ТЕМА: Імунна система людини

Основні поняття:
Імунітет — здатність організму протидіяти збудникам інфекційних (бактерії,
віруси) та інвазійних (паразити тварин) хвороб, а також впливу речовин, які
мають антигенні властивості.
Антитіла (імуноглобуліни) — білки здатні специфічно зв”язуватись з
відповідними антигенами (щось чужорідне організму), утворюючи комплекс
антиген — антитіло.
Алергічна реакція — підвищена чутливість організму до якоїсь речовини,
переважно білкової природи, - алергену.
Анафілактичний шок — загальна алергічна реакція негайного типу.
Гістамі́н (лат. Histaminum) або 4-(2-аміноетил) — органічна сполука, біогенний
амін, медіатор алергічних реакцій негайного типу, також є регулятором багатьох
фізіологічних процесів.
Матеріал
За походженням імунітет є:
1) вроджений: успадковується від батьків (коеволюція, тобто спільна еволюція
патогену та організму);
2) набутий: формується протягом життя людини.
Набутий поділяється на:
- активний природний (після перенесення захворювання);
- активний штучний (щеплення);
- пасивний природний (від матері до дитини через плаценту);
- пасивний штучний (лікувальна сироватка).
За механізмом реалізації захисту імунітет є:
- клітинний вроджений (за допомогою лейкоцитів, всерівно на походження
болячки);
- клітинний набутий (Т-лімфоцити взнають заражені клітини і грохають їх);
- гуморальний вроджений (лізоцим, система комплементу, інтерферони —
білки, що виділяються клітинами у відповідь на зараження, протидіють
зараженню ще не заражених клітин, антимікробні пептиди);
- гуморальний набутий (утворення антитіл клітинами, що походять від змінених
В-лімфоцитів).
2