кольорів: і ніжну зелень
трав, і переливне буяння квіту, і казкові бризки сонця
(За І. Вихованцем);
Голос духа чути скрізь: по курних хатах мужицьких, по
верстатах ремісницьких (І. Франко).
Узагальнювальні слова, як правило, є тими самими членами
речення, що й об’єднувані ними однорідні члени.
 Практична порада.
Слід пам’ятати, що й узагальнювальне слово, й однорідні
члени речення завжди відповідають на одне й те ж питання:
3 княжого терема можна було охопити оком усе: і церкви, і
двори, і торжища (П. Загребельний).
Слова усе й і церкви, і двори, і торжища відповідають на
питання що?
А от у реченні Після відпливів знову йдуть припливи: молоді,
обнадійливі (О. Гончар) двокрапку ставити не слід, бо підмет
припливи й означення молоді, обнадійливі відповідають на різні
запитання. Правильним буде поставити в цьому реченні кому,
оскільки воно ускладнене відокремленими однорідними
означеннями: Після відпливів знову йдуть припливи, молоді,
обнадійливі.
 Узагальнювальні слова можуть стояти:
1. Перед однорідними членами. Тоді після узагальнювального слова ставиться
двокрапка, рідше — тире: Усе набирає особливого значення в цьому храмі зимового
дня: і порожня дорога в полях, і самотня тополя ген-ген, і всі твої почуття, що
народились од цього споглядання, що навідали нині твою вражену душу (Є. Гуцало);
Коней у Йоньки було двоє: рижа лахмата кобила з обвислою губою і вороненький
білокопитий жеребчик-одноліток (Г. Тютюнник); На все осінь щедра — на кавуни, і на
дощі, і на холодні роси (Ю. Збанацький); На ці теми — про народ, його звичаї й традиції,
про кращі й гірші риси національного характеру — він міг говорити безкінечно
(О. Гончар).
Якщо однорідними членами речення не закінчується, то після них ставиться
тире: Через нервову систему риби сприймають різні подразнення: нюхові, зорові,
звукові, течію води — й по чутливих нервах передають їх у мозок (3 енциклопедії);
Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної пружної, нестримної сили
(В. Собко).
Зверніть увагу! Якщо після однорідних членів речення з попереднім
узагальнювальним словом з інших причин потрібна кома, то тире після
переліку звичайно випускається: Найціннішими промисловими рибами є
осетрові риби: осетер, білуга, севрюга та стерлядь, яких добувають у
Каспійському, Чорному та Азовському морях (3 енциклопедії).

2. Після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом

ставиться тире: Жито, пшениця й овес — все разом поспіло й присохло
(І. Нечуй-Левицький).

Зверніть увагу! Перед тире може стояти кома, якщо вона зумовлена
іншими причинами: І не однаковий моральний стан особового складу, і
не однаковий рівень дисциплінованості, і навіть ліси, які обступали
балку, обмежували для ворога можливість маневру, — все це врахував і
передбачив підполковник Самієв (О. Гончар).
3. Якщо перед однорідними членами речення стоять слова як-от, тобто, а
саме, наприклад, то перед цими словами ставиться кома, а після них —
двокрапка: Деякі речі його [Шевченка], як-от: «Утоптала стежечку»,
«Якби мені, мамо, намисто», «Ой крикнули сірі гуси», «Ой пішла я у яр за
водою» і чимало інших — од першого до останнього рядка витримані в
характері народної лірики (М. Рильський). Усе його цікавило, а саме: дорога, ліс,
окопи під лісом (Ю. Збанацький).
4. Іноді однорідні члени виділяються з обох боків тире.
Наприклад: І все те — і штормуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь
окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого туману
(Ю. Збанацький).
5. Іноді, найчастіше в діловому та науковому стилях, перед однорідними
членами ставлять двокрапку навіть тоді, коли в реченні нема
узагальнювального слова. Така двокрапка не обов’язкова. Наприклад: На
пароплав, що пливе по річці, діють: сила тяжіння, виштовхувальна сила
води, сила тяги гвинтів, сила опору води.
 Кодова робота
Прочитайте синтаксичні конструкції. Позначте літерою А речення з однорідними підметами;
літерою Б - з однорідними присудками; літерою В - з однорідними означеннями; літерою Г - з
однорідними додатками, літерою Д - з однорідними обставинами; літерою Ж - з кількома
рядами однорідних членів.

1. Лунав дзвін сумно й весело, задумливо чи бурхливо, траурно або вогнисто

(Є. Колодійчук). 2. Батько йшов від дерева до дерева й перед кожним
зупинявся на коротку мить (Є. Гуцало). 3. Скільки з уст народу нашого
можна почути різних легенд, переказів, пісень, приказок, співаночок,
оповідок (С. Носань). 4. Люди, сім’ї, династії були учасниками важливих
історичних подій (Д. Степовик). 5. У горі і радості, у праці та відпочинку
пісня розцвічує наше життя, робить його запашним, поетичним, легшим,
світлішим (Є. Колодійчук). 6. Світ знає багато шедеврів паркового,
ландшафтного мистецтва (П. Позняк). 7. Родовідні дерева пов’язувалися
своїм змістом із поширенням освіти культури, наукової діяльності (Д.
Степовик). 8. Найталановитішими граверами родовідних дерев в Україні
були Олександр Тарасович Іван Мирськии, Григорій Левицький (Д.
Степовик).